Ухвала

від 01.09.2016 по справі 910/4722/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

01.09.2016Справа № 910/4722/15-г За скаргою б/н від 19.05.2016 боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоспад"

на дії та бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві

по справі № 910/4722/15

За позовом гр. ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоспад"

про стягнення вартості частки в статутному капіталі в сумі 937 299,98 грн.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

Від стягувача: не з'явились;

Від боржника: Відішенко О.В. - представник, довіреність б/н від 05.04.2016;

Від ВДВС: Савченко Ю.Й. - головний державний виконавець Подільського районного ВДВС у м. Київ ГТУЮ у м. Києві, довіреність б/н від 04.07.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадянин ОСОБА_3 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоспад" про стягнення вартості частки в статутному капіталі в сумі 758700,00 грн., 19455,98 грн. процентів річних та 159143,13 грн. втрат від інфляції, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 18 746,00 грн..

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.10.2015 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоспад" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 34/13, код 19138706) на користь ОСОБА_3 (03035, АДРЕСА_1, м. Київ, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 651 950,00 грн. боргу, 33 090,03 грн. процентів річних, 459 060,15 грн. інфляційних нарахувань та судовий збір у розмірі 18537,08 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення 19 900,00 грн. основного боргу припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоспад" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 року у справі №910/4722/15-г залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 у справі №910/4722/15-г змінено в частині стягнення судового збору. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2015 у справі №910/4722/15-г залишено без змін.

29.03.2016 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 29.10.2015 по справі №910/4722/15-г та постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 судом видано відповідний наказ.

10.05.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Водоспад" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2015 у справі № 910/4722/15.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.05.2016 припинено провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоспад" б/н від 29.04.16 р. про розстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 29.10.2015 по справі №910/4722/15 зі змінами згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.03.16 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Водоспад" 30.06.2016 звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою б/н від 19.05.2016 на дії та бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 910/4722/15, в якій останній просить поновити строк подання даної скарги у зв'язку з несвоєчасним відправленням головним державним виконавцем Савченко Ю.Й. оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору на адресу боржника; визнати дії головного державного виконавця Савченко Ю.Й. Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 29.04.2016 неправомірними, виконавчий збір у розмірі 116 126,16 грн. не стягувати; визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Савченко Ю.Й. Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві у не винесенні постанови про закриття виконавчого провадження №50803681 та не зняття арешту з рухомого майна у зв'язку із самостійним виконанням скаржником рішення суду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.06.2016 дану скаргу передано для розгляду судді Селівону А.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.07.2016 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоспад" про відновлення пропущеного строку для подачі скарги задоволено. Прийнято скаргу до розгляду, розгляд скарги призначено на 27.07.2016.

Також через відділ діловодства Господарського суду міста Києва ТОВ «Водоспад» подано скаргу на дії та бездіяльність головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з доповненнями б/н від 21.07.16р., в якій скаржник просить суд визнати дії головного державного виконавця Савченко Ю.Й. Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 29.04.2016, постанови про арешт коштів боржника від 01.07.16 р. неправомірними, виконавчий збір у розмірі 116 126,16 грн. не стягувати, списані кошти в розмірі 72 287,85 грн. повернути на розрахунковий рахунок ТОВ «Водоспад»; визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Савченко Ю.Й. Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у не винесенні постанови про закриття виконавчого провадження №50803681 та не знятті арешту з рухомого майна у зв'язку із фактичним самостійним/добровільним виконанням скаржником рішення суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.07.2016 розгляд скарги відкладено на 18.08.2016.

До початку судового засідання 18.08.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника боржника надійшла скарга на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Подільського районного відділу виконавчої служби м. Києва об'єднана з доповненнями б/н від 12.08.2016, відповідно до якої скаржник просить:

1) Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Савченко Ю.Й. Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва щодо прийняття наступних документів:

- постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 12.05.2016;

- постанови про стягнення виконавчого збору від 16.05.2016;

- постанови про арешт коштів боржникам від 01.07.2016;

- вимоги державного виконавця про арешт коштів на рахунку боржника від 01.07.2016;

- постанови та вимоги про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та

проведенням виконавчих дій від 27.07.2016;

2) Визнати недійсними наступні документи:

- постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 12.05.2016;

- постанови про стягнення виконавчого збору від 16.05.2016;

- постанови про арешт коштів боржникам від 01.07.2016;

- вимоги державного виконавця про арешт коштів на рахунку боржника від 01.07.2016;

- постанови та вимоги про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та

проведенням виконавчих дій від 27.07.2016;

3) Виконавчий збір у розмірі 116 126,16 грн. та витрати пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 300,00 грн. повернути на розрахунковий рахунок ТОВ "Водоспад".

4) Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Савченко Ю.Й. Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва у не винесені постанови про закриття виконавчого провадження ВП №50803681 та не знятті арешту рухомого майна у зв'язку із фактичним самостійним/добровільним виконанням скаржником рішення суду.

За результатами розгляду в судовому засіданні 18.08.16р. скарги на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Подільського районного відділу виконавчої служби м. Києва об'єднану з доповненнями б/н від 12.08.2016 судом розцінено як заяву про зміну предмету скарги на дії та бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві б/н від 19.05.2016 та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.08.2016 розгляд скарги відкладено на 01.09.2016.

У судове засідання 01.09.16р. з'явились уповноважені представники сторін.

Розглянувши в судовому засіданні 01.09.16р. подані заявником скарги, в т.ч. скаргу на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Подільського районного відділу виконавчої служби м. Києва об'єднану з доповненнями б/н від 12.08.2016 (заяву про зміну предмета скарги), враховуючи, що зміна предмету скарги є правом заявника (скаржника), передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству, не порушує не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідачів, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а саме відповідачам було надано можливість надання заперечень щодо нового предмета позову та наведенні їх доводів у судовому засіданні, вищевказана заява про збільшення розміру позовних вимог (про зміну предмету позову та збільшення витрат) прийнята судом до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.

У судовому засіданні 01.09.2016 в зв'язку з прийняттям до розгляду скарги на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Подільського районного відділу виконавчої служби м. Києва об'єднану з доповненнями б/н від 12.08.2016 (заяви про зміну предмета скарги) судом залишено без розгляду скаргу на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві б/н від 19.05.2016 та скаргу з доповненнями б/н від 21.07.2016, в судовому засіданні оголошено перерву до 02.09.2016.

У судове засідання 02.09.2016 з'явились уповноважені представники боржника та ВДВС.

Уповноважений представник стягувача у судове засідання 02.09.2016 не з'явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи стягувач повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про оголошення перерви у судовому засідання б/н від 01.09.2016.

Клопотання від представників сторін про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами до суду не надходило. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 02.09.2016 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника боржника надійшли пояснення б/н від 02.09.2016, які судом долучено до матеріалів справи.

Також судом повідомлено, що до початку судового засідання 02.09.2016 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві надійшли заперечення на скаргу № 692/11 від 22.08.2016, в яких останній зазначає, що дії державного виконавця щодо застосування заходів примусового виконання рішення, метою забезпечення рішення та усунення можливості здійснення відчуження майна, здійснені в порядку та на підставах, визначених Законом України "Про виконавче провадження", посилання скаржника на їх неправомірність не знаходять нормативно-правового підтвердження, а тому є необґрунтованими. Заперечення долучені судом до матеріалів справи.

Заперечення на скаргу № 692/11 від 22.08.2016 судом долучено до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання по розгляду скарги сторонами суду не надано.

Про поважні причини неявки представника стягувача в судове засідання 02.09.16р. суд не повідомлено.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представника стягувача в судові засідання по розгляду скарги обов'язковою не визнавалась, сторона не скористались належним їй процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні, беручи до уваги те, що присутні у судовому засіданні 02.09.16 представники боржника та ВДВС проти розгляду скарги без участі уповноваженого представника стягувача не заперечували, суд здійснював розгляд справи за відсутності уповноваженого представника стягувача, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що за приписами ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Представник боржника у судових засіданнях 01.09.16р. та 02.09.16р. підтримав вимоги, викладені в скарзі, відповів на питання суду.

Представник стягувача в судовому засіданні 01.09.16р. надав пояснення щодо суті скарги.

Представник ВДВС у судових засіданнях 01.09.16р. та 02.09.16р. заперечив проти вимог, викладених у скарзі, надав пояснення щодо поданих заперечень.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника скаржника та органу ДВС, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими стороною доказами, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно зі ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Частиною 1 статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником, або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржувальної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно приписів ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби та регламентує порядок і особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Відповідно до п. 2 постанови № 14 стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Зокрема, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду, є постанова державного виконавця.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що 13.04.2016 Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у м Києві Савченко Ю.Й. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50803681 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 910/4722/15 від 29.03.2016, боржнику надано строк до 21.04.2016р. самостійно виконати вимоги виконавчого документа. Копії вказаної постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок звернення стягнення на кошти боржника визначений статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (ч. 2, 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Пунктом 4.1.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція) визначено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

З метою забезпечення виконання рішення та усунення можливості здійснення відчуження майна боржником державним виконавцем 28.04.16р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах суми боргу 1161261,68 грн., копія якої міститься в матеріалах скарги. Згідно наданого ВДВС витягу № 49510691 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідні відомості про обтяження.

Як зазначено скаржником в поданій скарзі, лише 06.05.2016 старшим менеджером по роботі з клієнтами ТОВ "Водоспад" ОСОБА_6 було отримано рекомендований лист №0420805436092 з повідомленням № 692/11 від 13.04.16 р. про надсилання копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №50803681 від 13.04.2016 року на виконання наказу господарського суду м. Києва №910/4722/15-г від 29.03.2016. На підтвердження вказаного факту скаржником надано копію акту розкриття вхідної кореспонденції від 06.05.16 р., підписаного, зокрема, директором ТОВ «Водоспад».

11.05.2016 ТОВ "Водоспад" подано до Подільського РВ ДВС заяву від 10.05.16р. про видачу представнику товариства постанови про відкриття виконавчого провадження та відкладення провадження виконавчих шляхом винесення відповідної постанови, з метою ознайомлення зі справою та наданням скаржнику часу самостійно виконати рішення суду згідно п. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Копію зазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.16р. отримано особисто представником ТОВ «Водоспад» Відішенко О.В. 11.05.16р., про що міститься відповідна відмітка на постанові ДВС, копія якої наявна в матеріалах справи.

Суд зазначає, що приписами ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право державного виконавця за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Так, на підставі зазначеної норми в зв'язку з несвоєчасним отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у м Києві Савченко Ю.Й. 12.05.2016 винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій у строк до 15.05.2016.

Приписами частини 1, 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Проте, оскільки у встановлений законом термін, зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.04.16р. та постанові про відкладення провадження виконавчих дій від 12.05.16р., боржник (скаржник) не виконав у добровільному порядку наказ Господарського суду міста Києва від 29.03.2016 у справі № 910/4722/15, тобто не сплатив стягувачу грошові кошти у розмірі 1 116 261,68 грн. та станом на 16.05.16р. документальне підтвердження добровільного виконання наказу суду боржником надано не було, головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савченко Ю.Й. 16.05.2016 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 116 126,16 грн.

Суд зазначає, що ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» є імперативною та не містить граничного строку стягнення з боржників виконавчого збору у разі невиконання боржником рішення у добровільному порядку, отже винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору 16.05.16 р. у зв'язку з відсутністю доказів добровільного виконання виконавчого документа ТОВ «Водоспад» в строк до 15.05.16р. включно, тобто з порушенням строків, встановлених ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», є таким, що відповідає приписам чинного законодавства.

Як встановлено судом за матеріалами скарги, 20.05.2016 представником боржника - ТОВ "Водоспад" подано до ВДВС заяву від 17.05.16р. про повернення без виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.03.16р., повідомлення про добровільне виконання рішення суду від 17.05.16р. та надано копію нотаріально завіреної заяви ОСОБА_3 від 19.05.2016 про відсутність претензій до ТОВ "Водоспад". Факт звернення до Подільського РВ ДВС з відповідними документами підтверджується відмітками ДВС про реєстрацію вхідної кореспонденції 20.05.16 р. на копіях вказаних документів, наданих сторонами.

Зазначений факт свідчить про порушення та не дотримання ТОВ "Водоспад" строків не тільки встановлених ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", а й ст. 12 відповідного Закону, згідно якої сторони зобов'язанні протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Також суд зазначає, що ст. ст. 11, 52, 57, 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене як право, так і обов'язок державного виконавця щодо забезпечення реального виконання рішення суду (виконавчого документа) шляхом накладення арешту на майно та кошти боржника.

Відповідно до пункту 4.1.9 Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Так, 01.07.2016 Головним державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м Києві Савченко Ю.Й. на підставі ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» , ст.ст. 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП №50803681 в межах суми виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій - 116 126,16 грн. Копія вказаної постанови міститься матеріалах справи.

При цьому посилання скаржника на неправомірність дій державного виконавця щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору та арешт коштів боржника судом не приймаються, оскільки закон не містить такої заборони, а строк на добровільне виконання рішення суду відповідачу був наданий у постанові про відкриття виконавчого провадження та продовжений постановою про відкладення провадження виконавчих дій. Крім того, боржник мав можливість добровільно виконати рішення суду у справі № 910/4722/15-г з моменту набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.15р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.03.16р.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. Окрім того, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю (ч. 3 вказаної статті).

Зі змісту ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що підставою для стягнення з боржника виконавчого збору є невиконання боржником рішення в добровільному порядку в обумовлений вказаною нормою строк, незалежно від причин такого невиконання та вчинення виконавцем заходів примусового виконання.

Судом встановлено, що 04.07.2016 до банківських установ направлено платіжні вимоги №692/11 з метою списання коштів з рахунків боржника для погашення виконавчого збору на користь держави.

Окрім того, 12.07.2016 представником ТОВ "Водоспад" подано заяву про зупинення виконавчого провадження разом із копією ухвали господарського суду м. Києва від 04.07.2016 по справі №910/4722/15.

Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, передбачені ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 38 вказаного Закону передбачені випадки, коли виконавче провадження може бути зупинено:1) у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; 2) у разі прохання боржника, який проходить строкову службу у складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань, якщо рішення неможливо виконати без його участі; 3) у разі перебування боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі, якщо рішення неможливо виконати без його участі; 4) у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини; 5) за заявою стягувача у разі його перебування у відпустці за межами населеного пункту, де він проживає.

Проте, виходячи з приписів Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не може бути винесена постанова про зупинення виконавчого провадження, оскільки відсутні відповідні підстави, передбачені ст. 37, 38 Закону України "Про виконавче провадження".

В ході здійснення виконавчого провадження на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 116 126,16 грн. платіжним дорученням №2246 від 04.08.2016 та витрати пов'язані їх організацією та проведенням виконавчих дій в сумі 300,00 грн. платіжним дорученням №2268 від 05.08.2016 на "Спеціальний реєстраційний рахунок для обліку інших надходжень спеціального фонду".

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про звільнення коштів боржника з-під арешту №50803681 та направлено для подальшого виконання до фінансових установ та сторонам до відома.

Відповідно до п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У зв'язку із фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду м. Києва від 29.03.2016, керуючись вимогами п.8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" 08.08.2016 Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у м Києві Савченко Ю.Й. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №50803681.

Таким чином, оскільки рішення суду не було виконано боржником у встановлений для добровільного виконання строк, а також оскільки державним виконавцем учинялись дії з примусового виконання рішення суду, а саме виносились постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, арешт коштів боржника, здійснювався розшук відкритих рахунків, відкритих у банківських установах шляхом здійснення запиту до Державної фіскальної служби України тощо, суд вважає, що державним виконавцем не було порушено норм законодавства про виконавче провадження при винесенні постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 16.05.2016 та про арешт коштів боржника від 01.07.2016, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Поряд із цим суд звертає увагу на той факт, що як свідчать матеріали справи та підтверджено представником стягувача в судовому засіданні, будь - які активні дії щодо виконання судового рішення у справі № 910/4722/15-г вчинялись боржником - ТОВ «Водоспад» тільки після відкриття ВДВС виконавчого провадження № 50803681 з примусового виконання наказу суду від 29.03.16 р. у справі № 910/4722/15-г.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як зазначено в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 вказаного Закону), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що скарга від 12.08.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоспад" про визнання неправомірними дій Головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 12.05.2016, постанови про стягнення виконавчого збору від 16.05.2016, постанови про арешт коштів боржникам від 01.07.2016, вимоги державного виконавця про арешт коштів на рахунку боржника від 01.07.2016, постанови та вимоги про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 27.07.2016 є необґрунтованою, а отже є такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги б/н від 12.08.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоспад" на дії та бездіяльність головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савченко Ю.Й. відмовити.

Суддя А.М. Селівон