Ухвала

від 16.03.2017 по справі 826/11107/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року м. Київ К/800/28681/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Єрьоміна А.В.

Кравцова О.В.

секретар судового засідання - Бугаєнко Н.

за участю

представника позивача - Дружинська І.В.

представника відповідача - Проноза Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі №826/11107/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Державне підприємство Енергоринок , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 звернувся в суд з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Державне підприємство Енергоринок ,, в якому просило:

1) визнати бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України щодо не встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 на вересень 2014 р., жовтень 2014 р., листопад 2014 р., грудень 2014 р., січень 2015 р., лютий 2015 р., березень 2015 р., зеленого тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу, розрахованого згідно ст. 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 1 січня 2009 р. за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27.08.2014 р., 24.09.2014 р., 28.10.2014 р., 25.11.2014 р., 24.12.2014 р., 26.01.2015 р. та 26.02.2015 р. протиправною;

2) зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України прийняти рішення щодо встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 зеленого тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу, шляхом перерахування в євро зеленого тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України відповідно на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року, на 26 січня 2015 р., на 26 лютого 2016 р.;

3) зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення Державним підприємством Енергоринок перерахувань товариству з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої товариством за договором від 05 червня 2013 року №9666/09 електроенергії, за зеленим тарифом, який НКРЕКП було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу шляхом перерахування в євро зеленого тарифу, розрахованого згідно зі ст. 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27 серпня 2014 року, на 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року, на 26 січня 2015, на 26 лютого 2015, та зеленими тарифами, фактично встановленими постановами НКРЕКП відповідно від 31.07.2014 р. № 1072, 31.01.2015 №157, від 27.02.2015 № 493, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України Про електроенергетику відповідачем протиправно не було встановлену позивачу зелений тариф на законодавчо передбаченому рівні у період з вересня 2014 року по березень 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 на вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року зеленого тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу, розрахованого згідно статті 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів, а саме на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року.

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняти рішення щодо встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 зеленого тарифу за розрахункові місяці вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року та січень 2015 року у розмірі розрахованому на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу, шляхом перерахування в євро зеленого тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України, відповідно, на 27 серпня 2014 року, 24 вересня 2014 року, 28 жовтня 2014 року, 25 листопада 2014 року та на 24 грудня 2014 року.

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення Державним підприємством Енергоринок перерахувань товариству з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої товариством з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 за договором від 05 червня 2013 року №9666/09 електроенергії, за зеленим тарифом, який Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було зобов'язано встановити на рівні не меншому за фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу шляхом перерахування в євро зеленого тарифу, розрахованого згідно зі статтею 17-1 Закону України Про електроенергетику станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на 27 серпня 2014 року, на 24 вересня 2014 року, на 28 жовтня 2014 року, на 25 листопада 2014 року, на 24 грудня 2014 року та зеленим тарифом, фактично встановленим постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 липня 2014 року № 1072, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством Енергоринок перерахувань товариству з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 , як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої товариством з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 електроенергії за договором від 05 червня 2013 року № 9666/09 у лютому 2015 року за зеленим тарифом, встановленим відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 січня 2015 року № 157, та зеленим тарифом, який було встановлено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 січня 2015 року № 105, за наслідками розгляду прийняти рішення.

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії стосовно здійснення Державним підприємством Енергоринок перерахувань товариству з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 , як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої товариством з обмеженою відповідальністю Приозерне 1 електроенергії за договором від 05 червня 2013 року № 9666/09 у березні 2015 року за зеленим тарифом, встановленим відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 лютого 2015 року № 493, та зеленим тарифом, який було встановлено постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27 лютого 2015 року № 492, за наслідками розгляду прийняти рішення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є виробником електричної енергії, що підтверджується ліцензією серія АЕ № 194746 (вид діяльності - виробництво електричної енергії), виданої відповідачем на підставі рішення від 28 березня 2013 року № 339.

Постановою Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП) від 18 квітня 2013 року № 437 позивачу затверджено зелений тариф на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

05 червня 2013 року між позивачем та ДП Енергоринок був укладений договір купівлі-продажу електричної енергії № 9666/09.

Згідно з абз. 2 п. 2.3 вказаного договору НКРЕКП встановлює тариф на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року помноженого на коефіцієнт 4.8 (коефіцієнт відповідно до Закону України Про електроенергетику ). Для малих гідроелектростанцій та суб'єктів господарювання, які виробляють електроенергію з енергії сонячного випромінювання, роздрібний тариф для споживачів другого класу напруги визначається із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що велична тарифу на електроенергію, яку позивач продає третій особі ДП Енергоринок , не може бути меншою за фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується в національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату. Фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу для позивача установлюється шляхом перерахування в євро величини зеленого тарифу, розрахованого відповідно до положень п. 2.3 Договору.

Однак, у період з вересня 2014 року по січень 2015 року перегляд зелених тарифів по курсу Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів позивачу не здійснювався. Оплата за продану електричну енергію за період з вересня 2014 року по січень 2015 року здійснювалася за зеленим тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 31 липня 2014 року № 1072 на серпень 2014 року, тобто зелений тариф по курсу Національного банку України на кожен наступний місяць не був перерахований станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач протиправно не встановив позивачу зелений тариф на законодавчо передбаченому рівні у період з вересня 2014 року по березень 2015 року чим порушив вимоги Закону України Про електроенергетику .

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці визначає Закон України Про електроенергетику від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР (далі - Закон України № 575/97-ВР), який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Державне управління в електроенергетиці здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі (ст. 8 Закону України № 575/97-ВР).

Відповідно до ст. 11 Закону України № 575/97-ВР державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики, відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно з ст. 12 Закону України № 575/97-ВР, основними завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, є забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством.

Статтею 1 Закону України № 575/97-ВР встановлено, що зелений тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Відповідно до ст. 17-1 Закону України № 575/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), величина зеленого тарифу для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, визначеного із застосуванням тарифного коефіцієнта, що застосовується для пікового періоду часу (для тризонної тарифної класифікації), помноженого на коефіцієнт зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання. Фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро зеленого тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату. Зелений тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату. Держава гарантує законодавче закріплення на весь строк застосування зеленого тарифу вимоги щодо закупівлі всієї електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим зеленим тарифом, а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами у порядку, встановленому законом.

Порядок встановлення та перегляду зеленого тарифу регулюється порядком встановлення, перегляду та припинення дії зеленого тарифу для суб'єктів господарської діяльності, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1421 від 02 листопада 2012 року (із змінами та доповненнями).

Так, відповідно до ст. 17-1 Закону України № 575/97-ВР та пунктів 1.4 - 1.7 порядку встановлення, перегляду та припинення дії зеленого тарифу для суб'єктів господарської діяльності, зелений тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).

Зелений тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру.

Фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу для суб'єктів господарювання встановлюється шляхом перерахування у євро зеленого тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Зелений тариф не може бути менший за фіксований мінімальний розмір зеленого тарифу, який на кожну дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів перераховується у національну валюту за офіційним валютним курсом Національного банку України на таку дату.

Пунктами 1.8, 1.9 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії зеленого тарифу для суб'єктів господарської діяльності передбачено, що зелений тариф перераховується на кожний розрахунковий місяць, яким для цілей Порядку є календарний місяць, на який перераховується зелений тариф.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний перераховувати зелений тариф на кожний розрахунковий місяць за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Не перегляд тарифів на кожний календарний місяць, призводить до відсутності перерахованого зеленого тарифу, що в свою чергу, не дозволяє встановити загальну вартість виробленої електричної енергії за договором, укладеним між позивачем та ДП Енергоринок , та отримати позивачу повну оплату за вироблену електроенергію, що порушує права та інтереси останнього.

Судами встановлено, що фактично у період з серпня 2014 року по січень 2015 року перегляд зелених тарифів по курсу Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів позивачу не здійснювався. Оплата за продану електричну енергію за період з вересня 2014 року по січень 2015 року здійснювалася за зеленим тарифом встановленим постановою НКРЕКП від 31 липня 2014 року № 1072 на серпень 2014 року, тобто зелений тариф по курсу Національного банку України на кожен наступний місяць не був перерахований станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць.

Водночас, відповідно до встановленого наведеними вище правовими положеннями порядку, зелений тариф повинен був бути перерахований по курсу Національного банку України за курсом євро, офіційно встановленого Національним банком України станом на дату встановлення роздрібних тарифів для споживачів на розрахунковий місяць, а саме:27 серпня 2014 року - дата встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на вересень 2014 року (постанова НКРЕКП № 1149 від 27 серпня 2014 року); 24 вересня 2014 року - дата встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на жовтень 2014 року (постанова НКРЕКП № 24 від 24 вересня 2014 року); 28 жовтня 2014 року - дата встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на листопад 2014 року (постанова НКРЕКП № 181 від 28 жовтня 2014 року); 25 листопада 2014 року - дата встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на грудень 2014 року (постанова НКРЕКП № 380 від 25 листопада 2014 року); 24 грудня 2014 року - дата встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на січень 2015 року (постанова НКРЕКП № 919 від 24 грудня 2014 року).

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не здійснював щомісячного перерахунку позивачу зеленого тарифу на електричну енергію на кожний розрахунковий місяць, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невстановлення зеленого тарифу позивачу на кожний розрахунковий місяць протягом періоду з вересня 2014 року по січень 2015 року за встановленою формулою та на підставі курсу євро, офіційно встановленого Національним банком України, розрахованого відповідно до ст. 17-1 Закону України № 575/97-ВР, підлягає задоволенню.

Стосовно розміру зеленого тарифу у лютому 2015 року та в березні 2015 року, датою встановлення відповідачем роздрібних тарифів на електроенергію на лютий 2015 року є 26 січня 2015 року (постанова НКРЕКП № 68 від 26 січня 2015 року), а на березень - 26 лютого 2015 року (постанова НКРЕКП № 224 від 26 лютого 2015 року).

При цьому, як зазначає сам позивач, постановою НКРЕКП від 31 січня 2015 року № 105 зелений тариф для позивача на лютий 2015 року був встановлений в повному розмірі, а постановою НКРЕКП від 27 лютого 2015 року № 492 установлено зелені тарифи на березень 2015 року на рівні 1584, 29 коп/кВт-год (без ПДВ), тобто також у повному розмірі.

Враховуючи фактичне вчинення відповідачем дій щодо встановлення позивачу зеленого тарифу у відповідності до наведеного вище законодавчого порядку на лютий і березень 2015 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не встановлення позивачу на лютий і березень 2015 року зеленого тарифу на рівні, не меншому фіксованого мінімального розміру зеленого тарифу, розрахованого згідно статті 17-1 Закону України № 575/97-ВР станом на 01 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на дату встановлення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів.

Враховуючи наведене, суди дійшли вірного висновку, що зобов'язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розглянути питання щодо внесення змін до алгоритму Оптового ринку електричної енергії, що передбачають здійснення ДП Енергоринок перерахувань позивачу, як виробнику електричної енергії з альтернативних джерел, додаткових коштів у розмірі різниці між вартістю фактично проданої останніми електроенергії, за зеленими тарифами встановленими відповідно до постанови НКРЕ № 1072 є необхідним заходом повного та дієвого захисту прав позивача, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність такого зобов'язання.

При цьому, задоволення позовних вимог саме у такий спосіб не є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача та спрямовано на адекватний захист порушених законних прав позивача.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, встановленого ст.99 КАС України, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки судом першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі відповідно до ст.107 КАС України було встановлено поважність причини пропуску даного строку.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: