Постанова

від 30.08.2016 по справі 822/1145/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1145/16

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

30 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача Романюка Валерія Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2016 року ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 390 від 21.06.2016 "Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку в сумі 490097,00 грн, відображеного у податковій декларації з ПДВ за березень 2016 року № 9049765297 від 05.04.2016.

20 травня 2016 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області проведено камеральну перевірку правомірності нарахування позивачем податку на додану вартість за березень 2016 року відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість № 9049765298 від 05.04.2016 року з урахуванням уточнюючого розрахунку № 9077673301 від 14.05.2016.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 1202/12-02/39702233 від 20 травня 2016 року, висновками якого сума заявленого позивачем бюджетного відшкодування не підтверджена.

08 червня 2016 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області із запереченнями на акт перевірки № 1202/12-02/39702233 від 20 травня 2016 року (а. с. 13-15).

За результатами розгляду заперечень ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області надано відповідь листом від 15 червня 2016 року № 13347/1202/39702233, яким повідомлено, що заперечення на акт документальної перевірки від 20 травня 2016 року залишені без задоволення (а. с. 16-18).

21 червня 2016 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області відповідно до п.п. 78.1.5 п. 78.1. п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято наказ № 390 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

21 червня 2016 року позивач відмовив посадовій особі відповідача у допуску до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, про що складено акт №83 від 21.06.2016 про недопуск до перевірки.

Позивач вважає наказ відповідача про проведення документальної позапланової виїзної перевірки протиправним, а тому звернувся до суду за захистом порушених прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наказ №390 від 21 червня 2016 року є протиправним та таким, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача, оскільки податковим органом не надано суду доказів та не наведено підстав для проведення перевірки відповідно до положень п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Пунктом 75.1. ст.75 Податкового кодексу України (ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до приписів п.п. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно зі ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач провів камеральну перевірку правомірності нарахування позивачем податку на додану вартість за березень 2016 року, під час якої встановлено, що суму, заявлену до бюджетного відшкодування за березень 2016 року у розмірі 490094 грн, неможливо підтвердити.

Посадовою особою податкового органу в акті камеральної перевірки №1202/12-02/39617940 від 20 травня 2016 року вказано, що за даними перевірки платником складено додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)" із порушенням, а саме: при заповненні рядка 2 "Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" платником відображено суму у розмірі - 490094,00 грн., за результатами перевірки сума складає 0 грн., розбіжність складає (-) 490094,00 грн.

8 червня 2016 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області із запереченням на акт перевірки № 1202/12-02/39702233 від 20 травня 2016 року з вимогою перевірити наявність відомостей та фактів, які свідчать про відсутність фактичної сплати ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" 490094 грн. у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг до Державного бюджету України.

В обґрунтування заперечень на акт камеральної перевірки позивач зазначив, що службовою особою податкового органу під час проведення перевірки підтверджено наявність суми від'ємного значення у розмірі 1811170 грн, однак не підтверджено фактичну сплату 490094 грн. у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг до Державного бюджету України без посилань на докази, які використані під час співставлення даних податкової звітності з ПДВ із податковою інформацією, наявною на момент проведення камеральної перевірки, та з яких встановлено відсутність фактів оплати постачальникам.

Крім того, у своїх запереченнях позивачем оскаржено дії посадової особи відповідача щодо внесення до акта камеральної перевірки відомостей, які не підтвердженні жодними доказами.

За результатами розгляду заперечень ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" відповідач надав відповідь листом від 15 червня 2016 року про те, що висновки, викладені в акті камеральної перевірки від 20 травня 2016 року, правомірні та ґрунтуються на вимогах Закону, однак підтвердженням або спростуванням висновків камеральної перевірки може слугувати документальна позапланова перевірка.

21 червня 2016 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області відповідно до п.п. 78.1.5 п. 78.1. п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято наказ № 390 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Оцінивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав у податкового органу прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки, з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема у випадку, коли платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, у яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Так, відповідно до вищевикладеного, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі подання платником податку заперечень до акта перевірки, у яких він посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки.

Позивач подав до податкового органу заперечення до акта перевірки, у яких просив перевірити наявність відомостей та фактів, які свідчать про відсутність фактичної сплати ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" 490094 грн та отримав відповідь про відсутність у податкового органу інформації на підтвердження суми, заявленої до бюджетного відшкодування за березень 2016 року, у розмірі 490094 грн.

Колегія суддів не погоджується з доводами позивача про те, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки прийнято безпідставно та необґрунтовано, оскільки у запереченнях на акт камеральної перевірки не ставилась вимога про проведення такої перевірки.

Однак колегія суддів зазначає, що для підтвердження або спростування обґрунтувань та доводів, наведених позивачем у запереченнях на акт камеральної перевірки, відповідачу необхідно провести перевірку відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскільки, у відповідача інформація на підтвердження суми, заявленої до бюджетного відшкодування за березень 2016 року, у розмірі 490094 грн була відсутня, та вона не досліджувалась посадовою особою податкового органу під час проведення камеральної перевірки, а позивачем у строки, передбачені Податковим кодексом України, подано заперечення на акт вказаної перевірки, наказ № 390 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор", прийнятий відповідачем відповідно до норм діючого законодавства.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про відсутність підстав застосування положень податкового законодавства щодо мораторію на проведення перевірок підприємств контролюючими органами, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в ред., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу.

З 1 липня 2015 року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пункту 200.11 статті 200 цього Кодексу, а також дія пункту 200.14 статті 200 цього Кодексу в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

Бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування до 1 липня 2015 року, здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу у редакції, що діяла станом на 1 липня 2015 року.

Проте вказане положення Податкового кодексу України не обмежує контролюючі органи у здійсненні перевірок на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1. п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування п. 37 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України до спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що обставини справи вказують на наявність підстав для прийняття Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області оскаржуваного наказу № 390 від 21 червня 2016 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор".

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 грн. позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги № ПБМ-21-06-16 від 21.06.2016 року, укладений між позивачем та адвокатом Романюком В.М., (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 09.02.2007 року № 455), акт приймання-передачі послуг від 29.06.2016 року № 1, викладений у вигляді розрахунку витраченого часу для надання правової допомоги позивачу та платіжне доручення від 22.06.2016 року № 128 на суму 8 000 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, у яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, судові витрати, в тому числі на правову допомогу, повинні бути процесуально пов'язані з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених Законом обставин: участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

З урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів зазначає, що поняття вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням охоплює такі окремі процесуальні дії за участі суду та сторін у справі, які неможливо вчинити в межах судового засідання, однак які підлягають обов'язковій фіксації в процесуальному порядку відповідно до вимог КАС України шляхом винесення відповідних ухвал, складання протоколів тощо.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення секретарем судового засідання складається протокол.

Відповідно до ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено форму протоколу про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання та передбачено зазначення в ньому опису ходу проведення окремої процесуальної дії, у тому числі відомості про заявлені клопотання та ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультації спеціалістів.

Так, про вчинення окремої процесуальної дії поза межами судового засідання завжди складається протокол про вчинення такої процесуальної дії, який фіксує її перебіг за участі складу суду, сторін та інших учасників судового розгляду, які знаходяться на місці вчинення таких дій.

Таким чином, надання правової допомоги адвокатом у вигляді правових консультацій, формування доказової бази, пошук судової практики, написання позовної заяви (клопотань, пояснень), їх подання до суду не можуть вважатись окремими процесуальними діями поза судовим засіданням в розумінні Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Для встановлення розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням наведеного вище та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, оскільки у матеріалах справи відсутні належні докази обчислення вартості наданої правової допомоги, не надано доказів для підтвердження вартості послуг адвоката та акти виконаних робіт на підтвердження сплаченої суми.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування наказу скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 вересня 2016 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.