Рішення

від 06.09.2016 по справі 922/2380/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р.Справа № 922/2380/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-СИНТЕЗ", м. Борислав до ТОВ "Форекс ЛТД", м.Харків , ТОВ "Алова", м. Охтирка 3-я особа - ТОВ "Делівері", м. Київ про стягнення коштів в сумі 268408,16 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача-1 (ТОВ «Форекс ЛТД») - не з'явився,

відповідача-2 (ТОВ «Алова») - не з'явився,

третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-СИНТЕЗ», м. Борислав (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Форекс ЛТД», м. Харків, відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Алова», м. Охтирка про:

- солідарне стягнення з ТОВ «Форекс ЛТД» та ТОВ «Алова» 1% від суми заборгованості в розмірі 1779,49 грн.;

- стягнення з ТОВ «Алова» загальної суми боргу в розмірі 266628,67 грн.;

- стягнення судового збору в розмірі 4026,12 грн. з ТОВ «Форекс ЛТД» та ТОВ «Алова» пропорційно розміру задоволених позивних вимог.

Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем-2 зобов'язань за договором купівлі-продажу товару №526 від 18.11.2014 року, в частині оплати коштів за проданий товар та ухилення від направлення позивачу підписаних видаткових накладних. Також, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач-1 не виконав умови договору поруки №526/П від 21.11.2014 року.

Ухвалою суду від 19.07.16 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.08.16 р. о 09:30.

Ухвалою від 01.08.16 р. розгляд справи було відкладено на 09.08.16 р. о 09:15.

Ухвалою суду від 08.08.16 р. розгляд справи відкладено на 06.09.16 р. о 09:30.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 05.09.2016 р. за вх. № 28873, надав заяву про розгляд справи без участі у судовому засіданні представника ТОВ «ІНТЕР-СИНТЕЗ» у зв'язку із відрядженням. Надане клопотання судом долучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи у призначене судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Відповідач-1 та відповідач-2 у призначене судове засідання не з'явилися, правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили, витребуваних судом документів не надали, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені за адресами, які вказано у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана ТОВ «Алова», але не була відповідачем отримана у зв'язку з закінченням терміну зберігання, про що свідчить довідка УДППЗ «Укрпошта».

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідачі не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, на участь в засіданні суду, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

У відповідності до стаття 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

18 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-СИНТЕЗ» (позивачем), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алова» (відповідач-2), як покупцем було укладено договір купівлі-продажу товару №526 від 18.11.2014 (далі - договір).

21 листопада 2014 року для забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язання покупцем умов договору, позивач з Товариством з обмеженою відповідальністю «Форекс ЛТД» уклав договір поруки №526/П.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу № 526 продавець зобов'язувався продати та передати у власність покупця товар, згідно видаткових накладних, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його загальну вартість на умовах визначених договором.

Згідно п. 11.1 - договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 р. Необхідною умовою припинення дії договору, є також повне виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

Пунктом 2.2 договору було передбачено, що на кожну партію продукції продавець в обов'язковому порядку надає покупцю наступні документи: сертифікат якості, рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна.

Умови та строки поставки кожної партії визначаються сторонами додатково. Датою поставки продукції є дата підписання покупцем видаткових накладних (п. 3.1 договору).

Товар відпускається покупцю окремими партіями протягом терміну дії договору на умовах DDP - м. Харків, вул. Гвардійців-Залізничників, 15 службою експрес-достави ТОВ «Делівері», вантажоодержувач ТзОВ «Алова» (п. 3.2 договору).

01.04.2011 року між позивачем та ТОВ «Делівері» був укладений договір на транспортні-експедиторські послуги № Д-2987, на підставі якого останній зобов'язався надавати позивачу експедиторські послуги по перевезенню вантажу.

Відповідно до п. 3.4 договору передача товару та відповідних документів на вантаж здійснюється у відділенні №8 ТОВ «Делівері» у м. Харкові, вул. Гвардійців-Залізничників, 15.

Загальна ціна договору складається з суми вартостей окремих партій товару, що постачаються продавцем покупцю відповідно до умов даного договору (п. 4.1 договору). Номенклатура, асортимент, загальна кількість продукції, розмір партій, ціна за одиницю та сумарна вартість партії фіксується у видаткових накладних. Ціна, на узгоджену партію, а також на поставлений товар, зміні та коригуванню не підлягає (п. 4.2 договору).

Згідно пункту 5.2 - розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» на підставі виставлених останнім рахунків-фактур на кожну окрему партію продукції.

Також, пунктом 5.3 було передбачено, що оплата продукції здійснюється на умовах передоплати згідно виставленого рахунку, або, за домовленістю сторін, з відтермінуванням платежу на 21 календарний день.

Відповідно до п. 6.2 договору претензії по кількості та якості підтверджуються актами, підписаними представником продавця і покупця.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень (ст. 663 ЦК України).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як вказував позивач, ним було здійснено поставку товару відповідачу-2 у період з 18.11.2014 року по 17.07.2015 року на загальну суму 482283,19 грн., в підтвердження чого він посилався на видаткові накладні:

РН - 2159 від 18.11.2014 року - 8 100 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ-3038 від року податкова накладна № 142 від 18.11.2014 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_1 від 18.11.2014 року, акт отримання багажу А-21700000009676 від 22.11.2014 року);

РН - 2294 від 03.12.2014 року - 22 395 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ- 3192 від 03.12.2014 року, податкова накладна № 31 від 03.12.2014 року, квитанція про прийом вантажу № 04700111631 від 03.12.2014 року, акт отримання багажу № А - 21700000010405 від 10.12.2014 року);

РН - 2311 від 05.12.2014 року - 16 200 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ-3208 від 05.12.2014 року, податкова накладна № 50 від 05.12.2014 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_2 від 05.12.2014 року, акт отримання багажу № А- 21700000010333 від 08.12.2014 року);

РН - 2312 від 05.12.2014 року - 6 966 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ 3214 від року, податкова накладна від 05.12.2014 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_2 від 05.12.2014 року, акт отримання багажу № А- 21700000010333 від 08.12.2014 року);

РН - 2397 від 17.12.2014 року - 32 408 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ - 3321 від 16.12.2014 року, податкова накладна № 159 від 17.12.2014 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_3 від 17.12.2014 року, акт отримання багажу № А- 21700000010928 від 22.12.2014 року);

РН - 2449 від 24.12.2014 року - 58 488 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ 3385 від 24.12.2014 року, податкова накладна № 214 від 24.12.2016 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_4, акт отримання багажу № А-21700000011438 від 15.01.2015 року);

РН - 0000034 від 14.01.2015 року - 93 592 грн. 20 коп. (рахунок - фактура № РФ 054 від 14.01.2015 року, податкова накладна № 38 від 14.01.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_5 від 14.01.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000011541 від 17.01.2015 року);

РН - 0000133 від 27.01.2015 року - 156 841 гри. 49 коп. (рахунок - фактура № РФ - 186 від 27.01.2015 року, податкова накладна № 152 від 27.01.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_6 від 27.01.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000012193 від 06.02.2015 року);

РН - 0000768 від 17.04.2015 року - 7 185 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ-942 від 17.04.2015 року, податкова накладна № 145 від 17.04.2015 року, квитанція про прийом вантажу № -НОМЕР_7 від 17.04.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000014908 від 24.04.2015 року);

РН - 0000784 від 21.04.2015 року - 7 365 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ- 968 від 21.04.2015 року, податкова накладна № 162 від 21.04.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_8 від 21.04.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000014908 від 24.04.2015 року);

РН - 0000849 від 27.04.2015 року - 7 509 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ - 1023 від 27.04.2015 року, податкова накладна № 230 від 27.04.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_9 від 27.04.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000015668 від 18.05.2015 року);

РН - 0000893 від 30.04.2015 року - 7 509 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ- 1088 від 30.04.2015 року, податкова накладна № 274 від 30.04.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_10 від 14.05.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000015668 від 18.05.2015 року);

РН - 0000997 від 15.05.2015 року - 6 264 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ - 1203 від 14.05.2015 року, податкова накладна № 112 від 15.05.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_11 від 15.05.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000015668 від 18.05.2015 року);

РН - 0001029 від 19.05.2015 року 5 076 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ - 1256 від 19.05.2015 року, податкова накладна № 145 від 19.05.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_12 від 19.05.2015 року, акт отримання багажу № А- 21700000015825 від 21.05.2015 року);

РН - 0001119 від 27.05.2015 року - 5 130 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ - 1347 від 27.05.2015 року, податкова накладна № 231 від 27.05.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_13 від 28.05.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000016634 від 10.06.2015 року);

РН - 0001120 від 27.05.2015 року - 12 183 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ - 1348 від 27.05.2015 року, податкова накладна № 232 від 27.05.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_14 від 10.06.2015 року, акт отримання багажу № А- 21700000016884 від 16.06.2015 року);

РН - 0001121 від 27.05.2015 року - 14 106 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ - 1349 від 27.05.2015 року, податкова накладна № 233 від 27.05.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_15 від 18.06.2015 року, акт отримання багажу № А- 21700000017521 від 06.07.2015 року);

РН - 0001530 від 10.07.2015 року - 7 510 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ - 1815 від 09.07.2015 року, податкова накладна № 98 від 10.07.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_16 від 10.07.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000017934 від 16.07.2015 року);

РН - 0001577 від 17.07.2015 року - 7 455 грн. 00 коп. (рахунок - фактура № РФ - 1846 від 13.07.2015 року, податкова накладна № 149 від 17.07.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_17 від 13.07.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000017934 від 16.07.2015 року, квитанція про прийом вантажу № НОМЕР_18 від 17.07.2015 року, акт отримання багажу № А-21700000018080 від 21.07.2015 року).

Відповідачем-2 здійснено часткову оплату за поставлений товар в сумі 304334 грн., на підтвердження чого позивачем надано банківські виписки по поточному рахунку №2600138362 АТ «Райффайзен банк «Аваль» (а. с. 145-185) та звіти про дебетові і кредитові операції по рахунку №26006053821729 АТ «Приват Банк» (а. с. 186-235).

Також, позивач вказував на невиконання відповідачем-2 обов'язку направляти підписані видаткові накладні, відповідно до умов договору.

23.05.2016 року позивач надіслав вимогу до боржника, про погашення боргу в розмірі 177949,19 грн. та повернення на адресу продавця підписаних видаткових накладних: № PH - 2159 від 18.11.2014 року, № PH - 2294 від 03.12.2014 року, № PH - 2311 від 05.12.2014 року, № PH - 2312 від 05.12.2014 року, № PH - 2397 від 17.12.2014 року, № PH - 2449 від 24.12.2014 року, № PH - 0000034 від 14.01.2015 року, № РН - 0000133 від 27.01.2015 року, № PH - 0000768 від 17.04.2015 року, № PH - 0000784 від 21.04.2015 року, № PH - 0000849 від 27.04.2015 року, № РН - 0000893 від 30.04.2015 року, № РН - 0000997 від 15.05.2015 року, № РН - 0001029 від 19.05.2015 року, № PH - 0001119 від 27.05.2015 року, № РН - 0001120 від 27.05.2015 року, № РН - 0001121 від 27.05.2015 року, № РН - 0001530 від 10.07.2015 року, № РН-0001577 від 17.07.2015 року. ( т. 2 а.с.23-26).

Однак, як зазначав позивач, на вказану вимогу відповідач-2 ніяк не відреагував.

Внаслідок порушення умов договору відповідачем-2, позивач звернувся до Охтирського ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області зі скаргою на підставі ст. 78 ПК України про порушення відповідачем-2 податкового законодавства при виконанні умов договору.

У відповіді на скаргу (2 том а. с. 41-42), Охтирська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області, вказувала, що відповідно до Єдиного державного реєстру податкових накладних та декларацій з податку на додану вартість та додатків до них встановлено, що ТОВ «Алова» мало взаємовідносини з ТОВ «Інтер-Синтез» по операціях з придбання хімічних речовин на загальну суму ПДВ 80380,53 грн. Відповідно до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту розбіжностей між задекларованими зобов'язаннями ТОВ «Інтер-Синтез» та податковим кредитом ТОВ «Алова» не встановлено.

Таким чином, зарахування ПДВ на суму 80380,53 грн. по операціях за договором також підтверджує здійснення позивачем поставки товару відповідачу на загальну суму 482283,19 грн.

Враховуючи зазначене, наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що борг відповідача-2 перед позивачем складає 177949,19 грн.

Відповідно до пункту 1.7. Постанови ПВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Позивач посилався на те, що відповідачем здійснено часткову оплату за видатковими накладними та рахунками-фактурою які не було підписано та повернуто, що і є свідченням отримання останнім вказаних документів. На підтвердження чого, позивачем надано довідку по взаєморозрахункам та виписки по банківським рахункам.

Суд, дослідивши вказані документи дійшов висновку про неможливість встановити відповідність здійснених платежів видатковим накладним та рахункам по яким здійснювалася оплата. Причиною цього є неправильно зазначені призначення платежу, номера рахунків-фактури та їх дати в платіжних документах.

Враховуючи не встановлення сторонами в договорі істотної умови договору - строку оплати, ненадання позивачем доказів на підтвердження направлення відповідачу документів, обов'язок направлення яких на кожну партію встановлено п.2.2 Договору, а також, враховуючи п. 5.2 Договору, яким встановлено, що розрахунок між сторонами здійснюється на підставі виставлених продавцем рахунків-фактур на кожну окрему партію продукції, або за домовленістю сторін, з відтермінуванням платежу на 21 (двадцять один) календарний день.

Письмових доказів щодо погодження з відповідачем відтермінування платежів на 21 календарних днів, позивачем надано не було.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про прийняття початку строку нарахування інфляційних витрат та 3% річних починаючи з дати пред'явлення вимоги до відповідача про сплату боргу з урахуванням поштового обігу, що становить починаючи з 26.05.2016 року, тобто з 01.06.2016 року.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, частиною 2 статті 218 ГК України закріплюється принцип презумпції вини: учасник господарських відносин повинен нести відповідальність за порушення встановлених законом або договором зобов'язань, якщо не доведе, що ним вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення або належне виконання договірних зобов'язань виявилося неможливим унаслідок дії непереборної сили (надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вказаних умов договору та перерахунку за визначений судом період, 3% річних та інфляційні збитки за період прострочення з 01.06.2016 по 06.06.2016 на суму боргу 177949,19 грн. становлять:

- 3% річних - 87,76 грн.,

- інфляційні збитки - 0 грн.

Щодо виконання умов договору поруки між ТОВ «Інтер-Синтез» і ТОВ «Форекс ЛТД» судом встановлено наступне.

Згідно статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Положеннями частини 1 статті 543 Цивільного кодексу встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних) боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

29.12.2015 року позивачем надсилалася вимога поручителю про виконання умов договору поруки №526/П від 21.11.2014 року, в якій позивач просив виконати допоручення за боржника перерахувавши на поточний рахунок кредитора 1% від суми заборгованості, та розглянути можливість сплатити грошовий борг боржника в повному розмірі.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель поручався перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ «Алова» за договором купівлі продажу товару №526 від 18.11.2014 року, в межах 1% від суми заборгованості за договором (за виключенням процентів, неустойки, відшкодування збитків).

Поручитель зобов'язаний протягом 14 календарних днів з дня отримання письмової вимоги від кредитора, виконати зобов'язання на користь кредитора шляхом перерахування на його поточний рахунок суми заборгованості боржника в межах відповідальності поручителя, встановленої Розділом 1 договору (п. 3.3 договору поруки).

Однак, як зазначав позивач, вказана вимога була проігнорована поручителем та залишена без відповіді.

У випадку порушення боржником обов'язку за договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2. договору поруки).

Таким чином, суд, враховуючи наявні докази, умови договору поруки, ненадання відповідачем-1 доказів виконання умов договору поруки, дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суму в розмірі 1% від заборгованості за договором купівлі продажу товару № 526 від 18.11.2014 року, а саме 1779,49 грн.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи те, що даний спір виник внаслідок порушення виконання відповідачем-2 зобов'язань з оплати товару, та невиконання відповідачем-1 умов договору поруки, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 526, 530, 554, 662-665, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В частині стягнення інфляційних збитків - 83281,65 грн. та 3% річних - 7089,56 грн. відмовити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форекс ЛТД» (61010, м. Харків, вул. Основянська, 106, код ЄДРПОУ 39073825) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Алова» (42700, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37061844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Синтез» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) кошти в розмірі 1779,49 грн. та судовий збір у розмірі 40,26 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алова» (42700, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37061844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Синтез» (82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька, 125, ЄДРПОУ 25548331) заборгованість за договором купівлі-продажу товару №526 від 18.11.2014 року в розмірі 176169,70 грн., 3% річних - 87,76 грн. та судовий збір - 3985,86 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_1