Рішення

від 21.03.2008 по справі 2-3564/08

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-3564/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Солтис О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору міни дійсним та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

В Малиновський районний суд м. Одеси звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом про визнання договору міни дійсним та визнання права власності у порядку спадкування за законом. Позивачі обгрунтували свої позовні вимоги тим, що вони набули право власності на підставі договору міни, що оформлявся на Одеській Новій Біржі за № 16/97 від 31 липня 1997 року, всі істотні умови договору дотримані, договір міни позивачі зареєстрували в ОМБТІ та РОН м. Одеса, відповідачі квартиру звільнили і знялися з реєстраційного обліку. Позивачі просили визнати договір міни № 16/97 від 31.07.1997 року дійсним, визнати право власності у порядку спадкування за законом.

Позивачі подали заяву відповідно до положень ст. 158 ЦПК України про розгляд справи за їх відсутності. Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, надали суду заяву, в якій вказали, що позовні вимоги позивачів до них про визнання договору міни дійсним та визнання права власності у порядку спадкування за законом визнають, просили слухати справу в їх відсутності. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, розглянувши й дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 31 липня 1997 року ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діяла від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 передали, а ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діяла від свого імені та в інтересах ОСОБА_6 прийняли чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 61,2 кв.м., житловою 44, 5 кв.м, яка находиться за адресою: АДРЕСА_1. У свою чергу, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діяла від свого імені та в інтересах ОСОБА_6 передали, а ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діяла від свого імені та в інтересах ОСОБА_3 прийняли трьохкімнатну квартиру загальною площею 47, 7 кв.м, житловою - 32, 7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_10

Після укладання зазначеного договору його учасники повністю виконали його умови. Сторони здійснили виселення з відповідних квартир та вселення в них, а також були зняті з реєстраційного обліку за колишніми адресами реєстрації. Грошові розрахунки по договору міни не проводилися, про що свідчить пункт 6 договору № 16/97 від 31 липня 1997 року.

Згідно з ст.241 ЦК УРСР за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Підтвердженням виконання договору його сторонами є видача сторонам екземплярів договору, третій екземпляр залишений на зберігання в біржі. Оскільки кожній із сторін був виданий один екземпляр договору міни № 16/97 від 31 липня 1997 року, зокрема екземпляр договору позивачів був зареєстрований в ОМБТІ та РОН м. Одеси і наданий суду, останній вважає, що до позивачів перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_3. Підтвердженням факту виникнення права власності у позивачів на квартиру є реєстрація договору міни № 16/97 від 31 липня 1997 року в ОМБТІ та РОН під № 148 стр. 64 книга 238 пр від 08.08.1997 року.

До укладання договору міни нерухомого майна № 16/97 від 31 липня 1997 року ця квартира належала на праві власності відповідачам на підставі Свідоцтва на право власності на житло № 3 - 9262, виданого УЖКГ виконкому Одеської міської ради від 05.02.1997 року, тому згідно ст. 225 ЦК УРСР, який був чинний на момент вчинення правочину, відповідачі вправі були здійснювати її відчуження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Одеси в Книзі реєстрації смертей було зроблено відповідний актовий запис за № 301 від 11 січня 1998 року. Визначаючи норми матеріального права, що підлягають застосуванню та надаючи правову кваліфікацію фактично існуючим між сторонами по справі правовідносинам суд виходе з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з яким він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Згідно з п. 5. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Як вбачається із фактичних обставин справи спадкові відносини, що виникли після смерті ОСОБА_7 припинилися зі спливом 6 місячного строку на прийняття спадщини, передбаченого ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР, що був чинний на момент відкриття спадщини, і трансформувалися в відносини права власності, яке не було оформлене в установленому законом порядку. Таким чином, в частині визначення порядку спадкування та оформлення спадкових прав, підлягають застосуванню норми матеріального права, що були чинними на момент відкриття спадщини, тобто ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Таким чином, спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 були ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_2 (донька).

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, набула право власності, проте не оформила його в установленому законом порядку.

Визначаючи обсяг спадщини, що відкрилась до спадкування, суд виходе з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.95 р. „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними. Таким чином, за вищевказаним договором, укладеним на біржі ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належало по 1/4 частини квартири, тобто після смерті ОСОБА_7 до спадкування відкрилося 1/4 частина квартири, яка була отримана позивачкою ОСОБА_1.

Суд враховує, що сьогоднішній момент нотаріально посвідчити договір, вчинений на товарній біржі, не можливо, оскільки згідно зі ст. 15 Закону України „Про товарну біржу" угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо одна зі сторін цілком чи частково виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. Підтвердженням наміру сторін, досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору, а також змісту умов домовленості про передачу права власності на спірну квартиру є договір міни нерухомого майна № 16/97 від 31 липня 1997 року, вчиненого на Одеській нової біржі, без наступного нотаріального посвідчення угоди, з реєстрацією його в „Журнале регистрации договоров мены недвижимости", реєстраційний номер 16/97 від 31.07.1997 року. Цей договір купівлі-продажу було зареєстровано в ОМБТІ та РОН 8.08.1997 року під № 148 стр.64 кн. 238 пр. Крім того, на момент розгляду справи один з набувачів-учасник вищевказаного договору помер.

На момент смерті ОСОБА_7, ОСОБА_2 у вказаній квартирі не проживала, фактично спадщину не приймала, до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не зверталась, на спадкову 1/4 частини квартири не претендує, від успадкування 1/4 квартири АДРЕСА_4 відмовляється на користь ОСОБА_1

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. При цьому згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У позивача ОСОБА_1 відсутній правовстановлюючий документ на квартиру, тому суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.

Згідно зі ст. 217 ЦК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 524, 534, 549 ЦК УРСР, 3, 16, 382, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 130, 208, 209, 212, 213-215, 217 ЦПК України, СУД, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору міни дійсним та визнання права власності у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати договір міни нерухомого майна укладений 31 липня 1997 року на Одеській новій біржі під № 16/97 квартир, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6, між ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діяла від свого імені та в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_7 з однієї сторони, та ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діяла від свого імені та в інтересах ОСОБА_6 - з іншої, дійсним.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_7.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_7.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_7.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_7.

Встановити порядок виконання рішення суду згідно з яким, це рішення є підставою для реєстрації права власності на 2/4 квартири АДРЕСА_9 за ОСОБА_1, перереєстрації 1/4 частини квартири АДРЕСА_8 за ОСОБА_2, перереєстрації 1/4 частини квартири АДРЕСА_9 за ОСОБА_3.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.