Ухвала

від 18.10.2016 по справі 826/3742/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м. Київ К/800/15232/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Загороднього А.Ф., Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання неправомірними бездіяльності, дій, скасування постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, -

у с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві в якому просив визнати неправомірними дії та бездіяльність відповідача, незаконною його постанову про закінчення виконавчого провадження від 18 лютого 2016 року та зобов'язати останнього здійснити дії щодо примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач, здійснюючи примусове виконання рішення суду, не дотримався вимог законодавства і порушив його права, а тому ОСОБА_4 просив задовольнити позов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2016 року відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 2204,80 гривень до ухвалення рішення у справі.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу і просив звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року клопотання позивача задоволено і звільнено останнього від сплати судового збору, а ухвалою цього ж суду постановленою у цей самий день відкрито апеляційне провадження у справі.

Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року апеляційне провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 5 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалене ним судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.

Закриваючи апеляційне провадження у справі суд виходив з того, що таке відкрито помилково, оскільки рішення про перегляд якого ставиться питання не може бути предметом апеляційного оскарження.

Проте, до такого висновку апеляційний суд дійшов в порушення норм процесуального права.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа реєструється у день її надходження до адміністративного суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Постановляючи ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 6 квітня 2016 року апеляційний суд зазначив, що скарга подана у встановлений законом строк і відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає прийняттю до розгляду цим судом.

Разом з тим, за правилами частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Водночас, підстави для закриття апеляційного провадження у справі визначені у частині 4 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у випадку відмови особи, яка подала апеляційну скаргу від неї повністю або частково.

Наведеними нормами процесуального законодавства встановлено перелік підстав для закриття провадження, апеляційного провадження у справі, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Більше того, цими нормами процесуального права не передбачено повноваження апеляційного суду щодо закриття апеляційного провадження у справі, якщо таке відкрито помилково.

Окрім цього, суди не звернули увагу і на приписи статей 87, 98 Кодексу адміністративного судочинства України за змістом яких судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Колегія суддів також звертає увагу і на те, що пункт 1 частини 5 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає можливості закриття апеляційного провадження у справі в разі помилкового відкриття останнього

Натомість, вказана процесуальна норма права встановлює підставу для відмови у відкриття апеляційного провадження у справі і може бути застосована лише на стадії вирішення суддею - доповідачем питання відкриття такого провадження.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд, закриваючи апеляційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини 5 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, порушив норми процесуального права, у тому числі і щодо забезпечення права позивача на апеляційне оскарження рішень адміністративного суду, передбачене статтею 13 цього ж Кодексу, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для провадження її розгляду.

За правилами частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: А.Ф. Загородній

М.М. Заїка

М.І. Мойсюк