Рішення

від 06.09.2016 по справі 922/2036/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р.Справа № 922/2036/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м. Первомайський в інтересах держави в особі 1) Старовірівської сільської ради, с. Старовірівка, Нововодолазький р.-н, Харківська обл.; 2) Нововодолазької районної державної адміністрації, смт. Нова Водолага, Харківська обл.; 3) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича-сільськогосподарська фірма "Відродження ЛТД", м. Харків про розірвання договору та повернення ділянки за участю представників сторін та прокуратури:

прокуратури - ОСОБА_1 (службове посвідчення № 042342 видане 29.03.2016 р.);

1-го позивача - не з'явився;

2-позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 19.07.2016 р.);

3-го позивача - ОСОБА_3 (довіреність № 32-20-14-1553/0/19-16 від 20.01.2016 р.);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м. Первомайський, Харківська обл (далі за текстом - прокурор) в інтересах держави в особі Старовірівської сільської ради, с. Старовірівка, Нововодолазький р.-н, Харківська обл. (далі за текстом - 1-й позивач), Нововодолазької районної державної адміністрації, смт. Нова Водолага, Харківська обл. (далі за текстом - 2-й позивач), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків (далі за текстом - 3-й позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 19,9186 га (кадастровий номер 6324285500:03:000:0241), укладений між 2-им позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничою сільськогосподарською фірмою "Відродження ЛТД", м. Харків (далі за текстом - відповідач) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований 05.09.2006 р. в Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства В«Центр ДЗК при Держкомземі УкраїниВ» у Державному реєстрі земель за № 04067000006 та повернути земельну ділянку, надану в оренду відповідачу площею 19,9186 га (кадастровий номер 6324285500:03:000:0241) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у власність держави.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним договором оренди щодо невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, що призвело до її засмічення, а також несплати відповідачем орендної плати за зазначеним договором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.06.2016 р. зазначений позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2016 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 19.07.2016 р. від 03.08.2016 р. та від 11.08.2016 р. розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2016 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів за відповідним клопотанням прокурора.

В процесі розгляду даної справи 1-й позивач надав суду відгук на позовну заяву (вх. № 25398 від 02.08.2016 р.), в якому підтримує заявлені прокурором позовні вимоги, просить їх задовольнити. 1-й позивач зазначає, що відповідач дійсно не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням та не сплачує за її користування орендну плату.

2-й позивач надав суду письмові пояснення у справі (вх. № 25323 від 02.08.2016 р.), в яких зазначає що відповідач має заборгованість перед бюджетом з орендної плати та тривалий час не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, в зв'язку з чим, просить суд заявлений прокурором позов задовольнити.

Прокурор на виконання вимог суду надав письмові пояснення (вх. № 25085 від 03.08.2016 р.), в яких обґрунтовує наявність в нього повноважень на представництво інтересів держави в даному судовому процесі.

3-й позивач надав суду письмові пояснення у справі, в яких зазначає про безпідставність тверджень прокурора щодо невиконання 3-м позивачем обов'язків щодо ініціювання питання про розірвання договору оренди, що є предметом заявленого прокурором позову в межах даної справи.

Також 3-й позивач на виконання вимог ухвал господарського суду Харківської області від 29.06.2016 р., від 19.07.2016 р., від 03.08.2016 р. та від 11.08.2016 р. подав до суду документи (вх. № 27273 від 17.08.2016 р.)., необхідні для розгляду даної судової справи.

Відповідач відзиву на позов не надав.

На судове засідання 06.09.2016 р. прибули представники прокуратури, 2-го та 3-го позивачів, які просять суд позов задовольнити.

1-й позивач у відгуку на позовну заяву (вх. № 25398 від 02.08.2016 р.) просить суд розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач на судове засідання 06.09.2016 р. свого уповноваженого представника не направив, вимоги ухвал господарського суду Харківської області від 29.06.2016 р., 19.07.2016 р., 03.08.2016 р. та від 11.08.2016 р. не виконав.

В пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , зокрема, зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Суд зазначає, що законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема, позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 ЦК України та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, судом засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, та яка зазначена як юридична адреса підприємства відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, направлялася копія ухвали від 29.06.2016 р. проте вона повернулася на адресу суду з відміткою пошти В«за закінченням терміну зберіганняВ» (а.с. 71-73).

На ту ж адресу судом направлено копії ухвал від 19.07.2016 р., 03.08.2016 р. та від 11.08.2016 р.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28.

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справи за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, прокурор при зверненні до суду з позовом по даній справі обґрунтовує необхідність такого звернення в інтересах держави в особі: 1) Старовірівської сільської ради, с. Старовірівка, Нововодолазький р.-н, Харківська обл.; 2) Нововодолазької районної державної адміністрації, смт. Нова Водолага, Харківська обл.; 3) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків ради наступним:

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом. Відповідно до статті 123 Конституції України організацію і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 1 Закону України В«Про прокуратуруВ» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно ч. З ст. 23 Закону України В«Про прокуратуруВ» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що В«інтереси державиВ» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Економічна ситуація, що склалася на цей час у державі, обумовлює необхідність збільшення надходжень до бюджету, в тому числі в сфері земельних відносин, реалізації заходів щодо економного та раціонального використання економічних ресурсів держави, зокрема, природного ресурсу землі. Вказане, на думку прокурора, є підставою представництва органами прокуратури інтересів держави в особі: 1) Старовірівської сільської ради, с. Старовірівка, Нововодолазький р.-н, Харківська обл.; 2) Нововодолазької районної державної адміністрації, смт. Нова Водолага, Харківська обл.; 3) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків в суді.

Розглянувши відповідні доводи прокурора, суд зазначає про те, що вони є правомірними та такими, що можуть бути підставами для звернення до суду в інтересах держави в особі 1) Старовірівської сільської ради, с. Старовірівка, Нововодолазький р.-н, Харківська обл.; 2) Нововодолазької районної державної адміністрації, смт. Нова Водолага, Харківська обл.; 3) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, між 2-м позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди землі № 21 від 24.07.2006 р. який зареєстрований 05.09.2006 р. під № 040670000006 в Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України у Державному реєстрі земель (далі за текстом - договір; а.с. 24-26).

Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Старовірівської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,9186 га, у тому числі рілля - 19,9186 га. (п.п. 1-2 договору).

Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 201221,98 грн.

Відповідно до п. 8 договору його укладено строком на 50 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За змістом п. п. 9-10 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 20 грн. за 1 га. земельної ділянки, що складає 398,37 грн. за рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Згідно з п. 11 договору, орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця у розмірі 1/12 від суми за рік, вказаної в п. 9 даного договору. Розмір орендної плати змінюється з наступного місяця після прийняття розпорядження, яким змінюється ставка орендної плати за земельну ділянку. Орендна плата сплачується починаючи з першого числа місяця, в якому здійснена державна реєстрація договору оренди.

Згідно з п. 15-17 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення. Умови збереження стану об'єкта оренди: дотримання вимог протиерозійної організації території.

Згідно з п. 28 договору, до прав орендодавця зокрема належить право вимоги у орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором; додержуватися екологічної безпеки землекористування, та збереження родючості ґрунтів; своєчасно вносити орендну плату.

Як зазначає прокурор та підтверджують 1-й та 2-й позивачі, відповідач систематично порушує умови зазначеного договору оренди, а саме, тривалий час не сплачує орендні платежі та більше ніж 2 роки не використовує зазначену земельну ділянку за цільовим призначенням, а саме, не обробляє її та не засіває, в результаті чого ця земельна ділянка засмітилася та заросла бур'янами.

Згідно з листом Головного управління держгеокадастру у Харківській області від 23.03.2016 р. № 11-20.26-0.4-674/2-16 (а.с. 28) земельній ділянці площею 19,9186 га., розташованій на території Старовірівської сільської ради, та орендується позивачем згідно з договором оренди землі № 21 від 24.07.2006 р. присвоєно кадастровий номер 6324285500:03:000:0241

Як свідчать матеріали справи, Нововодолазька ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на лист Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 № 04-34-2798вих-16 від 15.03.2016 р. надала лист № 1455/10/20-20-12-27 від 22.03.2016 р. в якому повідомила, що відповідачем, як орендарем земельної ділянки кадастровий номер 6324285500:03:000:0241 за договором оренди від 05.09.2006 р. останні 3 роки не здійснюється сплата за землю, та не подаються податкові декларації з плати за землю.

Згідно з інформацією, наданою фінансовим управлінням Нововодолазької районної державної адміністрації в листі від 22.07.2016 р. № 01-26/272, відповідач має заборгованість з орендної плати за договором № 21 від 24.07.2006 р. в сумі 305,27 грн.

Згідно з листом Старовірівської сільської ради від 21.03.2016 р. № 232, земельна ділянка площею 19,9186 га., кадастровий номер 6324285500:03:000:0241 не використовується більше ніж 2 роки.

Крім того, як зазначає в процесі розгляду даної справи (відгук вх. № 25398 від 02.08.2016 р.) Старовірівська сільська рада, на території якої знаходиться земельна ділянка площею 19,9186 га., що передана відповідачу в оренду згідно з договором оренди № 21 від 24.07.2006 р., останній не використовує земельну ділянку, а сільськогосподарські роботи на ній останній раз проводилися попереднім землекористувачем.

Зазначені обставини також підтверджуються орендодавцем цієї ділянки - Нововодолазькю районною державною адміністрацією.

Про факт невикористання відповідачем зазначеної земельної ділянки також свідчать залучені до матеріалів справи фотографії, зроблені 18.05.2016 р., з яких вбачається що ця земельна ділянка є необробленою та є засміченою бур'янами.

Крім того, згідно з листом державної фітосанітарної інспекції Харківської області № 5-13 від 23.05.2016 р. (а.с. 29) відповідач за період з 2013 р. по травень 2016 р. не отримувало посвідчень та допусків на право роботи з пестицидами та агрохімікатами, не звітував до фітосанітарної інспекції щодо питань захисту рослин.

Факт невикористання за цільовим призначенням земельної ділянки площею 19,9186 га., що передана відповідачу в оренду згідно з договором оренди № 21 від 24.07.2006 р. останнім в межах жданої справи жодним чином не спростований.

Обставини щодо розірвання договору оренди № 21 від 24.07.2006 р. в зв'язку з невиконанням відповідачем його істотних умов стали підставами для звернення прокурора до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1-2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацем 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено істотні умови договору, а саме: предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. 38 договору оренди, його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

За змістом ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 21 Закону України «Про оренду землі» Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря:

- використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

- дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;

- дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;

- своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 5 Земельного кодексу України визначено основні принципи земельного законодавства, серед яких зазначено принцип забезпечення раціонального використання та охорони земель.

За своїм змістом раціональним вважається таке використання сільськогосподарських земель, у ході якого забезпечується одержання сталих високих урожаїв сільськогосподарських культур, запобігання необґрунтованому вилученню земель зі сфери сільськогосподарського виробництва для потреб інших галузей народного господарства, збереження та підвищення родючості грунтів, охорона навколишнього середовища.

Пунктами г, ґ, д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В пункті 2.20 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають з земельних відносин», зокрема, зазначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

В пункті 2.23 зазначеної постанови також вказано, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як вже було зазначено вище, відповідач порушує умови договору оренди землі № 21 від 24.07.2006 р., а саме, більше ніж 2 роки не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди, та не дотримується екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів Крім того, відповідач тривалий час не сплачує заборгованість з орендної плати.

У зв'язку з зазначеними обставинами грубо порушуються права та інтереси Старовірівської сільської ради та Нововодолазької районної державної адміністрації, а відповідачем порушені істотні умови зазначеного договору.

Суд також зазначає про систематичність та довготривалість невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди землі.

Зазначені обставини відповідачем, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, жодним чином не спростовані.

За таких обставин, заявлений прокурором позов про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки у власність держави підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судовий збір в сумі 2756,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 21 від 24.07.2006 р. (загальною площею 19,9186 га (кадастровий номер 6324285500:03:000:0241), укладений між Нововодолазькою районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ: 04059645) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича-сільськогосподарська фірма "Відродження ЛТД" (код ЄДРПОУ: 22659001), зареєстрований 05.09.2006 р. в Нововодолазькому районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Держкомземі України у Державному реєстрі земель за № 040670000006.

Повернути земельну ділянку, надану в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича-сільськогосподарська фірма "Відродження ЛТД", загальною площею 19,9186 га (кадастровий номер 6324285500:03:000:0241) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у власність держави.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича-сільськогосподарська фірма "Відродження ЛТД" (адреса: 61010, м. Харків, вул. Набережна Червоношкільна, буд. 24, офіс 519; код ЄДРПОУ 22659001) на користь Первомайської місцевої прокуратури (адреса: 63200, Харківська обл., смт. Нова Водолага, пл. Кооперативна, буд. 22) 2756,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_5