7/42-38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" квітня 2007 р. Справа № 7/42-38.
за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Ківерці
до відповідача: відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, м. Луцьк
про стягнення 4422 грн. 22 коп.
Суддя Шум М.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Олейнікова Л.В. –юрисконсульт І-ї категорії ЦЕЗ №3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком” (дов. №55 від 01.11.2006р.)
від відповідача: не з'явились
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учаснику судового процесу було роз'яснено його права та обов'язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: Позивач –відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком”, м. Ківерці звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, м. Луцьк 4422,22 грн., в тому числі 4128,37 грн. заборгованості по оплаті наданих у відповідності до укладеного між сторонами договору №49 від 01.09.2001р. послуг електрозв'язку у період з 01.09.2006р. по 28.02.2007р., 159,68 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 21.10.2006р. по 15.03.2007р.), а також 104,38 грн. суми інфляційних (за період з 01.09.2006р. по 28.02.2007р.) та 29,79 грн. процентів річних (за період з 01.10.2006р. по 15.03.2007р.), нарахованих згідно ст. 625 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав частково на суму нарахованої пені, інфляційних та процентів річних, у зв'язку з погашенням заборгованості в сумі 4128,37 грн. просить суд провадження у справі в цій частині вимог припинити.
Відповідач відзиву на позовну заяву, доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень не подав, представника в судове засідання не направив.
У зв'язку з викладеним розгляд справи проводиться господарським судом за правилами, встановленими статтею 75 ГПК України, за наявними у останній документами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
01 вересня 2001 року між Центром електрозв'язку №3 Волинської дирекції (на даний час філії) ВАТ “Укртелеком”, м. Ківерці та управлінням (на даний час відділом) Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, м. Луцьк було укладено договір про надання послуг електрозв'язку за №49.
У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення якісного та безперебійного надання відповідачу послуг телефонного зв'язку.
На виконання умов вказаного договору Центром електрозв'язку №3 Волинської філії ВАТ “Укртелеком” впродовж періоду з вересня місяця 2006 року по лютий місяць 2007 року надавались ВДАІ УМВС України у Волинській області послуги електричного зв'язку.
У відповідності до представлених господарському суду документів відповідачу у визначений період було надано, а останнім отримано та використано послуг електричного зв'язку на суму 7521,72 грн. Визначена вартість наданих позивачем послуг включає в себе абонентську плату за користування відповідачем телефонними номерами, а також вартість здійснених останнім у звітний період міжміських переговорів та інших наданих послуг.
Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи особовими рахунками №№196 за послуги електрозв'язку за період з 01.09.2006р. по 28.02.2006р., оборотною відомістю по рахунку №196, розрахунками заборгованості та іншими документами.
Проте, відділ Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області взяті на себе згідно угоди №49 від 01.09.2001р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг електрозв'язку (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив.
Відповідачем у період з вересня 2006 року по лютий 2007 року в рахунок оплати послуг електрозв'язку було перераховано позивачу 6369,22 грн. Із вказаної суми оплати 2975,87 грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованостей минулих періодів, а 3393,35 грн. в рахунок оплати послуг, наданих у звітний період.
У зв'язку з викладеним у відповідача станом на 15.03.2007р. виникла заборгованість в сумі 4128,37 грн., що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про надання послуг електрозв'язку предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу послуг електрозв'язку, отримання останніх відділом Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність (на момент подання позову до суду) пред'явленого позивачем до відповідача позову, зокрема, в частині стягнення заборгованості періоду з 01.09.2006р. по 28.02.2007р. в сумі 4128,37 грн.
Однак, враховуючи повне погашення відповідачем заборгованості шляхом сплати суми боргу в розмірі 4128,37 грн. суд вважає за необхідне провадження в цій частині вимог припинити на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.
Крім того, відповідачу у відповідності до п. 5.8 договору №49 від 01.09.2001р., Закону України „Про телекомунікації”, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті наданих послуг електрозв'язку було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 159,68 грн. (за період з 21.10.2006р. по 15.03.2007р.)
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 104,38 грн. суми інфляційних (за період з 01.09.2006р. по 28.02.2007р.) та 29,79 грн. процентів річних (за період з 01.10.2006р. по 15.03.2007р.)
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми пені, інфляційних та процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства і підлягають до задоволення в повному об'ємі.
Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, а погашення заборгованості останнім було проведено після звернення ВАТ „Укртелеком” до суду з відповідним позовом та порушення судом провадження у справі, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому в повному об'ємі у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (м. Луцьк, вул. Залізнична, 15, р/р 35225004000030 в УДК у Волинській області, МФО 803014, код 24525635) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №3 Волинської філії ВАТ „Укртелеком” (м. Ківерці, вул. Шевченка, 8, р/р 260091963 у ВОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 303569, код 23251963) 159,68 грн. пені, 104,38 грн. інфляційних нарахувань та 29,79 грн. процентів річних, а всього 293,85 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 4128,37 грн. заборгованості провадження у справі припинити.
Суддя М.С. Шум
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 611829 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Шум М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні