Постанова

від 30.08.2016 по справі 816/2273/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 р. Справа № 816/2273/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. по справі № 816/2273/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

22 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Імені Шевченка" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05 січня 2015 року № 0000031701, від 20 квітня 2015 року № 0000052201 та № 0000622201.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт від 20.11.2014 № 372/16-24-22-01/33 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Імені Шевченка" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014. Вважає помилковими висновки акта перевірки про порушення позивачем: п. 185.1. ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, 209.4 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податкові зобов'язання по ПДВ до сплати в бюджет у сумі 217787,42 грн.; п.57.1 ст57. п. 126.1. ст. 126 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-1V в результаті, чого підлягає донарахуванню штрафна санкція за несвоєчасну сплату в розмірі 45217,10 грн.; абзацу 2 п. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України - до сум нарахованого громадянам доходу та сума якого в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року - невірно застосовано ставку податку, не утримано та не сплачено до бюджету 948,40 грн. податку з доходів фізичних осіб. Зазначає, що ТОВ "Імені Шевченка" здійснило правильне нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб із застосування ставки податку, яка визначена ПКУ. Наполягає на тому, що сума у розмірі 217787,42 грн. правильно віднесена до складу податкових зобов'язань декларації з ПДВ за спеціальним режимом оподаткування. Платіжне доручення на сплату податку на додану вартість в сумі 452171 грн. було подане до банківської установи у визначений законом термін - 30.01.2012, а тому нарахування штрафної санкції у розмірі 10 % від суми є неправомірним.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Шевченка" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 05 січня 2015 року № 0000031701, від 20 квітня 2015 року № 0000052201 та № 0000622201. Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39756650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Шевченка" (код ЄДРПОУ 30731308) витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20(двадцять) копійок.

Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. п.57.1 ст.57, п.126.1 ст.126, п.167.1 ст.167, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 209.4 ст.209 Податкового кодексу України, ст.ст. 4, 11, 86, 159 КАС України, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 року та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на обставини встановлені в ході перевірки. Зазначає, що дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства не поширюється на операції по наданню сільськогосподарськими підприємствами в оренду земельних ділянок та отримання ним компенсації втраченої вигоди. Послуги не пов`язані з сільським господарством підлягають відображенню в складі податкових зобов`язань загальної декларації з ПДВ. Зазначає, що посилання в оскаржуваній постанові на те, що між позивачем та СП «Полтавська газонафтова компанія» укладено договори про встановлення земельного сервітуту від 17.07.2011 та від 09.03.2011 є необґрунтованими, оскільки податкова накладна від 25.07.2012 року №1 виписана на підставі договору оренди від 01.08.2005 року та податкова накладна від 07.11.2012 року № 3 виписана на підставі договору від 01.10.2012 року (дані договори відсутні взагалі у матеріалах справи та не витребовувалися у позивача судом). Зазначає, що КВЕД «Здавання в оренду земельних ділянок» відсутній у ТОВ імені Шевченка, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. Стосовно податкового повідомлення- рішення від 20.04.2015 року № 0000622201 зазначає, що фактично сума самостійно задекларованого податкового зобов`язання сплачена 31.01.2012 року на рахунок № 26045060101039 о 08 год. 55 хв. Оскільки дата валютування п/н була зазначена 31.01.2012 року. Стосовно податкового повідомлення- рішення від 05.01.2015 року № 0000031701 зазначає, що ТОВ імені Шевченка не утримано та не сплачено до бюджету 948,40 грн. податку з доходів фізичних осіб, за рахунок невірно застосованої ставки податку. Зазначає, що вищезазначене податкове повідомлення- рішення прийнято вчасно, оскільки Звіт 1ДФ подається щоквартально, тобто за 4 квартал 2011 року звіт подається до 19 лютого 2012 року, саме з цієї дати відраховується 1095 днів. Також посилається на думку Верховного суду України викладену у постанові від 24.12.2010 року № 21-25а10.

Фіксування судового засідання 30 серпня 2016 по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Імені Шевченка" /ідентифікаційний код 30731308/ зареєстроване як юридична особа 25.06.2004, взяте на податковий облік у контролюючому органі як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

У термін з 05.11.2014 по 11.11.2014 посадовими особами Полтавської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Імені Шевченка" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014, за результатами якої складено акт від 20.11.2014 № 372/16-24-22-01/33 /а. с. 62-86/.

За висновками перевірки встановлено, зокрема, наступні порушення /а. с. 85, зворот/:

- п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, 209.4 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по ПДВ до сплати в бюджет у сумі 217787,42 грн., у тому числі: за липень 2012 року в сумі 18333,33 грн., за жовтень 2012 року в сумі 33333,33 грн., за листопад 2012 року в сумі 45541,67 грн., за серпень 2013 року в сумі 2789,92 грн., за вересень 2013 року на сумі 357,37 грн., за грудень 2013 року в сумі 35040,10 грн., за березень 2014 року в сумі 25716,68 грн., за червень 2014 року в сумі 27800,01 грн., за вересень 2014 року в сумі 28875,01 грн.;

- п. 57.1 ст. 57, п. 126.1. ст. 126 Податкового Кодексу України, в результаті, чого підлягає донарахуванню штрафна санкція за несвоєчасну сплату в розмірі 45217,10 грн.;

- абзацу 2 п. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України - до сум нарахованого громадянам доходу та сума якого в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року - невірно застосовано ставку податку. Внаслідок зазначеного порушення не утримано та не сплачено до бюджету 948,40 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Полтавською ОДПІ на підставі акту перевірки від 20.11.2014 № 372/16-24-22-01/33 винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 № 0000031701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "дораховані суми (податок з доходів найманих працівників)" у розмірі 1340,54 грн., у тому числі: за основним платежем - у розмірі 948,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 392,14 /а. с. 9/.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 07.04.2015 року № 1411/10/16-31-10-04-11 податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 № 0000031701 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 № 0000052201 скасовано в частині штрафної санкції 45217,10 грн., в іншій частині залишено без змін, а скарга ТОВ "ім. Шевченка" без задоволення та зобов'язано Полтавську ОДПІ винести податкове повідомлення-рішення на суму 45217,10 грн. штрафної санкції.

На підставі рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 07.04.2015 року № 1411/10/16-31-10-04-11 Полтавською ОДПІ винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 20.04.2015 № 0000622201, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем "податок на додану вартість" у сумі 45217,10 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 20.04.2015 № 0000052201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 326681,23 грн. у тому числі: за основним платежем - у розмірі 217787,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 108893,71 грн. /а. с. 11/.

Рішенням ДФС України про результати розгляду повторної скарги від 27.05.2015 року № 11142/16/99-99-10-01-03-15 податкове повідомлення-рішення від 05.01.2015 № 0000031701, 20.04.2015 № 0000052201, 20.04.2015 № 0000622201 та рішення 07.04.2015 року № 1411/10/16-31-10-04-11 залишено без змін.

Позивач не погодився з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішення, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 20.04.2015 № 0000622201, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за платежем "податок на додану вартість" у сумі 45217,10 грн., оскільки відповідач стверджує, що сплата ПДВ була здійснена 31.01.2012, тобто з порушенням строків сплати на 1 день, та вказує на дату валютування.

Проте колегія суддів не погоджується з даним твердженням відповідача.

Згідно з п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до листа ПАТ КБ "Приватбанк" від 13.07.2015 року № 20.1.0.0.0/7- 20150710/3256 платіжне доручення № 7068 від 30.01.2012 року на суму 452171,00 грн. проведено 30.01.2012 о 16:38.

Таким чином, платіжне доручення про сплату ПДВ було сформоване та відправлене до банківської установи 30.01.2012.

При цьому колегія суддів зазначає, що контролюючий орган самостійно визначив суму грошових зобов'язань платника податків після спливу терміну, який встановлено п. 102.1. ст. 102 ПКУ.

Податкове рішення винесене 20.04.2015 по події, яка мала місце 30.01.2012, тобто більш як через 1095 днів після граничного строку сплати грошових зобов'язань, що є порушенням ст. 114, 112 Податкового кодексу України.

За таких обставин, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а відповідно податкове рішення є протиправним.

В судовому засіданні представник відповідача пояснював, що первинно санкції були застосовані в межах 1095 днів, однак, прийняте рішення було неналежної форми, а тому було скасоване та прийнято оскаржуване рішення. Наведене також підтверджується рішенням Головного управління ДФС у Полтавській області ДФС України про результати розгляду скарги від 07.04.2015 року № 1411/10/16-31-10-04-11.

Колегія суддів зазначає, що оскільки в межах 1095 днів позивач не був належним чином притягнутий до відповідальності, таке притягнення після спливу 1095 днів не є законним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.04.2015 №0000052201, то колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в цій частині виходячи з наступного.

Дане порушення встановлено на підставі головної книги, оборотних відомостей по рахунку 361, 27, 301, 311, 36, 377, 6852, 701, 703, 901, 903, реєстру по рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», виписок банків, касових книг, реєстрів виданих податкових накладних, первинних документів (накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей, карток культур (форма №27) та інших), відомостей на видачу товарів в рахунок орендної плати за земельні паї орендодавцям, статистичної звітності (форма №29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду), (форма №50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» (річна).

На порушення ст.209 Податкового кодексу України, ТОВ імені Шевченка відображено дану суму в складі податкових зобов'язань спеціальної декларації з ПДВ, а не загальної.

Порушення пов'язане з використанням земельної ділянки іншою особою у зв'язку з наявністю сервітуту.

При цьому відповідач наполягає на тому, що була оренда земельної ділянки, позивач наполягає на її використанні згідно сервітуту, і в зв`язку з його обов'язковістю вважає, це пов'язаним з сільськогосподарською діяльністю і відповідно облікує операції за спеціальною декларацією.

Відповідно до п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Положеннями п. 209.7 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства по КВЕДу 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур поширюється на:

вирощування зернових культур на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння; вирощування бобових культур, які підлягатимуть сушінню, лущінню на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння;

вирощування картоплі для продовольчого споживання, технічних цілей, на насіння; вирощування фабричного цукрового буряку;

вирощування тютюну і махорки, первинне оброблення листя (збирання, сушіння, сортування тощо), вирощування розсади;

вирощування насіння та плодів олійних культур (арахісу, сої, соняшнику, кользи, рапсу, рижію тощо) для продовольчого споживання, технічних цілей, а також на насіння;

вирощування однорічних і багаторічних трав на зелений корм, випас, сіно, сінаж і силос; вирощування кормових коренеплодів (буряку, брукви, турнепсу тощо); вирощування баштанних кормових культур;

вирощування зернових і зернобобових, а також їх сумішей на зелений корм, випас, сіно, сінаж, силос;

одержування насіння цукрового буряку та насіння кормових культур (включаючи трави); вирощування та первинне оброблення (замочування) прядивних культур; вирощування ефіроолійних культур;

вирощування лікарських однорічних і багаторічних трав'янистих, напівчагарникових, ліано- та деревоподібних культур;

вирощування садивного матеріалу ефіроолійних та лікарських культур;

вирощування коренеплодів і бульбоплодів з високим вмістом крохмалю або інуліну (топінамбуру, батату тощо);

вирощування шишок хмелю, цикорію.

Разом з цим, законодавством визначено перелік виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит сільськогосподарського підприємства:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання;

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);

отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);

знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;

розділ м'яса для товарної кондиції (п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПК України).

Положеннями пп. 209.15.2 ст.209 Податкового кодексу України встановлено, що діяльність у сфері сільського господарства є:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Аналіз зазначених норм свідчить, що дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства не поширюється на операції по наданню сільськогосподарськими підприємствами в оренду земельних ділянок та отримання ним компенсації втраченої вигоди, в т. ч. їх використання за сервітутами.

Разом з цим, врахуванню підлягає те, що послуги які за сервітутом надавав позивач нормами Податкового кодексу не віднесено до операцій, які підлягають спеціальному режиму оподаткування, вони підлягають відображенню в складі податкових зобов'язань загальної декларації з ПДВ (декларація № 2).

Положеннями п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст.187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з формою та порядком заповнення Податкової декларації з ПДВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за №1490/20228, платники податку, які згідно зі ст.209 Податкового кодексу України застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в суді апеляційної інстанції представник позивача посилався на наявні на його думку помилки при встановлені дат сплати за послуги, яких припустився відповідач.

Ці твердження не приймаються до уваги в зв'язку з наступним.

Позивачем самостійно визначені суми, які включені до спеціальної декларації, будь - яких обґрунтувань, що суми зняті податковим органом, як помилково включені в цю декларацію здійснені по будь - яким іншим операціям, крім плати за користування землею, тобто спірному питанню позивач не надає. Таким чином відсутні належні обґрунтування помилковості обрахувань здійснених податковим органом.

Санкції, зазначені у податковому повідомленні-рішенні від 20 квітня 2015 року № 0000052201 відповідно до пункту 1 статті 123 Податкового кодексу України за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, вчинене повторно, правомірно нараховані у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. На підтвердження повторності такої несплати, 30.08.2016 року до суду надано докази винесення та узгодження податкового повідомлення-рішення від 02.10.2012 року № 0000092301.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 05.01.2015 року №0000031701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в розмірі 1 340,54 грн., то колегія суддів зазначає.

Пунктом 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

При проведені оподаткування виплат громадянам доходу за користування паями було застосовано ставку податку 15 відсотків до всієї бази оподаткування без врахування того, що по окремим громадянам баз оподаткування перевищувала десятикратний розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Внаслідок зазначеного порушення не утримано та не сплачено до бюджету 948,40 грн. податку з доходів фізичних осіб в період з грудня 2011 року по серпень 2013 року.

Підставою, що слугувала для скасування податкового повідомлення-рішення від 05.01.2015 року №0000031701 є те, що Полтавською ОДПІ не було направлено ТОВ імені Шевченка додатку до акту перевірки де міститься розрахунок ПДФО, а отже позивач не міг ознайомитися зі змістом вказаного додатку, але це твердження є необґрунтованим виходячи з наступного.

Розрахунок встановлених перевіркою випадків неповного утримання ПДФО з сум нарахованої орендної плати громадянам за паї та розрахунок недоутриманого податку в суд, в тому числі в суд першої інстанції, наданий. В акті порушення відображено. Проте, жодних заперечень по суті порушення та проведених нарахувань позивачем не надано. Незнаходження відповідного додатку в документах, направлених підприємству ще не свідчить про відсутність порушення.

Отже надання або ненадання Полтавською ОДПІ в якості додатку до акту вищевказаного розрахунку не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що санкції, зазначені у податковому повідомленні-рішенні від 05 січня 2015 року № 0000031701 за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків застосовані згідно з вимогами пункту 1 статті 127 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що порушення зафіксовано в акті перевірки, розрахунок по особах наданих суду, заперечення щодо відображених наведеними доказами фактів не надано, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову щодо визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 05 січня 2015 року № 0000031701 та від 20 квітня 2015 року № 0000052201 з прийняттям в цій частині нової постанови, якою у позові відмовити.

Також, керуючись ст. 94 КАС України, колегія суддів здійснює перерозподіл судових витрат. Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Колегією суддів встановлено, що питання про стягнення сешти суми судового збору за подання позову судом першої інстанції не вирішено. При вирішенні питання про перерозподіл судових витрат колегія суддів враховує, що при зверненні до суду з позовом позивачем відповідно до зазначеної норми Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачено у розмірі 487 грн. 20 коп. - 10 % розміру ставки судового збору, а отже решта суми судових витрат, що підлягає стягненню з позивача становить 3 794 грн. 16 коп.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. по справі № 816/2273/15 скасувати в частині задоволення позову щодо визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 05 січня 2015 року № 0000031701 та від 20 квітня 2015 року № 0000052201.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

Скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2016 р. по справі № 816/2273/15 в частині стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39756650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Шевченка" (код ЄДРПОУ 30731308) судові витрати у розмірі 487 грн.20 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Шевченка" (код ЄДРПОУ 30731308) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 3 794 грн. 16 коп. на користь Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Полтава, МФО 831019, код ЄДРПОУ 38019510, банк : ГУ ДКСУ у Полтавській області, рахунок 31213206784002, код класифікації доходів бюджету 22030101).

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2016р. по справі № 816/2273/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Григоров А.М. Судді Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 05.09.2016 р.