Постанова

від 05.04.2007 по справі 31/147

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/147

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.04.2007                                                                                           № 31/147

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - Журавель Д.М. – представник (дов. №71 від 20.12.2006);

 від відповідачів - 1. Солодаренко М.А. – представник (дов. б/н від 02.11.2006);

2. повідомлений, але не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Фактор”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.01.2007

 у справі № 31/147 (Качан Н.І.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс”

 до                                                   Закритого акціонерного товариства “Фактор”

                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс”

 про                                                  стягнення 801818 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.01.2007 у справі №31/147 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс” до Закритого акціонерного товариства “Фактор” та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” задоволено частково. За рішенням підлягає стягненню із Закритого акціонерного товариства “Фактор” на користь позивача 800000 грн. заборгованості, 1700 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що: позивач належним чином виконав умови договору поставки від 02.02.2004 № АФ04/02-0202 та додаткових угод до вказаного договору № 22/03-2 від 22.03.2004, № 23/03-2 від 23.03.2004, здійснивши попередню оплату, а відповідачі свої зобов'язання не виконали поставку товару не здійснили, попередню оплату на вимогу позивача (лист від 15.11.2004 № 418) не повернули; відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; ухвалою Господарського суду Житомирської області  від 22.11.2005 у справі № 4/38 "Б" ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю “Продсервіс”; отже зобов'язання відповідача 2 перед позивачем припинилося на підставі ст. 609 ЦК України; наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо повернення попередньої оплати; в частині стягнення пені місцевим господарським судом відмовлено в позові, оскільки позивачем не було надано обґрунтування нарахування пені, її розрахунку та взагалі  не вказано розмір і нормативне підтвердження права позивача на її застосування в межах діючих строків позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство “Фактор” оскаржило його до Київського апеляційного господарського суду. У своїй скарзі  відповідач 1 просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.2007 у справі № 31/147,    посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: ст.265 ГК України, ст. ст. 553, 554, 610 ЦК України та порушення норм ст. ст. 609, 559 ЦК України, ст. 25 ГК України.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Житомирської області  від 22.11.2005 у справі № 4/38 "Б" ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю “Продсервіс”.

Згідно із ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Частиною 1 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його обсяг відповідальності.

За таких обставин, скаржник вважає, що у разі припинення основного зобов'язання (існування боргу) автоматично припиняється похідне зобов'язання (обов'язок поручителя нести цивільно-правову відповідальність за невиконання боржником зобов'язання по поверненню коштів).

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс” просить рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.2007 у справі № 31/147 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зокрема, зважаючи на те, що рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги відповідача 1, на думку позивача, є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідач 1 помилково вважає, що зобов'язання за договором поруки № АФ 04/11-1104 є похідним, оскільки воно укладалось окремо, за взаємною згодою сторін, не визнано недійсним, нікчемним, таким, що не відбулося, а тому воно породжує права та обов'язки сторін.

При розгляді апеляційної скарги колегією суддів були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.

02.02.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” (за договором постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс” (за договором покупець) був укладений договір поставки № АФ04/02-0202 (далі – договір поставки).

Згідно із пунктом 1.1 договору поставки постачальник поставляє і передає у власність покупця продовольчі і непродовольчі товари, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах договору поставки. Асортимент і кількість товару кожної партії погоджується сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору поставки (п. 1.3 договору).

Додатковою угодою від 22.03.2004 № 22/03-2 до договору поставки  сторони погодили, що постачальник поставляє і передає у власність покупцю цукор – пісок в кількості 263,4 тонни загальною вартістю 624258 грн. протягом 15 календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди, а покупець здійснює оплату товару протягом 30 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди.

Додатковою угодою від 23.03.2004 № 23/03-2 до договору поставки  сторони погодили, що постачальник поставляє і передає у власність покупцю цукор – пісок в кількості 127 тонн загальною вартістю 300990 грн. протягом 15 календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди, а покупець здійснює оплату товару протягом 30 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди.

Платіжними дорученнями від 22.03.2004 та від 23.03.2004 Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс” перерахувало на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” 800000 грн.

04.11.2004 між Закритим акціонерним товариством "Фактор" (за договором поручитель) , Товариством з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” (за договором боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс” (за договором кредитор) укладено договір поруки № АФ 04/11-1104, предметом якого визначено забезпечення поручителем виконання основного зобов'язання боржника перед кредитором за договором поставки. При цьому основним зобов'язанням є передбачене договором поставки зобов'язання боржника поставити кредитору товар відповідно до договору або повернути одержані кошти в розмірі 800000 грн.

Згідно із частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1 статті 554 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” свої зобов'язання за договором поставки не виконало, товар в обумовлені договором строки не поставило, в зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс” звернулося до відповідача 1 з листом від 16.06.2004 № 167 та з претензією від 17.09.2004 № 273, в яких відмовилося від поставки партії цукру - піску  та просило повернути попередню оплату у розмірі 800000 грн. та сплатити неустойку.

Листом від 12.11.2004 № 12-11/04 Товариство з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” повідомило, що не може  виконати своїх зобов'язань за договором поставки та у зв'язку з фінансовими труднощами останнє не може повернути й одержану попередню оплату.

В зв'язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” повернути позивачу попередню оплату Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс” звернулося до Закритого акціонерного товариства "Фактор" (лист від 15.11.2004 № 418) з проханням на підставі договору поруки перерахувати на його рахунок 800000 грн. або відвантажити цукор-пісок на вказану суму.

Враховуючи, що ні відповідач 1, ні відповідач 2 не виконали своїх зобов'язань, позивач звернувся 06.12.2004 до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення 801818 грн. з обох відповідачів солідарно.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.02.2005 у справі № 12/3536 направлено матеріали справи за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.02.2005 справу Господарського суду Житомирської області  № 12/3536 прийнято до провадження та присвоєно реєстраційний № 31/147-12/3536(7).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2005 провадження у справі зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 4/38 "Б" Господарського суду Житомирської області та зобов'язано відповідача-2 повідомити про закінчення провадження у справі про банкрутство.

20.03.2006 на адресу Господарського суду м. Києва надійшла ухвала Господарського суду Житомирської області від 22.11.2005 у справі № 4/38 "Б", якою, зокрема, ліквідовано юридичну особу банкрута  - Товариство  з обмеженою відповідальністю “Продсервіс”, зобов'язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” подати органу реєстрації документи у відповідності із ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців" та повідомити територіальні органи з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури, провадження у справі припинено.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.2006 провадження у справі № 31/147-12/3536(7) поновлено, розгляд справи призначено на 26.12.2006.

Згідно із протоколом судового засідання від 26.12.2006 в судове засідання представники відповідача не з'явилися, однак, незважаючи на відсутність представників відповідачів, місцевим господарським судом в судовому засіданні 26.12.2006 була оголошена перерва на 10.01.2007.

Відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні; такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін; про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Оскільки представники відповідачів не були присутніми у засіданні суду 26.12.2006, то господарський суд першої інстанції, керуючись нормою статті 77 ГПК України, мав відкласти розгляд справи та винести відповідну ухвалу, яку направити сторонам, а не оголошувати перерву у судовому засіданні.

Однак, в матеріалах справи така ухвала відсутня, а також відсутні інші документи, які б свідчили про те, що господарський суд першої інстанції повідомив відповідачів про перенесення розгляду справи на 10.01.2006, у зв'язку з чим посилання господарського суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення усіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання не відповідає дійсності.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що відповідачі не були належним чином повідомлені про час і місце засідання суду, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-6 частини третьої статті 104 ГПК України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі і тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК України апеляційний суд має прийняти нове рішення (п. 11 роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/366 від 28.03.2002  “Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України”).

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2007 прийняте з порушенням процесуальних норм, а тому підлягає скасуванню.

З метою прийняття нового рішення та у відповідності зі статтею 101 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами та додатково поданими сторонами доказами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 у справі № 31/147 відповідача 1 було зобов'язано надати докази виключення Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у зв'язку з його ліквідацією.

На виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду Закрите акціонерне товариство "Фактор" надало:  довідку Управління статистики у місті Коростені від 28.12.2005 з якої вбачається, що Товариство  з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” (ідентифікаційний код – 31231708, адреса: 11500, Житомирська обл.., м. Коростень, вул. Шатрищанська, 94) станом на 28.12.2005 виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, дата ліквідації - 17.12.2005 на підставі рішення суду, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.03.2007 щодо припинення діяльності юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” ( код ЄДРПОУ – 31231708, адреса:  07800, Київська обл., смт. Городянка, вул. Леніна, 361).

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності ( частина 7 статті 59 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини п'ятої статті 111 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Пунктом 6 частини 1 статті 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

З огляду на викладене провадження у справі по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” підлягає припиненню, оскільки на час прийняття рішення у справі Товариство з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до частини 3 статті 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Згідно з статтею 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Враховуючи положення вищезазначених норм, колегія суддів дійшла висновку, що у зв'язку з ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” припинилося зобов'язання ліквідованої юридичної особи.

Відповідно до частини 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже факт ліквідації  Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” (боржника за договором поруки) свідчить й про припинення поруки, яка припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, що є  підставою для відмови в задоволенні даного позову до  Закритого акціонерного товариства "Фактор".

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 № 11 (із змінами) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства  і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржуване рішення цим вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2007 у справі № 31/147 скасувати, викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"В позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс” до Закритого акціонерного товариства "Фактор" відмовити.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продсервіс” припинити".

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване торговельне підприємство “Агрофорс” (61005, м. Харків, пл. Повстання,15, п/р 26004255340000 в ХФ АКІБ "Укрсіббанк" "ХРУ", м. Харкова, МФО 351641, код ЄДРПОУ 32132915) на користь Закритого акціонерного товариства "Фактор" ( 01001 м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 9, кв. 1, п/р 2600431318 в ТОВ "Фортуна-банк", МФО 300904) 4000 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №  31/147 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.

 10.04.07 (відправлено)