Ухвала
від 10.05.2017 по справі 704/1353/15-ц
ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

10 травня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

ЄвтушенкоО.І., Євграфової Є.П., Мостової Г.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, третя особа - відділ культури Тальнівської районної державної адміністрації, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, подану представником ОСОБА_5, на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, третя особа - відділ культури Тальнівської РДА про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він працював у Колодистенському сільському будинку культури директором з 01 травня 2003 року, свої трудові обов'язки виконував сумлінно. Однак, розпорядженням сільського голови ОСОБА_6 № 05-КР від 21 вересня 2015 року його було звільнено з займаної посади з 04 вересня 2015 року за прогул без поважних причин (відсутність на робочому місці більше трьох годин 03 вересня 2015 року) за п. 4 ст. 40 КЗпП України. З даним розпорядженням позивач не погоджується, своє звільнення вважає незаконним посилаючись на те, що 03 вересня 2015 року він перебував у м. Тальному по службовим справам, а саме необхідно було вирішити питання про проведення експертної оцінки електроінструментів з метою подальшого їх списання, про що було відомо всім працівникам сільської ради, в тому числі і сільському голові ОСОБА_6, яка неодноразово нагадувала про прискорення вирішення вказаного питання.

Крім того, 03 вересня 2015 року близько 17-00 год. він змушений був звернутися до лікаря-стоматолога в зв'язку з зубним болем, що підтверджується відповідною довідкою.

Разом з тим, 08 вересня 2015 року та 15 вересня 2015 року позивач отримав поштою листа за підписом сільського голови ОСОБА_6 № 235 від 03 вересня 2015 року та відповідно № 245 від 09 вересня 2015 року в яких було зазначено, що комісією зафіксовано 03 вересня 2015 року відсутність ОСОБА_4 на робочому місці.

Позивач зазначає, що 28 вересня 2015 року йому було вручено трудову книжку, де міститься запис про те, що розпорядженням сільського голови ОСОБА_6 № 05-КР від 21 вересня 2015 року його звільнено з 04 вересня 2015 року за прогул без поважних причин, однак 03 вересня 2015 року дане розпорядження йому вручено не було.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив визнати незаконним розпорядження № 05-КР від 21 вересня 2015 року про звільнення ОСОБА_7, поновити його на посаді директора Колодистенського сільського будинку культури, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 вересня 2015 року до дня постановления рішення суду.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 липня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним розпорядження № 05-КР від 21 вересня 2015 року сільського голови ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_4 Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора Колодистенського сільського будинку культури. Стягнуто з Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 вересня 2015 року по 20 липня 2016 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 липня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області - ОСОБА_8, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У звКјязку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Судом встановлено, що 01 травня 2003 року відповідно до розпорядження № 08-РК від 30 квітня 2003 року ОСОБА_4 був прийнятий на роботу директором Колодистенського сільського будинку культури по переводу. Графік роботи було встановлено наступний: з 10.00 год. до 12 год. та з 16.00 год. до 22.00 год., вихідні дні неділя та понеділок. Встановлено, що він є членом профспілки Тальнівського районного відділу культури.

Як вбачається з посадової інструкції директора Колодистенського сільського будинку культури, з якою ОСОБА_4 був ознайомлений 23 листопада 2011 року, директор сільського будинку культури призначається і звільняється від займаної посади сільським головою в обов'язковому погодженні з відділом культури Тальнівської районної державної адміністрації.

З акту перевірки виходу на роботу директора сільського будинку культури с. Колодисте ОСОБА_4 б/н складено комісійно 03 вересня 2015 року вбачається, що комісією в складі працівників та депутата Колодистенської сільської ради при перевірці встановлено відсутність на робочому місці ОСОБА_4 03 вересня 2015 року станом на 10.00 год., на 11.00 год., на 17.00 год., на 18.00 год., на 19.00 год., на 20.00 год., на 21 год.

Відповідно до розпорядження № 05-КР від 21 вересня 2015 року ОСОБА_4 звільнено з 04 вересня 2015 року з займаної посади за прогул без поважних причин (відсутність його на робочому місці більше трьох годин 03 вересня 2015 року) відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підтвердження причин відсутності на роботі були надані пояснення та докази, а саме довідка № 84 від 03 вересня 2015 року, згідно якої вбачається, що він був на прийомі у лікаря-стоматолога. Перебування позивача в лікаря-стоматолога 03 вересня 2015 року в період часу з 16.30 год. до 18.30 год. були визнані відповідачем, а тому дана обставина вважається судом встановленою.

Відповідно до інформаційного листа № 5640 від 10 вересня 2015 року, наданого Тальнівським РВ УМВС, Колодистенській сільській раді повідомлено, що 03 вересня 2015 року в період часу з 19.00 год. до 21.00 год. ОСОБА_4 знаходився в лісовому масиві, урочищі Колодисте.

Крім того, судами встановлено, що позивач 03 вересня 2015 року перебував у м. Тальному по службовим справам, а саме вирішував питання про проведення експертної оцінки електроінструментів з метою подальшого їх списання. Дана поїздка була узгоджена, в тому числі і з головою Колодистенської сільської ради.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ст. 149 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законних підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, суди попередніх інстанцій перевіривши усі обставини у справі, встановивши доведеність факту про поважність причин відсутності ОСОБА_4 03 вересня 2015 року, оскільки посадовою інструкцією директора сільського будинку культури визначено, що позивач здійснює господарську діяльність, розпоряджається матеріальними цінностями, турбується про залучення додаткових коштів, зміцнення матеріально-технічної бази , в тому числі і за межами будинку культури. Крім того, що стосується не надання відрядження на поїздку в м. Гальне ОСОБА_4, то судами встановлено з пояснень секретаря сільської ради, про те, що відрядження не завжди фіксуються та визнанням відповідачем того факту, що відрядження дійсно не видаються в зв'язку з браком коштів на їх оплату.

Разом з цим, судами встановлено, що профспілковий комітет працівників культури згідно протоколу № 4 від 12 лютого 2016 року не давав згоди на звільнення ОСОБА_4

Таким чином, суди попередніх інстанцій перевіривши усі обставини у справі, зробили правильний висновок про те, що позивачем ОСОБА_4 надано докази поважності причин відсутності на робочому місці 03 вересня 2015 року, а тому розпорядження № 05-КР від 21 вересня 2015 року про звільнення ОСОБА_4 з посади директора Колодистенського сільського будинку культури за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України визнано незаконним. Разом з цим, стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тобто з дня звільнення до ухвалення рішення суду першої інстанції є правильним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підставі для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Колодистенської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, подану представником ОСОБА_5,відхилити.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 20 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О.І. Євтушенко Є.П. Євграфова Г.І. Мостова

СудВищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дата ухвалення рішення10.05.2017
Оприлюднено08.06.2017
Номер документу66935548
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —704/1353/15-ц

Рішення від 19.10.2016

Цивільне

Тальнівський районний суд Черкаської області

Дьяченко Д. О.

Ухвала від 10.05.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Євтушенко Олена Іванівна

Ухвала від 25.10.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Євтушенко Олена Іванівна

Ухвала від 22.09.2016

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Парінова Ірина Костянтинівна

Рішення від 20.07.2016

Цивільне

Тальнівський районний суд Черкаської області

Дьяченко Д. О.

Рішення від 20.07.2016

Цивільне

Тальнівський районний суд Черкаської області

Дьяченко Д. О.

Ухвала від 17.02.2016

Цивільне

Тальнівський районний суд Черкаської області

Дьяченко Д. О.

Ухвала від 30.08.2016

Цивільне

Апеляційний суд Черкаської області

Бородійчук В. Г.

Ухвала від 18.08.2016

Цивільне

Апеляційний суд Черкаської області

Бородійчук В. Г.

Ухвала від 19.08.2016

Цивільне

Апеляційний суд Черкаської області

Бородійчук В. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні