Ухвала

від 05.09.2016 по справі 619/3382/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

05 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Євтушенко О.І., Умнової О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Харківської регіональної філії, відділу Держземагентства в Дергачівському районі Харківської області, треті особи: Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції, Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання недійсним розпорядження та державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року прокурор Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» (далі - ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція») звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що прокуратурою Дергачівського району Харківської області за результатом перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням земельного законодавства на території Дергачівського району Харківської області 28 квітня 2014 року внесено відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 364 КК України та розпочате досудове розслідування в кримінальному провадженні № 4201422028000015, проведення якого доручено СВ Дергачівського РВ ГУМВС України в порядку ст. 216 КПК України.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2006 року № 850 громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 надано дозвіл на розроблення проектів відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства по 1 га кожному на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту.

ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на підставі вказаного вище розпорядження за допомогою землевпорядних підприємств Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТОЛ-7» та Закритого акціонерного товариства «Галичина» розроблені проекти землеустрою, які погоджені органами виконавчої влади району.

Згідно із листом Дергачівської районної державної адміністрації від 14 серпня № 01-31/1988 ОСОБА_9 оформлено документацію на земельну ділянку ОСОБА_8, яка повністю була нею розроблена на підставі розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2006 року № 850, однак, від кінцевого оформлення документації за якою вона відмовилась.

На підставі зазначених вище проектів землеустрою Дергачівською районною державною адміністрацією розпорядженнями від 29 листопада 2007 року № № 1157, 1158 та від 29 серпня 2008 року № 1105 затверджено проекти землеустрою ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та передано у власність земельні ділянки загальною площею 3 га (по 1 га кожному) для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради Дерачівського району за межами населеного пункту.

На підставі цих розпоряджень Дергачівської районної державної адміністрації ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 отримано державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 3 га (по 1 га кожному) для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району за межами населеного пункту. Вказані державні акти на право власності зареєстровані у встановленому законом порядку. Земельним ділянкам під час приватизації присвоєно кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Вартість кожної із зазначених земельних ділянок, згідно з висновком спеціаліста у сфері професійної оціночної діяльності Приватного підприємства «Перспектива-Земля» (далі - ПП «Перспектива-Земля»), станом на 24 квітня 2014 року становила по 416 300 грн.

Разом з тим, під час перевірки на підставі висновків спеціалістів у сфері геодезичної діяльності - Харківського державного проектно-вишукувального інституту агромеліорації і лісового господарства «Харківдіпроагроліс» та ПП «Перспектива-Земля», встановлено, що земельні ділянки ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 знаходяться на території земель, наданих у постійне користування Данилівському дослідному держлісгоспу (правонаступником якого є ДП «Харківська лісова наукова дослідна станція») та займають виділи 13, 19, 12, 15, 16, 18 кварталу № 232 Дергачівського лісництва, яке структурно входить до ДП «Харківська лісова наукова дослідна станція» .

Встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 були передані фізичним особам без погодження з Данилівським дослідним держлісгоспом та без надання дозволу на вилучення вказаних земель з постійного користування ДП «Харківська лісова наукова дослідна станція».

Спірні земельні ділянки є землями лісового фонду, віднесені до категорії лісів першої категорії та перебували в державній власності до винесення оскаржуваних розпоряджень і їх передачі відповідачам.

Оспорювані два розпорядження видано в один день - 29 листопада 2007 року, а третє розпорядження видано на підставі первісного розпорядження 29 серпня 2008 року (хоча первісно визначено місце розташування земельної ділянки в одному масиві з двома іншими земельними ділянками).

Розпорядженнями Дергачівської РДА фактично вилучено з постійного користування одного й того самого постійного користувача земельні ділянки лісогосподарського призначення - ліси першої категорії загальною площею 3 га, які знаходилися в межах суміжних кварталів і виділів лісництва та використовувалися для ведення лісового господарства, фактично змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення й передано у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Виключно Кабінет Міністрів України мав право на таке вилучення земельних ділянок.

З огляду на те, що спірними розпорядженнями дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною цільового призначення з категорії земель лісогосподарського призначення не надавався, вказані розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації протиправно спрямовані на зміну цільового призначення земель лісового фонду всупереч ч. 4 ст. 20 ЗК України та ст. 57 ЛК України, відповідно до яких зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення проводиться за погодженням з органами лісового господарства.

Прокурор вказував, що розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації 29 листопада 2007 року № № 1157, 1158 та від 29 серпня 2008 року № 1105 винесені з грубим порушенням меж компетенції районної державної адміністрації, а також всупереч встановленого законом порядку зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення та всупереч належному порядку вилучення земельних ділянок з постійного користування державного підприємства.

На підставі договору купівлі-продажу від 26 листопада 2008 року ОСОБА_5 придбав спірну земельну ділянку у ОСОБА_4

Спірні земельні ділянки вибули з володіння держави, як законного власника, не з її волі, за відсутності згоди позивача та прийнятого компетентним органом виконавчої влади рішення про її передачу в приватну власність.

Під час розгляду справи судом першої інстанції прокуратура Дергачівського району Харківської області з урахуванням заяви про уточнення позову, про зменшення позовних вимог, просила:

- визнати недійсним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2007 року № 1157 «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4»;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_3) площею 1,0000 га серія НОМЕР_4, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010869300030, виданий на ім'я ОСОБА_4;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 на користь держави в особі державного підприємства «Харківської лісової наукової дослідної станції» площею 1,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_3) на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено.

У касаційній скарзі ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» просить скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги прокурора до відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ґрунтуються лише на припущенні факту зловживання службовим становищем з боку органів державної виконавчої влади (службовому злочині) під час прийняття рішень про надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою, його погодження, затвердження та передачі спірної земельної ділянки у власність, що недостатньо для задоволення позовних вимог.

Крім того, як на підставу відмови у задоволенні позову, суди також посилалися на ту обставину, що до Дергачівської районної державної адміністрації, за розпорядженням якої спірні земельній ділянки були передані фізичним особам, в тому числі відповідачу ОСОБА_4, прокурором позов не заявлено і у якості відповідача Дергачівська районна державна адміністрація у справі прокурором не залучена.

Доводи касаційної скарги про те, що судами необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарської справи про визнання недійсним розпорядження від 29 листопада 2011 року № 1157, не з'ясовано усіх обставин справи щодо законності набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, обсягу повноважень адміністрації для видачі спірного розпорядження та дотримання вимог закону, а також щодо не надання належної оцінки доказам неправомірного вибуття спірної земельної ділянки з володіння держави є необґрунтованими.

Так, як убачається із встановлених у справі обставин, розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2006 року громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 надано дозвіл на розроблення проектів відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства по 1 га кожному на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту.

ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на підставі вищевказаного розпорядження за допомогою землевпорядних підприємств ТОВ «НАТОЛ-7» га ЗАТ «Галичина» розроблено проекти землеустрою, які погоджено органами виконавчої влади району.

На підставі зазначених проектів землеустрою розпорядженнями голови Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2007 року № № 1158, 1157 та від 29 серпня 2008 року № 1105 затверджено проекти землеустрою ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 та передано у власність земельні ділянки загальною площею 3 га (по 1 га кожному) для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради Дерачівського району за межами населеного пункту.

Також, згідно з розпорядженням № 1157 (щодо ОСОБА_4), предметом розпорядження була земельна ділянка категорії сільськогосподарського призначення (сіножаті), яка перебувала в запасі за межами населеного пункту Малоданилівської селищної ради.

На момент видачі розпорядження відповідно до ст. 122 ЗК України (в редакції, що діяла на момент видання спірного розпорядження) розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Дергачівського району була Дергачівська районна державна адміністрація.

На підставі зазначених розпоряджень голови Дергачівської районної державної адміністрації громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_9 отримано державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 3 га (по 1 га кожному) для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району за межами населеного пункту.

Вказані державні акти на право власності зареєстровані у встановленому законом порядку. Земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Державний акт серії НОМЕР_4 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010869300030 на ім'я ОСОБА_4 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3).

Державний акт серії НОМЕР_5 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010869300029 на ім'я ОСОБА_7 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).

Державний акт серії НОМЕР_6 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010869300383 на ім'я ОСОБА_9 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).

Відповідач ОСОБА_5 набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 08 серпня 2008 року з ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Коробець О.М., зареєстрований в реєстрі за № 5886.

На момент посвідчення договору приватний нотаріус встановила відсутність обмежень (обтяжень) зазначеної земельної ділянки, про що значиться в договорі.

Будь-яка протиправність дій відповідачів у справі - сторін у договорі, а також приватного нотаріуса, якою посвідчено правочин між ними, компетентними органами не встановлена. Кримінальні провадження стосовно даних осіб до суду не надходили, обвинувальні вироки судом не постановлені.

З доводів сторін та інших осіб, які приймали участь у справі, а також з наданих письмових доказів, вбачається, що розпорядження від 29 листопада 2006 року № 850 про надання дозволу громадянам на розроблення проектів відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства по 1 га кожному на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту видане Дергачівською районною державною адміністрацією, та на підставі розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2007 року № № 1158, 1157 та від 29 серпня 2008 року № 1105 затверджено проекти землеустрою та передано у власність громадянам земельні ділянки загальною площею 3 га (по 1 га кожному) для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради Дерачівського району за межами населеного пункту, на що неодноразово звертали увагу в письмових відзивах на позов відповідачі та представники залучених прокурором до справи третіх осіб, не заперечували ці обставини і прокурор, проте до Дергачівської районної державної адміністрації, про незаконність розпоряджень якої вказувалося в позові, позов не заявлено.

Разом з тим, відповідно до ст. ст. 11, 31,32, 33 ЦПК України суд не вправі з власної ініціативи замінювати відповідача чи залучати до справи іншу особу у якості співвідповідача. Таке право надано лише позивачу.

Частиною 1 ст.33 ЦПК України передбачено, що суд за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу у якості співвідповідача.

Однак прокурор цим правом не скористався, хоча передбачених законом перешкод для цього не було і під час тривалого розгляду справи, обумовленого розглядом судом клопотань та заяв сторін та інших осіб, які брали участь у справі, прокурор звертався до суду з заявами про уточнення позовних вимог, зменшував їх обсяг.

Крім того, як убачається з наданої до касаційної скарги копії рішення Господарського суду Харківської області від 15 березня 2016 року у справі № 922/19/16 визнано незаконним та скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2007 р. № 1157 «Про передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_4».

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.Г. Іваненко О.І. Євтушенко О.В. Умнова