Рішення

від 25.04.2007 по справі 20/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/51

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.04.07 р.                                                                               Справа № 20/51                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянуву відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Ерос”, м.Кіровське  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Інвест Вугілля”, м.Донецьк

про  стягнення 308791,40 грн.

За участю представників:

від позивача: Стрельников Л.В. - директор, Філімонов С.М. –дов.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Ерос”, м.Кіровське, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Інвест Вугілля”, м.Донецьк, про  стягнення 308791,40 грн. – суми заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 1 від 09.01.04 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на зазначений договір, претензію на адресу відповідача, акти сдачі-приймання виконаних робіи та акти приймання-бракування робіт за січень 2004 р. – листопад 2005 р., акт звірки взаємних розрахунків від 30.11.05 р.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд додатково стягнути з відповідача як правонаступника Державного підприємства „Шахта „Марія Глибока” заборгованість за виконані роботи за договором підряду № 10 від 11.07.03 р. в сумі 304850,64 грн., обгрунтовуючи збільшені позовні вимоги наданими суду копіями зазначеного договору із актами сдачі-приймання виконаних робіт за липень 2003 р. – січень 2004 р., наказу Міністерства палива та енергетики від 26.12.03 р. № 799, договору оренди державного майна № 001688/09 від 17.12.03 р., акту звірки взаємних розрахунків від 01.06.04 р.

Відповідач позову не визнав, у відзиві  № 40-ю від 21.03.07 р. на позовну заяву пояснив, що відповідно до вищезазначеного договору оренди відповідач є правонаступником усіх прав та обов”язків Державного підприємства „Шахта „Марія Глибока”, що загальна заборгованість відповідача на користь позивача за договорами № 1 від 09.01.04 р. та № 10 від 11.07.03 р. станом на 30.01.06 р. складала 613642,04 грн., однак на дану суму позивачеві було передано простий вексель № 66335902678002, що відповідач обгрунтовує наданою суду копією акту приймання-передачі векселя від 30.01.06 р.

Позивач проти факту передачі зазначеного векселю заперечив, надав суду письмові пояснення директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Ерос”, колишнього головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Інвест Вугілля”, які не визнали вищезазначеного факту. При цьому позивач просив суд у разі надання відповідачем оригіналу акту від 30.01.06 р. призначити судові почеркознавчу та технічну експертизи. Крім того, позивач просив суд повернути йому надмірно сплачене держмито в сумі 10404,40 грн.

Ухвалами суду від 22.03.07 р. та від 17.04.07 р. від відповідача були витребувані оригінали акту приймання-передачі векселю від 30.01.06 р. та письмові пояснення щодо його складання, явку представника відповідача до судового засідання визнано обов”язковою. Дані вимоги суду відповідачем не виконані.

Клопотання позивача про призначення судових експертиз судом залишено без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

11 липня 2003 р. позивачем (Підрядник) та Державним підприємством шахта „Марія Глибока” (Замовник) укладено договір підряду № 10, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання всіх видів гірних робіт на шахті „Марія Глибока” (п.1.1 Договору № 10).

Згідно із п.4.1 зазначеного договору, Замовник сплачує Підряднику вартість виконаних робіт згідно із формою № 2 шляхом перерахування грошових коштів протягом 5 банківських днів з моменту оформлення відповідних документів.

Відповідно до п.4.6 договору № 10, загальна сума договору – 2000000,00 грн.

Протягом липня 2003 р. – січня 2004 р. позивач належним чином виконував свої обов”язки за договором № 10. При цьому, виконані позивачем роботи не сплачені Замовником в сумі 304850,64 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи договором № 10, актами сдачі-приймання виконаних робіт за вищезазначений період.

Крім того, згідно із актом звірки взаємних розрахунків від 01.06.04 р., підписаним представниками Підрядника та Замовника без зауважень, заборгованість Замовника на користь підрядника склала 1350333,65 грн. за даними бухгалтерського обліку сторін станом на 01.06.04 р.

17 грудня 2003 р. відповідачем (Орендар) та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганський області (Орендодавець) укладено договір оренди державного майна № 001688/09, згідно із умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства шахта „Марія Глибока” (п.1.1 Договору від 17.12.03 р.).

Відповідно до п.1.6 зазначеного договору, Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов”язків державного підприємства у частині активів і пасивів останнього, переданих відповідно до передавального балансу.

Згідно із п.3 наказу Міністерства палива та енергетики України від 26.12.03 р. № 799, відповідач є правонаступником прав та обов”язків Державного підприємства „Шахта „Марія Глибока” відповідно до договору оренди та чинного законодавства.

09 січня 2004 р. відповідачем (Замовник) та позивачем (Підрядник) укладено договір підряду № 1, згідно із умовами якого Підрядник виконує доручений Замовником обсяг гірничих робіт (п.п.1.1, 1.2 договору № 1).

Згідно із п.4.1 договору № 1, Замовник сплачує Підряднику вартість виконаних робіт згідно із формою № 2 шляхом перерахування грошових коштів протягом 5 банківських днів з моменту оформлення відповідних документів.

Відповідно до п.4.6 договору № 1, загальна сума договору складає – 2000000,00 грн.    

Згідно із п.7.1 договору № 1, він набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.04 р.

Відповідно до договорного листа, що наявний в матеріалах справи, строк дії договору від 31.12.04 р. пролонговано до 31.12.05 р.

В період з січня 2004 р. по листопад 2005 р. позивач належним чином виконував свої обов”язки за договором № 1. Виконані за договором роботи не сплачені відповідачем в сумі 308791,40 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема – зазначеним договором, актами приймання виконаних робіт та актами приймання-бракування робіт.

Крім того, згідно із актом звірки взаємних розрахунків від 30.11.05 р., підписаним сторонами без зауважень, заборгованість відповідача на користь позивача складала 603791,40 грн. за даними бухгалтерського обліку сторін станом на 01.12.05 р.

Вищезазначені обставини відповідачем не спростовано. Навпаки, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт правонаступництва прав та обов”язків Державного підприємства „Шахта „Марія Глибока”, заборгованість відповідача як правонаступника шахти на користь позивача в сумі 304850,64 грн., заборгованість відповідача за договором № 1 від 09.01.04 р. на користь позивача – в сумі 308791,40 грн.      

        Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

        Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

        Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

         Статтею ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

         Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За своєю правовою природою договори № 10 від 17.12.03 р. та № 1 від 09.01.04 р. є договорами підряду.

Згідно із ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.853 зазначеного кодексу, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.  

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку про обгрунтованість та доведеність позовних вимог матеріалами справи, у зв”язку з чим позов підлягає задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за вищезазначеними договорами в розмірі 613642,04 грн., державне мито в сумі 6136,42 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.36 зазначеного кодексу, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За даних обставин заперечення відповідача проти позову із посиланням на копію акту приймання-передачі векселю від 30.01.06 р. суд до уваги не приймає, оскільки суду не надано відповідачем витребуваного судом оригіналу даного акту, письмових пояснень щодо його складання, обгрунтованих документально.

У зв”язку із надмірною сплатою позивачем державного мита при поданні позову, сума зайве сплаченого держмита в розмірі 10404,39 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Клопотання позивача про призначення судових експертиз суд залишає без задоволення у зв”язку із ненаданням відповідачем оригіналу акту від 30.01.06 р.

  На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 34, 36, 43, 44, 46, 47, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу  України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.837, 853, 854 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

  Позов – задовольнити.

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтер-Інвест Вугілля” (83055, м.Донецьк, вул.50-річчя СРСР, 134, код 32458462, поточний рахунок 26000301752498 в ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Ерос” (343716, Донецька область, м.Кіровське, вул.Шахтарська, 35/16, код 24812292, поточний рахунок 26008301580188 у відділені ПІБ м.Кіровське, МФО 334754) 613642,04 грн. заборгованості, 6136,42 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому законом порядку.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма „Ерос” (343716, Донецька область, м.Кіровське, вул.Шахтарська, 35/16, код 24812292, поточний рахунок 26008301580188 у відділені ПІБ м.Кіровське, МФО 334754) з державного бюджету суму надмірно сплаченого держмита в розмірі 10404,39 грн., перерахованого згідно із квитанцією № 81 від 07.02.07 р., видавши довідку на повернення держмита.

                                                       Повний текст рішення оголошено 25.04.07 р.

Суддя                                                                                                        

Надруковано 3 примірники:

1- позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу