Постанова

від 17.04.2007 по справі 10/348-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/348-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 квітня 2007 р.                                                                                   № 10/348-06  

               Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін Д. Проскуріна (дов. від 10.01.07), А. Козлова (дов. від 27.10.06), Ю. Храпая (дов. від 27.10.07), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2007 року у справі № 10/348-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ДІД Конс” до відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” про стягнення 28 568 452,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю “ДІД Конс” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” про стягнення 19 000 000 грн. боргу за опротестованими простими векселями:           № 65305965580215;  № 65305965580216; № 65305965580217; №65305965580218;     № 65305965580219;  № 65305965580220; № 65305965580221;  №65305965580223;    № 65305965580224; № 65305965580225; № 65305965580226; №65305965580227;     № 65305965580228; № 65305965580229;  № 65305965580230; №65305965580231;    № 65305965580232;  № 65305965580233; № 65305965580234, які емітовані відкритим акціонерним товариством “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”;  а також        6 099 000 грн. в рахунок відшкодування збитків від інфляції за період з жовтня 2003 року по вересень 2006 року; 1 713 123 грн. 29 коп. річних; 1 756 328,77 грн. штрафних санкцій за період з 7 жовтня 2005 року по 9 жовтня 2006 року з підстав невиконання зобов'язання.

Позовні вимоги обґрунтовуються відступленням права вимоги.

Відповідач позов не визнав з огляду на пропуск позивачем вексельної давності.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2006 року (суддя І. Кощеєв) в позові відмовлено саме з цих мотивів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2007 року рішення скасовано та позов задоволено.

Відкрите акціонерне товариство “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль”  просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 254, 512, 625 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 231 Господарського кодексу України та залишити в силі рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДІД Конс“ просить постанову залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 7 жовтня 2002 року відкрите акціонерне товариство “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” видало виробничо-збутовому підприємству “Нафтогаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” прості векселі на суму 19 000 000 грн. строком платежу “за пред'явленням”, які векселедержатель 6 жовтня 2003 року пред'явив векселедавцю і у зв'язку з відмовою в платежі наступного дня вони були опротестовані нотаріусом.

Право вимоги виконання вексельного зобов'язання належить законному векселедержателю, який може передати своє право іншій особі. Правочин про відступлення права вимоги за векселем може бути оформлений письмово на векселі або на додатковому аркуші або окремим документом, складеним цесіонарієм та цедентом відповідно до вимог статті 207 Цивільного кодексу України.

Позивач придбав векселі на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 10 травня 2006 року (№№ 65305965580215; 65305965580216; 65305965580217; 65305965580218; 65305965580219; 65305965580220; 65305965580221) та договору міни цінних паперів від 22 червня 2006 року № К/34/01-2006 (№№ 65305965580223; 65305965580224;65305965580225;65305965580226;65305965580227;65305965580228; 65305965580229;65305965580230;65305965580231;65305965580232;65305965580233; 65305965580234), які були укладені з його попередниками.

Встановлений Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі  порядок передачі векселів не передбачає відчуження їх шляхом здійснення цивільно-правових угод, у тому числі купівлі-продажу та/або міни.

Водночас чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, але у цьому випадку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною, і, якщо на векселі відсутній індосамент, питання, пов'язані із стягненням заборгованості за векселем, регулюються нормами цивільного права, а не вексельним законодавством, оскільки у таких випадках вексель втрачає свою силу і набуває статусу боргового документа (стаття 545 Цивільного кодексу України).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач пропустив строк давності, в межах якого особа, що вправі вимагати за векселем, це право може реалізувати.

Правомірно застосувавши до спірних правовідносин правило частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд обґрунтовано скасував рішення господарського суду.

За змістом статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного  кредитора у  зобов'язанні  в  обсягах,  що  існували на момент переходу цих прав.

За цієї обставини до предмету доказування в даній справі належить встановлення обсягів прав, які перейшли позивачу внаслідок придбавання векселів, а отже меж відповідальності відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України боржник  має  право  не  виконувати свого обов'язку новому кредиторові до  надання  боржникові  доказів  переходу  до  нового кредитора прав у зобов'язанні.

Господарські суди не встановлювали факту пред'явлення позивачем вимоги відповідачу сплатити суму боргу, а отже початку перебігу строку виконання зобов'язань новому кредитору, що позбавляє суд касаційної інстанції надати відповідну правову оцінку висновкам апеляційного господарського суду щодо застосування до відповідача санкцій за їх невиконання та про прострочення боржника в контексті вимог статті 625 Цивільного кодексу України.

Неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права зумовлюють скасування рішення і постанови в даній справі та її передачу на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2007 року у справі № 10/348-06 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій