Рішення

від 12.09.2016 по справі 211/3337/14-ц

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/3337/14-ц

Провадження № 2/211/48/16

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2016 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді : Ткаченко С.В.

при секретарях : Улісько О.М., Жукової А.С., Форманчук К.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ТОВ «ЮСТАС-ТК» ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТАС-ТК» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки, моральної шкоди, суд , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом , який в послідуючому уточнила , в обґрунтування позову вказала, що вона перебувала в трудових відносинах з ТОВ «ЮСТАС-ТК». Згідно наказу № 31-к від 01.04.2010 р. вона була прийнята сторожем в ТОВ «ЮСТАС-ТК», звідки 05.03.2014 р., згідно з наказом № 3-к звільнена за власним бажанням. В день звільнення та отримання трудової книжки, станом на 05.03.2014 р., заборгованість відповідача по виплаті їй заробітної плати складала 5141,32 грн., згідно висновку № 2856-15 судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, на підставі ухвали Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.05.2015 року.

На чисельні вимоги позивача щодо виплати їй всієї суми заборгованості по заробітної платі відповідачем було повідомлено, що виплата проводитись не буде.

Позивач вважає, що з вини відповідача їй не були виплачені в день звільнення всі належні до виплати суми, в зв'язку з чим вона має право на стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, виходячи з наступного: період затримки розрахунку з нею при звільненні слід рахувати з 05.03.2014 р. по 14.12.2014 р. включно, що становить 205 робочих днів. На підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів (205х59,51 грн. (середньоденна заробітна плата, виходячи із середнього заробітку 1220 грн. ) = 12199,99 грн.

Крім того позивач вказує, що вона за період з 01.04.2010 року по 05.03.2014 року жодного разу не перебувала у щорічній відпустці та їй при звільненні не виплачена компенсація за невикористані відпустки , яка складає 1220 грн. * 4 = 4880 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, вважає, що неправомірними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, яку оцінює у 2000 грв. , оскільки вона розраховувала на отримання заробітної плати, а оскільки інших джерел доходу не має, а заробітна плата була необхідна для існування її та членів її родини, вона перенесла моральні страждання, почувала себе неспроможною забезпечити себе та свою родину матеріально, тому її страждання посилювалися, був порушений звичний ритм життя, для поновлення якого їй потрібні були додаткові сили.

Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 5141,32 грн., середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 12199,99 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 4880,00 грн., моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 500,00 грн. та на проведення експертизи 2949,12 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , кожний окремо, позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини , викладені у позовній заяві. Та надали заяви про закінчення розгляду справи у їх відсутність. ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала про написання розписки 27 11 2014 року про отримання розрахунку по заробітній платі , однак в день її написання вона хворіла та не у повній мірі могла розуміти що писала. Стверджує, що розрахунку при звільнені вона не отримувала.

Представники відповідача ТОВ «ЮСТАС-ТК» Тютюник С.І. та Павлов М.В. у судовому засіданні з позовом не погодилися, зазначають про повний та своєчасний розрахунок з позивачем при її звільнені. З червня 2016 року в судові засідання більше не з"являлися, про день слухання повідомлялися.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона працювала бухгалтером в ТОВ " ЮСТАС - ТК" . При звільненні ОСОБА_1 заробітна плата сплачена в повному обсязі , про що вказано у відомостях , компенсації також була нарахована та сплачена . Про отримання коштів позивач написала розписку.

У відповідності до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу 13 09 2016 року не здійснюється.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебувала з товариством з обмеженою відповідальністю «ЮСТАС-ТК» в трудових відносинах: на підставі наказу № 31-к від 01.04.2010 р. вона була прийнята на посаду сторожа, згідно наказу № 3-к від 05.03.2014 р. звільнена згідно ст. 38 КЗпПУ (власне бажання) (л.с. 5 - копія трудовой книжки, л.с. 109 - наказ про прийняття на роботу , л.с. 111 - наказ про припинення трудового договору ).

Відповідно до наданої суду довідки ТОВ «Юстас - ТК» від 17.11.2014 року середня заробітна плата ОСОБА_1 за період роботи в ТОВ «Юстас-ТК» з 01.01.2014 року по 05.03.2014 року становила 1220,00 грн. (а.с. 106 - довідка) .

Згідно 18 платіжних відомостей , що надані представником відповідача до суду (а.с. 145 - 162 ) вбачається, що позивач повністю отримала всі виплати та не мала заборгованості по заробітній платі на момент звільнення, в відомостях є підписи позивача, але в судовому засіданні позивач заперечувала в достовірності цих відомостей та стверджувала, що підписи не її і що вона виплати не отримувала.

Ухвалою суду від 13.05.2015 року було призначено почеркознавчу експертизу по справі на дослідження експерту було поставлено питання , чи виконаний підпис на платіжних відомостіх ТОВ «Юстас-ТК» , типова форма 53 ОСОБА_1 чи іншою особою.

08.12.2015 року до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу надійшов Висновок судової почеркознавчої експертизи № 2856-15 від 25.08.2015 року з якого вбачається, що:

-підпис від імені ОСОБА_1 в платіжній відомості № ЮС - 0000005 за січень 2013 року , в строчці № 3 - ОСОБА_1 , в графі - підпис в одержанні суми 1028,33 грн. - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

-підпис від імені ОСОБА_1 в платіжній відомості № ЮС - 0000029 за квітень 2013 року , в строчці № 2 - ОСОБА_1 , в графі - підпис в одержанні суми 514,00 грн. - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою .

-підпис від імені ОСОБА_1 в платіжній відомості № ЮС - 0000033 за квітень 2013 року , в строчці № 2 - ОСОБА_1 , в графі - підпис в одержанні суми 514,33 грн. - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

-підпис від імені ОСОБА_1 в платіжній відомості № ЮС - 0000055 за вересень 2013 року , в строчці № 2 - ОСОБА_1 , в графі - підпис в одержанні суми 1028,33 грн. - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою .

-підпис від імені ОСОБА_1 в платіжній відомості № ЮС - 0000058 за жовтень 2013 року , в строчці № 2 - ОСОБА_1 , в графі - підпис в одержанні суми 1028,33 грн. - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою .

-підпис від імені ОСОБА_1 в платіжній відомості № ЮС - 0000061 за листопад 2013 року , в строчці № 3 - ОСОБА_1 , в графі - підпис в одержанні суми 1028,33 грн. - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою. (а.с. 234 - 243 - висновок).

Тому суд приходить до наступного, якщо підпис на вищевказаних відомостях було виконано не позивачем, значить виплати вона не отримувала.

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника, виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен, у зазначеній в цій статті строк, виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, закон прямо покладає на роботодавця обов'язок провести повний розрахунок зі звільненим працівником - виплатити всі суми, що належать йому. У разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу, наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом в день звільнення (05.03.2014 року) з позивачем повний розрахунок проведений не був. Відповідач мав перед позивачем заборгованість по заробітній платі в сумі 5141, 32 грн. , тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст..117 КЗпП України.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи. Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку.

Статтями 10, 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем не надано доказів на спростування факту непроведення повного розрахунку з позивачем в день звільнення та не встановлено відсутність вини відповідача в цьому, суд приходить до висновку про відповідальність відповідача, відповідно до ст.. 117 КЗ пП України.

Період затримки розрахунку з позивачем при звільненні слід рахувати з 05.03.2014 р. по 14.12.2014 р. включно, що становить 205 робочих днів.

На підставі п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів (205х59,51 грн. (середньоденна заробітна плата, виходячи із середнього заробітку 1220 грн. ) становить 12199,99 грн., ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст.ст. 74-84 КЗпП України, громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

Аналогічні положення закріплено у ст.ст.6, 24 Закону України "Про відпуски", а саме відповідно ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про відпустки", у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно абз.1, 2 ч.2 Постанови Кабінету Міністрів, від 08.02.1995, № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Відповідно до абз.3 ч.3 зазначеного Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно абз.1 ч.7 Порядку нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13від 24. 12.1999 року « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст. 83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників,які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинності Законом "Про відпустки" (до 1 січня 1997 року). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

За період з 01.04.2010 року по 05.03.2014 року позивач не перебувала у щорічній відпустці та їй при звільненні не виплачена компенсація за невикористані відпустки , яка складає 1220 грн. * 4 = 4880 грн. Доказів того , що така компенсація відповідачем була сплачена ОСОБА_1 відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року, із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП(набрала чинності 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин(незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної(немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У пункті 9 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості ".

Розмір моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та ступеню душевних страждань, яких зазнав позивач, внаслідок незаконних дій відповідача, їх тривалості, тяжкості, вимушених змін у його повсякденному житті та виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, розмір визначає у сумі 2000,00 грн. за рахунок відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Тому підлягають стягненню з відповідача понесені нею витрати на отримання правової допомоги (л.с. 7 - квитанція). Також згідно ст.. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума коштів сплачених позивачем за проведення судової експертизи в розмірі 2949,12 грн. , що підтверджено квитанцією (а.с. 252 - квитанція від 22.07.2015 року ).

Згідно ст. 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовні вимоги майнового характеру - 551,20 грв. та 551,20 грв. за позовні вимоги не майнового характеру , а всього 1102 грв. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209,212, 214-215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТАС-ТК», код ЄДРПОУ 31224376, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Маяковського, буд. 43, на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі у розмірі 5141,32 грн. (п'ять тисяч сто сорок одна гривня 32 копійки), середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 12199 ( дванадцять тисяч сто дев"яносто дев"ять ) грв. 99 коп. ; компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.04.2010 року по 05.03.2014 року в сумі 4880,00 грн. ( чотири тисячі вісімсот вісімдесят гривень 00 коп.), моральну шкоду у розмірі 2000 ( дві тисячі) грн., та судові витрати у розмір 3449,12 (три тисячі чотириста сорок дев"ять гривень 12 копійок) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮСТАС-ТК», код ЄДРПОУ 31224376, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Маяковського, буд. 43, на користь держави судовий збір у розмірі 1102 ( одна тисяча сто дві ) грн. 40 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С. В. Ткаченко