Рішення

від 31.07.2009 по справі 14/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.09 С права№ 14/80

За позовом : Виробничо- торгівельного товариства з о бмеженою відповідальністю “ Бук”, м.Львів

До відповідача : Державн ого територіально-галузевог о об”єднання “Львівська залі зниця”, м.Львів

Про стягнення 388861,82 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Хороз І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - представник (довіреність від 20.05.08 р)

від відповідача : Креч етова Л.І.- представник (дові реність №НЮ-37 від 01.01.09 р)

Зміст ст.ст.20,22 Господар ського процесуального кодек су України сторонам роз”ясне но. В порядку ст.20 ГПК України з аяви від сторін не поступали .

Суть спору :

Виробничо-торгівельне т овариство з обмеженою відпов ідальністю „Бук” звернулося з позовом до державного тери торіально-галузевого об' єд нання „Львівська залізниця” про стягнення 388861,82 грн заборго ваності, в тому числі : 181697,20 грн п ені; 180623,94 грн інфляційних втрат ; 26540,67 грн - 3 % річних; просить від шкодувати судові витрати по справі.

Провадження у справі поруш ено ухвалою від 13.04.09 р і признач ено розгляд справи на 28.05.09 р. З п ідстав, зазначених в ухвалі в ід 28.05.09 р розгляд справи відкла дався на 18.06.09 р, строки вирішенн я спору продовжувались .

28.05.09 р відповідачем подано в к анцелярію суду відзив на поз овну заяву ( вих. №НХ-1880 від 27.05.09 р), з підстав наведених у якому п озовні вимоги не визнає. Зокр ема стверджує, що позивач зве рнувся до суду щодо стягненн я пені з пропуском зазначено го у ст.258 ЦК України строку поз овної давності ( один рік до ви мог про стягнення пені); посил ається на те, що господарськи й суд при розгляді справи №4/72 (р ішення від 18.07.08 р) дослідив , що п озивач поставив продукцію на загальну суму 156154,05 грн, яка не п ередбачена специфікацією до договору поставки №Л/НХ-071723/НЮ , а також те, що позивач постав ив металовиробів на суму 158367,57 г рн понад кількість, передбач ену специфікацією до договор у ( всього поставлено товару н е передбаченого специфікаці єю до вищевказаного договору на суму 314521,62 грн; посилається н а те, що позивачем безпідстав но включено по видатковій на кладній №РН-14/08-1 від 14.08.07 р вартіс ть мішків поліпропіленових в кількості 420 штук на суму 630 грн з ПДВ, оскільки ціна зазначен а на умовах поставки DDU згідно ІНКОТЕРМС-2000, ціна з на продукц ію вказана з тарою та упаковк ою; позивач провів нарахуван ня інфляційних втрат на 3 % річ них на зазначений товар з поч атку прострочення оплати згі дно умов договору.

Позивач не погодився із зап ереченнями відповідача на по зовну заяву і подав письмові Заперечення на відзив на поз овну заяву ВТ ТзОВ “Бук” ( вх. № 12534 за 18.06.09 р). Відповідач письмов о висловив свої доводи і мірк ування щодо заперечень позив ача на відзив ( поступили в кан целярію суду 06.07.09 р за №15630).

В судовому засіданні 18.06.09 р ог олошувалась перерва до 07.07.09 р ; в судовому засіданні 07.07.09 р огол ошувалась перерва до 21.07.09 р ; в с удовому засіданні 21.07.09 р оголо шувалась перерва до 31.07.09 р, про щ о до відома сторін доводилос ь під розписку.

Позивач подав Заяву від 26.06.09 р про відшкодування судових в итрат на оплату послуг адвок ата в сумі 40000,00 грн ( заява зареє стрована в канцелярії суду 26.0 6.09 р за №13040). В обгрунтування по силається на ст.44 ГПК України , відповідно до якої судові ви трати складаються з державно го мита, сум , що підлягають сп латі за проведення судової е кспертизи, призначеної госпо дарським судом, витрат, пов”я заних з оглядом та досліджен ням речових доказів у місці ї х знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у та інших витрат, пов”язаних з розглядом справи. Відповід но до договору про надання пр авової допомоги №02/03/09 від 02 бере зня 2009 року укладеного між ВТ Т зОВ “Бук” та адвокатом ОСОБ А_1. виконавець зобов”язуєт ься надати замовнику будь-як у правову допомогу, що торкає ться питання захисту його пр ав та охоронюваних законом і нтересів у зв”язку із зверне нням Замовника в Господарськ ий суд Львівської області з п озовом до Державного територ іально-галузевого об”єднанн я “Львівська залізниця” про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих на 1621795,23 грн. основного боргу. У п .3.2 договору встановлено, що за надання правової допомоги, п ередбаченої предметом цього договору, замовник виплачує виконавцю гонорар в сумі 40000,00 г рн. Дана грошова сума була спл ачена замовником 25 червня 2009 ро ку (платіжним дорученням №285 в ід 25 червня 2009 року).

14.07.09 року від позивача поступ ила Заява від 14.07.09 р про уточне ння позовних вимог (заява зар еєстрована в канцелярії суду за вх. № 14274). Керуючись ст.22 ГПК У країни позивач подав заяву про уточнення позовних вимог з тих підстав, що при розрахун ку пені за останніх два дні бе резня 2008 року та квітня 2008 року б уло допущено помилку, заміст ь облікової ставки НБУ 10% річн их, розрахунки було зроблено з врахуванням розміру облік ової ставки НБУ 12 % річних. Розр ахований, з врахуванням викл аденого у заяві розмір пені с тановить 176259,61 грн (розрахунки д одаються до заяви про уточне ння позовних вимог). Згідно за яви про уточнення позовних в имог позивач просить стягнут и на його користь з відповіда ча 176259,61 грн. пені; 180623,94 грн інфляці йних втрат, 26540,67 грн. - 3 % річних та відшкодувати судові витра ти по справі.

Відповідачем подано за №НХ -2447 від 20.07.09 р заперечення на заяв у позивача про відшкодування судових витрат, з підстав заз начених у яких просить відмо вити позивачу у відшкодуванн і витрат на оплату послуг адв оката, посилається, зокрема н а те, що ст.44 ГПК України передб ачає відшкодування як судови х витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише п ослуг адвокатів, а не будь-яки х представників; вважає, що сп рава не є важкою, позивачем не подано доказів, які б підтвер джували розумність витрат на оплату послуг адвоката.. Окрі м того відповідачем подано з а № НХ-2577 від 30.07.09 р заперечення н а заяву позивача про уточнен ня позовних вимог.

В обгрунтування позовних в имог ( із врахуванням Заяви в ід 14.07.2009 року про уточнення позо вних вимог заяви від 26.06.09 р) поз ивач пояснює, що на виконання укладеного 06 серпня 2007 року з в ідповідачем договору постав ки позивач в період з 14 серпня 2007 року до 14 грудня 2007 року за вид атковими накладними № РН-14/08-1 в ід 14.08.2007 р.; № РН-14/08-2 від 14.08.2007 р.; № РН-20/08- 1 від 20.08.2007 р.; № РН-20/08-3 від 20.08.2007 р.; № РН- 20/08-4 від 20.08.2007 р.; № РН-07/09-1 від 07.09.2007 р.; № Р Н-07/09-2 від 07.09.2007 р.; № РН-07/09-3 від 07.09.2007 р.; № РН-14/09-1 від 14.09.2007 р.; № РН-14/09-2 від 14.09.2007 р. ; № РН-20/09-1 від 20.09.2007 р.; № РН-28/09-1 від 28.09.2007 р.; № РН-23/10-1 від 23.10.2007 р.; № РН-23/10-2 від 23.1 0.2007 р.; № РН-25/10-4 від 25.10.2007 р.; № РН-31/10-1 від 31.10.2007 р.; № РН-31/10-3 від 31.10.2007 р.; № РН-09/11-4 ві д 09.11.2007 р.; № РН-26/11-2 від 26.11.2007 р.; № РН-30/11-1 в ід 30.11.2007 р.; № РН-14/12-3 від 14.12.2007 р. постав ив відповідачу продукцію на загальну суму 1922395,11 грн. Відпові дач частково оплатив вартіст ь отриманої продукції. За стя гненням 1621795,23 грн позивач змуше ний був звернутися до суду. Пр едметом позову було стягненн я лише основного боргу, а вимо ги щодо стягнення пені, інфля ційних втрат та 3 % річних заяв лені не були. Рішенням господ арського суду Львівської обл асті від 18 липня 2008 року у справ і № 4/72 позов було задоволено п овністю. Даним рішенням було встановлено, що відповідач ч астково оплатив вартість отр иманої продукції. Заборгован ість відповідача за поставле ну продукцію становила 1621795,23 гр н. Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК Укр аїни факти, встановлені ріше нням господарського суду (ін шого органу, який вирішує гос подарські спори) під час розг ляду однієї справи, не доводя ться знову при вирішенні інш их спорів, в яких беруть участ ь ті самі сторони. Враховуючи , що в даному спорі беруть учас ть ті самі сторони ( ВТ ТзОВ “Б ук” та ДТГО “Львівська заліз ниця”), факт порушення відпов ідачем умов договору , стверд жує позивач, є таким що не дово диться.. Згідно з п.6.1 Договору о плата за кожну партію постав леної продукції по даному до говору проводиться покупцем на протязі 90 (банківських дні в) після дати поставки партії продукції (датою поставки пр одукції вважається підписан ня Акту прийому-передачі про дукції в пункті призначення - п.5.4 договору). Акти прийому-п ередачі на конкретну партію продукції були підписані в д ень підписанні видаткових на кладних на аналогічну продук цію). Таким чином, порушення зо бов”язання по оплаті поставл еної продукції настає з 91 дня після поставки ( підписання А кту прийому-передачі продукц ії в пункті призначення). У п.9.4 договору передбачено, що в ра зі несвоєчасної оплати за по ставлену продукцію, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки Н БУ від суми боргу за кожен ден ь прострочення. Згідно розра хунків, доданих до Заяви про у точнення позовних вимоги, пе ня розрахована в сумі 176259,61 грн. Відповідно до ст.625 ЦК України позивачем обраховано суму і нфляційних втрат , які відпов ідно до Заяви про уточнення п озовних вимог і доданих до не ї розрахунків складають 180623,94 г рн та 3 % річних 26540,67 грн.

Позивач просить відшкоду вати судові витрати , сплачен у за подання позову суму держ авного мита, витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу та адвока тських витрат, оскільки дані витрати прямо передбачені с т.44 ГПК України, є реальними та документально підтверджени ми.

Заперечення представник ом відповідача позовних вимо г у зв'язку із тим, що товар на з агальну суму 156154,05 грн було пост авлено не на підставі догово ру, а товар на загальну суму 15836 7,57 грн понад кількість яка бул а обумовлена в договорі ( зага льна сума 314521,62 грн), а відтак зап еречення нарахування інфляц ійних втрат та 3 % річних на дан у суму, вважає безпідставним , оскільки дані факти були вст ановлені рішенням суду, яке н абрало законної сили; щодо за перечень відповідача по проп уску спеціального строку поз овної давності і стягненню п ені, то вважає що такий строк н е є пропущеним, оскільки відп овідно до ч.2 ст.264 ЦК України по зовна давність перериваєтьс я у разі пред”явлення особою позову до одного із кількох б оржників, а також якщо предме том позову є лише частина вим оги, право на яку має позивач. Стверджує, що позовну давніс ть щодо стягнення пені, інфля ційних втрат та 3 % річних було перервано у квітні 2008 року ( у з в”язку із зверненням позивач а з позовом щодо стягнення ос новного боргу). Крім того, відп овідно до ч.1 ст.264 ЦК України, пе ребіг позовної давності пере ривається вчиненням особою д ії, що свідчить про визнання н ею свого боргу або іншого обо в”язку. Враховуючи те, пеня, і нфляційні втрати та 3 % річних нерозривно пов”язані з викон анням основного обов”язку, а останній платіж , щодо погаше ння основного зобов”язання в ідбувся 29.09.2008 року, строк позовн ої давності є перерваним у зв ”язку із вчиненям особою дії , що свідчить про визнання сво го боргу або іншого обов”язк у. Вважає, що у зв”язку з цим, сп еціальний строк позовної дав ності можна обраховувати із 29.09.08 р.

В судовому засіданні , за зг одою представників сторін, в ідповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолют ивну частини прийнятого по с праві рішення.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, досліди вши надані докази суд вважає , що позовні вимоги згідно Зая ви про уточнення позовних ви мог від 14.07.09 р та Заяви про відш кодування судових витрат від 26.06.09 р слід задовольнити частк ово.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 610 Цивільного Кодексу України зобов' язання має виконуват ись належним чином відповідн о до умов договору та вимог за кону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться. Порушенням зобов' язання є його невикон ання або виконання з порушен ням умов, визначених змістом зобов' язання (неналежне ви конання). Статтями 193,230,231,265 ГК Укр аїни встановлено обов' язок суб' єктів господарювання в иконувати господарські зобо в' язання належним чином від повідно до закону, інших прав ових актів, договору, а за відс утності конкретних вимог щод о виконання зобов' язання - в ідповідно до вимог, що у певни х умовах звичайно ставляться . Одностороння відмова від ви конання зобов' язання не доп ускається.

Державне територіально-га лузеве об'єднанням „Львівськ а залізниця" (Покупець) та Виро бничо-торгівельне товариств о з обмеженою відповідальніс тю „Бук" (Постачальник) 6 серпн я 2007 року згідно рішення тенде рного комітету від 12 липня 2007 р оку уклали договір поставки № Л/НХ-071723/НЮ за умовами якого по стачальник зобов'язався пост авити та передати у власніст ь, а покупець прийняти й оплат ити продукцію в асортименті та кількості відповідно до с пецифікації до даного догово ру, що є невід'ємною його части ною. Сторони домовились тако ж, що постачальник повинен зд ійснювати поставку продукці ї на умовах DDU відповідно до пр авил тлумачення торгівельни х термінів ІНКОТЕРМС 2000 за рек візитами зазначеними в розна рядці покупця (м. Львів, вул. Ши рока, 2) автотранспортом поста чальника. Оплата за кожну пар тію поставленої продукції пр оводиться покупцем на протяз і 90 банківських днів після дат и поставки партії продукції. Датою поставки вважається д ата підписання акту прийому- передачі продукції в пункті призначення.

Позивач поставив відповід ачу продукцію на загальну су му 1922395,11 грн., що підтверджуєтьс я видатковими накладними № Р Н-14/08-1 від 14.08.2007 р.; № РН-14/08-2 від 14.08.2007 р.; № РН-20/08-1 від 20.08.2007 р.; № РН-20/08-3 від 20.08.2007 р. ; № РН-20/08-4 від 20.08.2007 р.; № РН-07/09-1 від 07.09.2007 р.; № РН-07/09-2 від 07.09.2007 р.; № РН-07/09-3 від 07.0 9.2007 р.; № РН-14/09-1 від 14.09.2007 р.; № РН-14/09-2 від 14.09.2007 р.; № РН-20/09-1 від 20.09.2007 р.; № РН-28/09-1 ві д 28.09.2007 р.; № РН-23/10-1 від 23.10.2007 р.; № РН-23/10-2 в ід 23.10.2007 р.; № РН-25/10-4 від 25.10.2007 р.; № РН-31/10- 1 від 31.10.2007 р.; № РН-31/10-3 від 31.10.2007 р.; № РН- 09/11-4 від 09.11.2007 р.; № РН-26/11-2 від 26.11.2007 р.; № Р Н-30/11-1 від 30.11.2007 р.; № РН-14/12-3 від 14.12.2007 р., п ідписаними особами, уповнова женими на прийняття матеріал ьних цінностей.

Однак, відповідач вчасно ро зрахувався лише за частину т овару. За стягненням 1621795,23 грн п озивач звертався до господар ського суду з позовною заяво ю. Предметом позову ( справа № 4/72) було стягнення лише основн ого боргу , а вимоги щодо стягн ення пені, інфляційних втрат та 3 % річних заявлені не були. Рішенням господарського суд у Львівської області від 18 лип ня 2008 року у справі №4/72 позовні в имоги в частині стягнення ос новного боргу в сумі 1621795,23 грн з адоволено повністю; витрати пов”язані з послугами адвока та відшкодовано частково.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господ арського процесуального код ексу України факти, встановл ені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирі шує господарські спори) під ч ас розгляду однієї справи, не доводяться знову при виріше нні спорів, в яких беруть учас ть ті самі сторони.

Рішенням від 18 липня 2008 року у справі №4/72 було встановлено, щ о відповідач частково оплати в вартість отриманої продукц ії. Заборгованість відповіда ча за поставлену продукцію с тановить 1621795,23 грн.

Враховуючи те, що в даному спорі беруть участь ті самі с торони ( ВТ ТзОВ “Бук” та ДТГО “Львівська залізниця”), факт порушення відповідачем умов договору є таким, що не доводи ться знову.

Підставою позовних вимог щодо стягнення з відповідач а заборгованості в розмірі 1621 795,23 грн ( справа №4/72) був договір п оставки №Л/НХ-071723/НЮ. Даний дого вір був єдиною підставою зая влених вимог. Протягом строк у розгляду справи, позивач не змінював підстави позовних вимог. Господарський суд ( спр ава № 4/72) прийняв рішення яким с тягнув з відповідача 1621795,23 грн. боргу. Дану суму було стягнут о з врахуванням 314521,62 грн, в стяг ненні яких на думку відповід ача, слід було відмовити, оскі льки товар на цю суму , як стве рджував відповідач, було пос тавлено не відповідно до умо в договору.

Відповідно до ст.22 Господар ського процесуального кодек су України лише позивач впра ві до прийняття рішення по сп раві змінити, зокрема підста ву чи предмет позову. При цьом у - зміна підстави позову - це зміна обставин, на яких ґру нтується вимога позивача. Во левиявлення позивача про змі ну підстави позову повинно в икладатись у письмовій формі . Разом з тим, господарський су д не вправі змінювати предме т позову, розглядати позовні вимоги, які не були заявлені п озивачем. Відповідно до част ини 2 статті 19 Конституції Укр аїни органи державної влади ( в тому числі судової) влади, ї х посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України. Частина чет верта статті 22 ГПК визначає зм іну підстави чи предмету поз ову виключно як право, а не обо в”язок позивача. Пунктом 2 ста тті 83 ГПК передбачено право го сподарського суду щодо виход у за межі позовних вимог ( за н аявності передбачених цією н ормою умов, і про це є клопотан ня заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на вл асний розсуд чи спонукання д о їх уточнення.

Як вбачається зі змісту суд ового рішення у справі № 4/72, суд керувався ст.ст. 629, 712 Цивільног о кодексу України, відповідн о до яких договір є обов'язков им для виконання сторонами. Д о договору поставки застосов уються загальні положення пр о купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, зако ном або не випливає з характе ру відносин сторін.

Суд керувався також припис ами ст. 672 Цивільного Кодексу У країни - якщо продавець перед ав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-про дажу, і частину товару з поруш енням асортименту, покупець має право на свій вибір прийн яти частину товару, що відпов ідає умовам договору, і відмо витися від решти товару; відм овитися від усього товару; ви магати заміни частини товару , що не відповідає асортимент у, товаром в асортименті, який встановлено договором; прий няти весь товар. Товар, асорти мент якого не відповідає умо вам договору купівлі-продажу , є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його од ержання не повідомив продавц я про свою відмову від нього. Я кщо покупець не відмовився в ід товару, асортимент якого н е відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'яз аний оплатити його за ціною, п огодженою з продавцем.

Судове рішення у справі баз ується і на приписах статті 670 Цивільного Кодексу України - якщо продавець передав поку пцеві більшу кількість товар у, ніж це встановлено договор ом купівлі-продажу, покупець зобов'язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний с трок після одержання такого повідомлення продавець не ро зпорядиться товаром, покупец ь має право прийняти весь тов ар, якщо інше не встановлено д оговором. Якщо покупець прий няв більшу кількість товару, ніж це встановлено договоро м купівлі-продажу, він зобов'я заний оплатити додатково при йнятий товар за ціною, встано вленою для товару, прийнятог о відповідно до договору, якщ о інша ціна не встановлена за домовленістю сторін; на прип исах статті 691 Цивільного Коде ксу України, відповідно до ви мог якої покупець зобов'язан ий оплатити товар за ціною, вс тановленою у договорі купівл і-продажу, або, якщо вона не вс тановлена у договорі і не мож е бути визначена виходячи з й ого умов, - за ціною, що визнач ається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчини ти за свій рахунок дії, які від повідно до договору, актів ци вільного законодавства або в имог, що звичайно ставляться , необхідні для здійснення пл атежу.

Судом було встановлено, що в ідповідач впродовж серпня-жо втня 2007 року прийняв продукці ю, поставлену позивачем, і жод ного разу не повідомляв пози вача про претензії чи про від мову від її прийняття, відтак суд дійшов висновку, що в сил у закону така продукція вваж ається прийнятою і відповіда ч зобов' язаний її оплатити.

Суд дійшов висновку, що твер дження відповідача про те, що позивач без погодження з від повідачем ціни із загальної кількості та асортименту про дукції поставив не передбаче ні специфікацією до договору поставки №Л/НХ-071723/НЮ металови роби на загальну суму 156154,05грн. і понад кількість, вказану в сп ецифікації до договору поста вки №Л/НХ-071723/НЮ, на загальну сум у 158367,57 грн. та, що позивач безпід ставно включив по видатковій накладній №РН-14/08-1 від 14.08.07р. варт ість мішків поліпропіленови х в кількості 420 шт.на суму 630 грн . не звільняють відповідача в ід обов' язку оплатити варті сть отриманих металовиробів , оскільки відповідач не запе речує факту отримання ним у п озивача металовиробів на заг альну суму 1922395,11 грн., їх оприход ування й обліку.; що твердженн я відповідача, що акти прийом у-передачі №№: 14-1, 14-2 від 14.08.07р. ; 20-1, 20-3,2 0-4 від 20.08.07р.; 07-1, 07-2, 07-3 від 07.09.07р.; 14-1, 14-2 від 14.09.07р.; 20-1 від 20.09.07р.; 28-1 від 28.09.07р.; 23-1, 23-2 ві д 23.10.07р.; 25-1 від 25.10.07р.; 31-1, 31-3 від 31.10.07р.; 09-4 в ід 09.11.07р., 26-2 від 26.11.07р.; 30-1 від 30.11.07р.; 14-3 ві д 14.12.07р. підписані не начальник ом відокремленого підрозділ у "Служба матеріально-техніч ного постачання" Олексієм І горем Михайловичем, який до віреністю уповноважений на в чинення таких дій, а іншою осо бою, не спростовує самого фак ту прийняття відповідачем за значеної вище продукції.

Суд вказав на те, що відпові дач не надав суду жодного док азу хоча б спроби повернення отриманих ним матеріальних цінностей, що не передбачені специфікацією до договору п оставки №Л/НХ-071723/НЮ. Також суду не надано доказів вчинення в ідповідачем дій, які відпові дно до договору, актів цивіль ного законодавства або вимог , що звичайно ставляться, необ хідні для здійснення платежу .

Суд встановив, що відповіда ч звертався до позивача із за явками на отримання товарно- матеріальних цінностей, підп исаних начальником служби ма теріально-технічного постач ання Олексієм І. М.: від 12.10.2008 р., у якій відповідач просив п озивача поставити радіаторі в алюмінієвих 350 ГОСТ 20849-94 в кіль кості 1980 шт. (400 шт. згідно зі спец ифікацією) та радіаторів алю мінієвих 500 ГОСТ 20849-94 в кількост і 580 шт. (300 шт. згідно зі специфік ацією); від 23.10.2007 р., у якій відпов ідач просив здійснити постав ку товарів у кількості більш ій ніж передбачено у специфі кації, зокрема: болт М10х120мм ГОС Т 7798-70 в кількості 800 кг. (700 кг. згід но зі специфікацією), гайка М6 ГОСТ 5915-70 в кількості 1500 кг. (1300 кг. з гідно зі специфікацією), цвях и будівельні 6x150 ГОСТ 4028-63 в кільк ості 3000 кг. (2300 кг. згідно зі специ фікацією), цвяхи будівельні 6x2 00 ГОСТ 4028-63 в кількості 2500 кг. (1500 кг. згідно зі специфікацією), а та кож відповідач просив здійсн ити поставку металовиробів, які специфікацією не передба чені, зокрема: болт М16х40мм ГОСТ 7798-70 в кількості 700 кг., цвяхи буді вельні 2x60 ГОСТ 4028-63 в кількості 100 0 кг., цвяхи будівельні 3x90 ГОСТ 402 8-63 в кількості 1500 кг . Всю постав лену продукцію прийнято повн оважною особою на підставі д овіреностей, в яких зазначен о той самий товар, що й у видат кових накладних. Виходячи з в икладеного суд стягнув з від повідача на користь позивача 1621795,23 грн. боргу.

В мотивувальній частині рі шення господарського суду Ль вівської області від 18 липня 2 008 р № 4/72 немає посилання на те, щ о поставка товару на загальн у суму 314521,62 грн здійснена не на підставі договору поставки № Л/НХ-071723/НЮ.

Оскільки підставою позову у справі № 4/72 був договір поста вки №Л/НХ-071723/НЮ, і позивач в ході розгляду справи не змінював підстав заявлених вимог , то у випадку встановлення судом факту поставки товару не на п ідставі договору, суд мав би в ідмовити позивачу у стягненн і 314521,62 грн боргу, оскільки позов ні вимоги в даній частині бул и б безпідставними ( позивач н е доводив би ті обставини, на я кі він посилався як на підста ву своїх вимог). Проте, позов б уло задоволено з врахуванням суми 314521,62 грн, що свідчить про в становлення судом факту пост авки спірного товару на підс таві договору.

Враховуючи те, що факт поста вки спірного товару саме на п ідставі договору було підтве рджено рішенням суду, а в дані й справі беруть участь ті сам і особи що і у справі № 4/72, зазна чений факт повторному доведе нню не підлягає, а відтак, пози вач правомірно нарахував пен ю, інфляційні втрати та 3% річн их на вартість такого товару .

Згідно ст.115 ГПК України, ріше ння, ухвали, постанови господ арського суду, що набрали зак онної сили, є обов”язковими н а всій території України .

Рішення господарського су ду від 18 липня 2008 року у справі № 4/72 сторони не оскаржували; рі шення набрало законної сили.

Відповідно до ст.256 ЦК Україн и позовна давність - це стро к, у межах якого особа може зве рнутися до суду з вимогою про захист свого цивільного пра ва або інтересу.

У ч.1,2 ст.258 ЦК України передбач ено, що для окремих видів вимо г законом може встановлювати ся спеціальна позовна давніс ть : скорочена або більш трива ла порівняно із загальною по зовною давністю. Позовна дав ність в один рік застосовуєт ься, зокрема, до вимог про стяг нення неустойки ( штрафу, пені ).

В квітні 2008 року позивач звер нувся в господарський суд Ль вівської області з позовом д о ДТГО “Львівська залізниця” , в якому просив стягнути з від повідача 1621795,23 грн заборговано сті за поставлений згідно ум ов договору поставки №ЛН-071723/НЮ товар. Даний позов було пред” явлено лише щодо частини вим ог, права на які має позивач. З окрема, вимоги щодо стягненн я з відповідача пені, інфляці йних втрат , та 3 % річних не пред ”являлись.

Відповідно до ч.2 ст.264 ЦК Укра їни позовна давність перерив ається у разі пред”явлення о собою позову до одного із кіл ькох боржників, а також якщо п редметом позову є лише части на вимоги, право на яку має поз ивач. Отже, позовна давність щ одо стягнення пені, інфляцій них втрат та 3 % річних було пер ервано у квітні 2008 року ( у зв”я зку із зверненням позивача з позовом щодо стягнення осно вного боргу).

У ч.3 ст.264 ЦК України передбач ено, що після переривання пер ебіг позовної давності почин ається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовн ої давності, до нового строку не зараховується.

З наведеного видно, що строк позовної давності, щодо стяг нення пені, інфляційних втра т та 3 % річних необхідно обрах овувати з квітня 2008 року, а відт ак він не є пропущеним.

Крім того, відповідно до ч.1 с т.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності п ереривається вчиненням особ ою дії, що свідчить про визнан ня нею свого боргу або іншого обов”язку.

Враховуючи те, пеня, інфляці йні та 3 % річних нерозривно по в”язані з виконанням основно го зобов”язання, а останній п латіж, щодо погашення основн ого зобов”язання відбувся 29.09 .2008 року, строк позовної давнос ті є перерваним у зв”язку із в чиненям особою дії, що свідчи ть про визнання свого боргу а бо іншого обов”язку.

Крім цього, яв вбачається з виписок з банківського рахун ку, які свідчать про погашенн я відповідачем основного бор гу, в графі призначення плате жу зазначено відповідачем с аме договір №Л/НХ-071723/НЮ.

Відповідно до ст.ст.33,34 ГРПК У країни кожна сторона повинна довести та підтвердити нале жними і допустимими доказами ті обставини, на яких грунтую ться її вимоги чи запереченн я.

Відповідач належних і допу стимих доказів в спростуванн я обставин, на яких грунтують ся уточнені позовні вимоги п озивача суду не подав.

Вимоги позивача згідно Зая ви про уточнення позовних ви мог від 14.07.2009 року підлягають за доволенню повністю.

Вирішуючи питання про розп оділ судових витрат суд врах овує наступне.

Відповідно до вимог ст. 44 ГПК України судові витрати скла даються з державного мита, су м, що підлягають сплаті за про ведення судової експертизи, призначеної господарським с удом, витрат, пов'язаних з огля дом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходжен ня, оплати послуг перекладач а, адвоката, витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу та інших ви трат, пов'язаних з розглядом с прави.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 02/03/09 від 02 березня 2009 року укладе ного між ВТ ТзОВ “Бук” ( замовн ик) та адвокатом ОСОБА_1.( ви конавець) виконавець зобов” язується надавати замовнику будь-яку правову допомогу, що торкається питань захисту й ого прав та охоронюваних зак оном інтересів у зв”язку із з верненням замовника до госпо дарського суду Львівської об ласті з позовом до Державног о територіально-галузевого о б”єднання “Львівська залізн иця” про стягнення пені, інфл яційних втрат та 3 % річних нар ахованих на 1621795,23 грн основного боргу. Як вбачається, в п.3.2 дог овору передбачено, що за нада ння правової допомоги, перед баченої предметом цього дого вору, замовник виплачує вико навцю гонорар в сумі 40000,00 грн. Пл атіжним дорученням №385 від 25.06.09 р позивач перерахував викон авцю 40000,00 грн.

Відповідно до п.10 Роз”яснен ня ВАСУ “Про деякі питання пр актики застосування розділу У1 Господарського процесуал ьного кодексу України” витра ти позивачів та відповідачів , пров”язані з оплатою ними по слуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об”єднан ь з надання правової допомог и щодо ведення справи в госпо дарському суді, розподіляють ся між сторонами на загальни х підставах, визначених част иною п”ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат з дійснюється господарським с удом шляхом зазначення про ц е у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документальног о підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щод о ведення справи в суді та/або належно оформленої довірено сті, виданої стороною предст авникові її інтересів у суді , і платіжного доручення або і ншого документа, який підтве рджує сплату відповідних пос луг.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК Укр аїни суми, які підлягають спл аті за проведення судової ек спертизи, послуги перекладач ів, адвоката, витрати на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу та інші в итрати, пов”язані з розглядо м справи, покладаються при за доволенні позову - на відпов ідача.

Витрати на послуги адвокат а в розмірі 40000,00 грн підтверджу ється договором від 02.03.09 р про надання правової допомоги №0 2/03/09, копією платіжного доручен ня №285 від 25.06.09 р, копією свідоцтв а про право на заняття адвока тською діяльністю №1341. Таким ч ином, дані витрати прямо пере дбачені нормою ст.44 ГПК Україн и, є реальними та документаль но підтвердженими.

Разом з тим, суд, враховуючи уточнення позовних вимог по зивачем, відповідно до якого зменшено суму заявлених до с тягнення сум у даній справі, визнає за необхідне стягнути адвокатські витрати в сумі 380 00,00 грн.

З урахуванням викладеного суд стягує з відповідача 3834,24 г рн. сплаченого позивачем дер жавного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу та 38000,00 грн. витрат на оплату послу г адвоката.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 3 2, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частко во. Стягнути з державного тер иторіально-галузевого об' є днання „Львівська залізниця ” (м.Львів, вул. Гоголя,1 ідентиф ікаційний код ЄДР 01103707) на корис ть виробничо-торгівельного т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Бук” (м.Львів, вул .Ялівець,33б/1; ідентифікаційни й код ЄДР 13840977 ) 176259,61 грн пені; 180623,94 гр н інфляційних втрат; 26540,67 грн - 3 % річних та судові витрати - 3834,24 грн. державного мита, 118 грн. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу, 38000,00 грн. оплати послуг адв оката.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набранн я рішенням законної сили.

Суддя Кітаєва С.Б.