Ухвала

від 29.09.2016 по справі 826/3742/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3742/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І Ю. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання неправомірною бездіяльність, дій, скасування постанови, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо нездійснення дій передбачених ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні ВП №49733380. Просив визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.02.2016 року ВП №49733380 та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснити дії щодо примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015 року.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження і вказане рішення не відповідає вимогам законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та задовольнити позов.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги та апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову та прийшов до висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження законна, так як при здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем проведено всі виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції в виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2015 року у справі №826/7269/15 адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено частково.

29.12.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом О. Я. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №49733380.

18.02.2015 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №49733380 оскільки боржником були надані докази виконання рішення суду у добровільному порядку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV (далі-Закон) зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.11 Закону).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Закону, підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно ч. 1, 2 ст. 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що, у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як зазначено в ч. 2 ст. 25 Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону, копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові.

Виходячи з ч. 1 ст. 75 «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено, листом №443/35-03/16 від 15.01.2016 року Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Кантемір В.І., що в порядку добровільного виконання рішення суду Управлінням повторно розглянуто запит ОСОБА_2 від 18.03.2015 року на отримання публічної інформації, надано позивачу повну, достовірну, точну інформацію та оформлено її відповідно до норм чинного законодавства належним чином.

До вказаного листа додано копію супровідного листа, згідно якого ОСОБА_2 надіслано завірені три копії заяви для призначення компенсації додаткових витрат на оплату комунальних послуг та три копії довідки-розрахунку середньомісячного доходу для призначення компенсації додаткових витрат на оплату комунальних послуг. Направлення вказаних документів підтверджено доданою до листа копією квитанції про направлення позивачу рекомендованої кореспонденції.

Апелянт вказує, що супровідний лист про направлення копій документів не може слугувати доказом належного виконання рішення суду боржником, так як не може підтвердити чи боржник надав повну, достовірну та точну інформацію, чи саме вказані документи направлені згідно поданої квитанції про направлення позивачу рекомендованої кореспонденції.

Так, згідно п.8 ч.1 ст.49 Закону №606-ХІV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Враховуючи те, що боржником у виконавчому провадженні надано докази добровільного виконання рішення суду, дії державного виконавця щодо прийняття постанови від 18.02.2016 року ВП №49733380 про закінчення виконавчого провадження є правомірними.

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 відстрочено апелянту сплату судового збору до моменту постановлення рішення по справі.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлено розмір ставки судового збору 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на день подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення складає 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Тобто, за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову належить сплатити судовий збір у розмірі 606,32 грн. (551,20 грн. * 110 %).

Враховуючи те, що ухвалою суду сплату судового збору за подання апеляційної скарги відстрочено, рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 606,32 грн. підлягає стягненню з апелянта на користь Державного бюджету України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена законно, так як є підтвердження повного фактичного виконання рішення суду та вжиття державним виконавцем всіх необхідних, встановлених законом заходів щодо його виконання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання неправомірною бездіяльність, дій, скасування постанови - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2016 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (Ін.номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 606,32 (шістсот шість) грн. 32 коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 04.10.2016.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.