Ухвала

від 31.08.2016 по справі 826/10829/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.uа

Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа № 826/10829/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТ-Енерго» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування наказу і рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСТ-Енерго» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття наказу від 03.06.2015 р. № 1041 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» ТОВ «ОСТ-Енерго» (далі - позовна вимога № 1);

- визнати неправомірним та скасувати наказ від 03.06.2015 р. № 1041 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» ТОВ «ОСТ-Енерго» (далі - позовна вимога № 2);

- визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОСТ-Енерго», за результатами якої складено довідку від 18.06.2015 р. № 115/26- 55-22-08/19442628 (далі - позовна вимога № 3);

- визнати неправомірним та скасувати рішення від 19.06.2015 р. №6032/10/26-55-22-08 «Про застосування податкового компромісу» (далі - позовна вимога № 4).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення від 19.06.2015 р. № 6032/10/26-55-22-08 «Про застосування податкового компромісу». В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, так як, на думку апелянта, зазначена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.05.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю «ОСТ-Енерго» (далі - ТОВ «ОСТ-Енерго») було зареєстровано виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АРК як юридична особа, яка утворена в результаті перетворення, та взято на податковий облік за місцем реєстрації: 97491 Україна, АРК, смт. Новоозерне, м. Євпаторія, вул. Адмірала Кантура, буд. 2.

25.04.2014 р. позивач, будучи у цей період платником ПДВ, подав до податкового органу за місцем реєстрації - Євпаторійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АРК (реорганізована в Генічеську ОДПІ) податкову звітність з ПДВ за березень 2014 року на паперовому носії, яка була прийнята податковим органом у цей же день за № 2530.

У вказаний період Євпаторійською ОДПІ не здійснювалось прийняття податкової звітності на електронних носіях через окупацію АРК.

Показники податкової звітності позивача з ПДВ за березень 2014 року помилково з вини Євпаторійської ОДПІ не були перенесені до електронних баз контролюючого органу.

Зазначені обставини встановлені постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № 821/1201/15-а, яка набрала законної сили.

13.03.2015 р. ТОВ «ОСТ-Енерго» змінило своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території АРК на материкову частину України, а саме: 01133 Україна, м. Київ, Печерський район, вул. Щорса, буд. 31.

09.04.2015 р. позивач звернувся до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з уточнюючим розрахунком з ПДВ та із заявою № 24800/10 про застосування податкового компромісу відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ по декларації за березень 2014 року.

23.04.2015 р. відповідачем за результатами розгляду вказаної заяви позивача було прийнято рішення № 25517/26-55-15-03 «Про розгляд заяви про податковий компроміс», яким визнано необхідним проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ОСТ-Енерго».

03.06.2015 р. відповідачем був прийнятий наказ № 1041 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОСТ-Енерго», яким призначено проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з контрагентом ПАТ «Будкомплекс» за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.

За результатами вказаної перевірки складено довідку від 18.06.2015 р. № 115/26-55-22-08/19442628, в якій зазначено, що перевіркою ТОВ «ОСТ-Енерго» (код ЄДРПОУ 19442628), проведеною в рамках пункту 3 підрозділу 9-2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2014 року має статус «не визнано як податкову звітність», 5% суми податкового компромісу не сплачено і, як наслідок, застосування податкового компромісу не є можливим.

На підставі зазначеної довідки відповідачем прийнято рішення від 19.06.2015 р. № 6032/10/26-55-22-08 «Про застосування податкового компромісу», яким не погоджено застосування податкового компромісу платником податків ТОВ «ОСТ-Енерго» відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість до декларації за березень 2014 року.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним наказом від 03.06.2015 р. № 1041 та рішенням від 19.06.2015 р. №6032/10/26-55-22-08, а також вважаючи неправомірними дії відповідача щодо прийняття наказу про призначення перевірки та щодо її проведення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 19.06.2015 р. № 6032/10/26-55-22-08, суд першої інстанції виходив з того, що факт подання позивачем декларації з ПДВ за березень 2014 року, а також те, що його податкові показники за вказаний період не були відображені в електронній систему податкової звітності внаслідок протиправної бездіяльності податкових органів, встановлений рішенням суду, що набрало законної сили. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про призначення перевірки ТОВ «ОСТ-Енерго» і дії відповідача з її проведення відповідають вимогам чинного законодавства і є правомірними.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 підрозділу 9-2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що подання платником податків уточнюючого розрахунку за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, контролюючий орган приймає рішення щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків відповідно до статті 42 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, у межах процедури досягнення податкового компромісу.

У разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки контролюючий орган проводить таку перевірку та за її результатами: 1) приймає податкове повідомлення-рішення у разі виявлення порушень платником податків вимог податкового законодавства, сплата грошового зобов'язання за яким здійснюється у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу; 2) складає довідку у разі відсутності таких порушень, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку.

Податкове повідомлення-рішення або довідку контролюючий орган направляє платнику податків у порядку, передбаченому статтями 42 та 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, законодавством регламентовано право платника податків на застосування податкового компромісу та повноваження податкового органу на проведення перевірки такого платника в разі подання ним уточнюючого розрахунку за умови дотримання порядку її призначення і проведення.

Перевіряючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні адміністративного позову, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем разом із заявою про застосування податкового компромісу також було подано уточнюючий розрахунок з ПДВ, а тому відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ від 03.06.2015 р. № 1041 про призначення перевірки, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, зокрема пунктом 3 підрозділу 9-2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, і такий наказ є правомірним.

Крім цього, як було правильно встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, документальна позапланова перевірка ТОВ «ОСТ-Енерго» була проведена відповідачем на підставі належним чином оформленого наказу про призначення перевірки, копію якого вручено особисто директору ТОВ «ОСТ-Енерго» ОСОБА_2 під підпис перед її проведенням, а отже, відповідачем дотримано порядок призначення і проведення перевірки позивача, визначений у п. 78.4 ст. 78 і ПК України і пунктом 3 підрозділу 9-2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Більш того, апеляційний суд звертає увагу на те, що дії відповідача зі складання довідки за результатами перевірки ТОВ «ОСТ-Енерго» є службовою діяльністю податкового органу і не порушують права позивача, а отже, не є предметом оскарження у розумінні ст. 2 КАС України.

Таким чином, переглядаючи оскаржуване судове рішення у межах апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог №№ 1, 2, 3.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для відмови податковим органом позивачу в застосуванні податкового компромісу стало те, що його податкова звітність за березень 2014 року не відображена в електронних інформаційних базах податкової звітності і, на думку відповідача, є невизнаною.

Разом з тим, як було правильно встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи і не спростовано апелянтом, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № 821/1201/15-а, яка набрала законної сили, встановлено, що позивачем було своєчасно подано декларацію з ПДВ за березень 2014 року до належного податкового органу, однак, відомості з податкової звітності і сама декларація не були зареєстровані в електронних інформаційних системах податкової звітності з вини податкового органу через допущення ним протиправної бездіяльності.

Зазначені обставини, у відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, мають преюдиційне значення і не підлягають додатковому доведенню.

При цьому, у рішеннях Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року по справі «Brumarescu v. Romania» та від 24 липня 2003 року по справі «Ryabykh v. Russia» Європейським судом зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Більш того, з листа від 19.05.2015 р. вих. № 13 /Т.1 а.с. 61-62/ вбачається, що зазначені обставини були доведені позивачем до відома відповідача, однак, останнім до уваги не прийняті.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, у відповідності до ст. 86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 19.06.2015 р. № 6032/10/26-55-22-08 «Про застосування податкового компромісу», яким позивачу відмовлено у застосуванні податкового компромісу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що звіт позивача з ПДВ за березень 2014 року не може бути прийнятим як податкова декларація, оскільки його свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.03.2015 р., колегія суддів вважає необгрунтованими і безпідставними, оскільки на момент складання податкової звітності за вказаний період і подання її контролюючому органу за відповідним місцем реєстрації - Євпаторійській ОДПІ, тобто станом на квітень 2014 року, позивач був належним чином зареєстрований як платник ПДВ, що зокрема зазначено й у довідці ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 18.06.2015 р. за № 115/26- 55-22-08/19442628 /Т.1 а.с. 90-91/.

Посилання апелянта на те, що податкова звітність позивача за березень 2014 року не визнана і 5% суми податкового компромісу ним не сплачено, колегія вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки факт належного подання позивачем звітності за вказаний період встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили, на чому наголошувалось вище, і 5% суми податкового компромісу платник податків повинен сплачувати у ході процедури його досягнення в порядку підрозділу 9-2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема п. 5.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а апелянт, який є суб'єктом владних повноважень і відповідачем по справі, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів перед судом правомірності прийнятого ним рішення від 19.06.2015 р. № 6032/10/26-55-22-08 і не переконав судову колегію у своїй правоті.

З огляду на це, колегія суддів приходить до виснвоку, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 31 серпня 2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Аліменко В.О.