Постанова

від 01.09.2016 по справі 804/4590/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 р.Справа №804/4590/16 16 год. 15 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Поєдинок О.В., Сахончик О.О. Постольник О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Самара-Агро Плюс», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ :

18 жовтня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Комбінат «Придніпровський» звернулось із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якому, із урахуванням уточнень від 21 лютого 2012 року, позивач просив:

- визнати протиправними дії СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську по визнанню у акті №1221/08-03/2-01528186 від 07.07.2011 року правочинів, вчинених ПАТ «Комбінат «Придніпровський», нікчемними;

- визнати протиправними дії СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, які полягають у викладені в акті №1221/08-03/2-01528186 від 07.07.2011 року протиправних висновків про нікчемність фінансово-господарських операцій, вчинених ПАТ «Комбінат «Придніпровський»;

- визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0000708822 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 25.07.2011 року, яким ПАТ «Комбінат «Придніпровський» було донараховано податок на додану вартість у розмірі 998932,14 грн. і штраф - 16601,68 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000708822 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 25.07.2011 року, яким ПАТ «Комбінат «Придніпровський» було донараховано податок на додану вартість у розмірі 998932,14 грн. і штраф - 161601,68 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року у справі №2а/0470/13117/11 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби від 25.07.2011 року №0000708822 про збільшення суми грошового зобов'язання; вирішено питання розподілу судових витрат; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 року касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби задоволено частково, скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В зазначеній ухвалі вказано, наступне:

- не були встановлені у судовому процесі обставини щодо походження молока, з посиланням на поставку якого позивач збільшив податковий кредит у податковому обліку. Так, матеріали справи містять пояснення заступника директора ТОВ «Самара-Агро Плюс» ОСОБА_6 від 13.09.2011 (а.с.92-97, т.2), в яких він підтверджує факт поставки позивачу молока та вказує про закупку цієї сировини у Фермерського господарства (ФГ) «Оріль». Однак, СДПІ надана суду копія письмових пояснень директора ФГ «Оріль» ОСОБА_7 (а.с.91, т.2) начальнику Західно-Донбаської ОДПІ, в яких він заперечує факт поставки молока ТОВ «Самара-Агро Плюс» та засвідчує закупівлю молока у населення. Цим доказам, наданим СДПІ на спростування реального характеру поставки позивачу від ТОВ «Самара-Агро Плюс» молока, суди попередніх інстанцій не дали будь-якої оцінки, хоча обставини, про які в них йдеться, не суперечать вище наведеній інформації щодо характеру діяльності ТОВ «Самара-Агро Плюс», відсутності у нього об'єктивно необхідної для здійснення поставки молока матеріально-виробничої бази;

- позивачем не були надані документи на підтвердження транспортування молока від ТОВ «Самара-Агро Плюс», хоча посилання на них містяться в журналі «закупка молока», про що було вказано в акті перевірки (а.с.29, 42, 44, т.1);

- СДПІ посилалась на відсутність у позивача ветеринарних свідоцтв №2, щомісячне надання яких від постачальників переробнику (позивачу) передбачено умовами договорів на закупівлю молочної сировини як обов'язкова умова для прийняття молочної сировини, і через відсутність яких фактично джерело походження молока (виробник) не встановлено;

- під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін щодо фактичної поставки позивачу від ТОВ «Самара-Агро Плюс» товару (молока), у разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2016 року матеріали адміністративної справи №2а/0470/13117/11 передано на розгляд судді Вербі І.О. за призначеним унікальним номером судової справи №804/4590/16. Справу прийнято до провадження ухвалою від 25.07.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ «Самара-Агро Плюс».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:

- оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить чинному законодавству, оскільки в акті перевірки зроблено відповідачем неправомірний висновок про завищення податкового кредиту позивачем по операціях з ТОВ «Самара-Агро Плюс»;

- жодних порушень щодо первинних документів по поставкам та угодам, укладеними ПАТ «Комбінат Придніпровський» з ТОВ «Самара-Агро Плюс» в акті не зазначено. Розрахунки за придбаний товар здійснювались грошовими коштами в безготівковій формі через банківські установи. Передача товару за цим договором оформлювалась первинними бухгалтерськими документами, які повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а також податковими накладними;

- в акті перевірки відсутнє посилання на конкретні документи бухгалтерського і податкового обліку позивача, які б свідчили про порушення ПАТ «Комбінат Придніпровський» вимог чинного законодавства.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, у яких просив залишити позовну заяву без задоволення, обґрунтовуючи наступним:

- при проведенні перевірки ТОВ «Самара-Агро Плюс» спеціалістами Новомосковської ОДПІ встановлено, що згідно поданої декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік амортизаційні відрахування відсутні, відсутні показники, які характеризують балансову вартість запасів, амортизаційні відрахування, що свідчить про відсутність у підприємства власних основних засобів, складських приміщень, транспортного та торгівельного обладнання для здійснення господарської діяльності;

- по відносинах між ТОВ «Самара-Агро Плюс» і ПАТ «Комбінат Придніпровський» фактичні операції не здійснювались, тому створені по вказаним нереальним операціям документи слід вважати юридично дефектними;

- відсутність доказів щодо отримання молочної сировини від підприємства-постачальника унеможливлює віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 998392,14 грн.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Ухвалою суду від 17 серпня 2016 року допущено заміну відповідача в адміністративній справі №804/4590/16 правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 07.06.2011 року №393 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Комбінат Придніпровський» з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Самара-Агро Плюс» (код за ЄДРПОУ 37259341) за період з 01.12.2010 по 28.02.2011, з ТОВ «Метленд+» (код за ЄДРПОУ 36354208) за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2011 по 28.02.2011.

За результатами перевірки 7 липня 2011 року складений акт №221/08-03/2-01528186.

Згідно висновку акта перевірки, перевіркою встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», частини 1 статті 203, частин 1, 2 статті 215 та частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за грудень 2010 року, січень та лютий 2011 року в розмірі 998932,14 грн. у зв'язку з нікчемністю правочину, укладеного між підприємствами.

На підставі акту перевірки від 7 липня 2011 року №№221/08-03/2-01528186 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року №0000708822 про збільшення суми ПДВ на суму 1160533,82 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 998932,14 грн., штрафні санкції - 161601,68 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оскаржуваного рішення, з огляду на помилковість висновків контролюючого органу про нереальність спірних операції, визнання таких операцій нікчемними, суд виходить із наступного.

У періоді, що перевірявся, ПАТ «Комбінат «Придніпровський» здійснював наступні види діяльності за КВЕД: 15.51.0 - Перероблення молока та виробництво сиру, 15.88.0 - Виробництво продуктів дитячого харчування та дієтичних продуктів, 51.39.0 - неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 52.11.0 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 92.11.0 - Виробництво фільмів, 92.12.0 - Розповсюдження фільмів (т.2 а.с.156).

Фактично, у періоді, що перевірявся, позивач здійснював виробництво молочних продуктів. Виробничі та складські приміщення, що використовувались підприємством для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності є його власністю, а саме:

- виробничі цеха: приймально-апаратний цех, цех розливу, масло-сметанний цех, сирний цех, цех твердих сирів;

- допоміжні цеха: ремонтно-механічний цех, холодильно-компресорний цех, парокотельний цех, автотранспортний цех, тарний цех, механічний цех, склад готової продукції, електроцех, акредитована лабораторія.

Виробничі цеха ПАТ «Комбінат «Придніпровський» розташовані у Дніпропетровській області: Васильківський сирцех, Царичанський молцех, Перещепинський молцех, Новомосковський цех.

Для проведення перевірки відповідачем використані податкові декларації по податку на додану вартість з додатками за період грудень 2010 року та січень, лютий 2011 року, дані системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, матеріали перевірок.

Судом встановлено, що ПАТ «Комбінат «Придніпровський» (переробник) було укладено договори з ТОВ «Самара Агро-Плюс» (продавець) на закупівлю молочної сировини №158 від 01.12.2010 року та №23 від 01.01.2011 року, згідно умов яких продавець зобов'язується передавати у власність переробнику молочну сировину (молоко коров'яче) в порядку і на умовах, визначених цими договорами, а переробник - прийняти таку продукцію та оплатити її. Згідно пункту 1.2 договорів місцем передання продавцем молочної сировини переробнику є Перещепинський молокоцех та Царичанський молокоцех (договір №158) та ПАТ «Комбінат «Придніпровський» (договір №23). На підставі пункту 1.4 договору молочна сировина має відповідати фізико-хімічним, санітарно-гігієнічним та мікробіологічним показникам якості, які визначені відповідними нормативними документами України. Відповідно пункту 2.1 договорів продавець зобов'язується продавати переробнику молочну сировину у перерахунку за базисним вмістом жиру (3,4%) і білка (3%), яке відповідає за якістю ДСТУ 3662-97, ветеринарним і санітарним вимогам, договірними цінами, обумовленим в Протоколі узгодження цін. Згідно пункту 4.1 та пункту 4.2 договорів ціна на молочну сировину формується з урахуванням вмісту в ньому жиру і якісних показників, а також доставки його до переробника шляхом підписання протоколу узгодження ціни сторонами; ціна на молочну сировину залежить від сезону і встановлюється на певний термін і може бути змінена з попереднім повідомленням про це продавця переробником. Відповідно пункту 7.1 договору сторони при визначенні ваги молочної сировини керуються методикою визначення маси молока коров'ячого, заготовлювані при прийомі за №РД10-02-02-8-87, згідно ДСТУ 3662-97. На підставі пункту 7.2 ці договори вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діють до 31.12.2011 року, але у будь-якому випадку до повного і належного виконання сторонами тих зобов'язань, які залишились невиконаними після закінчення терміну їх дії (т.1 а.с.67-68, 95-96).

На виконання умов договору №158 від 01.12.2010 року на закупівлю молочної сировини ПАТ «Комбінат «Придніпровський» отримано від ТОВ «Самара-Агро Плюс» податкові накладні та складено видаткові накладні на загальну суму 3878392,36 грн., в тому числі ПДВ 646398,72 грн.:

- від 31.12.2010 року видаткова накладна №РН-311201 та податкова накладна №311201 на суму 1594723,41 грн., в тому числі ПДВ 265787,23 грн. (т.1 а.с.123-124);

- від 31.12.2010 року видаткова накладна №РН-311202 та податкова накладна №311202 на суму 617299,01 грн., в тому числі ПДВ 102883,17 грн. (т.1 а.с.119-120);

- від 31.12.2010 року видаткова накладна №РН-311203 та податкова накладна №311203 на суму 1666369,94 грн., в тому числі ПДВ 277728,32 грн. (т.1 а.с.121-122).

В матеріалах справи містяться накладні на відпуск товару з журналу «Закупка молока» за грудень 2010 року на загальну суму 1666369,94 грн., в тому числі ПДВ 277728,31 грн.: №3 від 03.12.2010 року, №4 від 04.12.2010 року, №5 від 05.12.2010 року, №7 від 07.12.2010 року, №9 від 09.12.2010 року, №10 від 10.12.2010 року, №12 від 12.12.2010 року, №14 від 14.12.2010 року, №16 від 16.12.2010 року, №17 від 17.12.2010 року, №17 від 17.12.2010 року, №18 від 18.12.2010 року, №19 від 19.12.2010 року, №20 від 20.12.2010 року, №21 від 21.12.2010 року, №22 від 22.12.2010 року, №23 від 23.12.2010 року, №24 від 24.12.2010 року, №25 від 25.12.2010 року, №26 від 29.12.2010 року, №27 від 27.12.2010 року, №28 від 28.12.2010 року, №29 від 29.12.2010 року, №30 від 30.12.2010 року, №31 від 31.12.2010 року (т.1 а.с.125-146).

На отримання молочної продукції за грудень 2010 року на загальну суму 102883,13 грн., в тому числі ПДВ 617299,01 грн. сторонами договору складені видаткові накладні №1 від 01.12.2010 року, №2 від 02.12.2010 року, №3 від 03.12.2010 року, №4 від 04.12.2010 року, №5 від 05.12.2010 року, №6 від 06.12.2010 року, №7 від 07.12.2010 року, №8 від 08.12.2010 року, №9 від 09.12.2010 року, №10 від 10.12.2010 року, №11 від 11.12.2010 року, №12 від 12.12.2010 року, №13 від 13.12.2010 року, №14 від 14.12.2010 року, №15 від 15.12.2010 року, №16 від 16.12.2010 року, №17 від 17.12.2010 року, №18 від 18.12.2010 року, №19 від 19.12.2010 року, №20 від 20.12.2010 року, №21 від 21.12.2010 року, №22 від 22.12.2010 року, №23 від 23.12.2010 року, №24 від 24.12.2010 року, №25 від 25.12.2010 року, №26 від 29.12.2010 року, №27 від 27.12.2010 року, №28 від 28.12.2010 року, №29 від 29.12.2010 року, №30 від 30.12.2010 року, №31 від 31.12.2010 року (т.1 а.с.182-212).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі платіжними дорученнями: №27942 від 10.12.2010 року, №5231 від 16.12.2010 року, №1405 від 17.12.2010 року, №1417 від 20.12.2010 року, №1428 від 21.12.2010 року, №28359 від 22.12.2010 року, №28489 від 23.12.2010 року, №1468 від 24.12.2010 року, №1480 від 28.12.2010 року, №1672 від 29.12.2010 року, №2988 від 30.12.2010 року, №1679 від 30.12.2010 року, №1989 від 30.12.2010 року.

Суми податку на додану вартість позивачем включено до складу податкового кредиту грудня 2010 року до рядку 10.1 декларації в сумі 646398,72 грн., яка відповідає даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

На виконання умов договору №23 від 01.01.2011 року на закупівлю молочної сировини ПАТ «Комбінат «Придніпровський» отримано від ТОВ «Самара-Агро Плюс» податкові накладні та складено видаткові накладні на загальну суму 2115200,48 грн., в тому числі ПДВ 352533,42 грн.:

- від 31.01.2011 року видаткова накладна №РН-310101 та податкова накладна №310101 на суму 1047636,94 грн., в тому числі ПДВ 174606,16 грн. (т.1 а.с.117-118);

- від 28.02.2011 року видаткова накладна №РН-280201 та податкова накладна №280201 на суму 1067563,54 грн., в тому числі ПДВ 177927,26 грн. (т.1 а.с.115-116).

В матеріалах справи містяться накладні на відпуск товару з журналу «Закупка молока» за січень 2011 року на загальну суму 1047636,94 грн., в тому числі ПДВ 174606,16 грн.: №4 від 04.01.2011 року, №5 від 05.01.2011 року, №6 від 06.01.2011 року, №7 від 07.01.2011 року, №8 від 08.01.2011 року, №9 від 09.01.2011 року, №10 від 10.01.2011 року, №11 від 11.01.2011 року, №12 від 12.01.2011 року, №13 від 13.01.2011 року, №14 від 14.01.2011 року, №15 від 15.01.2011 року, №28 від 28.01.2011 року, №29 від 29.01.2011 року, №7983 від 30.01.2011 року, №31 від 31.01.2011 року (т.1 а.с.147-162).

Суми податку на додану вартість позивачем включено до складу податкового кредиту січня 2011 року до рядку 10.1 декларації в сумі 174606,16 грн., яка відповідає даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2011 року.

В матеріалах справи містяться накладні на відпуск товару з журналу «Закупка молока» за лютий 2011 року на загальну суму 1067563,54 грн., в тому числі ПДВ 177927,26 грн.: №3 від 03.02.2011 року, №5 від 05.02.2011 року, №7 від 07.02.2011 року, №8 від 08.02.2011 року, №9 від 09.02.2011 року, №10 від 10.02.2011 року, №11 від 11.02.2011 року, №13 від 13.02.2011 року, №14 від 14.02.2011 року, №15 від 15.02.2011 року, №16 від 16.02.2011 року, №17 від 17.02.2011 року, №18 від 18.02.2011 року, №20 від 20.02.2011 року, №20 від 20.02.2011 року, №22 від 20.02.2011 року, №23 від 23.02.2011 року, №24 від 24.02.2011 року, №25 від 25.02.2011 року, №26 від 26.02.2011 року (т.1 а.с.163-181).

Суми податку на додану вартість позивачем включено до складу податкового кредиту лютого 2011 року до рядку 10.1 декларації в сумі 177927,26 грн., яка відповідає даним додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий 2011 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі платіжними дорученнями: №39860 від 06.01.2011 року, №39862 від 06.01.2011 року, №1554 від 10.01.2011 року, №1560 від 11.01.2011 року, №1558 від 11.01.2011 року, №1576 від 12.01.2011 року, №1577 від 12.01.2011 року, №1583 від 13.01.2011 року, №5551 від 13.01.2011 року, №1587 від 14.01.2011 року, №5552 від 14.01.2011 року, №40419 від 17.01.2011 року, №5567 від 17.01.2011 року, №1594 від 17.01.2011 року, №1599 від 18.01.2011 року, №1597 від 18.01.2011 року, №5700 від 19.01.2011 року, №5707 від 20.01.2011 року, №1629 від 21.01.2011 року, №1645 від 24.01.2011 року, №1643 від 24.01.2011 року, №1665 від 25.01.2011 року, №40794 від 26.01.2011 року, №1680 від 27.01.2011 року, №1690 від 28.01.2011 року, №1877 від 01.02.2011 року, №43185 від 03.02.2011 року, №1709 від 04.02.2011 року, №1824 від 08.02.2011 року, №5914 від 10.02.2011 року, №5930 від 11.02.2011 року, №1862 від 14.02.2011 року, №1918 від 18.02.2011 року, №1927 від 21.02.2011 року, №1939 від 22.02.2011 року, №1963 від 23.02.2011 року, №1995 від 24.02.2011 року, №1976 від 25.02.2011 року, №1986 від 28.02.2011 року.

Придбана молочна сировина у ТОВ «Самара-Агро Плюс», позивачем використана у власній господарській діяльності - у виробництві молочних продуктів з метою одержання прибутку, що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими документами надходження молока, балансами сировини по рапортам, фактичних затрат, рапортів по виготовленню готової продукції, звітами руху по складу (т.4 а.с.222-т.5 а.с.85).

На підтвердження відповідного зберігання молока, в матеріалах справи містяться:

- договір оренди обладнання для охолодження молока №436 від 07.12.2010 року, укладений між ПАТ «Комбінат «Придніпровський» (орендодавець) та ТОВ «Самара Агро Плюс», згідно умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування 2 ємності н/ж та теплообмінник MS6-SR, яке знаходиться на території Царичанського молочного цеху. Відповідно до пункту 2.1 договору орендоване обладнання надається для господарської діяльності (зберігання та охолодження молока) орендаря. Згідно пункту 9.1 договору строк дії даного договору встановлюється з моменту підписання даного договору та до 31.12.2011 року (т.2 а.с.100-103);

- акти від 07.12.2010 року приймання передачі обладнання: ємностей - 3 шт., теплообмінника - 1 шт., охолоджувача - 1 шт., складені на виконання договору 436 від 07.12.2010 року (т.2 а.с.104-105);

- акти виконаних робіт з передачі обладнання №158 та №164 від 30.09.2011 року (т.2 а.с.106);

- додаткова угода №1 від 07.12.2010 року до договору №436 від 07.12.2010 року про зміну умов орендної плати (т.2 а.с.107).

Вищим адміністративним судом в ухвалі від 27.04.2016 року поставлено на розгляд суду першої інстанції, надання оцінки письмовим поясненням директора ФГ «Оріль» ОСОБА_7 начальнику Західно-Донбаської ОДПІ, в яких він заперечує факт поставки молока ТОВ «Самара-Агро Плюс» та засвідчує закупівлю молока у населення, дослідження транспортування молока від ТОВ «Самара-Агро Плюс» та надання оцінки відсутності у позивача ветеринарних свідоцтв №2.

Надаючи оцінку письмовим поясненням директора ФГ «Оріль» ОСОБА_7 начальнику Західно-Донбаської ОДПІ, в яких він заперечує факт поставки молока ТОВ «Самара-Агро Плюс» та засвідчує закупівлю молока у населення, суд зазначає, що вказані пояснення були надані в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №320130040000000065 від 23.07.2013 року.

Постановою про закриття кримінального провадження від 15.11.2013 року старшого слідчого з ОВС ВРОВС СУ Окружної ДПС ЦО з обслуговування ВПП ДПС ОСОБА_10 кримінальне провадження №320130040000000065 від 23.07.2013 року відносно службових осіб ПАТ «Комбінат «Придніпровський» закрито на підставі частини 1 пункту 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю в їх діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

У вказаній постанові зазначено, що в матеріалах кримінального провадження відсутні фактичні дані, які підтверджують те, що ПАТ «Комбінат «Придніпровський» мало взаємовідносини з підприємствами з ознаками фіктивності, та не сплатило податки по результатах взаємовідносин з такими підприємствами чи з підприємством ТОВ «Самара-Агро Плюс». Відсутній акт перевірки, податкові повідомлення-рішення та інші можливі документи в яких зафіксований факт порушення податкового законодавства з боку ПАТ «Комбінат «Придніпровський». Таким чином, в матеріалах провадження відсутні фактичні дані про ухилення від сплати податків підприємством ПАТ «Комбінат «Придніпровський». Навпаки, всі докази, зібрані в межах провадження свідчать про те, що службові особи ТОВ «Самара-Агро Плюс» при оформленні документів на отримання товару від СФГ «Оріль», ТОВ «Символ 5000», АТ «Оріль-лідер», ТОВ «Агріка-терра», ПП «Обрій» та інших підприємств діяла самостійно та у власних інтересах, що підтверджується висновками експертно-економічного дослідження №19-12 від 29.02.2012 року. Проведення взаєморозрахунків ПАТ «Комбінат «Придніпровський» з ТОВ «Самара-Агро Плюс» підтверджується документами вилученими в ході проведення досудового слідства. В ході досудового розслідування допитані службові особи ТОВ «Самара-Агро Плюс», а саме директор ОСОБА_11 та в.о. директора ОСОБА_6, які підтвердили, що на адресу ПАТ «Комбінат «Придніпровський» їх підприємство протягом грудня 2010 року по липень 2011 року поставляло молочну продукцію. У період, що перевірявся, ТОВ «Самара-Агро Плюс» є платником податку на додану вартість від 01.09.2010 року №100299861. ТОВ «Самара-Агро Плюс» займається оптовою торгівлею сільськогосподарської продукції (молоко, зерно). Крім цього, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні немає доказів, які б могли свідчити, що ТОВ «Самара-Агро Плюс» з метою ухилення від сплати податків діяло в інтересах ПАТ «Комбінат «Придніпровський». Доведено, що ПАТ «Комбінат «Придніпровський» здійснювало придбання товару з метою отримання законного прибутку (т.4 а.с.215-217).

Таким чином, дослідженими в ході судового засіданні доказами та матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №320130040000000065 від 23.07.2013 року, підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Самара-Агро Плюс», пояснення постачальника контрагента позивача, не доведені ані вироком суду, ані жодним іншим судовим рішенням, що набрало законної сили, не можуть впливати на правовідносини позивача з цим контрагентом, та не є підставою для визнання недійсними договори поставки молочної сировини, оскільки в ході судового засідання встановлено зворотне.

Щодо транспортування товару від вантажовідправника - ТОВ «Самара-Агро Плюс» до замовника - ПАТ «Комбінат «Придніпровський», судом встановлено, що воно здійснено згідно наступних товарно-транспортних накладних, оформлених належним чином:

- водієм ОСОБА_12, автомобіль НОМЕР_6 від 01.12.2010 року, №170157 від 03.12.2010 року, №170315 від 07.12.2010 року, №170330 від 09.12.2010 року, №170346 від 11.12.2010 року, №170489 від 13.12.2010 року, №170529 від 17.12.2010 року, №170731 від 21.12.2010 року, №170768 від 23.12.2010 року, №170755 від 25.12.2010 року, №170873 від 27.12.2010 року, №170888 від 29.12.2010 року, №170148 від 02.12.2010 року, №170177 від 04.12.2010 року, №170309 від 06.12.2010 року, №170323 від 08.12.2010 року, №170339 від 10.12.2010 року, №170356 від 12.12.2010 року, №170508 від 14.12.2010 року, №170523 від 16.12.2010 року, №170537 від 18.12.2010 року, №170713 від 20.12.2010 року, від 22.12.2010 року, №170749 від 24.12.2010 року, №170763 від 26.12.2010 року, №170882 від 28.12.2010 року, №170896 від 30.12.2010 року, №170435 від 17.12.2010 року, №170403 від 16.12.2010 року, №170231 від 12.12.2010 року, №171039 від 11.01.2011 року, №171831 від 31.01.2011 року, №172575 від 20.02.2011 року, копія приймальної квитанції №170139, №170157, №170315, №170330, №170346, №170489, №170529, №170731, №170768, №170755, №170873, №170888, №170148, №170177, №170309, №170323, №170339, №170356, №170508, №170523, №170537, №170713, №170740, №170749, 170763, №170882, №170896, №170435, №170403, №170231, №171039, №171831, №172575 відповідно (т.3 а.с.211-212, 213-214, 239-246, 249-250, т.4 а.с.3-12, 15-44, 94-95, 109-112, 157-160, 165-166, 179-180);

- водієм ОСОБА_13, автомобіль НОМЕР_5 від 01.12.2010 року, №170110 від 04.12.2010 року, №170160 від 07.12.2010 року, №170365 від 10.12.2010 року, №170394 від 13.12.2010 року, №170574 від 16.12.2010 року, №170595 від 19.12.2010 року, №170783 від 22.12.2010 року, №170796 від 25.12.2010 року, №170934 від 28.12.2010 року, №170934 від 28.12.2010 року, №170948 від 31.12.2010 року, №170183 від 05.12.2010 року, №170515 від 15.12.2010 року, №170543 від 19.12.2010 року, №170113 від 02.12.2010 року, №170109 від 05.12.2010 року, №170284 від 08.12.2010 року, №170369 від 11.12.2010 року, №170398 від 14.12.2010 року, №170593 від 17.12.2010 року, №170621 від 20.12.2010 року, №170787 від 23.12.2010 року, №170804 від 26.12.2010 року, №170940 від 29.12.2010 року, №170111 від 03.12.2010 року, №170129 від 06.12.2010 року, №170286 від 09.12.2010 року, №170382 від 12.12.2010 року, №170571 від 15.12.2010 року, №170617 від 18.12.2010 року, №170628 від 21.12.2010 року, №170792 від 24.12.2010 року, №170931 від 27.12.2010 року, №170945 від 30.12.2010 року, копія приймальної квитанції №170126 , №170110, №170160, №170365, №170394, №170574, №170595, №170783, №170796, №170934, №170934, №170948, №170183, №170515, №170543, №170113, №170109, №170284, №170369, №170398, №170593, №170621, №170787, №170804, №170940, №170111, №170129, №170286, №170382, №170571, №170617, №170628, №170792, №170931, №170945 відповідно (т.3 а.с.215-238, 247-248, т.4 а.с.1-2, 46-84);

- водієм ОСОБА_16 НОМЕР_7 від 31.12.2010 року, №170816 від 30.12.2010 року, №170833 від 31.12.2010 року, №170955 від 05.01.2011 року, №171010 від 09.01.2011 року, №171099 від 12.01.2011 року, №171148 від 13.01.2011 року, №171674 від 28.01.2011 року, №171693 від 29.01.2011 року, №170919 від 04.01.2011 року, №170969 від 06.01.2011 року, №170985 від 07.01.2011 року, №170996 від 08.01.2011 року, №171023 від 10.01.2011 року, №17174 від 14.01.2011 року, №171185 від 15.01.2011 року, №171710 від 30.01.2011 року, №172054 від 07.02.2011 року, №172157 від 08.02.2011 року, №172246 від 10.02.2011 року, №172182 від 09.02.2011 року, №172296 від 13.02.2011 року, копія приймальної квитанції №170905, №170816, №170833, №170955, №171010, №171099, №171148, №171674, №171693, №170919, №170969, №170985, №170996, №171023, №171174, №171185, №171710, №172054, №172157, №172246, №172182, №172296 відповідно (т.4 а.с.13-14, 105-106, 123-124, 135-156, 159-164, 167-172, 189-190,193-194);

- водієм ОСОБА_14 (ОСОБА_14.), автомобіль НОМЕР_8 від 29.12.2010 року, №170677 від 27.12.2010 року, №170649 від 25.12.2010 року, №170548 від 21.12.2010 року, №170434 від 17.12.2010 року, №170293 від 14.12.2010 року, №170063 від 05.12.2010 року, №170122 від 07.12.2010 року, №170041 від 03.12.2010 року, №170446 від 18.12.2010 року, №170718 від 28.12.2010 року, №170662 від 26.12.2010 року, №15299 від 24.12.2010 року, №170579 від 22.12.2010 року, №170198 від 10.12.2010 року, №170604 від 23.12.2010 року, №170483 від 20.12.2010 року, №170470 від 19.12.2010 року, №170186 від 09.12.2010 року, №170048 від 04.12.2010 року, №172374 від 14.02.2011 року, від 16.02.2011 року, №172574 від 20.02.2011 року, №172698 від 22.02.2011 року, №172825 від 26.02.2011 року, №172016 від 03.02.2011 року, від 05.02.2011 року, від 11.02.2011 року, №172451 від 17.02.2011 року, №172521 від 18.02.2011 року, №172806 від 25.02.2011 року, №172404 від 15.02.2011 року, №172771 від 23.02.2011 року, №172776 від 24.02.2011 року, копія приймальної квитанції №170773, №170677, №170649, №170548, №170434, №170293, №170063, №170122, №170041, №170446, №170718, №170662, №170631, №170579, №170198, №170604, №170483, №170470, №170186, №170048, №172374, №172428, №172574, №172698, №172825, №172016, №172054, №172263, №172451, №172521, №172806, №172404, №172771, №172776 відповідно (т.4 а.с.85-92, 96-104, 107-108, 114-122, 125-134, 173-178, 181-188, 191-192, 195-206).

Отже, факт транспортування товару є доведеним та підтвердженим наданими документами.

Щодо відсутності у позивача ветеринарних свідоцтв №2, суд зазначає, що молочна сировина придбавалася позивачем у ТОВ «Самара-Агро Плюс» для використання його у власній господарській діяльності, а саме, для прямої статутної цілі, мети і діяльності ПАТ «Комбінат «Придніпровський», відображеної у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та статуті товариства - перероблення молока та виробництво сиру (так як отримання молочної сировини є невід'ємним етапом при виробництві молочних виробів та сиру).

Доводи перевіряючих в запереченнях щодо не зберігання позивачем та непредставлення на перевірку експертного висновку (ветеринарного свідоцтва) на придбану молочну сировину, у зв'язку з чим неможливо встановити походження та виробника молочної сировини, придбаної у ТОВ «Самара-Агро Плюс», судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно розділу VI «Порядку видачі ветеринарних свідоцтв», затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 13.04.2009 №85 (далі - Порядок №85 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заповнені корінці ветеринарних документів зберігаються протягом двох років в архіві державної установи ветеринарної медицини, яка відповідає за їх облік. Після закінчення терміну зберігання корінці виданих ветеринарних документів та бланки зіпсованих ветеринарних документів підлягають списанню та знищенню. В актах на списання корінців виданих ветеринарних документів, термін зберігання яких закінчився, указуються їх кількість і номери.

Відповідно пункту 6.2 Порядку №85 ветеринарні свідоцтва, видані суб'єктам господарювання, громадянам, зберігаються протягом періоду реалізації харчових продуктів.

Після доставки харчового продукту ветеринарні документи зберігаються у власника (реалізатора) або у справах офіційного лікаря ветеринарної медицини, а при реалізації на агропродовольчих ринках - у державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи.

Доцільне відмітити, що аналогічні норми містяться у розділі IV «Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.08.2014 року №288, у зв'язку з прийняттям якого втратив чинність наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 13.04.2009 року №85.

Отже, з огляду на викладене у ПАТ «Комбінат «Придніпровський» відсутній обов'язок зберігати ветеринарні свідоцтва після реалізації молочних виробів, а тому їх відсутність у позивача не може вважатись достатнім доказом для визнання операцій безтоварними.

Надаючи оцінку доводам відповідача про укладення правочину, не спрямованого на реальне настання правових наслідків, суд зазначає, що Цивільний кодекс України, з врахуванням змін, що внесені Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI до статей 203, 234, 228, розділяє недійсні правочини на оспорювані, ті що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, та неоспорювані - нікчемні, ті, що не потребують їх визнання недійсними у судовому порядку.

Підстави для визнання правочинів оспорюваними та неоспорюваними є різними.

Так, згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З частин 1, 5 статті 203, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Про такий розподіл свідчить й нова редакція назви статті 228 Цивільного кодексу України - «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства».

Таким чином, стаття 228 Цивільного кодексу України з 1 січня 2011 року, дати набрання чинності відповідними змінами, розподіляє правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, та правові наслідки вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам або без мети реального настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Суд зазначає, що визнання недійсними оспорюваних правочинів відноситься до компетенції суду, проте відповідач може зробити висновок про його нікчемність, у зв'язку із порушенням правочином публічного порядку.

У разі посилання відповідачем на нікчемність угод у зв'язку із порушенням платниками податків публічного порядку, такі обставини мають бути доведеними. Зокрема, доведенню підлягають обставини спрямування правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В даному випадку, суд керується постановою Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно якого перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним;

- такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо;

- усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;

- при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Задовольняючи позов суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи після завершення операцій, не є самостійними і достатніми підставами для встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів, робіт, послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Судом наявність таких документів не встановлена.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Твердження відповідача про можливе порушення податкового законодавства контрагентом постачальника позивача не може впливати на господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Самара-Агро Плюс».

Представником відповідача не доведено безтоварність операції з поставки товарів та надання послуг від ТОВ «Самара-Агро Плюс» до ПАТ «Комбінат «Придніпровський», не доведено, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Відповідачем не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем задекларовано суми з ПДВ по операціям з ТОВ «Самара-Агро Плюс»: на час виписки податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований платником ПДВ і виписані податкові накладні мають всі необхідні реквізити, інші досліджені первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та переміщення товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм права, обставин справи та доказів, наданих суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та скасування податкових повідомлень-рішень №0000708822 від 25.07.2011 року.

Щодо визнати протиправними дій відповідача по визнанню у акті №1221/08-03/2-01528186 від 07.07.2011 року правочинів, вчинених ПАТ «Комбінат «Придніпровський», нікчемними та дій відповідача, які полягають у викладені в акті №1221/08-03/2-01528186 від 07.07.2011 року протиправних висновків про нікчемність фінансово-господарських операцій, вчинених ПАТ «Комбінат «Придніпровський», то суд зазначає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. У цьому випадку безпосереднє викладення контролюючим органом суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку товариства порушень податкового законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялась, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.09.2013 року по справі №21-237а13, в якій також зазначено, що висновки, викладені в акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача по визнанню у акті №1221/08-03/2-01528186 від 07.07.2011 року правочинів, вчинених ПАТ «Комбінат «Придніпровський», нікчемними та дій відповідача, які полягають у викладені в акті №1221/08-03/2-01528186 від 07.07.2011 року протиправних висновків про нікчемність фінансово-господарських операцій, вчинених ПАТ «Комбінат «Придніпровський», оскільки належним способом захисту порушеного права є оскарження рішення, прийнятого за результатами проведеної перевірки, яким є податкове повідомлення-рішення №0000708822 від 25.07.2011 року.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Комбінат «Придніпровський» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Самара-Агро Плюс», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 липня 2011 року від №0000708822, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 23 серпня 2016 року.

Суддя І.О. Верба