Ухвала

від 14.09.2016 по справі 404/3360/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1759/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Кулінка Л. Д.

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

Іменем України

14.09.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Потапенка В.І., Чорнобривець О.С.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.05.2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Національний банк України, про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.05.2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №8_300468045398001, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 62775 грн. з розрахунку 18,80% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 30.05.2013 року по 30.05.2018 року.

02.12.2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Астра Банк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Позивач зазначив, що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся, у зв'язку з чим станом на 06.04.2015р. за відповідачем виникла заборгованість у сумі 71587,92 грн., з яких тіло кредиту становить 62136,48 грн. та відсотки у розмірі 9451,44 грн.

Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 30.05.2013 року у розмірі 71587грн., з яких тіло кредиту становить 62136,48 грн. та відсотки у розмірі 9451,44 грн.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25.02.2016 року по справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Національний банк України.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.05.2016 року позов задоволено частково.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк»- 68024,08 грн. заборгованості за кредитним договором від 30.05.2013 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду- відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження заяви щодо розстрочки виконання рішення.

Колегія судів погодилась з висновком суду першої інстанції, який є предметом судового розгляду в апеляційній інстанції.

З апеляційної скарги вбачається, що предметом розгляду в апеляційному проваджені є відмова судом першої інстанції у задоволені заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду відповідно до статті 217 ЦПК України.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, останній подав суду першої інстанції заяву про відстрочку виконання рішення суду в якій зокрема, зазначав, що у нього та в його сім'ї на даний час скрутне матеріальне становище у зв'язку з його потраплянням в ДТП 11.11.2013р. та 01.02.2014р., що потягло за собою потребу здійснення ремонту та розрахунку за пошкодження автотранспортних засобів, у загальному розмірі 20 000 грн.

Крім того зазначив, що відповідач є єдиним працюючим у своїй сім'ї та має невеликі доходи, які витрачаються повністю на утримання сім'ї. На утриманні відповідача знаходяться дружина та двоє малолітніх дітей,свого власного житла не має, хворіє та регулярно лікується через наявність у нього ряду серйозних хвороб.

Колегія суддів перевірила зазначені доводи .

Відповідно до статті 217 ЦПК України суд який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання , надати відстрочку або розстрочку виконання , вжити заходів для забезпечення його виконання про , що зазначає в рішенні.

Згідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутись до суду який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до статті 373 Цивільного процесуального кодексу України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином , системне тлумачення статті 217 ЦПК , статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», статті 373 ЦПК України дає підстави зробити висновок , що розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить виконання його неможливим.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

На підтвердження своїх вимог, відповідач надав суду першої інстанції копію довідки ДАІ №820 від 11.11.2013 року, з якої вбачається, що 11.11.2013 року на вул. Дзержинського у дворі б.19 проти під'їзду №3 в м. Кіровограді автомобіль скоїв наїзд на каналізаційний люк, який в свою чергу перевернувся, довідку ДАІ №79, з якої вбачається, що ОСОБА_2 01.01.2014р. був учасником ДТП за участю т/з.

Крім того, відповідач надав суду першої інстанції копію трудової книжки, з якої вбачається, що він працює ливарником на заводі «Гідросила», свідоцтво про одруження, свідоцтво про народження доньки та довідку про те, що донька відвідує дошкільний навчальний заклад, довідку про склад сім'ї, виписку із медичної картки амбулаторного хворого № 2589.

З матеріалів справи вбачається , що докази надані позивачем в суді першої інстанції на підтвердження заяви про розстрочку виконання рішення суду не підтверджують обставини які об'єктивно ускладнять виконання судового рішення або наявність яких робить виконання його неможливим. Боржник згідно умов кредитного договору прийняв на себе зобов'язання щодо сплати кредиту в грошовій формі щомісячними платежами. Відсутність у нього коштів та інші обставини на які посилається відповідач не є підставами для розстрочки виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.05.2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: