Постанова

від 31.08.2016 по справі 924/404/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року Справа №924/404/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі Сороці Д.В.

за участю представників сторін:

позивача: Шопін (довіреність від 15.04.2016р.)

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Хмельницької області від 07 червня 2016 року у справі №924/404/16 (суддя Гладій С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Браз Лайн"

до ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення авансового платежу та відсотків за користування грошовими коштами в сумі 22 233,17 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

07 червня 2016 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було частково задоволено позов ТОВ "Браз Лайн" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 22 233,17 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн., 580,00 грн. - інфляційних втрат, 199,60 грн. - 3% річних і 1287,91 грн. - судового збору, відмовлено в позові в частині стягнення 1453,57 грн. - пені.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки позивачем не було надіслано оригінал примірника підписаного Договору і Додатку нього.

Вважає також безпідставними вимоги позивача про сплату безпідставно набутих коштів та штрафних санкцій за їх користування, оскільки, виходячи з положень Договору та Додатку до нього, жодних авансових платежів від позивача не вимагалося.

Також, вважає, що суд безпідставно проігнорував електронне листування між сторонами, яке передбачене умовами укладеного Договору, з якого вбачається що відповідач належним чином виконував умови Договору, а затримка у здачі робіт відбувалась з вини позивача.

Позивач не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

12 серпня 2016 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 31 серпня 2016 року .

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги і просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Хмельницької області залишити без змін, оскільки примірник Договору був відправлений відповідачу, більше того останній намагався виконувати роботи за цим договором, проте, він виконав роботи, передбачені укладеним Договором, неякісно, а той варіант дизайну каталогу, на який він посилається, як на остаточний, взагалі не містить усіх необхідних малюнків і не відповідає тим вимогам, які ставились до позивача. З цих причин відповідач не направляв і не міг направити позивачу ніяких актів виконаних робіт.

Не заперечує, що Договором не передбачалось перерахування авансу, проте, на вимогу відповідача та з огляду на майбутню співпрацю, позивач наперед оплатив йому 20 000,00 грн., які не були повернуті відповідачем, як помилково сплачені, більше того були прийняті ним без будь-яких зауважень.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

01 вересня 2015 року, між ТОВ "БРАЗ ЛАЙН", як замовником, та ФОП ОСОБА_2, як виконавцем, було укладено Договір №004/2015, згідно якого виконавець зобов'язався на замовлення замовника до 31 грудня 2015 року надати послуги з дизайнерської розробки та макетування, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в порядку і на умовах, встановлених цим Договором та Додатками до нього. (а.с.6-7)

Відповідно до п.2.2 Договору, приймання-передача наданих послуг оформлюється актами приймання-передачі наданих послуг.

Виконавець зобов'язується: виконати роботи, описані в Додатках до цього Договору, в повному обсязі та в строк, позначений в Додатках до цього Договору. Передати акти замовнику протягом 3-х робочих днів з моменту оплати розробки в повному обсязі (за Додатком) замовником. (п.2.3 Договору)

Відповідно до п.2.4 Договору, замовник зобов'язується: своєчасно передати виконавцю всю вихідну інформацію та матеріали (тексти, відомості електронні версії текстів та логотипів, фотоматеріали), необхідні для розробки. Прийняти та затвердити створені виконавцем розробки електронним листом уповноваженої особи замовника, що буде вважатись за документ. Оплатити надані Виконавцем послуги на умовах даного Договору (п.4.1. Договору). Протягом 3-х робочих днів, з моменту отримання акту приймання-передачі наданих послуг, підписати даний акт або надіслати виконавцю мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови замовника від підписання зазначеного акту приймання-передачі наданих послуг, сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання.

Згідно розділу 4 Договору, оплата здійснюється замовником в обсязі 100% від вартості послуг, зазначеної в Додатках до цього договору та в строк, передбачений Додатками до цього Договору.

22 вересня 2015 року, між сторонами укладено Додаток №1 до Договору №004/2015 від 01 вересня 2015 року, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язався надати для замовника послуги з графічної розробки дизайну каталогу для ТМ "BRAZ LINE" на суму 20 000,00 грн. (а.с.8)

Відповідно до п.3 даного Додатку, оплата здійснюється замовником в обсязі 100% від вартості послуг, зазначеної в цьому Додатку №1, і не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати письмового узгодження наданих послуг (перелік послуг відповідно до специфікації цього Додатку).

24 вересня 2015 року, згідно банківської виписки, позивач провів оплату на рахунок відповідача в розмірі 20 000,00 грн.

10 лютого 2016 року, ТОВ "БРАЗ ЛАЙН", у зв'язку з тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав і не надав послуги з дизайнерської розробки та макетування і не повернув отримані кошти, направило ФОП ОСОБА_2 претензію про необхідність виконати умови Договору або повернути грошові кошти, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення. (а.с.9-10)

04 травня 2016 року, ТОВ "БРАЗ ЛАЙН" звернулося до господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 20000,00 грн., 580,00 грн. - інфляційних втрат, 199,60 грн. - 3% річних та 1453,57 грн. - пені.

07 червня 2016 року, рішенням господарського суду Хмельницької області було частково задоволено позов ТОВ "Браз Лайн" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 22 233,17 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн., 580,00 грн. - інфляційних втрат, 199,60 грн. - 3% річних і 1287,91 грн. - судового збору, відмовлено в позові в частині стягнення 1453,57 грн. - пені.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "БРАЗ ЛАЙН", як замовником та ФОП ОСОБА_2, як виконавцем, було укладено Договір №004/2015, за умовами якого виконавець зобов'язався до 31 грудня 2015 року на замовлення замовника надати послуги з дизайнерської розробки та макетування, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в порядку і на умовах, встановлених цим Договором та Додатками до нього.

Так, за умовами Договору і Додатку №1 до нього позивач повинен був оплатити 100% вартості послуг (20 000,00 грн.) не пізніше 3 робочих днів з дати узгодження наданих послуг, а відповідач виконати ці роботи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач вчасно (банківська виписка від 24 вересня 2015 року) перерахував відповідачу 20000,00 грн., натомість, у матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань до завершення дії договору. Більше того, в порушення п.п.2.1-2.3 Договору, відповідач не виконав і не передав належним чином (згідно акту виконаних робіт) послуги з дизайнерської розробки та макетування і не повернув сплачені кошти в сумі 20 000,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач підтвердив, що акти виконаних робіт для підпису позивачу не відсилав.

Крім іншого, позивач звертався до відповідача з претензією про необхідність виконання умов Договору або повернення грошових коштів 10 лютого 2016 року, яка відповідачем залишена без задоволення.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вказані обставини та документальне підтвердження заборгованості в сумі 20000,00 грн., вимоги позивача про її стягнення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат і 3% річних, здійснений судом першої інстанції, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю стягнення з відповідача на користь позивача 199,60 грн. - 3% річних і 580,00 грн. - інфляційних втрат за період з моменту закінчення дії Договору - 01 січня 2016 року до моменту звернення до суду з даним позовом - 24 квітня 2016 року.

В той же час, суд правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення 11 453,57 грн. - пені, оскільки сторони в укладеному договорі не передбачили застосування штрафних санкцій у вигляді пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, а, враховуючи приписи ч.1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання учиняється у письмовій формі.

Судова колегія враховує переписку сторін, яка надавалась ними і наявна в матеріалах справи, проте дана переписка не може бути доказом належного виконання умов Договору сторонами, оскільки п.2.2 даного Договору було узгоджено, що приймання-передача робіт оформлюється відповідними актами, які у матеріалах справи відсутні.

Посилання відповідача на те, що Договір не був підписаний і йому надісланий у даному випадку не впливають на факт невиконання ним зобов'язань за даним Договором, оскільки в матеріалах справи наявний оригінал Договору №004/2015 від 01 вересня 2015 року і Додатку до нього від 22 вересня 2015 року, підписаний сторонами і скріплений їх печатками, та позивач прийняв оплату за даним Договором у розмірі 20 000,00 грн.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 07.06.16 р. у справі №924/404/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/404/16 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Павлюк І. Ю.