Рішення
від 16.11.2006 по справі 10/348-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/348-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.06р.

Справа № 10/348-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс", м. Коломия 

до  Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" , м. Дніпродзержинськ  

про стягнення 28 568 452,06 грн.

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

  Від позивача: Козлов.А.Г.( дов.№ б/н від 27.10.06р.)         Храпай Ю.А.( дов.№ б/н від 27.10.06р.)

Від відповідача: не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

       Позивач  звернувся  з  позовом  до  Відповідача   про  стягнення  28 568 452 грн. 06 коп. Ціна позову складається з : 19 000 000   грн.  основного боргу за опротестованими простими векселями : № 65305965580215;  № 65305965580216; № 65305965580217; № 65305965580218; № 65305965580219;  № 65305965580220; № 65305965580221;  № 65305965580223; № 65305965580224; № 65305965580225; № 65305965580226; № 65305965580227;  № 65305965580228; № 65305965580229;  № 65305965580230; № 65305965580231; № 65305965580232;  № 65305965580233; № 65305965580234 –емітованими Відкритим акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"; 6 099 000 грн. нарахування встановленого індексу інфляції за період з жовтня 2003 року по вересень 2006 року; 1 713 123 грн. 29 коп. - 3% річних ( нарахованих на підставі ст. 213 ЦК УРСР та ст. 625 ЦК України );        1 756 328 грн. 77 коп. - штрафні санкції ( нарахованих на підставі ст. 231 ГК України ) нарахованих за період з 07.10.2005 р. по 09.10.2006 р.

       Підстави з якими Позивач пов'язує свої позовні вимоги - передача векселя у спосіб, інший ніж вчинення індосаменту, має наслідки звичайної цесії, тобто відступлення права вимоги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. В даному випадку Позивач є особою, якій останні з кредиторів, що набули відповідні права вимоги за договорами купівлі-продажу, відступили їх за належним правочином в письмовій формі, дотримавшись тим самим вимог ст. 513 ЦК України. Грошові зобов"язання, визначені векселями, не є тісно пов"язаними з особою будь-якого з попередніх кредиторів, тому заміна в них кредитора допускається згідно зі ст. 515 ЦК України. Оскільки іншого не було встановлено законом або договором, заміна кредитора у зобов"язаннях, визначених векселями могла бути здійснена без згоди боржника – Відповідача ( ч. 1ст. 516 ЦК України ).

        Позивач вважає, що визначені у векселях зобов'язання є грошовими і відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання  мають виконуватися належним чином і в установлений строк, тобто стосовно зазначених векселів за пред'явленням, як вказано у них самим Відповідачем, але сплату за векселями  проведено не було жодному з послідовних кредиторів і до цього часу, тобто протягом трьох років з дня їх пред'явлення до сплати  і вчинення протестів, тим самим Відповідач припускається порушення грошового зобов'язання.

Відповідач проти задоволення позовних вимог Позивача заперечує, зазначаючи у відзиві на позов на їх безпідставність, оскільки відповідно до положень Уніфікованого закону, позовні вимоги векселедержателя  до векселедавця погасились  07.10.2006 р., тобто до моменту пред'явлення позову ( 10.10.2006 р. ). Відповідач також вважає, що з урахуванням приписів ст. ст. 34, 70, 74, 77 Уніфікованого закону - вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за спірним векселем та процентів, передбачених п. 2 ст. 48 Уніфікованого закону,  були також погашені 07.10.2006 р., тобто до моменту пред'явлення позову. Так, Відповідач зазначає, що строк вексельної давності, встановлений ст. 70 Уніфікованого закону, як пресічний строк, не підлягає відновленню у разі його пропуску, і до нього не застосовуються відповідні положення ЦК України щодо початку, перебігу, зупинення, та переривання  строку позовної давності, оскільки строк вексельної давності –це визначений законом період часу протягом якого існує право векселедержателя на стягнення з векселедавця простого векселя вексельної суми і із закінченням якого ці вимоги погашаються,  в той час як строк позовної давності –це визначений законом або договором період часу у межах  якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, і сплив цього строку є підставою для відмови в позові.

Крім того, взаємовідносини учасників вексельного обігу –сторін, за думкою Позивача мають характер вексельних правовідносин, які регулюються не загальними нормами цивільного права, а особливою системою вексельного права. Норми Цивільного кодексу України до правовідносин, пов'язаних з вексельним обігом, можуть бути застосовані лише у частині, яка не врегульована нормами вексельного законодавства.

Також Відповідач вважає, що спірні векселі не містять індосаменту, окрім того що закреслений, а тому Позивач не  є законним держателем спірних векселів та у нього відсутнє право вимоги платежу за цими векселям до відповідача. Крім того, заборгованість, яка стягуються за виконавчими написом нотаріуса вважається безспірною ( постанова КМУ №1172 від 29.06.1999р. „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” ). Таким чином, відсутній предмет позову щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми боргу за спірними простими векселями  та суми відсотків, що у свою чергу зумовлює припинення провадження у справі на підставі. За твердженням Відповідача чинним законодавством не передбачена можливість здійснення цивільно-правових угод відносно виконавчих документів, оскільки ці документи не є об'єктами цивільних прав, коло яких  визначено ст. 177 ЦК України.     

     За згодою представників сторін у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

   Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

07.10.2002 р. ВАТ „Дніпродзержинська  теплоелектроцентраль” емітувало ВПЗ „Нафтогаз” НАК „Нафтогаз України” прості векселя : № 65305965580215;  № 65305965580216; № 65305965580217; № 65305965580218; № 65305965580219;  № 65305965580220; № 65305965580221;  № 65305965580223; № 65305965580224; № 65305965580225; № 65305965580226; № 65305965580227;  № 65305965580228; № 65305965580229;  № 65305965580230; № 65305965580231; № 65305965580232;  № 65305965580233; № 65305965580234 загальною номінальної вартістю 19 000 000 грн. зі строком платежу за пред'явленням.

       06.10.2003 р. ВПЗ „Нафтогаз” згідно акту пред'явлення векселів до платежу пред'явило Векселедавцю до платежу вказані прості векселя, а 07.10.2003 р., у зв'язку з несплатою Векселедавцем векселів, державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори були вчинені протести кожного з векселів про його несплату, про що на звороті векселів було зроблено відповідні написи :  на                       № 65305965580215 - за реєстром № 1-2865; на № 65305965580216 - за реєстром № 1-2866; на № 65305965580217 - за реєстром № 1-2867; на № 65305965580218 - за реєстром № 1-2868; на №65305965580219 - за реєстром № 1-2869; на №65305965580220 - за реєстром № 1-2870; на № 65305965580221 - за реєстром № 1-2871; на № 65305965580223 - за реєстром № 1-2873; на № 65305965580224 - за реєстром № 1-2874; на № 65305965580225 - за реєстром № 1-2875; на № 65305965580226 - за реєстром № 1-2876; на № 65305965580227 - за реєстром № 1-2877; на № 65305965580228 - за реєстром № 1-2878; на №65305965580229 - за реєстром № 1-2879;   на № 65305965580230 - за реєстром № 1-2880; на № 65305965580231 - за реєстром № 1-2881; на № 65305965580232 - за реєстром № 1-2882; на № 65305965580233 - за реєстром № 1-2883; на № 65305965580234 - за реєстром № 1-2884.

    Позивач на підставі цивільно-правових угод з останніми кредиторами  зазначених векселів, придбав вказані цінні папери.

      Відповідно до ст. 194 ЦК України, цінним   папером   є   документ   встановленої   форми   з відповідними реквізитами,  що посвідчує грошове або  інше  майнове право  і  визначає взаємовідносини між особою,  яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами  його  випуску,  а  також  можливість  передачі  прав,  що випливають з цього документа, іншим особам. До особи,  яка набула право  власності  на  цінний  папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

   Згідно ст. 197 ЦК України, права, посвідчені цінним папером, можуть належати  пред'явникові    цінного    паперу    (цінний   папір   на пред'явника). Для передання іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі.

     За своєю правовою природою зобов'язання за векселем відрізняється від інших грошових зобов'язань, а саме: воно є абстрактним, тобто незалежним від обставин, які обумовили видачу векселя; вексельне зобов'язання є безспірним і безумовним –сторони не можуть обумовлювати платіж настанням якихось подій; окрім того вексель може бути переданий за індосантом. За таких умов відносини учасників вексельного обігу регулюються нормами вексельного законодавства, і норми Цивільного кодексу  України до таких правовідносин не застосовуються.

    Вексельний обіг в Україні здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог Женевської конвенції № 358, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі    ( далі –Уніфікований закон ).

     Простий вексель, строк платежу за яким не вказано, вважається таким, що підлягає оплаті по пред'явленні ( ст. 76 Уніфікований закон ).

     Простий вексель як і переказний вексель строком по пред'явленні, згідно зі ст. 34 Уніфікованого закону, підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений до платежу протягом одного року від дати його видачі.

      Після закінчення строків, встановлених для пред'явлення переказного векселя до оплати векселедержатель втрачає свої права проти індосантів, проти векселедавця і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта (ст.53 Уніфікований закон).

   Згідно зі ст. 28 Уніфікованого закону, платник шляхом акцепту приймає на себе зобов'язання сплатити переказний вексель в строк.

     Відповідно до ст. 70 Уніфікованого закону, позовні вимоги, що випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення  трьох років з дня строку платежу, зазначене стосується і простого векселя.

     Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем ( ст. 78 Уніфікованого закону ).

Отже  позови за векселями до акцептанта переказного векселя чи векселедавця простого векселя можуть бути заявлені на протязі трьох років з дня строку платежу незалежно від протесту векселя.

Враховуючи що днем платежу по простому векселю зі строком платежу за пред'явленням є день його пред'явлення до платежу, господарський суд вважає, що по вказаним у позові векселям строк давності необхідно обчислювати з наступного дня від дня пред'явлення векселів до платежу тобто з  07.10.2003 р. Таким чином, позовні вимоги Векселедержателя  до Векселедавця вважаються погашеними  07.10.2006 р., тобто до моменту пред'явлення позову ( 09.10.2006 р. –дата направлення позовної заяви до суду, згідно печатки поштової установи на конверті ).

Так, строк вексельної давності, встановлений ст. 70 Уніфікованого закону є  пресічним строком і не підлягає відновленню у разі його пропуску, та до нього не застосовуються відповідні положення ЦК України щодо початку, перебігу, зупинення, та переривання  строку позовної давності, оскільки строк вексельної давності –це визначений законом період часу протягом якого існує право векселедержателя на стягнення з векселедавця простого векселя вексельної суми, і із закінченням якого ці вимоги погашаються,  в той час як строк позовної давності –це визначений законом або договором період часу у межах  якого особа може звернутися до суду   з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, і сплив цього строку є підставою для відмови в позові.

Норми Цивільного кодексу України до правовідносин, пов'язаних з вексельним обігом, можуть бути застосовані лише у частині, яка не врегульована нормами вексельного законодавства.

Ст. 48 Уніфікованого закону визначений вичерпний перелік вимог, які можуть бути заявлені держателем векселя до його векселедавця.

Таким чином, спеціальними законами детально врегульовано питання про проценти та інші витрати, які стягуються з векселедавця простого векселя у разі прострочення ним сплати суми за векселем, в зв'язку з чим, до спірних вексельних правовідносин  не можуть бути застосовані положення ст. 625 ЦК України.

     Виходячи з наведеного, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

      Не можуть бути прийняті судом до уваги і посилання представника Позивача на положення ст. 51 ГПК України, оскільки вказана стаття регламентує порядок закінчення процесуальних строків встановлених ГПК України і не стосується вексельного обігу.

 Згідно вищевикладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 83 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

 Позивачу в задоволені позову –відмовити.

Суддя

 І.М. Кощеєв

  ( рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України 20.11.2006 р. )

Згiдно з оригіналом

Помічник судді Т.М. Зеленська

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення16.11.2006
Оприлюднено22.08.2007
Номер документу663506
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —10/348-06

Постанова від 08.02.2007

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Євстигнеєв О.С.

Ухвала від 19.10.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кощеєв І.М.

Судовий наказ від 21.02.2007

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кощеєв І.М.

Ухвала від 02.11.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кощеєв І.М.

Рішення від 16.11.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кощеєв І.М.

Постанова від 17.04.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Васищак І.М.

Ухвала від 05.04.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Васищак І.М.

Ухвала від 02.11.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кощеєв І.М.

Ухвала від 19.10.2006

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кощеєв І.М.

Рішення від 13.07.2006

Господарське

Господарський суд Сумської області

Малафеєва І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні