Рішення

від 22.08.2016 по справі 908/1664/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/78/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016 Справа № 908/1664/16

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Мелітополь, Запорізька область

до відповідача: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Кирилівка, Якимівський район, Запорізька область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАТ Автомир", м. Дніпро, Дніпропетровська область.

Суддя Кутіщева - Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 1138 від 10.05.2016р.

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи: не з'явився.

Розглядається позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про визнання недійсним п. 4 рішення сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 09.10.2015р.

Ухвалою суду від 21.06.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/78/16, судове засідання призначено на 15.08.2016р.

Ухвала суду була направлена на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином, заздалегідь до судового засідання були сповіщені судом про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 1.8 постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Від позивача по справі (електронною поштою) надійшло клопотання про відкладення судового засідання та залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАТ Автомир".

Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом було задоволено, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено : Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАТ Автомир".

Судове засідання відкладалось до 22.08.2016р.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Представники відповідача та третьої особи, в судове засідання, продовжене 22.08.2016р. не з'явились повторно, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач не виконав вимоги суду, не надав без поважних причин витребувані матеріали.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному об'ємі.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 22.08.2016р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 34 від 15 серпня 2005 року та договору оренди земельної ділянки від 13 вересня 2005 року позивачу було надано в оренду строком на 10 років земельну ділянку, яка складалася з двох земельних ділянок загальною площею 0,0277 га розташованих за адресою АДРЕСА_2. Кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_2 площею 0,2166 га та НОМЕР_3 площею 0,0061 га. Первинна держана реєстрація договору оренди відбулась 31.10.2005 року про що свідчить відмітка на договорі.

У подальшому позивач купила земельні ділянки та подарувала їх іншій особі.

Рішеннями Якимівського районного суду від 28.02.2012 року., апеляційного суду Запорізької області від 16 травня 2012 року, Якимівського районного суду від 12 грудня 2012року продаж позивачу та подальше дарування земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,0061га були визнані незаконними. Земельну ділянку було витребувано у власність від відповідача Кирилівської селищної ради.

Рішенням Кирилівської селищної ради № 11 від 26 червня 2014 року земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0.0061 га прийнята у власність та відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 26258167 право власності Кирилівської селищної ради на земельну ділянку 29.08.2014 року було зареєстровано в державному реєстрі.

У зв'язку з тим, що вищевказаними рішеннями судів було визнано недійсним договори відчуження земельної ділянки, то цими договорами не було й створено їх наслідків - припинення договору оренди земельної ділянки від 13 вересня 2005 року в частині, що стосується земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0.0061 га.

Позивач продовжила використовувати спірну земельну ділянку на підставі договору оренди від 13 вересня 2005 року за цільовим призначенням - «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для розміщення магазину».

Строк дії договору оренди закінчувався 13.09.2015 року.

11.09.2014 року позивач звернулась до відповідача із заявою про приведення договору оренди в частині розміру орендної плати у відповідність згідно з діючими нормативами та розцінками, але отримала відповіді від 27.10.2014 року, що для цього необхідно надати відповідачу витяг про реєстрацію за позивачкою права оренди та довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

З урахуванням цієї обставини позива звернулась до реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції та зареєструвала право оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0,0061 га., що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 34383972 про реєстрацію 24.02.2015 року права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0.0061 га.

13.08.2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою про приведення договору оренди в частині орендної плати у відповідність до діючого законодавства, та просила надати їй розрахунок орендної плати та банківські реквізити щодо орендної плати.

Крім того, в цій же заяві позивач, посилаючись на п.5 договору оренди земельної ділянки № 34 від 13.09.2005 року, просила поновити (продовжити) на новий строк до 13.09.2025 року дію договору оренди в частині земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 площею 0.0061 га.

До заяви позивачем було додано копію витягу про реєстрацію права оренди та копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Також, позивачем, відповідно до квитанції від 11.09.2015 року, було сплачено орендну плату в розмірі 324.97 грн., який передбачено в п.6 договору оренди за дві земельні ділянки. Зазначені кошти були прийняті відповідачем і у подальшому позивачу мені їх не повернуто відповідачем.

Через те, що тривалий час позивачем орендована земельна ділянка не використовувалась на умовах оренди та належала іншій особі, ніякі зміні до договору оренди не вносились, зокрема щодо орендної плати її розміру, індексації та порядку формування я не мала можливості додати проект додаткової угоди, так як спочатку необхідно було визначитись с розміром орендної плати про що позивач зазначила в п.1 заяви, яку подала відповідачу 13.08.2015 року.

Не отримавши ніякої відповіді на свою заяву від 13.08.2015 року, станом на 15.10.2015 року, не отримавши листа - повідомлення про необхідність звільнення земельної ділянки, у зв'язку із закінченням 13.09.2015 року строку дії договору оренди від 13.09.2005 року, позивачем 15.10.2015 року було направлено відповідачу заяву та проект додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди від 13.08.2015 року.

Листом від 19.11.2015 року відповідач повідомив, що рішенням Кирилівської селищної ради № 8 від 9.10.2015 року позивачу було відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки.

П.4 рішенням сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №8 від 9 жовтня 2015 року, відповідач вирішив: «Керуючись ст. 33 Закону України «Про оренду землі», враховуючи рекомендацію Комісії Кирилівської селищної ради з питань регулювання земельних відносин, відмовити в поновлені договору оренди, укладеного 13 вересня 2005 року з ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0.0061 га кадастровий номер НОМЕР_3.».

Відповідно до п.5 договору оренди земельної ділянки від 13.08.2015 року, після закінчення строку дії договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Заява позивачем була подано відповідачу 13.08.2015 року, тобто не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору - 13.09.2015 року.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Згідно п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі

питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від

17.05.2011 року № 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією)

договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній

власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду

землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який

набрав чинності з 12.03.2011).

У частині першій статті 777 ЦК України, законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Стаття 764 ЦК України, передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та. по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі», фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Згідно ч. ч.1 - 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно зі ст.ст. 319, 626 ЦК України, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Згідно ч.ч 8, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Враховуючи викладене, позивач мала переважне право на його поновлення згідно з нормами закону.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" передбачено, що рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, с достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Пунктом 4 зазначеної Постанови передбачено, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

ідповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАТ Автомир", задовольнити.

Визнати недійсним п.4 рішення сесії Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 25489968) від 9 жовтня 2015 року

Стягнути Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, 72563, смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізька область, Приморський бульвар, буд. 67 (ЄДРПОУ 25489968), на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, 72309, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання « 02» вересня 2016р.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України .

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет