Ухвала

від 06.09.2016 по справі 757/31527/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Соколова В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2015 у справі за позовом Національного банку України в особі головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 27.05.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2015 - залишено без руху.

Зазначеною ухвалою, встановлено, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та не наведено жодних підстав на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України, апелянту надано строк для усунення виявлених недоліків, а саме для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2015із зазначенням поважних підстав його пропуску, долучення документу чи доказу, як те передбачено ч. ч. 2, 3 ст. 73 ЦПК України.

Копію ухвали суду від 27.05.2016 супровідним листом направлено ОСОБА_1 та його представнику ОСОБА_2 на вказані ними адреси: 01021, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, проте направлена судом кореспонденція адресатам не була вручена, конверти повернувся на адресу суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання» відносно ОСОБА_1 та з відміткою поштового відділення «не розшукано» відносно представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (а.с. 111, 112). У зв'язку з цим супровідним листом від 13.07.2016 апелянту та його представнику повторно направлено копію ухвали апеляційного суду від 27.05.2016 на наявні в матеріалах справи адреси: 01021, АДРЕСА_1; АДРЕСА_3 та 01133, АДРЕСА_2 (а.с.113). Судова кореспонденція адресована ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 повернулася до суду без вручення (а.с. 114), кореспонденція адресована ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та надіслана за адресами: 01021, АДРЕСА_1 та 01133, АДРЕСА_2 до суду станом на 06.09.2016 не поверталась.

Справа 757/31527/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/8810/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 ЦПК України, у разі відсутності адресата, особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Таким чином, станом на 06.09.2016 недоліки зазначені в ухвалі апеляційного суду від 27.05.2016, апелянтом усунуті не були.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Із листа Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватись від використання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду спору, є рішення Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії».

В даному випадку особа, яка подала апеляційну скаргу за вказаною нею адресою кореспонденцію суду не отримує. При цьому дані про хід апеляційного провадження є доступними для заявника як при безпосередньому зверненні до суду так і через мережу інтернет. Але жодних дій направлених на розгляд справи в установленому законом порядку ним та/або його представником не вчинено. Наведене свідчить про недобросовісність здійснення особою, що подала апеляційну скаргу своїх процесуальних прав. Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду, так як оспорюванне судове рішення не набирає законної сили.

Враховуючи вищевикладене та тривалий час перебування справи у провадженні суду, суддя приходить до висновку, що в порядку п.2 ч.3 ст. 297 ЦПК України, апелянту слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 297 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2015 у справі за позовом Національного банку України в особі головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки .

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя: