Рішення

від 20.07.2006 по справі 28/140-06-3896

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/140-06-3896

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2006 р.Справа  № 28/140-06-3896

За позовом       :         ДПІ у Суворівському районі міста Одеси;  

До відповідачів:        ВАТ „Одесахарчореммаш”;

                                    ТОВ “Струм-92”;

Про визнання недійсним договору.

                                                                                                   Суддя Гуляк Г.І.  

                                                         Представники:

Від позивача:        Кучін В.В.  -  за дорученням,

Від відповідача:    Тогобицький Д.В. -  за дорученням ,

Від відповідача:    Золотарьов С.В. - директор;

Суть спору:  позивач –Державна податкова інспекція у Суворівському районі міста Одеси, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості №17, укладений між Відкритим акціонерним товариством „Одесахарчореммаш” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стум-92”.

Позивачем вимоги мотивовані наступним: 6 березня 2003 року ВАТ "Одесахарчореммаш" (продавець)  уклало з ТОВ "Струм-92" (покупець) договір купівлі - продажу нерухомості за № 17, яка знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 197, квартал №1130.

Відповідно  п. 3 договору  та акту прийому-передачі об'єктів нерухомості від 15.04.2003 року, покупець набуває право власності на будівлі з дня підписання акту прийому-передачі об'єктів нерухомості.

Відповідно п. 2.1 оскаржуваної угоди оплата об'єктів нерухомості здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів  на розрахунковий рахунок продавця відповідно  ч. 1, ч. 2 п. 2.1 угоди купівлі - продажу нерухомості за № 17 від  06.03.2003 року.

На дату виникнення зобов'язання за визначеною угодою у зв'язку з несплатою ВАТ "Одесахарчореммаш" податкового боргу, до Державного реєстру застав рухомого майна було внесено запис про заставу за № 2679654.

Згідно ч. 2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ - право податкової застави виникає згідно з  законом та не потребує  письмового оформлення.

Відповідно витягу наданого реєстратором, ДП „Інформаційний центр” Міністерства Юстиції України, дата виникнення податкової застави  - 07.08.1998 року з терміном  дії  до 16.06.2004 року. Таким чином, на момент виникнення зобов'язання за угодою від 6 березня 2003 року  активи ВАТ "Одесахарчореммаш" знаходились у податковій заставі.          

Згідно п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом - купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майновий та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.          

Позивач вважає, оскільки ВАТ "Одесахарчореммаш" письмово не узгоджувало з податковими органами оскаржуваний договір то його укладення суперечить вимогам закону.

Представник відповідача ВАТ „Одесахарчореммаш” в судовому засіданні 9 червня 2006 року надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову –відмовити, з наступних підстав: відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона судового процесу повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ч.3 п.2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 24 березня 2005р. по справі № 1-9/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції підпункт 8.2.2. п.8.2 ст.8 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині поширення права податкової застави на будь - які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. З наданого до матеріалів справи Розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади, який до речі, датується першим березнем 2005р., тобто отриманий більш ніж 1 (один) рік тому вбачається, що об'єкт обтяження є невизначеним, а обтяження накладено на все майно. Тобто, приймаючи до уваги, що визнаний неконституційним закон не породжує будь - яких прав та обов'язків, накладення зобов'язання за цим обтяженням не поширюється на невизначене майно, а поширюється, в кращому разі і лише в сумі, що не перевищує податкового боргу лише на певне індивідуально визначене рухоме майно та майнові права, про яке в оскаржуваній угоді мова не йде, оскільки предметом є нерухоме майно.     

За таких обставин, представник відповідача ВАТ „Одесахарчореммаш”, вказує, що позивачем не надано доказів, які підтверджують наявність у відповідача ВАТ «Одесахарчореммаш»на час підписання оскаржуваного договору суми податкового боргу та яка дорівнює або перевищує вартість інших активів платника податків, за рахунок яких податковий борг може бути задоволено. Крім цього, з  витягу вбачається, що запис є архівним і його виключено у зв'язку із спливом 5 (п'ятирічного) строку зберігання ще в серпні 2002р., тобто задовго до підписання оскаржуваної угоди, і як наслідок, обтяження було знято у зв'язку із закінченням строку ще в серпні 2002р. і більше позивачем не поновлювалося, а тому на час підписання договору майно не було обтяжене.

Відповідачем ТОВ „Струм-92” 13 червня 2006 року подано заяву про застосування строку позовної давності, згідно якої вказує, що відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлено в три роки. Відповідно до п.9.1 оспорюваного договору від 6 березня 2003 року, договір вступає в силу з моменту підписання, який був підписаний 6 березня 2003 року. Таким чином, на думку відповідача, строк позовної давності сплинув 7 березня 2006 року, а відповідно до ч.4 ст..267 ЦК України, сплив строку позовної давності, про застосування якої  заявлено стороною є підставою для відмови у задоволені позову.

Також представником відповідача ТОВ „Стум-92” подано клопотання про зупинення провадження у справі в зв'язку з розглядом адміністративної справи, яке судом було відхилено.

13 червня 2006 року за вхідним №12442 відповідач ТОВ „Струм-92” подав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити.

Відповідачем  ТОВ „Струм-92” 13 червня 2006 року подана заява про відвід судді Гуляк Г.І., яка була розглянута головою господарського суду Одеської області та ухвалою від 15 червня 2006 року –залишена без задоволення.

21 червня 2006 року справу, відповідно до ст.91 ГПК України, направлено до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою ТОВ „Струм-92”.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26 червня 2006 року, відмовлено ТОВ „Струм-92” у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 15 червня 2006 року, про залишення заяви про відвід судді без задоволення.

11 липня 2006 року справу повернуто до господарського суду Одеської області та ухвалою суду від 12 липня 2006 року відкладено розгляд справи та призначено на 20 липня 2006 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, повністю підтримує позов та просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу за №17 від 6 березня 2003 року.

Представник відповідача ВАТ „Одесахарчореммаш” в судове засідання з'явився, вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову –відмовити.  

Представник відповідача ТОВ „Струм-92” в судове засідання з'явився, вимоги позивача не визнає та просить у задоволені позову –відмовити.

Дослідивши матеріали справи, в тому числі наявні докази, що мають значення для справи,  заслухавши пояснення представників сторін,  всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення,  оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:   

Між Відкритим акціонерним товариством  "Одесахарчореммаш" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Струм-92" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу нерухомості, яке розташоване за адресою: м. Одеса вул. вул. Миколаївська дорога, буд. 197, квартал №1130, за  № 17 від 6 березня 2003 року. Відповідно п. 2.1 договору, оплата об'єктів нерухомості здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Згідно виписок банку за 13 березня 2003 року та за 14 березня 2003 року, відповідачем ТОВ „Струм-92” було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача ВАТ „Одесахарчореммаш” –210 000 гривень.

Відповідно  п. 3 договору, покупець  набуває  право власності на будівлі з дня підписання акту прийому-передачі об'єктів нерухомості, а згідно акту прийому-передачі об'єкти нерухомості  передані  15 квітня 2003 року тобто відповідач ТОВ „Струм-92” набув право власності 15 квітня 2003 року.

На дату виникнення зобов'язання за вказаною угодою у зв'язку з несплатою ВАТ "Одесахарчореммаш" податкового боргу, до Державного реєстру застав рухомого майна було внесено запис про заставу за № 2679654.

В матеріалах справи знаходиться розширений витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади, з якого вбачається, що ДП „Інформаційний центр” Міністерства Юстиції України зроблено запис за №11-1096 від 17 червня 1999 року та дата виникнення податкової застави 7 серпня 1998 року, встановлено п'ятирічний термін дії до  16 червня 2004 року. Таким чином, на момент виникнення зобов'язання за угодою від 6 березня 2003 року  активи ВАТ "Одесахарчореммаш" знаходились у податковій заставі.          

Згідно ч. 2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ - право податкової застави виникає згідно з  законом та не потребує  письмового оформлення.

Відповідно до п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню  з податковим органом - купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майновий та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Підпунктом 8.6.5 п.  8.6 ст.  8 Закону України  "Про  порядок погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами" передбачено,  що  для своєчасного  узгодження  операцій  з  активами  платника  податків керівник податкового  органу  призначає  з  числа  службових  осіб такого податкового  органу податкового керуючого.  Для узгодження окремої  цивільно-правової   операції   платник   податків   надає податковому керуючому запит,  в якому роз'яснюється зміст операції та  фінансово-економічні  наслідки   її   проведення.   Податковий керуючий  має  право  видати  припис про заборону здійснення такої операції, у разі коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або у повному обсязі погасити  податковий борг.   Зазначений   припис   має   бути  затверджений  керівником відповідного податкового органу.

Як було зазначено вище,  пп.  8.6.1, пп. 8.6.2 ст.  8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед   бюджетами   та   державними   цільовими  фондами" передбачена  вимога   обов'язкового   узгодження   з податковими  органами операції з купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майновий та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків, а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, а за  умови  відсутності  узгодження вказаної  операції  з  податковими  органами,  під  час  дії права податкової  застави,  то така угода не відповідає пп.  8.6.1,  пп.  8.6.2 п.  8.6 ст.  8  Закону України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків перед  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами".  За   таких обставин  погодження  чи  непогодження  з податковим органом спірної угоди не може впливати на її дійсність.

Відповідач ВАТ "Одесахарчореммаш" письмово не узгоджувало з податковими органами оскаржуваний договір то його укладення суперечить вимогам закону. Відповідно до ст.  48 ЦК УРСР  недійсною  є  та угода, яка не відповідає вимогам закону.

Спірний  договір був укладений сторонами в той час,  коли діяло  право  податкової  застави,  без узгодження цієї  угоди  з  податковим  органом,  як це передбачено пп. 8.6.1 п.  8.6 ст.  8 Закону  України  "Про  порядок  погашення зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними цільовими фондами",  що й стало підставою для  подання позову   ДПІ  у  Суворівському районі міста Одеси  про  визнання  вказаної  угоди недійсною на підставі ст.  48 ЦК УРСР, як такої, що не відповідає вимогам закону.

Суд не приймає заперечення відповідача ТОВ „Струм-92” стосовно того, що  ДПІ у Суворівському районі міста Одеси не мала права звертатися до суду з позовом про визнання угоди недійсною на підставі ст.  48  ЦК  УРСР, оскільки ст.10 Закону України "Про   державну   податкову   службу  в  Україні" передбачено, що право податкових органів звертатися до судових  органів з  позовними  заявами  про визнання угод недійсними не обмежується виключно ст. 49 ЦК УРСР.

Подана позовна   заява  передбачає  вимогу  позивача  визнати недійсним укладену  між  відповідачами  угоду.  У  вказаній  заяві відсутня   вимога  застосування  наслідків  недійсності  оспорюваної угоди.

Частиною 2 ст.48 ЦК України, передбачено, що по недійсній  угоді  кожна  з  сторін  зобов'язана  повернути другій  стороні  все  одержане  за  угодою,  а  при   неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені  законом.

За таких обставин спірну угоду слід визнати недійсною  на підставі ст.48 ЦК України ( яка діяла на час  вчинення та виконання вищевказаної угоди), як укладену з порушенням  вимог закону та застосовує двосторонню реституцію.

Клопотання відповідача стосовно застосування судом строку позовної давності, судом не приймається, оскільки відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з  наступного  дня  після відповідної календарної дати або настання події,  з якою пов'язано його початок.

Суд вважає, що початок строку у ДПІ в Суворівському районі міста Одеси починається з моменту настання події з якою пов'язано його початок, тобто з дати отримання розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень –1 березня 2005 року.

Таким чином, суд визнає вимоги позивача,законними ,обгрунтованими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст.ст.44,49 ГПК України на відповідача покладаються витрати  по сплаті державного  мита та   інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, ст.48 ЦК України, суд:

                                             В и р і ш и в:

1.       Позов задовільнити повністю.

2.  Визнати договір від 6 березня 2003 року за №17  укладений між ВАТ „Одесахарчореммаш”  та ТОВ “Струм-92”, недійсним з підстав укладення з порушенням норм чинного законодавства.

3.     Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одесахарчореммаш” ( 65013 м. Одеса, вул..Миколаївська дорога,197, р/р 260060016340000 в ОФ АКІБ „УкрСіббанк” міста Одеси, код ЄДРПОУ 00383834, МФО 328782)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Струм-92” (65013 місто Одеса  вул..Миколаївська дорога,197, р/р 26001021590000 в ОФ АКІБ „УкрСіббанк” міста Одеси, код ЄДРПОУ 19038465, МФО 328782) вартість об'єктів нерухомості в  сумі 210 000 /двісті десять тисяч/ гривень.

4.     Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Струм-92” (65013 місто Одеса  вул..Миколаївська дорога,197, р/р 26001021590000 в ОФ АКІБ „УкрСіббанк” міста Одеси, код ЄДРПОУ 19038465, МФО 328782)  повернути об'єкти нерухомості отримані за договором купівлі-продажу а саме: ділянка по ремонту електродвигунів, зазначені на схемі під літерами „К”, „К1”, ”К2”, „К3”, загальною площею 593,4 кв.м.; будівля котельні під літерами „Т”, „Т-1”, „Т-2”; будинок медпункту під літерою „Е” площею 49,7 кв.м.,; термічну ділянку, під літерою „Ж”, загальною площею 108,5 кв.м.,; будівля бойлерної під літерою „У”, Відкритому  акціонерному товариству „Одесахарчореммаш” ( 65013 м. Одеса, вул..Миколаївська дорога,197, р/р 260060016340000 в ОФ АКІБ „УкрСіббанк” міста Одеси, код ЄДРПОУ 00383834, МФО 328782).

5.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одесахарчореммаш” ( 65013 м.  Одеса, вул..Миколаївська дорога,197, р/р 260060016340000 в ОФ АКІБ „УкрСіббанк” міста Одеси, код ЄДРПОУ 00383834, МФО 328782)

-  до Державного бюджету України через УДК у Одеській області на р/р 31117095600008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460,   витрати по державному миту в сумі 42 /сорок дві/ гривні 50 копійок, на код бюджетної класифікації №22090200 символ звітності банку 068;  

-  на  користь ДП “Судовий інформаційний центр” ((01004, м. Київ, вул. Дарвіна,6. На р/рах.№26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львова, МФО 325707. Код ЄДРПОУ 30045370) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 59 /п'ятдесят дев'ять/ гривень.

6.    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Струм-92” (65013 місто Одеса  вул..Миколаївська дорога,197, р/р 26001021590000 в ОФ АКІБ „УкрСіббанк” міста Одеси, код ЄДРПОУ 19038465, МФО 328782)

- до Державного бюджету України через УДК у Одеській області на р/р 31117095600008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460витрати по держмиту в сумі 42 /сорок дві/ гривні 50 копійок, на код бюджетної класифікації №22090200 символ звітності банку 068.  

- на  користь ДП “Судовий інформаційний центр” ((01004, м. Київ, вул. Дарвіна,6. На р/рах.№26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львова, МФО 325707. Код ЄДРПОУ 30045370) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 59 /п'ятдесят дев'ять/ гривень.

    Рішення суду набирає законної сили після  закінчення  10-денного строку

                                             з дня його прийняття.     

         Накази видати.

Суддя                                                                                       Гуляк Г.І.