Рішення

від 05.09.2016 по справі 910/13968/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016Справа №910/13968/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "Д та К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ"

про стягнення 64 331, 74 грн.,

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Баскевич Д.В.;

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБ "Д та К" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ" (далі -відповідач) про стягнення 64 331,74 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 311/К від 21.07.2015 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.08.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБ "Д та К" просило суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ" у сумі 64 331,74 грн.

22.08.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача 22.08.2016 через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 до вирішення спору у справі № 910/13968/16 по суті та набрання рішенням законної сили вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 32-Б, ідентифікаційний код - 39546099) в межах суми позову 64 331,74 грн., що обліковуються на будь-яких виявлених державним виконавцем розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ".

Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду та списком згрупованих поштових відправлень з відтиском поштового відділення від 26.08.2016.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.09.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Д та К" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ" (далі - покупець) укладено договір поставки № 311/К, умовами якого передбачено, що постачальник постачає і передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари згідно із замовленнями покупця та товаросупровідною документацією. При цьому, покупець не бере на себе зобов'язання за період дії даного договору купити у постачальника певну конкретну кількість товарів.

Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, узгодженої сторонами, в якій наведено список товарів, які можуть поставлятися за цим договором, їх ціни і яка складає невід'ємну частину даного договору. Специфікація складається за формою, наведеною в додатку № 1 до даного договору. Зазначені специфікації надаються покупцю в друкованому та електронному вигляді (файл в форматі .хls).

Відповідно до п. 3.2. договору, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у п. 9.2 даного договору за реалізований товар один раз на 14 днів за умовами, що постачальник надасть належним чином оформлені транспортні, видаткові накладні на адресу покупця, яка вказана в п. 9.2. договору та податкові накладні, складені і зареєстровані згідно вимог ст. 201 Податкового кодексу України та надані покупцем згідно вимог, передбачених в преамбулі договору. Якщо постачальник не надасть транспортні накладні, видаткові та податкові накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець має право не виконувати оплату за товари, якщо товарні накладні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством (в т.ч. вимогам щодо форми складання та реєстрації податкових накладних), цим договором, або містить помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності не будуть виправлені. Покупець має право також затримати оплату за товар без застосування до нього будь-яких санкцій у випадку наявності непогашеної заборгованості постачальника перед покупцем за надані на підставі відповідних договорів маркетингові або мерчандайзингові послуги - до моменту погашення такої заборгованості.

Платіжне зобов'язання вважається виконаним покупцем після списання коштів з його банківського рахунку.

Даний договір укладений строком до 31.01.2017. Строк дії даного договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію (п. 8.1. договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов договору було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 246 969, 22 грн., при цьому, за поставлений товар відповідач розрахувався частково у розмірі 166 969, 22 грн. та враховуючи накладні на повернення товару постачальнику № 1332696 від 08.07.2016, № 1332631 від 08.07.2016, № 1332941 від 08.07.2016, № 1332891 від 08.07.2016, №1333404 від 11.07.2016, № 1334315 від 14.07.2016, № 1334320 від 19.07.2016, № 1334312 від 20.07.2016, за відповідачем утворилась заборгованість за отриманий та реалізований товар за видатковими накладними (у кількості 97 штук) у розмірі 64 331, 74 грн., що також підтверджується товарно-транспортними накладними та актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2015 по 25.07.2016, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (копія у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, зокрема, щодо погашення заборгованості у розмірі 64 331, 74 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, поставив відповідачеві товар на загальну суму 246 969, 22 грн.

Однак, відповідач оплати поставленого товару у повному обсязі не провів, зокрема не погашеною залишилась заборгованість за отриманий та реалізований товар за видатковими накладними (у кількості 97 штук) у розмірі 64 331, 74 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки № 311/К від 21.07.2015, та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 64 331, 74 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "Д та К" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДІЯ" (04214, м. Київ, проспект Оболонський, 52, ідентифікаційний код - 39546099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "Д та К" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 11/2 ідентифікаційний код - 39805545) 64 331 (шістдесят чотири тисячі триста тридцять одну) грн. 74 коп. - заборгованості та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 06.09.2016.

Суддя Бондарчук В.В.