Ухвала

від 13.09.2016 по справі 279/8364/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/8364/14-ц Головуючий у 1-й інст. Снігір В. М.

Категорія 47 Доповідач Борисюк Р. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Галацевич О.М., Широкової Л.В.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Коростенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Коростенської районної Державної адміністрації Житомирської області до ОСОБА_2, треті особи: Управління Держгеокадастру у Коростенському районі Житомирської області, Бондарівська сільська рада Коростенського району Житомирської області, Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області, про розірвання договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв), приведення їх у придатний стан та повернення їх у розпорядження Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області,

за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 червня 2016 року

встановила:

У листопаді 2014 року Коростенський міжрайонний прокурор Житомирської області в інтересах держави в особі Коростенської районної державної адміністрації звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:

1)розірвати наступні договори оренди земельних ділянок (невитребуваних земельних часток (паїв), укладених 18 листопада 2013 року між Коростенською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 строком на 10 років, які зареєстровані в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Бондарівської сільської ради Коростенського району 18.11.2013 року:

кадастровий номер 1822380800:21:000:0092, площею 1.9069 га, зареєстрований за №13; кадастровий номер 1822380800:21:000:0085, площею 2.667 га, зареєстрований за №1; кадастровий номер 1822380800:21:000:0084, площею 2.941 га, зареєстрований за №4; кадастровий номер 1822380800:21:000:0083 площею 2.1152 га, зареєстрований за №11; кадастровий номер 1822380800:21:000:0082 площею 2.064 га, зареєстрований за №20; кадастровий номер 1822380800:21:000:0081, площею 2.129 га, зареєстрований за №9; кадастровий номер 1822380800:21:000:0080, площею 1.7044 га, зареєстрований за №23;

кадастровий номер 1822380800:21:000:0079, площею 2.635 га, зареєстрований за №13;

2)зобов'язати ОСОБА_2 привести у придатний для використання стан вказані земельні ділянки і повернути їх в розпорядження Коростенської районної державної адміністрації, шляхом підписання актів прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що між Коростенською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договори оренди земельних часток (паїв), які використовуються не за цільовим призначенням, в порушенням вимог ст.96 Земельного кодексу України .

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, заступник прокурора Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги Коростенського міжрайонного прокурора задовольнити.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. На його думку висновки суду не відповідають обставинам справи. При ухваленні рішення судом не враховано, що на підставі ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Крім того, суд взагалі не взяв до уваги та не надав належної правової оцінки тій обставині, що відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 17 квітня 2014 року та 22 січня 2015 року установлено, що на орендованих земельних ділянках з вищезазначеними кадастровими номерами знято верхню частину родючого шару ґрунту, а також обумовлені ділянки використовуються не за цільовим призначенням.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно положень ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним Кодексом України , Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що на правових підставах ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва було передано в оренду невитребувані земельні частки (паї), які знаходяться на території Коростенського району Житомирської області. Це підтверджується матеріалами справи. Зокрема, розпорядженням голови Коростенської районної державної адміністрації від 10 жовтня 2013 року № 262 про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (невитребувані паї) в натурі (на місцевості) з правом передачі в оренду, орієнтовною площею 128,0 га на території Бондарівської сільської ради Коростенського району для ведення товарного сільськогогосподарського виробництва (т.1 а.с. 6); розпорядженням голови Коростенської районної державної адміністрації № 297 від 14 листопада 2013 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (невитребувані паї) в натурі (на місцевості), загальною площею 37,3759 га для передачі в оренду ОСОБА_2 строком на 10 років (т.1 а.с. 11); відомостями у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Бондарівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, де вказано про реєстрацію 25 договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 18 листопада 2013 року, укладених між Коростенською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2; актом прийому-передачі земельних ділянок в оренду, згідно якого відповідачу були передані земельні ділянки (невитребувані земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 37,5900 га ( т.1 а.с.42).

Як убачається із позовних вимог, підставою розірвання зазначених договорів оренди земельних ділянок є те, що відповідач в порушення умов вказаних правочинів використовує земельні ділянки при здійсненні господарської діяльності не за цільовим призначенням, що є істотним порушенням їх умов і тягне за собою розірвання вказаних договорів оренди, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан та їх повернення власнику.

Відповідно до положень статті 60 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обгрунтовуючи позов, прокурор посилається на акт обстеження Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області від 17 квітня 2014 року, згідно якого невідомими особами на землях Бондарівської сільської ради (невитребуваних земельних часток (паїв) земель запасу Бондарівської сільської ради) самовільно зайнято земельну ділянку, орієнтованою площею 23 га, на якій проведено зняття верхнього родючого шару ґрунту (т.1 а.с.18).

В позовних вимог також є посилання на те, що на спірних земельних ділянках здійснюється незаконний видобуток бурштину. Проте будь-яких письмових доказів, що саме на орендованих відповідачем земельних ділянках вчиняються неправомірні дії відносно корисних копалин не додається.

У матеріалах справи відсутні копії самих договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв), які були укладені 18 листопада 2013 року між Коростенською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2

У судовому засіданні прокурор пояснив, що як оригінали вказаних правочинів, так і їх копії надати немає можливості із-за їх відсутності у Коростенській районній державній адміністрації та Бондарівській сільській раді Коростенського району Житомирської області.

Законодавцем передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини 1,2 статті 651 ЦК України).

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (п. «г» ч.1 ст. 141 ЗК України).

Судом встановлено, що 19 листопада 2013 року на підставі укладених договорів оренди ОСОБА_2 було передано земельні ділянки (не витребуваних земельних часток(паїв) Бондарівської сільської ради Коростенського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 37,5900 га ( з них: ріллі -32,6532 га; сіножаті - 4,7227 га). Це підтверджується актом прийому-передачі та обстеження земельних ділянок (не витребуваних земельних часток (паїв) від 19 листопада 2013 року (т.1 а.с. 42).

Як убачається із даного акту на вказаних земельних ділянках невідомими особами місцями пошкоджено родючий шар грунту, під лісопосадкою розкопаний канал, довжиною близько 400 м. Вказане пошкодження поверхневого родючого шару грунту перешкоджатиме їх ефективному використанню відповідно до цільового призначення.

Згідно матеріалів справи по даному факту відкрито кримінальне провадження, однак осіб, причетних до незаконних дій, не встановлено.

Відповідач у своїх запереченнях на позов прокурора вказує на те, що після прийняття спірних земельних ділянок в оренду ним були проведені роботи з відновлення родючого шару грунту там де було можливо. Навесні 2014 року виконані передпосівні роботи і приблизно на 60 відсотках площі земель посіяно жито. Він виконує передбачені договорами обов'язки орендаря, сплачує всі платежі, заборгованість по орендній платі відсутня. Це підтверджується копіями документів, наданих Коростенською ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області (т.2 а.с. 84-113).

Під час розгляду справи у суді першої інстанції представник Коростенської районної державної адміністрації, в інтересах якої заявлено позов, позовні вимоги прокурора не підтримав і просив відмовити в їх задоволенні за безпідставністю.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договорів оренди земельних ділянок (не витребуваних земельних часток (паїв) щодо їх цільового використання або їх пошкодження орендарем, що виключає наявність підстав для їх розірвання.

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до положень ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд визнає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування та ухвалення нового рішення не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області відхилити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Судді: