Постанова

від 05.09.2016 по справі 813/1931/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2016 року № 813/1931/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З,

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАША СПРАВА АУТДОР» до Львівської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту економічної політики Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАША СПРАВА АУТДОР» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської обласної державної адміністрації, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту економічної політики Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління», в якому просить :

1) визнати протиправним неналежне виконання Львівською обласною державною адміністрацією обов'язку зі здійснення контролю за додержанням абзацу 2 п. 6 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 (надалі - Типові правила), на території міста Львова Департаментом економічної політики Львівської міської ради як робочим органом, до повноважень якого належить продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1-12-10-138, виданого ТзОВ «Наша справа Аутдор» як розповсюджувачеві реклами;

2) визнати протиправною відмову Департаменту економічної політики Львівської міської ради оформити продовження строку дії дозволу № 1-12-10-138 на розміщення зовнішньої реклами (одноярусного одностороннього щита типу «призматрон», встановленого просто неба на газоні, розміром 3,289х6,365 м) за адресою: м. Львів, вул. Зелена (парна сторона) - вул. ОСОБА_6;

3) зобов'язати виконавчий комітет Львівської міської ради та Департамент економічної політики Львівської міської ради оформити продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1-12-10-138 (одноярусного одностороннього щита типу «призматрон», встановленого просто неба на газоні, розміром 3,289х6,365 м) за адресою: м. Львів, вул. Зелена (парна сторона) - вул. ОСОБА_6, та видати оновлений продовжений дозвіл ТзОВ «Наша справа Аутдор» на строк до 29.05.2021 р. включно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.10.2012 р. відповідач-2 видав позивачу дозвіл № 1-12-10-138 на розміщення зовнішньої реклами, а саме одноярусного одностороннього щита розміром 3,289х6,365 м типу «призматрон» для встановлення просто неба на газоні за адресою вул. Зелена (парна сторона) - вул. Липова Алея у м. Львові, а 31.12.2012 р. строк дії цього дозволу був продовжений до 29.05.2016 р. включно.

У листі вих. № 2301-вих-1439 від 04.05.2016 р. відповідач-2 повідомив позивача, що 19.01.2016 р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1773 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності», якою, зокрема, внесено зміни до Типових правил, і процедура продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами більше не передбачена. А тому дозвіл позивача на розміщення зовнішньої реклами є дійсним до закінчення строку його дії, а саме до 29.05.2016 р. без права продовження.

Позивач вважає, що оскільки відповідно до абзацу 2 п. 6 Типових правил відповідач-2 мав і має повноваження продовжувати строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а відповідна процедура є визначеною на підставі п. 3 цих правил у підрозділі 4.4 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові (далі - місцеві правила), затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010 р. № 569, з подальшими змінами, відповідач-1 неналежно виконав передбачений п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» обов'язок зі здійснення державного контролю за додержанням абзацу 2 п. 6 Типових правил як частини законодавства з питань реклами на території міста Львова відповідачем-2 як робочим органом, до повноважень якого належить продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1-12-10-138, виданого позивачу як розповсюджувачеві реклами. А відмова відповідача-2 виконувати передбачене Типовими правилами повноваження з продовження строку дії дозволу позивача на розміщення зовнішньої реклами є неправомірною, оскільки суперечить вимогам законодавства у сфері реклами, зокрема і місцевим правилам, що встановлюють процедуру виконання передбаченого у Типових правилах повноваження продовжувати строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав,з підстав, наведених у позовній заяві, а також у наданих додаткових поясненнях, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач-1 подав письмові заперечення проти позову в частині визнання протиправним неналежного виконання Львівською обласною державною адміністрацією обов'язку зі здійснення контролю за додержанням абзацу 2 п. 6 Типових правил у Львові відповідачем-2. Зазначив, що контроль за діяльністю відповідача-2 у сфері реклами може здійснювати виключно орган місцевого самоврядування, котрий утворив його чи поклав на нього відповідні функції. За відсутності у відповідача-1 законних можливостей зі здійснення контролю за виконанням органом місцевого самоврядування власних повноважень на території обласного центру вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях. Просив в частині позовних вимог до нього відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

01.10.2012 р. відповідач-2 видав позивачу дозвіл № 1-12-10-138 на розміщення зовнішньої реклами (одноярусного одностороннього щита типу «призматрон» розміром 3,289х6,365 м для встановлення просто неба на газоні за адресою вул. Зелена (парна ст.) - вул. ОСОБА_6 у Львові).

Строк дії дозволу на розміщення вказаної рекламної конструкції 31.12.2012 р. був продовжений до 29.05.2016 р. включно.

У листі вих. № 2301-вих-1439 від 04.05.2016 р. відповідач-2 повідомив позивача, що 19.01.2016 р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1773 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності», якою, зокрема, внесено зміни до Типових правил, і процедура продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами більше не передбачена, з огляду на що дозвіл № 1-12-10-138 позивача на розміщення зовнішньої реклами є дійсним до закінчення строку його дії, а саме до 29.05.2016 р. без права продовження.

Відповідно до підпункту 13 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Згідно з абзацом 2 п. 6 Типових правил, який є чинним у первинній редакції, до повноважень робочого органу належить розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.

Відповідно до п. 79 розділу VІІI Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 3704 від 08.07.2010 р. «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» зі змінами, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, Департамент економічної політики Львівської міської ради виконує функції робочого органу з видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Львові.

У відповідності з п. 1.2 Положення про департамент економічної політики Львівської міської ради та його структури, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1203 від 27.10.2006 р., зі змінами Департамент економічної політики Львівської міської ради є підпорядкованим виконавчому комітету Львівської міської ради.

Згідно п. 9.1 ухвали Львівської міської ради № 505 від 26.05.2016 р. «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», оприлюдненої 09.06.2016 р., передбачається перейменувати Департамент економічної політики на Департамент економічного розвитку.

Відповідно до підпункту 11 п. 1 Розділу VІІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 777 від 14.07.2016 р. «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», оприлюдненого 28.07.2016 р., до повноважень Департаменту економічного розвитку належить підготовка проектів рішень виконавчого комітету про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виконання інших функцій робочого органу для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами.

З наведених правових положень випливає, що статус робочого органу, який здійснює повноваження у сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами, закріплений у Львові за Департаментом економічної політики Львівської міської ради. Ця обставина сторонами не оспорюється.

У письмових запереченнях на позов відповідач-2 і відповідач-3 зазначили, що позивач не звертався до відповідача-2 із заявою про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оскільки відповідач-2 у листі до позивача вказав, що його дозвіл на розміщення зовнішньої реклами не може бути продовженим і є чинним лише до 29.05.2016 р., позивач, вважаючи такі дії відповідача-2 неправомірними, мав право оскаржити їх в адміністративному порядку. Крім того, відповідач-2 і відповідач-3 не довели, що у разі отримання відповідачем-2 заяви позивача про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, відповідач-2 прийняв би інше рішення, ніж надана у листі від 04.05.2016 р. вих. № 2301-вих-1439 від 04.05.2016 р. відмова.

Стосовно процедури, згідно з якою регулюється надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними дміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1173 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності» було виключено п. 29 Типових правил, що передбачав процедуру продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Проте у відповідності з п. 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Оскільки Типові правила передбачають повноваження робочого органу продовжувати строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, то процедура виконання цього повноваження має бути встановлена виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 18 розділу ІІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 3704 від 08.07.2010 р. «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» зі змінами, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень виконавчого комітету належало прийняття рішень щодо врегулювання процедур видачі суб'єктам господарювання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Аналогічний за змістом припис закріплений у п. 15 розділу ІІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 777 від 14.07.2016 р. «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», відповідно до якого до повноважень виконавчого комітету належить прийняття рішень про врегулювання процедур видачі суб'єктам господарювання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

Такі процедури у сфері розміщення зовнішньої реклами були визначені Правилами розміщення зовнішньої реклами у місті Львові, затвердженими, зокрема, на підставі Типових правил, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 р. з подальшими змінами.

Доводи відповідача щодо невідповідності місцевих правил Типовим правилам та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в частині регламентації процедури продоваження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами не можуть бути враховані при вирішенні справи, оскільки відсутність у Типових правилах процедури продовження строку дії дозволів за наявності визначеного у Типових правилах повноваження робочого органу з продовження строку їх дії, а також передбаченої у цих правилах необхідності врегулювання дозвільних процедур у сфері реклами на місцевому рівні свідчить про необхідність застосування до спірних правовідносин чинних місцевих правил.

Окрім того, суд враховує, що 22.06.2016 р. Окружним адміністративним судом міста Києва (справа №826/2002/16) винесено постанову, згідно з якою визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1173 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності», відповідно до якої було, зокрема, виключено процедуру продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами з Типових правил і на положення якого посилаються відповідач-2 і відповідач-3 у своїх запереченнях. Вказана постанова Окружного адміністративного суду міста Києва була залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 р.

Процедура продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами для виконання передбаченого у Типових правилах відповідного повноваження робочого органу визначена у розділі 4.4 місцевих правил.

Згідно з п. 4.4.1 місцевих правил при відсутності письмових заперечень з боку розповсюджувача, власника місця розташування спеціальної конструкції, інших органів, що здійснювали погодження дозволу на розміщення реклами, термін дії такого дозволу продовжує робочий орган з наступним повідомленням розповсюджувача.

Відповідно до п. 4.4.4 місцевих правил робочий орган розглядає акт обстеження місця та приймає рішення про продовження терміну дії дозволу або за наявності підстав, викладених у цих правилах, про відмову у його продовженні. Після прийняття відповідного рішення робочий орган протягом двох робочих днів з дати підписання та реєстрації цього рішення направляє заявнику через управління В«Дозвільний офісВ« листа про продовження терміну дії дозволу з примірником дозволу або про відмову у його продовженні з зазначенням дати та номера відповідного рішення. Адміністратор управління В«Дозвільний офісВ« наступного робочого дня після отримання цих документів повідомляє заявника про місце і час їх видачі.

Таким чином, продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами та відмова у такому продовженні оформляються рішенням робочого органу, лист із зазначенням дати та номера якого надсилається розповсюджувачеві реклами через управління В«Дозвільний офісВ« . Натомість, відповідач-2 повідомив позивача про відмову у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами листом без прийняття відповідного рішення.

Доводи відповідача-2 і відповідача-3 про те, що прийняття рішення про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та про відмову у такому продовженні є ментальною дією керівника робочого органу і полягає у здійсненні відповідного запису в дозволі на розміщення зовнішньої реклами, спростовуються змістом п. 4.4.4 місцевих правил, зокрема вимогами про підписання та реєстрацію відповідного рішення з присвоєнням йому дати і номера. Тому суд вказані доводи відповідача-2 і відповідача-3 відхиляє.

У п. 4.4.3 місцевих Правил визначено виключний перелік підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів: 1) існує заборгованість з оплати за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розміщення рекламних засобів за існуючим договором понад два місяці, за умови, якщо заборгованість не оскаржується розповсюджувачем зовнішньої реклами у судовому порядку; 2) існує заборгованість зі сплати штрафів за несвоєчасну оплату за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів за існуючим договором понад два місяці, за умови, якщо штрафні санкції не оскаржуються розповсюджувачем зовнішньої реклами у судовому порядку; 3) існує заборгованість зі сплати штрафів за самовільне встановлення рекламних засобів; 4) зафіксована та не ліквідована до закінчення дозволу невідповідність рекламного засобу дозвільно-проектній документації; 5) зафіксовані самовільно встановлені рекламні засоби.

Жодна з цих підстав не була застосована відповідачем-2, а наведена ним у листі від 04.05.2016 р. така підстава для відмови у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами як «непередбаченість процедури продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» не передбачена ні місцевими правилами, ні Типовими правилами, ні іншими законодавчими актами у сфері реклами.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Оскільки позивачу було відмовлено у продовженні строку дії дозволу № 1-12-10-138 на розміщення зовнішньої реклами з підстави, яка нормативно-правовими актами не передбачена, на думку суду, відповідачем-2 і відповідачем-3 не доведено правомірність і обґрунтованість такої відмови.

Беручи до уваги викладене та оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку, що відмова відповідача-2 у продовженні позивачу дозволу № 1-12-10-138 на розміщення зовнішньої реклами не відповідає вимогам чинного законодавства України, статті 19 Конституції України та критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України. Тому відмову відповідача-2 продовжити строк дії дозволу № 1-12-10-138 на розміщення зовнішньої реклами (одноярусного одностороннього щита типу «призматрон», встановленого просто неба на газоні, розміром 3,289х6,365 м) за адресою: м. Львів, вул. Зелена (парна сторона) - вул. ОСОБА_6, слід визнати протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 і відповідача-3 оформити позивачеві продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1-12-10-138 та видати оновлений продовжений дозвіл на строк до 29.05.2021 р. включно, суд виходить з наступного.

У відповідності з ч. 1 ст. 16 Закону України «По рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до підпункту 1 п. «б» ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Згідно з підпунктом 13 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

У відповідності з п. 6 розділу ІІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 777 від 14.07.2016 р. «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», оприлюдненого 28.07.2016 р., до повноважень виконавчого комітету Львівської міської ради належить координація діяльності департаментів, управлінь, відділів та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Відповідно до п. 15 розділу ІІ вказаного Положення до повноважень виконавчого комітету належить прийняття рішень про врегулювання процедур видачі суб'єктам господарювання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

А згідно з підпунктом 11 п. 1 Розділу VІІ цього Положення проекти рішень виконавчого комітету про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами розробляє Департамент економічного розвитку.

Враховуючи зазначені приписи, відповідач-3 наділений компетенцією приймати рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, регулювати процесуди видання такого дозволу, а також координувати діяльність відповідача-2, а відповідач-2, як зазначалося вище, виконує функції робочого органу, до повноважень якого згідно з Типовими та місцевими правилами належить, зокрема, прийняття ріщень про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та відмову у такому продовженні.

Суд відхиляє доводи відповідача-2 щодо необхідності повторного встановлення відповідності рекламної конструкції позивача вимогам, визначеним ст. 16 Закону України «Про рекламу», оскільки розділ 4.4 місцевих правил, що регламентує процедуру продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, не передбачає обов'язку розповсюджувача зовнішньої реклами повторно погоджувати дозвільно-проектну документацію.

Відповідно до п. 4.4.2 місцевих правил у редакції рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 04.03.2011 р. «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 21.05.2010 № 569» робочий орган за 3,5 місяці до закінчення терміну дії дозволу звертається листом до оператора про необхідність проведення обстеження рекламного засобу на предмет його відповідності дозвільній документації. У разі виявлення відхилень від дозвільної документації розповсюджувачу скеровується вимога про приведення рекламного засобу у відповідність до дозвільної документації. Оператор проводить обстеження рекламного засобу зі складанням акта (у 2-х примірниках), у якому фіксує результати обстеження, після чого один примірник акта скеровується робочому органу. У разі виявлення відхилень від дозвільної документації розповсюджувачу скеровується вимога про приведення рекламного засобу у відповідність до дозвільної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 як робочий орган і третя особа як оператор жодних вимог про приведення рекламного засобу позивача, розміщеного у Львові на підставі дозволу № 1-12-10-138 за адресою: м. Львів, вул. Зелена (парна ст.) - вул. ОСОБА_6, у відповідність до дозвільної документації не скеровували.

Суд критично оцінює доводи відповідача-2 щодо відсутності у суду компетенції із продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, оскільки позивач не просить суд продовжити строк дії такого дозволу.

Згідно з п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє. Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з п. 23 Типових правил і п. 4.4.5 місцевих правил дозвіл продовжується строком на 5 років. З огляду на те, дозвіл позивача № 1-12-10-138 на розміщення зовнішньої реклами був дійсний до 29.05.2016 р. включно, продовження такого дозволу є можливим до 29.05.2021 р. включно.

Таким чином, враховуючи протиправність дій відповідача-2 в частині відмови у продовженні позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача-2 та відповідача-3 оформити продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1-12-10-138 (одноярусного одностороннього щита типу «призматрон», встановленого просто неба на газоні, розміром 3,289х6,365 м) за адресою: м. Львів, вул. Зелена (парна ст.) - вул. ОСОБА_6, та видати оновлений продовжений дозвіл на строк до 29.05.2021 р. включно.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним неналежного виконання відповідачем-1 обов'язку зі здійснення контролю за додержанням абзацу 2 п. 6 Типових правил відповідачем-2, до повноважень якого належить продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1-12-10-138, виданого позивачу як розповсюджувачеві реклами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту.

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим в порядку встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до п. 45 Типових правил контроль за додержанням цих правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Таким чином, відповідач-1 здійснює повноваження з контролю за додержанням законодавства з питань реклами за межами населених пунктів, тоді як на території міста Львова такий контроль здійснюють виконавчі органи Львівської міської ради.

Враховуючи вищезазначене, суд відхиляє доводи позивача про те, що оскільки Львів є обласним центром Львівської області, а повноваження відповідача-1 поширюються на територію всієї адміністративно-територіальної одиниці, відповідач-1 був зобов'язаний здійснювати державний контроль за додержанням законодавства з питань реклами на території Львова відповідачем-2.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи, відповідач 2,3, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірність своїх дій та рішень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Питання про розподіл судових витрат у справі суд вирішує відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Департаменту економічної політики Львівської міської ради оформити продовження строку дії дозволу № 1-12-10-138 на розміщення зовнішньої реклами (одноярусного одностороннього щиту типу «призматрон», встановленого просто неба на газоні розміром 3,289х6,365 м) за адресою: м. Львів, вул. Зелена (парна ст.) - вул. ОСОБА_6.

Зобов'язати виконавчий комітет Львівської міської ради та Департамент економічної політики оформити продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 1-12-10-138 (на розміщення одноярусного одностороннього щиту типу «призматрон», встановленого просто неба на газоні розміром 3,289х6,365 м) за адресою: м. Львів, вул. Зелена (парна ст.) - вул. ОСОБА_6, та видати оновлений продовжений дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «НАША СПРАВА АУТДОР» на строк до 29.05.2021 р. включно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради судові витрати в розмірі 2756,00 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАША СПРАВА АУТДОР» (код ЄДРПОУ 37123329).

Повний текст постанови виготовлено 09 вересня 2016 року.

Суддя Гулкевич І.З.