Рішення

від 20.07.2016 по справі 704/1353/15-ц

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер: 704/1353/15-ц

20.07.2016 Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Дьяченка Д.О.

при секретарі Табачківській М.М.

за участі: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колодистенської сільської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третя особа - Відділ культури Тальнівської РДА,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На підставу своїх вимог посилається на те, що позивач працював у Колодистенському сільському будинку культури директором з 01.05.2003, свої трудові обов'язки виконував сумлінно. Однак, розпорядженням сільського голови ОСОБА_4 №05-КР від 21.09.2015 його було звільнено з займаної посади з 04.09.2015 за прогул без поважних причин, (відсутність його на робочому місці більше трьох годин 03.09.2015) за ст. 40 п. 4 КЗпП України. З даним розпорядженням позивач незгідний, своє звільнення вважає незаконним посилаючись на наступне. 03.09.2015 він перебував у м. Тальному по службовим справам, а саме необхідно було вирішити питання про проведення експертної оцінки електроінструментів з метою подальшого їх списання. Про що було відомо всім працівникам сільської ради, в тому числі і сільському голові ОСОБА_4, яка неодноразово нагадувала про прискорення вирішення вказаного питання. Крім того, 03.09.2015 близько 17.00 год. він змушений був звернутися до лікаря-стоматолога в зв'язку з зубним болем, що підтверджується відповідною довідкою. Разом з тим, 08.09.2015 та 15.09.2015 позивач отримав поштою листа за підписом сільського голови ОСОБА_4 №235 від 03.09.2015 та відповідно за №245 від 09.09.2015 в яких було зазначено, що комісією зафіксовано 03.09.2015 відсутність ОСОБА_1 на робочому місці. Позивач зазначає, що 28.09.2015 йому було вручено трудову книжку, де міститься запис про те, що розпорядженням сільського голови ОСОБА_4 №05-КР від 21.09.2015 його звільнено з 04.09.2015 за прогул без поважної причини, однак 03.09.2015 дане розпорядження йому вручено не було.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить визнати незаконним розпорядження №05-КР від 21.09.2015 про звільнення ОСОБА_5, поновити його на посаді директора Колодистенського сільського будинку культури, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.09.2015 до дня постановлення рішення суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави, викладені в позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав письмове заперечення проти позову, яким просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на підстави викладені в запереченні.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Згідно з вимогами статті 214 ЦПК, під час ухвалення рішення, суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 18 постанови від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із послідуючими змінами), при розгляді справ про поновлення на роботі, судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевірити їх відповідність закону.

Судом встановлено, що 01.05.2003, відповідно до розпорядження №08-РК від 30.04.2003 ОСОБА_1 був прийнятий директором Колодистенського сільського будинку культури по переводу. Графік роботи було встановлено наступний: з 10.00 год. до 12.00 год. та з 16.00 год. до 22.00 год., вихідні дні неділя та понеділок. Встановлено, що він є членом профспілки Тальнівського районного відділу культури.

Відповідно до посадової інструкції директора Колодистенського сільського будинку культури, з якою ОСОБА_1 був ознайомлений 23.12.2011, директор сільського будинку культури призначається і звільняється від займаної посади сільським головою в обов'язковому погодженні з відділом культури Тальнівської районної державної адміністрації.

З ОСОБА_6 перевірки виходу на роботу директора сільського будинку культури с. Колодисте ОСОБА_1 б/н складеного комісійно 03.09.2015 вбачається, що комісією в складі секретаря сільської ради ОСОБА_7, бухгалтера сільської ради ОСОБА_6, касира сільської ради ОСОБА_8, депутата сільської ради ОСОБА_9 при перевірці встановлено відсутність на робочому місці ОСОБА_1 03.09.2015 станом на 10.00 год., на 11.00 год., на 17.00 год., на 18.00 год., на 19.00 год., на 20.00 год., на 21.00 год.

Разом з тим, з вищевказаного ОСОБА_6 не вбачається, де саме знаходиться робоче місце директора сільського будинку культури, що також не визначено і його посадовою інструкцією. Натомість, посадовою інструкцією передбачені обов'язки виконання яких необхідно здійснювати за межами будинку культури, зокрема «…здійснює господарську діяльність,…розпоряджається матеріальними цінностями, турбується про залучення додаткових коштів, зміцнення матеріально-технічної бази».

Відповідно до розпорядження № 05-КР від 21.09.2015 ОСОБА_1, директора сільського будинку культури звільнено з 04.09.2015 за прогул без поважних причин, (відсутність його на робочому місці більше трьох годин 03.09.2015) відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України. В обґрунтування даного розпорядження покладено вищевказані ОСОБА_6 комісії.

Разом з тим, з вищевказаного розпорядження вбачається, що ОСОБА_1 надав комісії, яка вирішувала питання щодо його звільнення довідку видану лікарем-стоматологом від 03.09.2015, але комісія зазначила, що в довідці не вказано години прийому лікарем.

Також, з вищевказаного розпорядження вбачається, що комісія при розгляді питання про звільнення ОСОБА_1, не визнала поважною причину відсутності його на робочому місці 03.09.2015 з 19.00 год. по 21.00 год. з підстав перебування ОСОБА_1 у лісовому масиві - урочище Колодисте, хоча на підтвердження цього останнім на розгляд комісії було надано довідку Тальнівського РВ УМВС України в Черкаській області від 10.09.2015 №5640.

Згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

Позивачем на підтвердження причин відсутності його в сільському будинку культури 03.09.2015 надано наступні докази.

Згідно довідки №84 від 03.09.2015 ОСОБА_1 був на прийомі у лікаря-стоматолога 03.09.2015, що підтверджується також поясненнями свідка ОСОБА_10, яка підтвердила перебування позивача у лікаря-стоматолога в період часу з 16.30 год. до 18.30 год.

Відповідач погодився з тим, що зазначені обставини доведені.

Відповідно інформації наданої СВ Тальнівського ВП ГУНП в Черкаській області від 28.03.2016 №1764/88/03-16, ОСОБА_1 був допитаний в якості свідка по кримінальному провадженню за №12015250240000403, яке було відкрито за заявою, що надійшла до Тальнівського РВ УМВС України в Черкаській області 03.09.2015.

Відповідно до інформаційного листа №5640 від 10.09.2015, наданого Тальнівським РВ УМВС, Колодистенській сільській раді першим повідомлено, що 03.09.2015 в період часу з 19.00 год. по 21.00 год. ОСОБА_1 знаходився в лісовому масиві, урочищі Колодисте.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13 в судовому засіданні надали пояснення аналізуючи які в сукупності суд встановив, що ОСОБА_1 03.09.2015 з 10.00 год. по 12.00 год. перебував в м. Тальне, зокрема у відділі культури Тальнівської РДА, перебував у лікаря-стоматолога з 16.30 год. по 18.30 год. та знаходився в лісовому масиві, урочищі Колодисте з 19.00 год. по 21.00 год. Відрядження Колодистенською сільською радою при від'їзді працівників до м.Тальне не видавалися в зв'язку з браком коштів на їх оплату. Щодо погодження звільнення ОСОБА_1 з відділом культури Тальнівської РДА вбачається, що голова Колодистенської сільської ради ОСОБА_4 зверталася з цього приводу до відділу культури в телефонному режимі. Вихідна чи вхідна кореспонденція з цього приводу відсутня. Свідок ОСОБА_7 працююча секретарем сільської ради пояснила, що відрядження фіксуються не завжди.

З протоколу №4 від 12.02.2016 засідання профспілкового комітету працівників культури від 12.02.2016 вбачається, що профспілковий комітет не дав згоди на звільнення ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Посилання відповідача на те, що в журналі реєстрації вхідних документів за 2015 рік Колодистенської сільської ради не зареєстровано заяви про необхідність ремонту більярдного столу в сільському будинку культури, що ОСОБА_1 не звертався до сільської ради з приводу проведення експертної оцінки електроінструментів закладу культури, а тому не мав підстав для від'їзду до м. Тального з метою вирішення питання щодо проведення експертної оцінки та списання електроінструментів суд оцінює критично, оскільки це стосується виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, що не може розглядатися в контексті питання про звільнення ОСОБА_1 саме за прогул.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги пояснення сторін та свідків, аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що в матеріалах справи достатньо доказів, які дають підстави визнати причини відсутності позивача на робочому місці поважними. За таких обставин є підстави вважати, що розпорядження від 21.09.2015 №05-КР про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Колодистенського сільського будинку культури за прогул без поважних причин за ст. 40 п. 4 КЗпП України, є незаконним.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Також, враховуючи ту обставину, що профспілковий комітет працівників культури не дав згоди на звільнення ОСОБА_1, приймаючи до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», за яких відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді директора Колодистенського сільського будинку культури.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України).

За таких обставин підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто з дня звільнення останнього до ухвалення рішення судом ( з 04.09.2015 по 20.07.2016).

Оскільки при подачі позову до суду позивач був звільнений від оплати судового збору, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, їх слід стягнути з відповідача в дохід Держави України.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17.10.2014, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Враховуючи, що позивачем об'єднано в даній позовній заяві дві позовні вимоги немайнового характеру та третя позовна вимога, яка не визначена сумою коштів, які підлягають стягненню, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір за кожну позовну вимогу, разом у сумі 1653,60 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 60, 88, 159, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 232, 235, 236 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Колодистенської сільської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третя особа - Відділ культури Тальнівської РДА, задовольнити.

Визнати незаконним розпорядження №05-КР від 21.09.2015 сільського голови ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_1

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Колодистенського сільського будинку культури.

Стягнути з Колодистенської сільської ради Тальнівського району на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.09.2015 по 20.07.2016.

Стягнути з Колодистенської сільської ради Тальнівського району в дохід держави судовий збір у розмірі 1653,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області протягом 10 днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Д.О. Дьяченко