Постанова

від 22.08.2016 по справі 921/1180/15-г/4

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2016 р. Справа № 921/1180/15-г/4

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання: Марочканич І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, № 01-014/350 від 22.03.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1736/16 від 05.04.2016 р.),

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03 березня 2016 року

у справі № 921/1180/15-г/4 (суддя Бурда Н.М.),

порушеній за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд» в інтересах Будівельного управління «Житлобуд-2» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд», м. Тернопіль,

До відповідача: Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, м. Тернопіль,

Про: стягнення заборгованості в сумі 509 250,43 грн. та стягнення судових витрат (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог вих. № 3689 від 19.01.2016 р.).

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: ОСОБА_2 - п/к за довіреністю б/н від 10.05.2016 р.;

від позивача: ОСОБА_3 - п/к за довіреністю б/н від 20.01.2016 р., ОСОБА_4 - п/к за довіреністю б/н від 04.01.2016 р.

вільний слухач: ОСОБА_5

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України представникам сторін роз'яснені і зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представниками сторін подано спільне, письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу (том ІІ, а.с. 68).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2016 року, справу № 921/1180/15-г/4 Господарського суду Тернопільської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Кузь В.Л. (том ІІ, а.с. 2).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2016 року прийнято апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, № 01-014/350 від 22.03.2016 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1736/16 від 05.04.2016 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 11.05.2016 року (том ІІ, а.с. 4), про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення - знаходяться в матеріалах оскарження (том ІІ, а.с. 5, 6, 7).

В судовому засіданні 11.05.2016 р., за участю уповноважених представників сторін, судом оголошувалась перерва до 08.06.2016 р. на 12 год. 00 хв., про що уповноважені представники були повідомлені, особисто, під розписку (том ІІ, а.с. 71, 89, 93).

07.06.2016 року розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду за № 272 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 921/1180/15-г/4 та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів вищезазначену справу розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Данко Л.С., суддів: Галушко Н.А. та Орищин Г.В.(том ІІ, а.с. 61, 62).

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зміна складу колегії суддів) розгляд даної справи починається заново. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення»).

У судовому засіданні, 08.06.2016 р., за участю уповноважених представників сторін, судом оголошувалась перерва до 22.06.2016 р. на 11 год. 00 хв., про що уповноважені представники були повідомлені особисто під розписку (а.с. 71), яка була продовжена до 06.07.2016 р. на 11 год. 20 хв., про що представники були повідомлені особисто під розписку (а.с. 92) .

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 р. (том ІІ, а.с. 97-98), за клопотанням представника апелянта/відповідача (том ІІ, а.с. 94), продовжено строк розгляду спору відповідно до ст. 69 ГПК України та розгляд справи відкладено на 22.08.2016 р., про що представники сторін були повідомлені у судовому засіданні, особисто, під розписку (том ІІ, а.с. 99) та по-пошті (том ІІ, а.с. 98/зворот).

В судове засідання, яке відбулось 22.08.2016 р., представник апелянта/відповідача прибув, доводи апеляційної скарги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі та у письмових поясненнях до апеляційної скарги, зазначив, що місцевим господарським судом, безпідставно, взято до уваги № 2/2009 від 05.01.2009 року «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва», оскільки останній не є предметом спору у даній справі, так, як позовні вимоги позивача ґрунтуються виключно на договірних відносинах за Договором підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П. Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі (будівництво Обласної бібліотеки), про що зазначено у тексті позовної заяви, що в процесі розгляду справи позивач підстав позовних вимог не змінював, що, на думку апелянта, свідчить про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки розглянув спір та стягнув кошти за договором, який не був предметом позову, доказом та спору, крім того представник зазначив, що зміна підстави позову на стадії апеляційного провадження, як цього вимагає позивач у додаткових поясненнях є неприпустимою, оскільки суперечить чинному законодавству України, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2016 р. у справі № 921/1180/15-г/4 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Від позивача прибули два представники, 29.07.2016 р. через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду, позивачем подано (надіслано по-пошті) Додаткові пояснення по справі № 921/1180/15-г/4 (вх. № ЛАГС 01-04/5500/16 від 29.07.2016 р.), на підставі викладеного у Додаткових поясненнях, позивач просить апеляційний суд: «вважати договір № 2/2009 від 05.01.2009 року «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» доказом та підставою позову». У судовому засіданні представники позивача проти апеляційної скарги заперечили з підстав зазначених у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, доводи наведені у запереченнях на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях підтримали, зазначили, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість за охорону об'єкта незавершеного будівництва Обласної бібліотеки, як за договором укладеним між сторонами 14.02.1987 року, так і за договором № 2/2009 укладеним між сторонами 05.01.2009 році, на думку представників позивача, зазначені два договори належить розглядати в комплексі, а так, як позивачем не в повному обсязі сплачувались кошти за надані послуги з охорони об'єкта незавершеного будівництва, відтак судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 509 250 грн. 43 коп. основного боргу за договором № 2/2009 від 05 січня 2009 р., не зважаючи на те, що позивач у позовній заяві та прохальній її частині не покликався на договір № 2/2009 від 05.01.2009 р., як на підставу позову, просить апеляційний суд вважати Договір № 2/2009 від 05.01.2009 року «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» доказом та підставою позову. Разом з тим, представники позивача зазначили, що хоч у позовній заяві та прохальній її частині не вчинено покликання на стягнення коштів, зокрема, за договором № 2/2009 від 05.01.2009 р., однак у розділі позовної заяви «Додатки:» позивачем були додані додаткові угоди до договору № 2/2009 від 05.01.2009 р., як і додаткові угоди до контракту б/н від 14.02.1987 р., просять рішення місцевого господарського суду залишити - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 921/1180/15-г/4.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2016 р. у справі № 921/1180/15-г/4 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03 березня 2016 року у справі № 921/1180/15-г/4 (суддя Бурда Н.М.) позов задоволено, вирішено стягнути з Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код 04014074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд» в інтересах Будівельного управління «Житлобуд-2» ТзОВ «Тернопільбуд» (вул. С. Бандери, 33, м. Тернопіль, 46000, код 01268963) 509 250,43 грн. боргу, 7 938,52 грн. в повернення сплаченого судового збору (пункт 1 та 2 резолютивної частини рішення), (том І, а. с. 266, 267-270).

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду апелянт/відповідач (Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том ІІ, а. с. 8-11), просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2016 року по справі № 921/1180/15-г/4 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені в мотивувальній частині рішення не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого прийняття рішення.

Так, скаржник в апеляційній скарзі та додаткових пояснень до апеляційної скарги не заперечує, що між сторонами у справі існують договірні відносини, про що було укладено відповідні договори та згідно яких здійснювалась часткова оплата за надані послуги з охорони, однак скаржник зазначає, що рішенням суду першої інстанції взято до уваги договір за 2009 рік, згідно якого між сторонами виникли інші правовідносини та за інший період, який не був зазначений у позовній заяві позивача та вимоги за яким перед судом не ставилися.

Також апелянт зазначає, що за договором укладеним між сторонами у 2009 році позивачем було пропущено строк позовної давності, однак місцевим судом в оскаржуваному рішенні зазначено, що такий строк було перервано частковими проплатами та укладанням додаткових угод до договору від 1987 року, що свідчить про неповне з'ясування судом усіх обставин справи, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі покликається на ту обставину, що за договором 2009 року між сторонами не було визначено, що оплата охорони здійснюється на підставі виставленого позивачем рахунку, однак такий рахунок позивачем не виставлявся, відтак відповідач не міг здійснити оплату за надані послуги з охорони.

Скаржник в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до апеляційної скарги звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що нарахована позивачем сума заборгованості за охорону об'єкта є не обґрунтованою, так як позивачем не надано доказів на підтвердження кількості годин потрачених на охорону.

