Ухвала

від 07.09.2016 по справі 910/13114/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.09.2016№ 910/13114/13

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПАРД ОЙЛ»

про заміну сторони, поновлення пропущеного строку

для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого

документа

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення 809 572,91 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від заявника: Зудінов О.С. за довіреністю № 15-АР від 05.07.2016 р.;

Єгоров С.О. за довіреністю від 07.07.2016 р.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Козачук Н.Ю. за довіреністю № 06-5/502 від 26.04.2016 р.

ОСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. у справі № 910/13114/13 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Набережне шосе, 2, код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард" (03058, м. Київ, Солом'янський район, вул. Вадима Гетьмана, 30, код 31455586) заборгованість у розмірі 797 939,57 грн. (сімсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 57 коп.), пеню - 9 684,28 грн. (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 28 коп.), 3% річних - 1 949,06 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять гривень 06 коп.), судовий збір - 16 191,44 грн. (шістнадцять тисяч сто дев'яносто одна гривня 44 коп.).

20.09.2013 р. господарським судом міста Києва в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України було видано наказ про примусове виконання вищевказаного рішення.

12.07.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕПАРД ОЙЛ» було подано заяву, відповідно до якої він просить суд:

- замінити сторону - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гепард» на її правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕПАРД ОЙЛ»;

- поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р. у справі № 910/13114/13;

- видати дублікат наказу господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р. у справі № 910/13114/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2016 р. розгляд вищевказаної заяви було призначено на 01.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви було відкладено на 07.09.2016 р.

06.09.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником заявника було подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Розглянувши в судовому засіданні 07.09.2016 подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕПАРД ОЙЛ» заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальний кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

У рішенні Конституційного суду України № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що виконавчими документами є виконавчі листи, які видаються судами за кожним судовим рішенням, що набрало законної сили, та ухвали судів у цивільних та інших справах. Відповідно до цих положень як на виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи, так і на виконання ухвали суду про забезпечення позову відкривається виконавче провадження. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, а боржником - фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом (частини перша, друга статті 8 Закону України „Про виконавче провадження"). Статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження як у разі виконання рішення суду, яким закінчується судовий розгляд справи, так і у разі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Отже, з наведених приписів вбачається, що необхідною умовою для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні є наявність відкритого виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби України, та розпочинається з дня винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2015 р. у справі № 5011-54/14342-2012.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що наказ господарського суду міста Києва від 20.09.2013 у справі № 910/13114/13 не перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби України, і державним виконавцем не вчиняються дії, які б були спрямовані на примусове виконання рішення у справі.

Крім того, частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові № 3-56гс14 від 19.08.2014 р.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові № 3-56гс14 від 19.08.2014 р. визначено, що чинним законодавством не передбачена уступка права стягувача за рішенням суду саме шляхом укладення цивільно-правової угоди, оскільки заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Тобто, не допускається визначення сторонами при укладенні договору про відступлення права вимоги його предмету, як перехід від первісного кредитора до нового кредитора права вимоги за рішенням суду, проте як відступлення права вимоги за цивільно-правовим зобов'язанням на стадії виконання судового рішення допускається.

З аналогічних підстав не допускається й уступка прав за зобов'язаннями, підставою виникнення яких безпосередньо є рішення суду, в тому числі в зобов'язаннях з відшкодування судових витрат.

Аналізуючи зміст укладеного між заявником та позивачем Договору відступлення права вимоги на предмет достатності підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні, слід звернути увагу на те, що між вказаними сторонами у спірній частині укладено договір не про відступлення права вимоги за цивільно-правовим зобов'язанням на стадії виконання судового рішення, а про перехід від первісного кредитора до нового кредитора права вимоги за рішенням господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості, що з урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду України не допускається.

Так, пунктом 1 Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги щодо стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31725604; в тексті цього договору згадується як «Боржник») заборгованості за поставлений товар, пені, 3% річних та судового збору належне Первісному кредитору на підставі Договору про закупівлю нафтоперероблення рідких №06/74-12 від 23.05.2012 р., рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13 за позовом ТОВ «Гепард»» до КП «Київпастранс» про стягнення 809 572,91 грн.

При цьому, згідно з п. 2 Договору, за цим Договором, Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника сплати грошових коштів в розмірі 825 764,35 грн., а саме:

2.1. заборгованості в розмірі 797 939,57 грн.;

2.2. пені в розмірі 9 684,28 грн.;

2.3. 3% річних в розмірі 1 949,06 грн.;

2.4. судового збору в розмірі 16 191,44 грн.

згідно рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13.

До нового кредитора переходить зазначене вище право вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах Договору про закупівлю нафтоперероблення рідких №06/74-12 від 23.05.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13.

На дату відступлення права вимоги у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває на виконанні наказ господарського суду м. Києва про примусове виконання рішення від 20.09.2013 № 910/13114/13 з приводу стягнення з Боржника на користь Первісного кредитора суми в розмірі 825 764,35 грн., виконавче провадження №40104588.

Тобто, виходячи з умов укладеного між заявником та позивачем Договору відступлення права вимоги, суд дійшов висновку, що між сторонами було здійснено саме відступлення права вимоги стягувача за рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2013 у справі № 910/13114/13.

За таких обставин, при укладенні Договору про відступлення права вимоги сторони по справі, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Посилання заявника в обгрунтування своїх доводів на постанову Верховного Суду України від 20.11.2013 у справі №6-122цс13 є необгрунтованим, оскільки правові позиції, що наведені в зазначеній постанові та в зазначеній вище постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №923/945/13, не суперечать одна одній та передбачають можливість здійснення судом заміни сторони у виконавчому провадженні з наданням їй статусу сторони виконавчого провадження при належно оформленому договорі уступки права вимоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для заміни сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПАРД» у справі №910/13114/13 та наказі господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р., виданого на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. у справі № 910/13114/13 у зв'язку з заміною сторони у зобов'язанні.

Стосовно вимог заявника про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р. у справі № 910/13114/13 та видачу дублікату означеного наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Частиною 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви (частина 1 та 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Таким чином, за змістом вищенаведених норм законодавства із заявою про видачу дубліката наказу та відновлення строку для пред'явлення його до виконання може звернутися особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

За таких обставин, суд залишає без задоволення викладені в заяві вимоги в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 20.03.2013 р. у справі № 910/13114/13 та видачу дублікату останнього з тих підстав, що заявник не набув статусу учасника виконавчого провадження (стягувача).

Керуючись ст. ст. 25, 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПАРД ОЙЛ» про заміну сторони, поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа.

Суддя М.Є. Літвінова