Рішення

від 30.08.2016 по справі 911/5019/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" серпня 2016 р. Справа № 911/5019/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЗХ-Полімер»

до: ОСОБА_1 міської ради Київської області,

Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОцелотВ» ,

Публічного акціонерного товариства В«Промислово-будівельна група В«АнтаресВ»

про визнання договору недійсним

суддя Шевчук Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача ТОВ «ВЗХ-Полімер» - ОСОБА_2, генеральний директор;

від відповідача ОСОБА_1 міської ради Київської області - ОСОБА_3 (довіреність №688/09-28 від 13.11.2015);

від відповідача ТОВ «Оцелот» - ОСОБА_4 (довіреність №1/16 від 11.01.2016);

від відповідача ПАТ «Промислово-будівельна група «Антарес» - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЗХ-Полімер» звернулось з позовом до ОСОБА_1 міської ради Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оцелот» про визнання договору від 30.06.2015 про заміну сторони в договорі оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 09.02.2011 за №321070004000002, недійсним. У процесі розгляду справи до участі у справі був залучений інший відповідач - Публічне акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес».

Позов мотивований тим, що цей договір порушує права позивача як власника об'єктів нерухомості, які розташовані на земельній ділянці, яка є об'єктом оренди, на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, і перешкоджає користуватись майном.

Відповідачі проти позову заперечують з тих підстав, що по спірному договору в оренду до ТОВ «Оцелот» перейшла земельна ділянка, яка раніше була в оренді у ПАТ «Промислово-будівельна група «Антарес», у зв'язку з переходом права власності на розташоване на ній майно, що договір укладений у відповідності до закону, що права позивача не порушені, так як він у разі потреби не позбавлений можливості укласти договір суборенди або іншого права користування земельною ділянкою (т. 1 арк с. 55-56, 164-165, 189.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2016 призначено судову експертизу з метою встановлення обставин щодо розташування (повністю чи частково) належного позивачу на праві власності нерухомого майна на земельній ділянці, яка є об'єктом оренди по спірному договору.

Однак судова експертиза не була проведена у зв'язку з неодноразовою відмовою експерту у доступі на об'єкт дослідження земельну ділянку за адресою: Київська область, м.Васильків, вул.Соборна, 72, кадастровий номер 3210700000:11:025:0013, для проведення експертного огляду, що підтверджується повідомленнями судового експерта про неможливість надання висновку від 10.06.2016 та від 08.08.2016.

З урахуванням викладеного та приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частин першої - третьої, п'ятої та шостої статті 203 цього Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.04.2004 Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_1 завод холодильників» продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЗХ-Полімер» купив належне продавцеві на праві колективної власності нежиле приміщення І-11 корпусу 101, що знаходиться в, загальною площею 1128,4кв.м, реєстрація права власності на яке за позивачем здійснена 25.04.2008 (т. 1 арк с. 17-19).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.07.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЗХ-Полімер» є власником нежитлових приміщень, складів за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Соборна, будинок 72, а саме: номер, літера СА загальною площею 981,4кв.м, матеріал стін метал; номер, літера СА-1 загальною площею 1726,1кв.м, матеріал стін метал; номер, літера СА-1 загальною площею 498 кв.м, матеріал стін метал. Реєстрація права власності здійснена 10.06.2015 на підставі установчого договору серія та номер 1-152, виданого 15.05.2015 (т. 1 арк. с. 25-26).

Згідно договору оренди земельної ділянки від 31.12.2004 між ОСОБА_1 міською радою (орендодавець) і Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 завод холодильників» (орендар) земельна ділянка по вул. Соборній площею 11,114га була передана в оренду на 49 років під існуючими виробничими базами для промислового використання (т. 1 арк. с 191-193).

В переліку вказаних у договорі оренди земельної ділянки від 31.12.2004 об'єктів нерухомого майна об'єкти, право власності на які зареєстроване за позивачем, не зазначені.

Договір не містить умов обмеження (обтяження), пов'язаних з правом власності ТОВ «ВЗХ-Полімер» на об'єкти нерухомого майна.

Цей договір був укладений відповідно до рішення Виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради Київської області №152 від 25.03.2003 «Про затвердження графіку переоформлення права постійного користування земельними ділянками громадян та юридичних осіб» на виконання пункту 6 розділу Х Прикінцевих положень Земельного кодексу України (т.1 арк. с. 195-198).

У подальшому Відкрите акціонерне товариство «ОСОБА_1 завод холодильників» змінив найменування на Відкрите акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес».

ОСОБА_1 міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Промислово-будівельна група «Антарес» (орендар) 09.02.2011 був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий номер 3210700000:11:025:0013 по вул. Соборна, 72 в м.Василькові Київської області загальною площею 11,114га, на якій знаходяться належні орендарю на праві власності об'єкти, перелік яких вказаний у цьому договорі (т. 1 арк. с. 46-47).

Земельна ділянка передана в оренду під існуючою виробничою базою (пункт 12 договору).

Договір оренди укладений терміном на 49 років з переважним правом його поновлення на новий строк.

Договір зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 09.02.2011 за №321070004000002.

Земельна ділянка передана орендодавцем орендарю по акту приймання-передачі від 09.02.2011.

Як вбачається з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.01.2015 за результатами відкритих торгів (аукціону), які відбулись 16.12.2014, Відкрите акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес» зобов'язалось передати у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Оцелот» зобов'язалось прийняти і оплатити належне продавцю на праві власності майно, яке було передане продавцем покупцю у власність по акту від 14.04.2015 (т. 2 арк с. 9-14).

У пункті 1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.01.2015 вказано, що метою договору є оформлення результатів відкритих торгів (аукціону), які відбулись 16.12.2014 та проводились Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «Епсілон» по продажу об'єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: місто Васильків Київської області вулиця Соборна, 72, яке розташоване на земельній ділянці площею 11,114га кадастровий номер 3210700000:11:025:0013

Перелік та місцезнаходження майна, вказаного у договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 28.01.2015 та акті передачі права власності від 14.04.2015, відповідають переліку і місцезнаходженню майна, яке вказане у договорі оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий номер 3210700000:11:025:0013 між ОСОБА_1 міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Промислово-будівельна група «Антарес» (орендар) від 09.02.2011.

30 червня 2015 року ОСОБА_1 міська рада Київської області (орендодавець), Відкрите акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес» (орендар) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Оцелот» (орендар 2) відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.01.2015, зареєстрованого в реєстрі за №46, керуючись статтею 120 Земельного кодексу України, статтями 7, 30 Закону України «Про оренду землі» уклали договір про заміну сторони в Договорі оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 09.02.2011 за №321070004000002, відповідно до якого сторони погодились замінити одну із сторін у вказаному Договорі оренди, а саме: передати Орендарю 2 усі права та обов'язки Орендаря за договором оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 09.02.2011 за №321070004000002 (т. 1 арк. с. 48).

Відповідний запис внесений у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, в якому зазначено орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оцелот», підстава виникнення права - договір оренди землі від 09.02.2011 та договір про заміну сторони в цьому договорі від 30.06.2015 (т. 1 арк с. 49).

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до положень частин першої, другої та шостої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Статтею 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Частиною третьою статті 415 цього Кодексу передбачено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

За таких обставин зміст договору від 30.06.2015 про заміну сторони в договорі оренди земельної ділянки, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 09.02.2011 за №321070004000002 не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особи, які вчинили цей правочин, мають необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Щодо того, чи мало місце порушення прав і охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЗХ-Полімер», і якщо так, то який спосіб захисту прав є належним, суд зазначає наступне.

З метою встановлення обставин щодо того, чи розміщені об'єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстроване за позивачем, на земельній ділянці кадастровий номер 3210700000:11:025:0013 за адресою місто Васильків Київської області вулиця Соборна, 72, яка є об'єктом оренди по спірному договору, судом ухвалою від 25.02.2016 була призначена судова експертиза, проведення якої доручено судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз» ОСОБА_5 (т. 2 арк.с. 16-19).

Проте, судова експертиза не була проведена у зв'язку з неодноразовою відмовою експерту у доступі на об'єкт дослідження - вказану земельну ділянку, орендарем якої є ТОВ «Оцелот», що підтверджується повідомленнями судового експерта про неможливість надання висновку від 10.06.2016 та від 08.08.2016 (т. 2 арк с. 51-54, 78-79).

Суд ухвалами від 25.02.2016 та від 30.06.2016 зобов'язував позивача та відповідачів на вимогу експерта надати документи та вчинити дії, необхідні для проведення експертизи (т. 2 арк.с 16-19, 73-74).

Однак, клопотання експерта №1-22/03 від 22.03.2016, №1-12/04 від 12.04.2016, №1-20/05 від 20.05.2016 про забезпечення прибуття експерта, належних умов праці, присутність сторін та безперешкодний доступ до об'єкту дослідження - нежилих приміщень, які розташовані за адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Соборна, 72, в межах земельної ділянки кадастровий номер 3210700000:11:025:0013, не були виконані - експерт не був допущений на територію вказаної земельної ділянки (т. 2 арк. с. 33-70, 77-79).

Відповідно до норм частин першої та другої статті 4 5 господарського процесуального кодексу України Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Оскільки земельна ділянка кадастровий номер 3210700000:11:025:0013 перебуває в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оцелот», то саме ним не виконані ухвали суду, а саме: не вчинені дії щодо безперешкодного доступу експерта на вказану земельну ділянку.

Надані ТОВ «Оцелот « пояснення суд не вважає переконливими.

Невиконання ТОВ «Оцелот» вимог зазначених ухвал суду унеможливило проведення судової експертизи, яка відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України одним із засобів встановлення доказів у справі, спричинило значно тривалий розгляд справи та понесення позивачем ТОВ «ВЗХ-Полімер» витрат по підготовці до проведення експертизи.

Відповідно до пункту 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне скористатись таким правом і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оцелот» в доход Державного бюджету України штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700грн, за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

За таких обставин відповідно до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України зважаючи на те, що як зареєстроване за позивачем на праві власності нерухоме майно, так і орендована ТОВ «Оцелот», земельна ділянка розташовані за однією і тією ж адресою, а саме: місто Васильків Київської області вулиця Соборна, 72, суд вважає, що зареєстроване за ТОВ «ВЗХ-Полімер» на праві власності майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 3210700000:11:025:0013.

Відповідно до приписів викладених вище правових норм позивач як власник об'єктів нерухомого майна має право користування на земельну ділянку, на якій розміщені ці об'єкти.

Однак, за встановлених судом обставин позивачем обраний неналежний спосіб захисту свого права.

ТОВ «ВЗХ-Полімер» не позбавлений можливості скористатись правом на укладення договору суборенди земельної ділянки, на якій розміщені належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, і, за необхідності, договору сервітуту.

Так, відповідно до пункту 24 договору оренди земельної ділянки від 09.02.2011, укладеного ОСОБА_1 міською радою і Відкритим акціонерним товариством «Промислово-будівельна група «Антарес» орендар зобов'язаний передавати земельну ділянку в суборенду тільки за згодою орендодавця.

Частиною шостою статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Згідно статті 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Відповідно до частини першої статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Частинами першою та другою статті 100 цього Кодексу передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

З огляду на викладене позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оцелот» (код31292535) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1700грн (одна тисяча сімсот грн.) за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складене і підписане 05.09.2016.