Апелянт також стверджує, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки позивач заявив вимоги про стягнення коштів за охорону незавершеного будівництва виключно за Договором підряду на капітальне будівництво від 14.02.1987 року з додатками, яким місцевий суд не надав жодної правової оцінки, а правовідносини між сторонами, які виникли на підставі договору № 2/2009 від 05.01.2009 р., згідно якого місцевий суд стягнув 509 250,43 грн. основного боргу, не були ні предметом вимог позивача, в процесі розгляду даної справи позивач підстав позовних вимог не змінював, що, на думку апелянта, свідчить про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки розглянув спір та стягнув кошти за договором, який не був предметом позову; а так як вимоги вважати Договір № 2/2009 від 05.01.2009 р. «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» доказом та підставою позову, були заявлені позивачем лише на стадії апеляційного провадження у додаткових поясненнях, що на думку апелянта суперечить чинному законодавству України, а також підтверджує ту обставину, що договір № 2/2009 від 05.01.2009 р. не був підставою позову у даній справі, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2016 р. у справі № 921/1180/15-г/4 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт також посилається на те, що правовідносини за договором 2009 року є припиненими, так як позивач пропустив строк позовної давності, однак судом першої інстанції зазначене протилежне.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3/позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд» (надалі ТзОВ «Тернопільбуд») є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Тернопільбуд» є юридичною особою, йому присвоєно Ідентифікаційний код 01268963, місцезнаходження юридичної особи: 46020, Тернопільська обл., м. Тернопіль, проспект Степана Бандери, буд. 33, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств (том І, а. с. 20-31, том ІІ, а. с. 42-59) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АА № 671417 (том І, а. с. 39).

Будівельне управління «Житлобуд-2» є відокремленим структурним підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд» без права юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том І, а.с. 20-31), довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області АА № 671417 з ЄДРПОУ (том І, а.с. 39) та Положенням про будівельне управління (том І, а.с. 259-264).

Відповідач: Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації є юридичною особою, йому присвоєно Ідентифікаційний код 04014074, місцезнаходження юридичної особи: 46021, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Грушевського, буд. 8, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств (том І, а. с. 32-38) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств (том ІІ, а. с. 17).

Місцевим судом встановлено, що між сторонами було укладено ряд договорів.

Так, 14 лютого 1987 р. укладено Типовий договір підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П. Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі та додаткові угоди до цього договору, та 05 січня 2009 р. Договір № 2/2009 «Про оплату за охорону незавершеного будівництва» та додаткові угоди до нього.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд» подано позов до Господарського суду Тернопільської області (вх. № 1234 від 17.12.2015 р.) про стягнення з Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації 529 650, 43 грн. заборгованості.

Підставою для стягнення вказаної заборгованості у позовній заяві (том І, а.с. 6-9 ) позивачем однозначно визначено: неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П. Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі (описова частина позовної заяви ), у зв'язку з чим позивач у прохальній частині позову просить: стягнути з Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальнісмтю «Тернопільбуд» в інтересах Будівельного управління «Житлобуд-2» ТзОВ «Тернопільбуд» 529 650,43 грн. заборгованості за надані послуги з охорони (п. 2 прохальної частини позовної заяви ) та покласти судові витрати на відповідача (п. 3 прохальної частини позовної заяви )(том І, а.с. 6-9).

Колегією суддів встановлено, що Договір № 2/2009 від 05.01.2009 р., на підставі якого місцевий господарський суд стягнув 509 250,43 грн., згідно позовної заяви (том І, а.с. 6-9) не був доказом та підставою позову, на чому наполягає апелянт в апеляційній скарзі, про що, чітко та однозначно вказано самим позивачем у Додаткових поясненнях по даній справі від 26.07.2016 р. № 01/291 (вх. № ЛАГС 01-04/5500/16), наданих суду апеляційної інстанції.

Згідно Заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог по справі (том І. а.с. 190-191) позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на свою користь 509 250,43 грн. заборгованості, без зміни підстави позову, отже просить стягнути зменшений розмір боргу за тим же Типовим договором підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П.Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі від 14.02.1987 р. (том І, а. с. 40-41), що є предметом доказування у позовній заяві, при цьому на інший договір, як на підставу своїх вимог, позивач не покликався. Такі докази в матеріалах справи відсутні, місцевому суду - не надавалися.

Отже, як вбачається з матеріалів даної справи позивач, до початку розгляду господарським судом Тернопільської області справи по суті, не змінював підстави позову шляхом подання про це письмової заяви відповідно до частини 4 ст. 22 ГПК України, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу

Слід зазначити, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставою позову становлять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу .

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача.

Вказана правова позиція викладена у п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Не є зміною підстав вимоги заява позивача про продовження строків розгляду спору та відкладення справи (том І. а.с. 200) та заява про долучення документів (том І. а.с. 204).

Отже, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П.Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі від 14 лютого 1987 року .

Як вбачається з матеріалів даної справи, 14 лютого 1987 року між Будівельно-монтажним трестом «Тернопільпромбуд Ордена Знак Пошани» (надалі - Підрядник) та Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації (надалі - Замовник) було укладено Типовий Договір підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П.Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі (надалі - Договір) (том І, а. с. 40-41).

Так як зазначений вище Типовий договір було укладено між сторонами 14 лютого 1987 року, тобто до набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України (01.01.2004 року), відтак щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України, положення цих Кодексів застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності (ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та ст. 4 розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 353 ЦК УРСР в редакції 1963 р., яка була чинною на час укладення вищезазначеного договору, за договором підряду на капітальне будівництво організація - підрядник зобов'язується своїми силами і засобами збудувати і здати організації - замовникові передбачений планом об'єкт у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією в установлений строк, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Статтею 357 ЦК УРСР, яка була чинною на час укладення вищезазначеного договору, передбачалося, що договори підряду на капітальне будівництво укладаються та виконуються у відповідності до правил, затверджених Кабінетом Міністрів СРСР, або в установленому порядку.

З урахуванням наведеного та відповідно до ч. 2 ст. 154 ЦК УРСР, договори підряду на капітальне будівництво (Типова форма) мали обов'язково укладатися у письмові формі.

Типовий договір підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П.Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі від 14.02.1987 р. (том І, а. с. 40-41) укладено сторонами у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи посвідчено печатками сторін.

Главою 14 ЦК УРСР в редакції 1963 р. було передбачено загальні положення про зобов'язання, зокрема, ст. 153 ЦК УРСР визначалося, що договір вважається укладеним, коли між сторонами у визначеному порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Правовідносини капітального будівництва з 01.01.2004 р. регулюються, зокрема, статтями ОСОБА_1 33 Господарського кодексу України.

Так, ст. 318 ГК України передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд» є правонаступником усіх прав та обов'язків Ордена «Знак пошани» будівельно-монтажного тресту «Тернопільпромбуд», що підтверджується долученою до матеріалів справи копією Довідки Відділу державних реєстраторів ТМР №751/02-2 від 10.06.2009 р.

Колегією суддів встановлено, що Будівельне управління «Житлобуд-2» є відокремленим структурним підрозділом ТзОВ «Тернопільбуд» без права юридичної особи, що підтверджується витягом з ЄДРЮО та ФОП (том І, а.с. 20-31), довідкою з ЄДРПОУ (том І, а.с. 39) та Положенням про будівельне управління (том І, а.с. 259-264). Отже в силу ст. 1 та 21 ГПК України, позивачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд», а відповідачем - Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі на підставі Типового договору підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П.Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі від 14 лютого 1987 року виникли договірні правовідносини відповідно до яких, Підрядник зобов'язався виконати роботи з будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переобладнання діючих підприємств, будов, споруд і Обласної бібліотеки ім. В.П. Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі згідно проекту (п. 1, 2 Типового договору), а Замовник зобов'язувався передати підряднику в установленому порядку затверджену проектно-кошторисну документацію, ... прийняти від підрядника за актом робочої комісії це підприємство, будову, споруду або його чергу і разом із підрядником і субпідрядними організаціями ввести в дію в установлений договором строк і оплатити виконані роботи за договірною ціною (п. 3 Типового договору).

16.11.2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до контракту б/н від 14 лютого 1987 року (надалі - «контракт»), відповідно до якої сторони домовились внести зміни до контракту, зокрема, п. 2 доповнено п. 2.1. наступного змісту: «Строки виконання робіт на виділені кошти у 2011 році з дати підписання додаткової угоди і до 27.12.2011 року». Пункт 4 контракту доповнено п. 4.1. та п. 4.2. наступного змісту: «4.1. Залишкова кошторисна вартість об'єкта складає 31234537 грн. в т.ч. ПДВ. Сума договору становить 27555000 грн. Відомість визначення договірної ціни наводиться у додатку до цієї додаткової угоди». « 4.2. Виділені кошти на виконання робіт на 2011 рік складають 1 448 000 грн. в т.ч. ПДВ. Відомість визначення договірної ціни наводиться у додатку до цієї додаткової угоди».

Крім вищезазначеного, сторони цією додатковою угодою доповнили пункт 5 договору від 14.02.1987 р. підпунктами, які визначають право замовника на дострокове в односторонньому порядку розірвання договору (п. 5.1.), право замовника на затримання платежів (п. 5.2.), обов'язки підрядника щодо здачі виконання робіт, усунення недоліків (п. 5.3.), форс-мажорні обставини (п. 5.6. - 5.9.)(том І. а.с. 229-230).

29.11.2013 року між Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації та Будівельним управлінням «Житлобуд-2» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд» було укладено Додаткову угоду до контракту б/н від 14 лютого 1987 року, відповідно до якого сторони домовились внести зміни у пункт 3.1. ст. ІІІ. «Ціна договору» та доповнити словами такого змісту:

«В 2013 році виділені кошти з обласного бюджету на охорону об'єкту складають 16 147,00 грн., в тому числі ПДВ - 2691,17 грн. Розрахунки наводяться у додатку до цієї Додаткової угоди». Також сторонами пункт 5.1. ст. V договору «Виконання робіт» доповнено такими словами: «Строк (термін) виконання зобов'язань визначається з дати підписання цієї угоди і до 01 січня 2014 року» (том І, а. с. 96). Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013 р. підписана сторонами та розрахунок витрат на охорону обласної бібліотеки в м. Тернополі за січень-лютий 2013 р. на суму 16147,00 грн. (том І, а.с. 97, 98)

Колегією суддів встановлено, що 11.12.2013 року між тими самими сторонами було укладено Додаткову угоду до контракту б/н від 14 лютого 1987 року, відповідно до якої сторони домовились внести зміни у пункт 3.1. ст. ІІІ. «Ціна договору» та доповнити словами такого змісту:

«В 2013 році виділені кошти з обласного бюджету на охорону об'єкту складають 2076,00 грн., в тому числі ПДВ - 346,00 грн. Розрахунки наводяться у додатку до цієї Додаткової угоди.». Також сторонами пункт 5.1. ст. V договору «Виконання робіт» доповнено такими словами: «Строк (термін) виконання зобов'язань визначається з дати підписання цієї угоди і до 01 січня 2014 року» (том І, а.с. 99). Довідка про вартість виконаних будівельних робіт підписана сторонами (типова форма № КБ-3)(том І, а.с. 100) та розрахунок витрат на охорону обласної бібліотеки в м. Тернополі за лютий 2013 р. на суму 2076,00 грн. (том І, а.с. 101).

Між сторонами 2014 р. (15.05.2014 р.) було укладено Додаткову угоду до контракту б/н від 14 лютого 1987 року, відповідно до якої сторони домовились внести зміни у пункт 3.1. ст. ІІІ. «Ціна договору» та доповнити словами такого змісту:

«В 2014 році виділені кошти з обласного бюджету на охорону об'єкту складають 27 600,00 грн., в тому числі ПДВ - 4600,00 грн. Розрахунки наводяться у додатку до цієї Додаткової угоди та пункт 5.1. ст. V договору «Виконання робіт» доповнено такими словами: «Строк (термін) виконання зобов'язань визначається з дати підписання цієї угоди і до 31 грудня 2014 року» (том І, а. с. 111). Довідка про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-3), підписана сторонами (том І, а.с. 112), Розрахунок витрат на охорону об'єкту Обласна бібліотека в м. Тернополі за січень-березень 2014 р. на суму 27600,00 грн. (том І. а.с. 113).

Також в 2015 р. (16.09.2015 р.) між тими самими сторонами було укладено Додаткову угоду до контракту б/н від 14 лютого 1987 року, відповідно до якої сторони домовились внести зміни у пункт 3.1. ст. ІІІ. «Ціна договору» та доповнити словами такого змісту:

«Виділені кошти з обласного бюджету на охорону об'єкту складають 20 400,00 грн., в тому числі ПДВ - 3400,00 грн . Розрахунки наводяться у додатку до цієї Додаткової угоди» та пункт 5.1. ст. V договору «Виконання робіт» доповнено такими словами: «Строк (термін) виконання зобов'язань визначається з дати підписання цієї угоди до 30.12.2015 р. (том І, а. с. 123). Довідка про вартість виконаних будівельних робіт, типова форма КБ-3, підписана представниками сторін (том І, а.с. 124), Розрахунок витрат на охорону об'єкту обласна бібліотека в м. Тернополі за січень-лютий 2015 р. на суму 20400,00 грн. (том І, а.с. 125).

Загальна суму коштів за охорону об'єкту за Типовим договором від 14.02.1987 р., який є предметом спору у даній справі, складає 70223,00 грн. (16147,00 грн. + 2076,00 грн. + 27600,00 грн. + 24400,00 грн. = 70223,00 грн.).

Колегією суддів встановлено, що станом на момент звернення позивача з позовом до місцевого господарського суду (17.12.2015 р. вх. № 1234) заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов Типового договору підряду на капітальне будівництво від 14.02.1987 р. за охорону об'єкту складала 20400, 00 грн.

В процесі розгляду даної справи місцевим господарським судом, відповідач сплатив позивачу решту коштів за охорону об'єкту за вказаним вище Типовим договором підряду в сумі 20400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 754 від 23.12.2015 р. (том І, а.с. 192).

Слід зазначити, що у розділі цього платіжного документу «Призначення платежу:» відповідач вказав його призначення /приведено дослівно /: «За охорону буд. обл. бібл. зг. дог. б/н (14.02.1987), д./уб/н (22.12.15), кб.-3 (23.12.15), в т.ч. ПДВ-3400,00».

Як стверджували представники позивача у судових засіданнях суду апеляційної інстанції, апелянт в апеляційній скарзі та встановлено колегією суду, заборгованість відповідача перед позивачем за охорону будинку обласної бібліотеки в м. Тернополі за Типовим договором б/н від 14.02.1987 р. - відсутня.

Факт оплати за надані послуги з охорони вищезазначеного об'єкта будинку Обласної бібліотеки у м. Тернополі за Типовим договором капітального будівництва від 14 лютого 1987 року також підтверджується Банківською випискою з особового рахунку відповідача від 05.12.2013 р. (том І, а.с. 173), платіжним дорученням № 140 від 22.09.2014 р. про сплату 2076,00 грн. (том І, а.с. 174), 16.05.2014 р. відповідачем сплачено за охорону будинку Обласної бібліотеки за вказаним вище Типовим договором від 14.02.1987 р. - 27 600,00 грн., що підтверджується Банківською випискою з особового рахунку відповідача (том І, а.с. 175), платіжним дорученням № 220 від 21.09.2015 р. за охорону об'єкта по буд. обл. бібліотеки за вказаним вище Типовим договором від 14.02.1987 р. сплачено 20400,00 грн. (том І, а.с. 176), про що чітко зазначено відповідачем у вказаних вище розрахункових документах у розділі «Призначення платежу».

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що будівництво Обласної бібліотеки в м. Тернополі відповідно до Типового договору від 14.02.1987 р. та додаткових угод до контракту від 14 лютого 1987 року, відповідачем позивачу було сплачено кошти, 17.11.2010 р. в сумі 38500 UAN, що підтверджується платіжним дорученням № U1362982 (том І, а.с. 168), 13.12.2011 р. в сумі 618673,79 грн. платіжним дорученням № 532 від 23.12.2011р., призначення платежу: по буд обл. бібліотеки зг. б/н (16.11.11 р.) до дог. 14.02.1987 р.), дов. КБ-3 (23.12.11); 29.11.2011 р. відповідач сплатив позивачу 434000,00 грн. платіжним дорученням № 377 від 29.11.2011 р., призначення платежу: по ОСОБА_6 бібліотеки зг. д/у б/н (116.11.11 р.) до дог. б/н (14.02.1987 р.); 217875,20 грн. платіжним дорученням № 434 від 12.12.2011р. призначення платежу: по буд обл. бібліотеки зг.д/у б/н (16.11.11р.) до дог.14.02.1987 р., дов. КБ-3 (12.12.11); 21.12.2011 р. відповідач сплатив позивачу 177451,01 грн. платіжним дорученням № 516 від 21.12.2011 р. призначення платежу: по буд обл. бібліотеки зг.д/у б/н (16.11.11р.) до дог.14.02.1987 р., дов. КБ-3 (21.12.11).

Типовий договір підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П. Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі від 14 лютого 1987 року та додаткові угоди до цього контракту сторонами укладено у письмовій формі, підписано уповноваженими представниками сторін та засвідчено печатками, є правомірним правочином, оскільки перед судом сторонами не доведено зворотнього.

Отже, враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем зобов'язання в частині оплати за охорону об'єкту будинку Обласної бібліотеки в м. Тернополі, згідно з умовами Типового договору на капітальне будівництво б/н від 14 лютого 1987 року та додатковими угодами до цього контракту, станом на дату постановлення судового рішення у справі (03.03.2016 р.), було виконано в повному обсязі, оскільки, як зазначено вище у цій постанові, 23.12.2015 р. відповідачем сплачено решту коштів за охорону об'єкту за вказаним вище договором підряду в сумі 20400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 754 від 23.12.2015 р. (том І, а.с. 192).

Однак в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, суд стягуючи з відповідача на користь позивача 509250,43 грн. боргу, вчинив покликання на інший договір, а саме: договір № 2/2009 від 05.01.2009 р., який, був доданий відповідачем в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, та, як вбачається з позовної заяви позивача, не заперечується останнім, встановлено колегією суду, не був ні доказом, ні підставою позову у даній справі, позивач вимог про стягнення коштів за договором № 2/2009 від 05.01.2009 р. у позовній заяві - не заявляв, підстави позову, як зазначено вище у цій постанові - не змінював.

Лише в процесі розгляду судом апеляційної інстанції справи № 921/1180/15-г/4, позивач, 26.07.2016 р. подав Додаткові пояснення (вх. № ЛАГС 01-04/5500/16 від 29.07.2016 р.), де зазначає, що «Основною правовою підставою виникнення правовідносин з приводу надання послуг з охорони об'єкту незавершеного будівництвом є Договір № 2/2009 від 05.01.2009 р. «Про оплату послуг за охорону об'єкту незавершеного будівництва», з додатками №№ 1, 2 до цього договору, «Окрім того, Договір № 2/2009 від 05.01.2009р. ... був описаний в рішенні суду першої інстанції і суд першої інстанції посилався на нього як на основну правову підставу стягнення з відповідача грошових коштів», відтак, позивач у Додаткових поясненнях, а його представники у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, просять: «Враховуючи вищезазначене, просить вважати Договір № 2/2009 від 05.01.2009 р. «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» доказом та підставою позову».

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної заяви, яка за формою та змістом має узгоджуватися із ст. 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у ст. 57 ГПК України.

Приписи частини 4 статті 22 ГПК України не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Слід зазначити, що Договір № 2/2009 від 05 січня 2009 р. «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» (том І, а.с. 231), який був укладений між Будівельним управлінням «Житлобуд-2» Відкритого акціонерного товариства «Тернопільбуд» (надалі - Підрядник) та Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації (надалі - Замовник) не є предметом даного спору, доказом та підставою позову у даній справі, оскільки позовні вимоги позивача ґрунтуються виключно на договірних відносинах за Типовим договором від 14 лютого 1987 року, про що було подано відповідну позовну заяву.

З огляду на викладене, вимоги позивача заявлені на стадії апеляційного провадження вважати Договір № 2/2009 від 05.01.2009 р. «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» доказом та підставою позову до задоволення не підлягають, так як суперечать приписам частини третьої ст. 101 ГПК України.

Відповідно до частини третьої ст. 101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів даної справи Договір № 2/2009 від 05.01.2009 року «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» з додатками до нього за № 1 та 2, є самостійним правочином, не містить жодних посилань на те, що його укладено на виконання умов Типового договору на капітальне будівництво б/н від 14 лютого 1987 року з Додатковими угодами до цього контракту та/або на підставі Типового договору від 14.02.1987 р.

Зазначення позивачем у розділі позовної заяви «Додатки:» порядковий № 17 цього додатку: « 17. Копія Додатку № 2 до Договору № 2/2009 від 01.10.2010 р.» не може бути підставою позову, як на цьому наполягав представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, оскільки підставою позову становлять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу у тексті позовної заяви, форма і зміст якої передбачено ст. 54 ГПК України. Підставою позову у даній справі є стягнення за невиконання умов Типового договору на капітальне будівництво б/н від 14 лютого 1987 року, відтак копією Додатку № 2 до Договору № 2/2009 від 01.10.2010 р., не можуть обгрунтовуватися вимоги позивача за Типовим договором на капітальне будівництво б/н від 14 лютого 1987 року, оскільки цей Додаток стосується іншого правочину, який не є підставою позову та предметом доказування у даній справі.

Разом з тим, не заслуговує покликання представника позивача на те, що стягнення коштів за договором № 2/2009 від 05 січня 2009 р. належить розглядати комплексно (у позовній заяві такі обгрунтування - відсутні), виходячи з такого.

Як зазначено вище у цій постанові, 29.11.2013 року між Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації та Будівельним управлінням «Житлобуд-2» Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд» було укладено Додаткову угоду до контракту б/н від 14 лютого 1987 року, відповідно до якого сторони внесли зміни у пункт 3.1. Типового договору від 14.02.1987 р. в частині, що стосується коштів, які виділяють з обласного бюджету на охорону об'єкту, в 2013 році (16 147,00 грн., в тому числі ПДВ - 2691,17 грн.)(том І, а. с. 96); 11.12.2013 року сторони внесли зміни до Типового договору від 14.02.1987 р. щодо виділених коштів з обласного бюджету на охорону об'єкту у розмірі 2076,00 грн., в т.ч. ПДВ - 346,00 грн.; додатковою угодою від 2014 р. до контракту б/н від 14.02.1987 р. та додатковою угодою від 2015 р. до контракту б/н від 14.02.1987 р. сторони, вносячи зміни до п. 3.1., кожного разу погоджували розмір коштів на охорону об'єкту, відповідно, 27600,00 грн. (том І, а.с. 111) та 20400,00 грн. (том І, а.с. 123), які виділятимуться з обласного бюджету, договір № 2/2009 від 05 січня 2009 р. не містить умов, що він укладений на підставі та/або на виконання Типового договору б/н від 14.02.1987 р. чи додаткових угод до цього контракту, що виключає комплексний розгляд зазначених вище правочинів.

Разом з тим, позивач, не позбавлений права на захист своїх майнових інтересів та охоронюваних законом прав шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів за Договором № 2/2009 від 05 січня 2009 р. у порядку та спосіб передбачений ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд в порушення норм процесуального права, задовольняючи позовні вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, взяв до уваги договірні правовідносини за договором № 2/2009 від 05 січня 2009 р., який не був ні доказом у справі, ні підставою позову у даній справі, оскільки позовна заява позивача ґрунтується на договірних відносинах за Типовим договором від 14 лютого 1987 року та відповідно до якого, станом на дату постановлення судового рішення у справі, заборгованість за охорону об'єкту була відсутня, про що зазначено вище у цій постанові і не заперечується сторонами у справі.

Інші твердження апелянта/відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та додаткових пояснень до апеляційної скарги, до уваги не приймаються, оскільки вони не стосуються предмету спору у даній справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оглянувши та дослідивши всі обставини даної справи, оцінивши їх в сукупності, колегія суду приходить до висновку, апеляційну скаргу задовільнити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2016 р. по справі № 921/1180/15-г/4 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Судовий збір за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 32-34, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації задовільнити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.03.2016 року у справі № 921/1180/15-г/4 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

3. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на позивача.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути в Господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

22.08.2016 р. оголошено вступну та резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 29.08.2016 р.