Ухвала

від 12.09.2016 по справі 826/3742/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/3742/16

Суддя доповідач Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

12 вересня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірною бездіяльність, дій, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду.

Водночас, подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання мотивовано малозабезпеченістю, відсутністю коштів для сплати судового збору. Суду надано довідки з УПСЗН Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру зайнятості, довідка про доходи з КНУКІМ.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати) у чіткій відповідності до ст.ст. 87, 88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Таким чином, з метою забезпечення права на оскарження рішення суду, вважаю за можливе задовольнити клопотання апелянта частково та відстрочити сплату судового збору.

Враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору на певний строк є правом суду, суд вважає, що доводи апелянта можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору до моменту прийняття судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 88, 160, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - задовольнити частково.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірною бездіяльність, дій, скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В. В. Кузьменко