Рішення

від 09.09.2016 по справі 214/3158/16-ц

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/3158/16-ц

2/214/2142/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 вересня 2016 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

при секретарі - Бєліковій О.А.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, діючи в інтересах ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом 31.05.2016 року, в якому просив суд визначити ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_5, померлого 02.07.2013 року.

В обгрунтування пред'явлених вимог вказав, що 02.07.2013 року помер батько позивача - ОСОБА_5, що за життя склав заповіт, яким заповідав своїй дочці ОСОБА_4 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 11,108 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новолазарівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області. Позивач знала про смерть батька, однак не мала реальної змоги своєчасно звернутись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після його смерті, оскільки в період з 30.10.2012 року до 11.04.2016 року перебувала за межами України. При зверненні її до нотаріальної контори постановою нотаріуса від 13.05.2016 року у вчиненні вказаної нотаріальної дії їй як спадкоємцеві було відмовлено у зв'язку з пропуском нею визначеного законом 6-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом, в той час як інші спадкоємці першої черги в порядку спадкування за законом - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, звернулись до нотаріуса своєчасно та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частках кожен після смерті ОСОБА_5 на належне останньому за життя майно. Вважаючи поважними причини пропуску позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини, представник позивача, діючи в інтересах ОСОБА_6, звернувся до суду за захистом її прав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пред'явлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, вказував, що про смерть батька - ОСОБА_5 позивачеві ОСОБА_4 одразу стало відомо, але в той момент вона перебувала за кордоном, офіційно працювала в Республіці Італія, зароблячи кошти на лікування сина, натомість стосунки з відповідачами підтримувала в телефонному режимі, переказувала кошти на поховання батька. Між нею та відповідачами була усна домовленість про те, що після смерті ОСОБА_5 належна йому земельна ділянка площею 11,108 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новолазарівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, залишиться їй. Про наявність заповіту, складеного за життя її батьком, вона дізналась лише після повернення на територію України в квітні 2016 року, в той час як про нього її сестрі - ОСОБА_2 було відомо, натомість вона цей факт від позивача приховала, чим позбавила її можливості своєчасно прийняти спадщину.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_2, кожен окремо, заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Вказували, що з переїздом до Італії позивач практично не цікавилась життям батька ОСОБА_5, здійснювати догляд за ним відмовилась, а дізнавшись одразу про його смерть, на похорони не приїхала. Догляд за батьком здійснювала ОСОБА_2 За весь період перебування за кордоном позивач декілька разів телефонувала їм, котрій особисто і повідомили про наявність заповіту, складеного за життя ОСОБА_5, який належну йому земельну ділянку площею 11,108 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новолазарівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, він заповів своїй доньці - ОСОБА_4 Крім того, як вказувала відповідач ОСОБА_2, з позивачем вони перебували в нормальних стосунках, а тому остання могла попрохати її про допомогу в оформленні спадкових прав на землю, у випадку дійсності обставин, які б унеможливлювали її приїзд до України.

В подальшому відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, що не перешкоджає розгляду судом справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, які вважає належними, допустимими та достатніми в їх сукупності, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.07.2013 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії І-КИ № 684699, виданим 11.05.2016 року Саксаганським районним у м. Кривому Розі відділом ДРАЦС ГТУЮ в Дніпропетровській області (повторно) (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої належать: грошові кошти в сумі 651 грн., які зберігаються на рахунку у Казанківському ТВБВ № 10014/0101 за № 91551176 (а.с.70); недоотримана пенсія за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року в сумі 1074,50 грн. на рахунку управління ПФУ в Казанківському районі Миколаївської області - р/р 256073046137 (а.с.72); земельна ділянка площею 11,1080 га, кадастровий номер 4823684500:03:000:0104, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новолазарівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, належна йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-МК № 033198 від 20.04.2002 року (а.с.83,84-86); земельна ділянка площею 0,0961 га, кадастровий номер 4823684501:02:008:0005, призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: вул. Нова 29, с. Новолазарівка, Казанківський район, Миколаївська область, належна йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯК № 768087 від 05.05.2010 року (а.с.88-92); житловий будинок загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 28,8 кв.м., розташований за адресою: вул. Нова 29, с. Новолазарівка, Казанківський район, Миколаївська область, право власності на який за ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом від 23.09.2002 року та зареєстроване Казанківським БТІ Миколаївської області 23.09.2002 року за №125 (а.с.93,94).

За життя ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений 18.11.2008 року секретарем виконавчого комітету Новолазарівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області ОСОБА_7 та зареєстрований за № 991 (номер у спадковому реєстрі 49353138), який згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру є чинним (а.с.67,81). Згідно заповіту ОСОБА_5 заповів своїй доньці ОСОБА_4 належну йому земельну ділянку площею 11,1080 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новолазарівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

Факт родинних відносин між спадкодавцем та ОСОБА_4 як між батьком та донькою підтверджується свідоцтвом про її народження серії VII-УР № 0944265 від 06.09.1969 року (а.с.27) (зміна прізвища з «Облат» на «Безсмертна» - свідоцтвом про укладення шлюбу, а.с.28).

З матеріалів спадкової справи № 72/2013 року (а.с.51-156), відкритої після смерті ОСОБА_5 встановлено, що після його смерті із заявами про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом звернулись: 05.07.2013 року - ОСОБА_3 - онук спадкодавця для спадкування в порядку ст.1266 ЦК України за правом представлення після смерті батька ОСОБА_8, померлого 05.02.1995 року - сина ОСОБА_5 (а.с.57-62), та 14.11.2013 року - ОСОБА_2 - донька спадкодавця (а.с.73-77).

Відповідно до ст.1268, ч.ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно за спадкодавцем, має право особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Як визначено ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого 02.07.2013 року, почав відлік відповідно з дати його смерті - 02.07.2013 року та закінчився 02.01.2014 року.

Із системного аналізу вказаних положень законодавства слідує, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у 6-місячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В ході судового розгляду справи також встановлено, що на момент смерті батька позивач не була зареєстрована та не проживала разом зі спадкодавцем за адресою: вул. Нова 29, с. Новолазарівка, Казанківський район, Миколаївська область, оскільки в період з 30.10.2012 року по 11.04.2016 року вона перебувала в Італії, що також підтверджується довідкою Новолазарівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області від 17.10.2014 року та копією закордонного паспорту на ім'я ОСОБА_4 (а.с.9-26, 82, 171-175).

Як вказував представник позивача, про смерть батька ОСОБА_5 його донька - позивач у справі, одразу дізналась від своїх родичів - відповідачів, що також ними було підтверджено, натомість своєчасно вона не мала можливості подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини з причини тривалого перебування її за межами території України.

Враховуючи те, що у встановлений ст.1270 ЦК України строк позивач не подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5, в розумінні ст.1272 ЦК України вона вважається такою, що не прийняла її, у зв'язку з чим на підставі своєчасно поданих заяв іншими спадкоємцями - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, 22.01.2015 року нотаріусом було видано свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частках за кожним зі спадкоємців (а.с.114-126), у тому числі на земельну ділянку площею 11,1080 га, кадастровий номер 4823684500:03:000:0104, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новолазарівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

За вказаних вище підстав постановою нотаріуса від 13.05.2016 року у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 позивачеві було відмовлено (а.с.29-31).

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, на думку суду в розумінні наведених вище роз'яснень, не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, незнання про існування заповіту, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини.

Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постановах у справах № 6-85цс12 від 26.09.2012 року та № 6-1486цс15 від 04.11.2015 року, правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані у випадку одночасної наявності двох обов'язкових умов: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Так, наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, які, як вона вказувала, пов'язані з тим, що вона не могла своєчасно подати заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, оскільки перебувала за кордоном, де офіційно працювала в Італії з метою заробітку коштів на лікування сина, суд не може визнати поважними, оскільки всупереч ст.ст.10,11 ЦПК України вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, які б могли підтвердити дійсність її офіційного працевлаштування за кордоном, наявність робочої візи або візи з наданням права на працевлаштування, та, в свою чергу, доводити дійсність перешкод, інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для вчинення нею дій щодо прийняття спадщини, у тому числі шляхом подання заяви про її прийняття поштовою кореспонденцією в порядку, встановленому п.3.5 гл.10 Порядку вчинення нотаріальних дій.

Доводи позивача стосовно її необізнаності з наявністю заповіту, складеного за життя спадкодавцем, а так само ускладнені стосунки з іншими спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 без погодження з нею, суд залишає поза увагою, оскільки вони не є обґрунтованими та такими, що могли б бути підставою для надання їй додаткового строку для прийняття спадщини, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи залишення позову без задоволення, в силу ст.88 ЦПК України суд не вбачає підстав для стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 6,10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя Євтушенко О.І.