Постанова

від 24.10.2016 по справі 910/13968/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р. Справа№ 910/13968/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Руденко М.А.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

Представники сторін у судове засідання 24.10.2016 року не з'явилися.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.09.2016 року

у справі № 910/13968/16 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ «Д та К»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ»

про стягнення 64 331,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року по справі № 910/13968/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ «Д та К» задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ "Д та К» 64 331,74 грн. - заборгованості та 1 378,00 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року по справі № 910/13968/16 скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Руденко М.А., Коршун Н.М. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.10.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року було відкладено розгляд справи на 24.10.2016 року.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.10.2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № № 910/13968/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року справу прийнято до провадження у зазначеному вище складі колегії суддів.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник сторін у судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань з цього приводу суду не надавали, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

21.07.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Д та К» (далі - позивач, постачальник, ТОВ «ТД «Д та К») та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» (далі - відповідач, покупець, ТОВ «РАДІЯ») укладено Договір поставки № 311/К (далі - Договір).

За умовами Договору постачальник постачає і передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари згідно із замовленнями покупця та товаросупровідною документацією.

При цьому, покупець не бере на себе зобов'язання за період дії даного договору купити у постачальника певну конкретну кількість товарів. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, узгодженої сторонами, в якій наведено список товарів, які можуть поставлятися за цим договором, їх ціни і яка складає невід'ємну частину даного договору. Специфікація складається за формою, наведеною в додатку № 1 до даного договору. Зазначені специфікації надаються покупцю в друкованому та електронному вигляді (файл в форматі .хls).

Постачальник здійснює поставку товарів до супермаркетів «Абсолют» покупця в порядку та на умовах, передбачених цим Договором

Згідно з п. 3.2 Договору, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у п. 9.2 даного договору за реалізований товар один раз на 14 днів за умовами, що постачальник надасть належним чином оформлені транспортні, видаткові накладні на адресу покупця, яка вказана в п. 9.2 Договору та податкові накладні, складені і зареєстровані згідно вимог ст. 201 Податкового кодексу України та надані покупцем згідно вимог, передбачених в преамбулі договору. Якщо постачальник не надасть транспортні накладні, видаткові та податкові накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець має право не виконувати оплату за товари, якщо товарні накладні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством (в т.ч. вимогам щодо форми складання та реєстрації податкових накладних), цим договором, або містить помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності не будуть виправлені. Покупець має право також затримати оплату за товар без застосування до нього будь-яких санкцій у випадку наявності непогашеної заборгованості постачальника перед покупцем за надані на підставі відповідних договорів маркетингові або мерчандайзингові послуги - до моменту погашення такої заборгованості.

Платіжне зобов'язання вважається виконаним покупцем після списання коштів з його банківського рахунку.

За умовами п. 8.1 Договору, він укладений строком до 31.01.2017 року.

Позивачем на виконання умов Договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 246 969,22 грн., що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.33-129) та товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.130-222).

Відповідач свої зобов'язання зі сплати отриманого товару виконав частково, сплативши за поставлений товар лише 166 969,22 грн.

Як стверджує позивач, 11.07.2016 року на його електронну пошту надійшов лист від відповідача про закриття мережі магазинів ТМ «Абсолют», що належать відповідачу, у зв'язку з чим останнім було повернуто товар позивача за період з 11.07.2016 року по 20.07.2016 року на суму 15 668,26 грн., що підтверджується накладними на повернення товару (т.1 а.с.224-236).

За таких обставин, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар склала 64 331,74 грн. (246 969,22 грн. - 166 969,22 грн. - 15 668,26 грн.), що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2015 року по 25.07.2016 року, який підписано та скріплено печатками сторін (т.1 а.с. 238).

З огляду на зазначене, ТОВ «ТД «Д та К» звернулося до суду з позовом до ТОВ «РАДІЯ» та просить стягнути з останнього 64 331,74 грн. основного боргу за Договором.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Як встановлено вище, позивач поставив товар на суму 246 969,22 грн., відповідачем було сплачено було 166 969,22 грн. У зв'язку з отриманням 11.07.2016 року електронною поштою листа від відповідача про закриття мережі магазинів ТМ «Абсолют» та поверненням позивачу товару за період з 11.07.2016 року по 20.07.2016 року на суму 15 668,26 грн., борг позивача за отриманий товар склав 64 331,74 грн.

Доказів повної оплати поставленого позивачем відповідачу товару суду не надано.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 64 331,74 грн. заборгованості за Договором.

Стосовно посилання апелянта на те, що судом не було досліджено надання відповідачу податкових накладних, ненадання яких відповідно до п. 3.2 Договору є підставою для затримки покупцем розрахунку, понад 14 календарних днів з дня отримання товару, на відповідний час затримки у наданні документів, колегія суддів відмічає наступне.

Враховуючи зміст ч. 1 ст. 692 ЦК України, за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором не встановлено інший строк оплати. Оскільки сторони у Договорі передбачили оплату через 14 календарних днів, то обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту прийняття товару, з відстрочкою сплати до 14 календарних днів.

Після повідомлення відповідачем позивача про закриття магазинів ТМ «Абсолют» та поверненням останньому товару за період з 11.07.2016 року по 20.07.2016 року на суму 15 668,26 грн., заборгованість відповідача склала 64 331,74 грн.

Проте, відповідач товар на вказану суму позивачу не повернув, як і не перерахував його вартості.

Поставка підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які є первинними документами, які відповідають вимогам встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є підставою для здійснення розрахунків за поставлений товар відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності підстав для настання строку оплати поставленого товару.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року по справі № 910/13968/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДІЯ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року по справі № 910/13968/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/13968/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді М.А. Руденко

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 26.10.2016 року.