Постанова

від 04.08.2009 по справі 32/369

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2009 № 32/369

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Євсіко ва О.О.

суддів:

За участю представникі в:

від позивача: Ри бак В.В., Пушняк С.В. - пр едст. за дов.

від відповідача-1: Кушнір Р.М., Марочкін П.М. - пред ст. за дов.

від відповідача-2: ОСОБА_5 - предст. за дов.,

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Приватного підпр иємства "Злагода-2000"

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 22.09.2008

у справі № 32/369 (суддя

за позовом Товариства з обмежен ою відповідальністю "Аніса"

до 1. Приватного підприє мства "Злагода-2000"

2. СПД - фізичної особи ОСОБ А_6

про переведення направ і обов"язків по договору купі влі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Г осподарського суду міста Киє ва з позовом до відповідачів про переведення на Товарист во з обмеженою відповідальні стю “АНІСА” прав та обов'язкі в покупця по договору купівл і- продажу № у.432 від 20.04.2007 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю “АНІСА” зазначає, що Приватн им підприємством “Злагода-2000” було порушено переважне пра во позивача на придбання час тки у спільній частковій вла сності.

Під час розгляду справи суд ом першої інстанції відповід ачі відзивів на позовну заяв у не надали, повноважних пред ставників у судове засідання не направили, про причини нея вки представників суд належн им чином не повідомили, жодни х заяв та клопотань від сторі н не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господар ського процесуального кодек су України справа розглянута місцевим судом за наявними в ній матеріалами.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 22.09.2008 р. у спр аві № 32/369 (далі - Рішення суду) п озов задоволено повністю, пе реведено на Товариство з обм еженою відповідальністю “Ан іса” (03164, м. Київ, вул. Генерала Н аумова, 23-Б, код 32210707) права і обов ' язки покупця по укладеному між Приватним підприємство м “Злагода - 2000” (м. Київ, вул. Ст еценка, 6, код 25405672) та Суб' єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7 (04215, АДРЕСА_1, ідентифікаці йний код НОМЕР_1) договору № у.432 від 20.04.2007 р.

Вказаним Рішенням суду так ож стягнуто з Приватного під приємства “Злагода - 2000” на к ористь Товариства з обмежено ю відповідальністю “Аніса” 4 2,50 грн. державного мита та 59,00 гр н. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Суб' єкт а підприємницької діяльност і - фізичної особи ОСОБА_7 н а користь Товариства з обмеж еною відповідальністю “Аніс а” 42,50 грн. державного мита та 59,0 0 грн. витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу.

Не погоджуючись з даним ріш енням, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляц ійною скаргою, в якій просить Рішення суду скасувати та пр ийняти нове рішення, яким в по зові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги мотивовані тим, що м ісцевим господарським судом було неповно з' ясовано обс тавини, які мають значення дл я справи, а також невірно заст осовано норми матеріального і процесуального права.

Скаржник стверджує, що:

- відповідач-1 не був повідом лений належним чином про час та місце судового засідання та був позбавлений можливос ті брати участь в суді першої інстанції, оскільки ухвали с уду про призначення до розгл яду справи направлялися за а дресою: м. Київ, вул. Стеценко, 6, тоді як місцезнаходження ПП «Злагода-2000»: м. Київ, проспект Перемоги, 17/1;

- судом першої інстанції було помилково застосова но до даних правовідносин ст. 362 Цивільного кодексу Укра їни, яка регулює переважне пр аво купівлі частки у праві сп ільної часткової власності, оскільки факт спільної частк ової власності не підтверджу ється правовстановлюючими д окументами, що є в матеріалах справи. Зокрема, в договорі ку півлі-продажу від 20.04.2007 р. № у.432, за яким ОСОБА_7 отримала у вл асність нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 80,60 кв. м по проспекту Перемоги, буд. 17/1, та договорі купівлі-продажу від 30.04.2004 р. № 2722, за яким позивач о тримав у власність нежитлови й будинок (літ. Б) загальною пл ощею 198,1 кв. м, розташований в м. К иєві за адресою: проспект Пер емоги, 17, не зазначено часток, о тже дані об'єкти є окремими об 'єктами права власності;

- технічний опис планувальн их рішень будівлі, розташова ної по проспекту Перемоги, 17-Б в Шевченківському районі м. К иєва, не є належним доказом то го, що нежилі приміщення (в літ . А) загальною площею 80,60 кв. м по проспекту Перемоги, буд. 17/1, та нежитловий будинок (літ. Б) заг альною площею 198,1 кв. м, розташо ваний в м. Києві за адресою: пр оспект Перемоги, 17, є об'єктами спільної часткової власност і;

- відсутність доказів внесе ння на депозитний рахунок су ду суми, яка була сплачена за д оговором купівлі-продажу, є д одатковою підставою для скас ування рішення суду першої і нстанції та відмови в позові ;

- позивачем було пропущен о річний термін позовної давності для звернення до су ду з позовом про переведення на нього прав та обов'язків п окупця, передбачений ч. 4 ст. 362 Ц ивільного кодексу України;

- відповідачем-1 укладено д оговори з АК «Київенерго» № 4979 на користування електри чною енергією та з ВАТ АК «Киї вводоканал» № 972 від 01.03.2006 р., за як ими проводиться оплата за е лектричну енергію, воду та к аналізацію (платіжні доручен ня додано). Наявність окремих договорів на користування і нженерними мережами, на думк у скаржника, є додатковим док азом того, що спірний об'єкт є окремим об'єктом права власн ості та не є спільною частков ою власністю.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 27.10.2008 р. задоволено клопотанн я відповідача-1 про відновлен ня пропущеного процесуально го строку, відновлено відпов ідачу-1 пропущений строк пода ння апеляційної скарги на рі шення Господарського суду мі ста Києва від 22.09.2008 р. у справі № 3 2/369, прийнято до розгляду апеля ційну скаргу Приватного підп риємства „Злагода-2000” і поруш ено апеляційне провадження у справі № 32/369.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 03.02.2009 р. призначено у справі № 32/369 архітектурно-будівельну е кспертизу; доручено проведен ня експертизи Київському нау ково-дослідному інституту су дових експертиз (м. Київ, вул. В елика Житомирська, 19).

До Київського апеляційног о господарського суду від Ки ївського науково-дослідному інституту судових експертиз надійшов висновок судової б удівельно-технічної експерт изи у справі № 32/369.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 12.06.2009 р. апеляційне проваджен ня у справі поновлено, апеляц ійну скаргу призначено до ро згляду.

Представник скаржника під час розгляду справи підтрим ав вимоги апеляційної скарги та просив Рішення суду скасу вати та прийняти нове рішенн я, яким в позові відмовити пов ністю.

Представник відповідача-2 п ід час розгляду справи усно п ідтримав вимоги апеляційної скарги і також просив Рішенн я суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ві дмовити повністю.

Представник позивача під ч ас розгляду справи заперечув ав проти доводів відповідачі в, викладених в апеляційній с карзі та додаткових письмови х і усних поясненнях, з підста в, викладених у позовній заяв і, просив суд відмовити в її за доволенні та залишити без зм ін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним т а всебічним з' ясуванням обс тавин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процес уального права.

Згідно зі ст. 22 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни сторони користуються р івними процесуальними права ми. Сторони, зокрема, мають пра во знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, з німати копії, брати участь в г осподарських засіданнях, под авати докази, брати участь у д ослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та пи сьмові пояснення господарсь кому суду та ін.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представника сторі н, дослідивши докази, проанал ізувавши на підставі встанов лених фактичних обставин спр ави правильність застосуван ня судом першої інстанції но рм законодавства, колегія су ддів встановила наступне.

Як підтверджено матеріала ми справи, 30 квітня 2004 року між Т овариством з обмеженою відпо відальністю “АНІСА” та Прив атним підприємством “Борис” був укладений договір купів лі-продажу нежитлового будин ку загальною площею 198,1 кв. м, ро зташований за адресою: м. Київ , проспект Перемоги, 17-Б. Зазнач ений договір був посвідчений приватним нотаріусом Капл уном Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2722, а також зареє стрований Комунальним підпр иємством “Київське міське бю ро технічної інвентаризації та реєстрації права власнос ті на об'єкти нерухомого майн а” (далі - БТІ), підтвердженням чого є Реєстраційне посвідч ення за № 5 п - 257 від 11 травня 2004 р оку.

Між позивачем та Київською міською радою 10 серпня 2005 року було укладено договір оренд и земельної ділянки № 570, який б ув посвідчений приватним нот аріусом Щербаковим В.З. та зареєстрований 15 серпня 2005 рок у Головним управлінням земел ьних ресурсів виконавчого ор гану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 91-6-00476.

Також судом встановлено, що 20 квітня 2007 року між відповіда чем-1 та відповідачем-2 було ук ладено договір № у.432 купівлі-п родажу нежилих приміщень № 1 п о № 9, І, ІІ (групи приміщень № 3) (в літ. А) загальною площею 80,60 кв. м , які розташовані за адресою: м . Київ, проспект Перемоги, 17/1.

Позивач стверджує, що нежит ловий будинок загальною площ ею 198,1 кв. м, який знаходиться у в ласності позивача, має підва льне приміщення, котре разом із зазначеною будівлею пози вача формує цілісну нежилу б удівлю. А тому відповідачем-2 п орушено законні права та інт ереси позивача як співвласни ка нежитлового будинку, котр ий має переважне право на при дбання цієї частки.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, колегія суддів вважає, що вимоги пози вача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 32 Господа рського процесуального коде ксу України доказами у справ і є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом по рядку встановлює наявність ч и відсутність обставин, які м ають значення для правильног о вирішення господарського с пору.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

З довідки Комунального під приємства “Київське міське б юро технічної інвентаризаці ї та реєстрації права власно сті на об' єкти нерухомого м айна” від 19.09.2008 р. № 32383 вбачається , що за даними книг реєстрації Бюро по нежитловому фонду пр оведена наступна реєстрація : за ОСОБА_7 - по пр. Перемо ги, 17/1 (літ. А) на нежилі приміщен ня з № 1 по 9, І, ІІ (групи прим. № 3) (в літ. А) загальною площею 80,6 кв. м на підставі договору купівл і-продажу, посвідченого 20.04.2007 р. ; за Товариством з обмеженою в ідповідальністю “Аніса” - п о пр. Перемоги, 17 (літ. Б) на нежил ий будинок загальною площею 198,1 кв. м на підставі договору к упівлі-продажу, посвідченого 30.04.2004 р.

Статтею 355 Цивільного кодек су України визначено, що майн о, яке є у власності двох або б ільше осіб (співвласників), на лежить їм на праві спільної в ласності (спільне майно).

У разі продажу частки у прав і спільної часткової власнос ті співвласник має переважне право перед іншими особами н а купівлю за ціною, оголошено ю для продажу, та на інших рівн их умовах продажу, крім випад ку продажу з публічних торгі в. Продавець частки у праві сп ільної часткової власності з обов'язаний письмово повідом ити інших співвласників про намір продати свою частку, вк азавши ціну та інші умови, на я ких він її продає (ч.ч. 1, 2 ст. 362 Цив ільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 362 Цивіль ного кодексу України у разі п родажу частки у праві спільн ої часткової власності з пор ушенням переважного права ку півлі співвласник може пред' явити до суду позов про перев едення на нього прав та обов'я зків покупця. Одночасно пози вач зобов'язаний внести на де позитний рахунок суду грошов у суму, яку за договором повин ен сплатити покупець.

Судом встановлено, що відпо відач-1 позивача про намір про дати нежилі приміщення № 1 по № 9, І, ІІ (групи приміщень № 3) (в лі т. А) загальною площею 80,60 кв. м, я кі розташовані за адресою: м. К иїв, проспект Перемоги, 17/1 (підв альні приміщення за вказаною адресою), не попередив, про ці ни та умови продажу зазначен ого об' єкту інформацію пози вачу не направив та продав вк азане приміщення сторонній о собі. Позивач вважає, що в дано му випадку продавець-співвла сник може продати свою частк у сторонній особі лише за умо ви, якщо інші співвласники ві дмовляються від права перева жної купівлі або не реалізую ть таке право щодо нерухомог о майна впродовж одного міся ця від дня одержання повідом лення.

Як виливає з матеріалів спр ави та пояснень представникі в сторін, предметом договору № у.432 купівлі-продажу, правам п окупця за яким позивач проси ть перевести на нього, є нежил і приміщення № 1 по № 9, І, ІІ (груп и приміщень № 3) (в літ. А) загаль ною площею 80,60 кв. м, які розташо вані за адресою: м. Київ, просп ект Перемоги, 17/1. Ці приміщення є підвальними приміщеннями більшої будівлі, що розташов ана за вказаною адресою.

В матеріалах справи містит ься Технічний опис плануваль них рішень будівлі по проспе кту Перемоги, 17 Б, складений ТО В „Граф” у 2008 році, в котрому зр облено висновок, що приміщен ня 1-го та підземного поверху з азначеної будівлі не можуть функціонувати одне без одног о та розглядатися як окремі с амостійні об' єкти, оскільки являються частинами цілісно го будинку.

Водночас, відповідно до Вис новків про вартість майна об ' єкта оренди, складеного МП П „П.А.Н.” у 2004 році, також долуче ного до матеріалів справи, сп ірні приміщення визначені як одна типова збірна бетонна о дноповерхова підземна секці я (з наступною надбудовою), кот ра має автономність і незале жне використання.

До матеріалів справи також долучено копію плану за пове рхами на будівлю літер «Б» по вулиці пр-т Перемоги, буд. № 17, р айону Святошинського, м. Київ , зареєстрованого Комунальни м підприємством "Київське мі ське бюро технічної інвентар изації та реєстрації права в ласності на об'єкти нерухомо го майна" від 9 червня 2003 року (да лі - план за поверхами).

Відповідно до плану за пове рхами нежитлового будинку, в ласником якого є позивач, вхі дна група в будівлю, що веде до підвальних приміщень, належ ить позивачу. Що стосується п ідвальних приміщень, то відп овідно до плану за поверхами приміщення, що належить відп овідачу-2 (знаходиться в матер іалах справи), вхідна група в п ідвальне приміщення взагалі відсутня, а потрапити в підва льне приміщення можна лише ч ерез вхідну групу першого по верху будівлі, власником яко ї є позивач.

Враховуючи те, що матеріали справи містять протирічливі висновки щодо спірних примі щень, ухвалою Київського апе ляційного господарського су ду від 03.02.2009 р. призначено у спра ві № 32/369 архітектурно-будівель ну експертизу. Доручено пров едення експертизи Київськом у науково-дослідному інститу ту судових експертиз (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 19).

Цією ухвалою на вирішення е ксперта поставлено наступне питання: чи можуть приміщенн я 1-го та підземного поверхів б удівлі, яка знаходиться за ад ресою: м. Київ, проспект Перемо ги, 17-Б, функціонувати окремо о дне без одного та розглядати ся як окремі самостійні об'єк ти нерухомості з урахуванням специфіки їх будівництва, ро зташування та функціонуванн я несучих конструктивних еле ментів (фундаментів, несучих стін, перекриттів тощо), систе м інженерного забезпечення ( електро- та теплопостачання, водопровід та каналізація)?

До Київського апеляційног о господарського суду від Ки ївського науково-дослідному інституту судових експертиз надійшов висновок судової б удівельно-технічної експерт изи № 1405 від 05.06.2009 р.

Відповідно до висновку суд ової будівельно-технічної ек спертизи № 1405 від 05.06.2009 р. будівля за адресою: м. Київ, проспект П еремоги, 17-Б, фактично є єдиною окремо розташованою нежилою капітальною будівлею в план і прямокутної форми, що склад ається з підвалу, який розміщ ений під частиною будівлі, та першого поверху. Приміщення підвалу та першого поверхів відокремлені один від одног о залізобетонним перекриття м. Приміщення підвалу, як і при міщення першого поверху обла днані окремими ізольованими входами, при цьому входи у під вальні приміщення влаштован і в наземній частині будівлі . Будівля забезпечена електр опостачанням, водопроводом, каналізацією та опаленням із вводами в зовнішніх стінах т а послідуючим розведенням по будівлі. Отже, конструктивно приміщення підвалу та першо го поверхів фактично об'єдна ні в єдину конструктивну схе му, за якою зовнішніми огород жувальними конструкціями є д ах з покрівлею та зовнішні не сучі стіни і навантаження ві д яких, а також від залізобето нного перекриття та інших ко нструктивних елементів, пере даються на єдиний фундамент.

Таким чином, у експертному в исновку вказано, що будівля з а адресою: м. Київ, проспект Пе ремоги, 17-Б, фактично є єдиною о кремо розташованою нежилою к апітальною будівлею, приміще ння підвалу та першого повер хів фактично об'єднані в єдин у конструктивну схему, яка ро зміщена на єдиному фундамент і.

В п. 2 Національного стандар ту № 2 "Оцінка нерухомого майна ", затвердженого постановою К абінету Міністрів України ві д 28.10.2004 р. № 1442, надаються такі визн ачення:

земельна ділянка - частина з емної поверхні з установлени ми межами, певним місцем розт ашування, визначеними щодо н еї правами;

земельне поліпшення - резул ьтати будь-яких заходів, що пр изводять до зміни якісних ха рактеристик земельної ділян ки та її вартості. До земельни х поліпшень належать матеріа льні об'єкти, розташовані у ме жах земельної ділянки, перем іщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призн ачення, а також результати го сподарської діяльності або п роведення певного виду робіт .

До земельних поліпшень від носяться будівлі, споруди та передавальні пристрої, які м ожуть утворювати цілісний ма йновий комплекс;

будівлі - земельні поліпшен ня, в яких розташовані приміщ ення, призначені для перебув ання людини, розміщення рухо мого майна, збереження матер іальних цінностей, здійсненн я виробництва тощо;

споруди - земельні поліпшен ня, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних техні чних функцій;

передавальні пристрої - зем ельні поліпшення, створені д ля виконання спеціальних фун кцій з передачі енергії, речо вини, сигналу, інформації тощ о будь-якого походження та ви ду на відстань (лінії електро передачі, трубопроводи, водо проводи, теплові та газові ме режі тощо);

цілісний майновий комплек с - об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити пев ну господарську діяльність.

Складовими частинами буді влі є приміщення - частина в нутрішнього об'єму будівлі, о бмежена будівельними елемен тами, з можливістю входу і вих оду.

Приміщення будівлі, що є час тиною внутрішнього об'єму бу дівлі вважаються вбудованим и приміщеннями.

Приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стін у вважаються прибудованими п риміщеннями.

А приміщення, частина внутр ішнього об'єму яких є частино ю внутрішнього об'єму основн ої будівлі, а інша частина - пр ибудованою, вважається вбудо вано-прибудованим приміщенн ям.

В залежності від позначки п ідлоги приміщень відносно пл анувальної позначки землі - р івня землі на межі вимощення , об'ємно-планувальних та конс труктивних рішень будівель, а також відповідно до визнач ень, наданих в Державних буді вельних нормах (ДБН) В.2.2-15-2005 "Житл ові будинки. Основні положен ня" (Додаток Б), визначають так і поверхи будівель:

поверх надземний - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позна чки землі;

поверх основний - поверх (д ля розрахунку ліфтів), на який мешканці мають нормальний д оступ із прибудинкової терит орії;

поверх перший - нижній надзе мний поверх житлового будинк у;

поверх підвальний (перший п ідземний поверх) - поверх з поз начкою підлоги приміщень ниж че планувальної позначки зем лі більш ніж на половину висо ти приміщення;

поверх підземний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на всю висоту приміщен ня;

поверх цокольний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше пол овини висоти приміщень.

З наведеного можна зробити висновок, що будівля, що є пре дметом дослідження в даній с праві, з урахуванням обстави н її створення, розміру, конст руктивно-будівельних особли востей, схеми підключення до інженерних мереж тощо має ро зглядатись як цілісний предм ет матеріального світу, конс труктивно поділений на декіл ька частин (приміщень), одне з яких є предметом спору в дані й справі.

Колегія суддів бере до уваг и те, що у висновку судової буд івельно-технічної експертиз и № 1405 від 05.06.2009 р. також зазначено , що, зважаючи на наявність ізо льованих входів, а також їх фу нкціонального призначення, п риміщення першого поверху та приміщення підвалу можуть е ксплуатуватись окремо одне в ід одного, а відповідно розгл ядатися як окремі самостійні об'єкти нерухомого майна.

Разом з тим, зважаючи на нав едені вище фактичні обставин и справи, зокрема, фізичне, мат еріальне обґєднання відпові дних приміщень в одній ціліс ній будівлі (а також те, що вхо ди у підвальні приміщення вл аштовані в наземній частині будівлі, котра належить пози вачеві), колегія суддів дійшл а висновку, що розглядати від повідні приміщення як окремі самостійні обґєкти нерухомо го майна можливо лише як прав ові категорії, а як матеріаль ні - лише як частки єдиного ц ілого.

Згідно з ч. 5 ст. 42 Господарськ ого процесуального кодексу У країни висновок судового екс перта для господарського суд у не є обов'язковим і оцінюєть ся господарським судом за пр авилами, встановленими статт ею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 43 Господар ського процесуального кодек су України господарський суд оцінює докази за своїм внутр ішнім переконанням, що грунт ується на всебічному, повном у і об'єктивному розгляді в су довому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керую чись законом.

Ніякі докази не мають для го сподарського суду заздалегі дь встановленої сили.

Визнання однією стороною ф актичних даних і обставин, як ими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення , для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно з ч. 6 ст. 42 Господарськ ого процесуального кодексу в ідхилення господарським суд ом висновку судового експерт а повинно бути мотивованим у рішенні.

Як зазначалось вище, у експе ртному висновку вказано, що б удівля за адресою: м. Київ, про спект Перемоги, 17-Б, фактично є єдиною окремо розташованою нежилою капітальною будівле ю, приміщення підвалу та перш ого поверхів фактично об'єдн ані в єдину конструктивну сх ему, яка розміщена на єдиному фундаменті. При цьому експер том зазначено, що приміщення першого поверху та приміщен ня підвалу можуть експлуатув атись окремо одне від одного , а відповідно розглядатися я к окремі самостійні об'єкти н ерухомого майна.

Проте колегія суддів прийм ає зазначений висновок експе рта з наведеним вище застере женням.

З наведеного в сукупності в ипливає, що нежила будівля за адресою: м. Київ, проспект Пер емоги, 17-Б, є цілісним фізичним об' єктом з визначенням час ток співвласників в натурі. А отже при продажу певної част ки такого об' єкта власнику такої частки слід було керув атися нормами, встановленими ст. ст. 355-362 Цивільного кодексу У країни.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарськ ого процесуального кодексу У країни обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені п евними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Що стосується різних пошто вих адрес приміщень, які нале жать позивачу та відповідачу -2, то колегія суддів відзначає таке. Матеріали справи дійсн о містять посилання на різні поштові адреси будівлі (чи ок ремих її приміщень), яка є пред метом дослідження в даній сп раві, як то: м. Київ, пр-т Перемог и, 17, або 17/1, або 17/1 А, або 17 Б тощо. Ра зом з тим, як підтверджується матеріалами справи, такі пош тові адреси присвоєні одній єдиній окремій нежилій будів лі, котра розташована на відп овідній ділянці за відсутнос ті інших нежилих будівель, що підтверджується землевпоря дними документами, кадастров ими планами, схемою інженерн их мереж району, викопіюванн ями з плану району, іншими док ументами.

З огляду на вищевикладене, м ісцевий суд прийшов до вірно го висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними , обґрунтованими, доведеними належними доказами, та таким и, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито, судові витра ти на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су відповідно до статті 49 Госп одарського процесуального к одексу України підставно пок ладено на відповідачів.

Розглядаючи інші доводи ап еляційної скарги, колегія су ддів відзначає також наступн е.

Укладення відповідачем-1 ок ремих договорів на енерго- і в одопостачання не спростовує висновків суду щодо цілісно сті будівлі, наведених вище.

В апеляційній скарзі в абза ці 4 на сторінці 1 відповідач-1 з азначає, що в

позовній зая ві невірно вказана поштова а дреса відповідача-1, а тому ухв али суду про слухання справи на адресу відповідача-1 безпі дставно направлялись за адре сою: м Київ, вул. Стеценко, 6, тод і як адреса (місцезнаходженн я) ПП "Злагода-2000" є: м. Київ, пр-т Пе ремоги, 17/1, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ.

Однак, як встановлено колег ією суддів, 9 листопада 2007 року ТОВ "АНІСА" звернулося до Шевч енківського районного суду м іста Києва з аналогічною поз овною заявою до відповідача- 1 та відповідача-2.

Позивач звернувся до район ного суду, оскільки стороною в договорі купівлі-продажу м іж відповідачем-1 та відповід ачем-2 виступала фізична особ а.

В процесі розгляду справи районним судом питання щодо місцезнаходження ПП "Злагода -2000" не виникало. При цьому відп овідачем-2 до районного суду б уло подано клопотання від 29.02. 2008 р. (т. с. 1, а.с. 46, 95), в якому зазначе но місцезнаходження ПП "Злаг ода-2000" - 04060, м. Київ, вул. Стеценка, 6. У цьому ж клопотанні було за значено, що ОСОБА_7 є суб'єк том підприємницької діяльно сті.

Ухвалою Шевченківського р айонного суду міста Києва ві д 29.02.2008 р. у справі № 2- 960/2008 провадже ння за позовом ТОВ "АНІСА" до П П „Злагода-2000", ОСОБА_7 про ви знання недійсним договору ку півлі-продажу було закрито у зв'язку з тим, що даний спір пі длягає розгляду в господарсь кому суді (ст. 15, ч. 1 п. 1 ст.205 ЦПК Укр аїни, ст. 1 ГПК України). У цій ух валі вказано про участь пред ставника ПП „Злагода 2000” в суд овому засіданні 29.02.2008 р.

За таких обставин, колегія с уддів вважає недоведеними тв ердження скаржника, про те, що він не був поінформованим пр о розгляд вказаної справи.

Більш того, матеріали справ и свідчать, що процесуальні д окументи, які надсилались Го сподарським судом міста Києв а Приватному підприємству „З лагода-2000”, були отримані оста ннім, оскільки матеріли спра ви не містять поштових повід омлень про невручення ПП „Зл агода-2000” кореспонденції чере з відсутність за вказаної ад ресою тощо.

В апеляційній скарзі скарж ник також зазначає, що позива чем було пропущено річний т ермін позовної давності для звернення до суду з позовом п ро переведення на нього прав та обов'язків покупця, передб ачений ч. 4 ст. 362 Цивільного код ексу України.

Згідно зі ст. 256 ЦК України по зовна давність - це строк, у межах якого особа може зве рнутися до суду з вимогою про захист свого цивільного пра ва або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК Україн и загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановлено ст. 258 ЦК Украї ни, позовна давність в один рі к застосовується, зокрема, до вимог про переведення на спі ввласника прав та обов'язків покупця у разі порушення пер еважного права купівлі частк и у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Код ексу).

Згідно з ч. ст. 261 ЦК України п еребіг позовної даності почи нається від дня, коли особа до відалася або могла жовідатис я про порушення свого права а бо про особу, яка його порушил а.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК Укра їни позовна давність застос овується судом лише за заяв ою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Судом встановлено, що відпо відачі не повідомляли позива ча про укладення договору № у .432 від 20.04.2007 р.

Як встановлено колегією су ддів, відповідачі не заявлял и про застосування позовної давності у даному спорі до ви несення оскаржуваного рішен ня судом першої інстанції, а т ому позовна давність не може бути взята до уваги судом апе ляційної інстанції.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач 16.07.2007 р. зве рнувся до БТІ м. Києва про пров едення інвентаризації нежит лового будинку, який знаходи ться за адресою: м. Київ, просп ект Перемоги, 17-Б. БТІ м. Києва б ула надана відповідь, що у цій будівлі відсутні підвальні приміщення. Однак у листопад і 2007 року позивачу стало відом о про те, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладен ий вищевказаний договір купі влі-продажу підвальних примі щень, в зв' язку з чим у листоп аді 2007 року позивачем була под ана позовна заява до Шевченк івського районного суду міст а Києва про визнання недійсн им договору купівлі-продажу № у.432 від 20.04.2007 р. та переведення н а позивача прав та обов'язків покупця за цим договором. До г осподарського суду позивач з вернувся у вересні 2008 року.

Відтак, строк позовної давн ості підлягає обчисленню лиш е з листопада 2007 року, коли пози вачу стало відомо про існува ння спірного договору. Доказ ів зворотнього суду не надан о.

Як зазначалось вище, відпов ідно до ч. 4 ст. 362 Цивільного код ексу України у разі продажу ч астки у праві спільної частк ової власності з порушенням переважного права купівлі сп іввласник може пред'явити до суду позов про переведення н а нього прав та обов'язків пок упця. Одночасно позивач зобо в'язаний внести на депозитни й рахунок суду грошову суму, я ку за договором повинен спла тити покупець.

Таким чином відповідно до в казаної статті одночасно з п оданням позову про визнання договору недійним закон зобо в'язує співвласників внести на депозитний рахунок суду г рошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. С ловосполучення "суму, яку за д оговором повинен сплатити по купець" слід розуміти як зобо в'язання позивача внести на д епозит суму, за якою частка бу ла відчужена іншій особі згі дно договору купівлі-продажу , а якщо частка була продана за ціною, вищою, ніж була запропо нована іншим учасникам спіль ної часткової власності у по відомленні, - за ціною, вказано ю у повідомленні.

Слід відзначити, що у багать ох випадках позивач може не з нати, за якою ціною був здійсн ений продаж частки, а відтак р еально може бути позбавлений можливості виконати вищезаз начений обов'язок. В цих випад ках судам слід приймати позо в до розгляду, в процесі якого робити запит до нотаріальни х контор про видачу копії укл аденого договору з метою з'яс ування розміру сплаченої пок упцем ціни. Лише після цього м ожна вимагати від позивача в несення конкретної грошової суми на депозит суду.

Таким чином колегія суддів , відзначає, що законодавство м не встановлено чіткого стр оку фактичної сплати вказано ї суми коштів.

Апеляційним судом встанов лено, що позивач 12.09.2008 р. звернув ся до Господарського суду мі ста Києва з клопотанням, в яко му просив постановити ухвалу про внесення позивачем на де позитний рахунок Господарсь кого суду міста Києва сум у ро змірі 110.045,00 грн., яка була визнач ена у п. 2.1 договору купівлі-про дажу № у.432 від 20.04.2007 р.

Ухвалою від 15.09.2008 р. у справі № 32/369 (а. с. 48, 49) Господарський суд мі ста Києва ухвалив ТОВ «Аніса » внести на депозитний рахун ок Господарського суду міста Києва грошову суму в розмірі 110.045,00 грн.

Колегією суддів встановле но, що на виконання рішення Го сподарського суду міста Києв а від 22.09.2008 р. у справі № 32/369 та нака зу Господарського суду міста Києва № 32/369 від 09.10.2008 р. щодо перев едення прав та обов'язків пок упця по укладеному між Прива тним підприємством «Злагода -2000» та Суб'єктом підприємниць кої діяльності - фізичною осо бою ОСОБА_7 Договору від 20.0 4.2007 р., що був посвідчений прива тним нотаріусом Київського м іського нотаріального округ у Звєрьковою Н.В., того ж чи сла за № у. 432 та зареєстрований Київським міським бюро техн ічної інвентаризації та реєс трації права власності на об 'єкти нерухомого майна 14.05.2007 р. у реєстрову книгу № 145п-26 за р. № 8182- П, та у зв'язку з неможливістю (через уникнення продавця ві д отримання грошових коштів) безпосереднього виконання п окладеного на ТОВ «Аніса» рі шенням суду вищезгаданих пра в та обов'язків покупця, зокре ма щодо сплати грошових кошт ів за предмет договору, позив ач звернувся до Приватного н отаріуса Київського міськог о нотаріального округу Юрч енка В.В. із заявою від 13.02.2009 р., в якій просив прийняти в депо зит грошову суму, а саме 110.045,00 гр н. (сто десять тисяч сорок п'ят ь гривень 00 копійок) для подал ьшої передачі їх ПП«ЗЛАГОДА- 2000».

Приватним нотаріусом Київ ського міського нотаріально го округу Юрченком В.В. бу ло виставлено позивачу рахун ок-фактуру від 13.02.2009 р. № СФ-б/н на вказану суму сто десять тися ч сорок п'ять гривень 00 копійо к) для передачі грошових кошт ів на депозитний рахунок нот аріальної контори.

Матеріалами справи підтве рджується, що платіжним дору ченням № 16 від 17.02.2009 р. позивач пе рерахував відповідну суму на депозитний рахунок нотаріус а.

При цьому колегія суддів, ві дзначає що рішення Господарс ького суду міста Києва від 22.09.2 008 р. у справі № 32/369 не набрало зак онної сили в зв' язку з його а пеляційним оскарженням, а то му дії на його виконання можл иві лише прийняття рішення а пеляційним судом та за умови залишення його без змін.

Колегія суддів враховує і т е, що відповідачами не надано доказів наявності у Господа рського суду м. Києва спеціал ьного депозитного рахунку дл я зберігання відповідних кош тів.

А тому колегія суддів відхи ляє посилання скаржника на н едотримання позивачем та суд ом першої інстанції ч. 4 ст. 362 Ци вільного кодексу України щод о внесення на депозитний рах унок суду грошової суми, яку з а договором повинен сплатити покупець.

Більш того несвоєчасне вне сення на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за дог овором повинен сплатити поку пець, не є підставою для скасу вання рішення суду першої ін станції.

Згідно зі ст. 104 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни підставами для скасува ння або зміни рішення місцев ого господарського суду є, зо крема, недоведеність обстави н, що мають значення для справ и, які місцевий господарськи й суд визнав встановленими; н евідповідність висновків, ви кладених у рішенні місцевого господарського суду, обстав инам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарськ ого процесуального кодексу У країни доказами у справі є бу дь-які фактичні дані, на підст аві яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи від сутність обставин, на яких ґр унтуються вимоги і заперечен ня сторін, а також інші обстав ини, які мають значення для пр авильного вирішення господа рського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується а всебічному, повному і об'єкт ивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись з аконом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені скаржник ом в апеляційній скарзі, не пі дтверджуються доказами, наяв ними в матеріалах справи.

Зважаючи на вищенаведене, к олегія суддів дійшла висновк у про те, що рішення Господарс ького суду міста Києва у спра ві № 32/369 від 22.09.2008 р. прийнято з пов ним та всебічним з' ясування м обставин, які мають значенн я для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріальн ого і процесуального права, у зв' язку з чим апеляційна ск арга відповідача-1, з викладен их у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задов оленні апеляційної скарги, в ідповідно до вимог ст. 49 Госпо дарського процесуального ко дексу України, витрати, понес ені скаржником при поданні а пеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодо вуються та покладаються на а пелянта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Госп одарського процесуального к одексу України, Київський ап еляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Пр иватного підприємства „Злаг ода-2000” залишити без задоволе ння, а рішення Господарськог о суду міста Києва у справі № 32/369 від 22.09.2008 р. - без змін.

2. Матеріали справи № 32/369 повер нути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена до касацій ної інстанції у встановленом у законом порядку.

Головуючий суддя

Судді