Рішення

від 12.09.2016 по справі 925/789/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2016 р. Справа № 925/789/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Биченком М.О.,

за участі представників: від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

третя особа: ОСОБА_3 - особисто, її представник ОСОБА_4 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Шульц" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ПСП "Агрофірма "Шульц" подано до Господарського суду Черкаської області позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про скасування наказу начальника Головного управління Держземагентства (Держгеокадастру) у Черкаській області ОСОБА_5 від 14.04.2014 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" з тих підстав, що спірним наказом затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42,0545 га в оренду ОСОБА_3 в адмінмежах ОСОБА_6 міської ради Городищенського району Черкаської області та надано вказану земельну ділянку в оренду на 40 років для ведення фермерського господарства, однак земельною ділянкою користувалося СГП "Агрофірма "Шульц" відповідно до договору оренди землі від 01.03.2008, укладеного на 5 років та зареєстрованого в реєстрі земель 21.04.2008; після закінчення дії договору оренди землі позивач продовжив використовувати земельну ділянку, сплачував орендну плату, а відповідач протягом місяця не надіслав листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, тому в силу ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди є поновленим на той же строк і на тих самих умовах.

Відповідач у відзиві на позов повністю заперечив проти вимоги позивача, вважаючи спірний наказ законним та таким, що виданий із дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки ОСОБА_3 були надані всі передбачені законом документи, відповідно до довідки про кількісні та якісні характеристики земельної ділянки від 03.03.2014 земельна ділянка не перебувала ні у кого в користуванні або у власності, тобто під час передачі в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки площею 42,0545 га з кадастровим номером 7120310100:02:002:1117 Головним управлінням було дотримано всієї процедури передбаченої чинним на той час законодавством; а позивач не довів, що дія договору оренди землі продовжена.

Третя особа ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву повністю заперечила проти позову з мотивів його безпідставності та необґрунтованості, а виданий відповідачем наказ таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні :

представник позивача, повністю підтримуючи позовні вимоги, посилався на доводи і міркування, викладені у позовній заяві та у поданих в процесі розгляду спору поясненнях, стверджував, що позивач належно виконував свої зобов’язання за договором оренди землі від 01.03.2008, завчасно, до закінчення строку договору оренди звернувся із листом-повідомленням від 24.12.2012 до ОСОБА_6 РДА про намір поновити договір оренди землі на новий строк, після 20.04.2013 продовжував використовувати земельну ділянку та не отримав протягом місяця від відповідача заперечення проти поновлення договору оренди землі, отже в силу ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір є продовженим та той самий строк, тобто на 5 років, а позивачем є належним орендарем земельної ділянки, яку відповідач передав ОСОБА_3 в оренду за спірним наказом ;

представник відповідача заперечувала проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов, та вказала, що в установлений договором оренди землі строк позивач до належного орендодавця - відділу Держземагентства не звертався, лист-повідомлення до РДА не є належним доказом звернення до належного орендодавця із пропозицією про продовження дії договору; оскільки позивач у додатковій угоді пише про земельну ділянку площею 71,3 га, а в договорі оренди площа 81,2 га, то це означає, що площа земельної ділянки змінилася, а отже й змінилися межі, тому відповідно до ч. 10 ст. 33 Закону поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання ділянки в оренду; 10.04.2014 до відповідача звернулася ОСОБА_3 із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки с/г призначення, до заяви були додані всі необхідні документи, що вимагалися законом на той момент, згідно довідки земельна ділянка площею 42,0545 га не перебувала ні у кого в користуванні або у власності, на момент звернення ОСОБА_3 до управління не було перешкод у передачі їй земельної ділянки в користування, тому спірний наказ відповідає чинному законодавству і підстав для його скасування немає;

третя особа та її представник повністю заперечили проти позову, вважаючи спірний наказ законним, а позовні вимоги позивача не доведеними, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, що була надана ОСОБА_3 на підставі оспорюваного наказу, має відношення до земельної ділянки за договором оренди землі; він не надав доказів фактичного її використання, позивач стверджує, що використовував земельну ділянку у 2014 році, однак фактично в 2014 році на орендованій земельній ділянці фермерське господарство засіяло сою і восени її зібрало; позивач не звертався ні до ОСОБА_3, ні до створеного ФГ з повідомленням про свої права на користування спірною земельною ділянкою; позивач не подав належних доказів сплати орендної плати за землю у 2013-2014 роках, оскільки подані позивачем копії податкових декларацій неналежно оформлені та не свідчать про фактичну сплату орендної за 2013-2014 роки саме за спірну земельну ділянку, за яку повністю орендну плату сплатила третя особа; подана позивачем технічна документація не є належно оформленою і вона не муже бути додатком до договору оренди землі.

У судовому засіданні 12.09.2016 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників у судовому засіданні, суд встановив таке.

Приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Шульц" оспорюється законність наказу Головного управлінням Держземагентства у Черкаській області від 14.04.2014 № ЧК/7120310100:02:002/00003286 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", яким затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42.0545 га в оренду ОСОБА_7 для ведення фермерського господарства в адмінмежах ОСОБА_6 міської ради Городищенського району Черкаської області та надано гр. ОСОБА_7 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 42.0545 га (кадастровий номер земельної ділянки 7120310100:02:002:1117) в оренду терміном на 40 років для ведення фермерського господарства.

Підставою для визнання названого наказу неправомірним та його скасування позивач вказує на те, що ПСП "Агрофірма "Шульц" є законним орендарем земельної ділянки, яка була надана в оренду ОСОБА_3 спірним наказом, у зв’язку з тим, що земельною ділянкою користувалося підприємство відповідно до договору оренди землі від 01 березня 2008 року, що був укладений на 5 років та зареєстрований в Державному реєстрі земель 21.04.2008, а оскільки після закінчення дії договору оренди (20.04.2008) позивач продовжив використовувати земельну ділянку та сплачував орендну плату, а відповідач протягом місяця не надіслав листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, тому у позивача із мовчазної згоди відповідача та на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виникли законні підстави на продовження договору оренди землі і позивач правомірно використовує земельну ділянку. За доводами позивача відповідач, видаючи спірний наказ, повинен був переконатися в тому, що земельна ділянка не використовується ніким та що на неї не виникло право оренди в зв’язку з поновленням договору оренди землі в силу закону та фактичного використання.

Законність вказаного наказу управління Держземагентства від 14 квітня 2013 року перевірялася адміністративними судами в процесі розгляду адміністративного позову ПСП "Агрофірма "Шульц" до управління. Однак Верховний суд України у постанові від 26 квітня 2016 року вказав, що суди помилково розглянули справу в порядку адміністративного судочинства, скасував всі рішення адміністративних судів та закрив провадження в адміністративній справі, тому позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду Черкаської області за суб’єктним складом сторін у спірних правовідносинах.

В процесі розгляду даної справи судом встановлені такі обставини.

ОСОБА_6 районна державна адміністрація (як Орендодавець) та ПСП "Агрофірма "Шульц" (Орендар) уклали договір оренди землі від 1 березня 2008 року, далі - Договір, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території ОСОБА_6 міської ради, загальною площею 81,2 га, у тому числі рілля 79,9 га, шляхи 1,3 га, згідно розпорядження РДА № 29.02.08. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 910202,47 грн.

Відповідно до пункту 5 цей Договір укладено на 5 років. Після закінчення договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

Даний Договір зареєстровано у ОСОБА_6 районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.04.2008.

24.04.2008 між цими сторонами складено Акт передачі в користування на умовах договору оренди землі від 01 березня 2008 року земельної ділянки загальною площею 79,9 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення ОСОБА_6 міської ради для товарного сільськогосподарського виробництва.

03.11.2011 першим заступником голови ОСОБА_6 РДА було прийняте розпорядження № 390 про внесення змін до договору оренди землі від 01 березня 2008 року в частині зменшення площі земельної ділянки на 9,9 га - ріллі (т. 1, а.с. 113).

Позивач надав копію додаткового договору від 12 лютого 2012 року до договору оренди землі від 01 березня 2008 року, яким зменшено площу земельної ділянки до 71,3 га та визначено розмір орендної плати за земельні ділянки площею 42,7107 га (рілля) та 28,5893 га рілля (в тому числі 1,3 га польові шляхи) (т. 1, а.с. 253).

24.12.2012 ПСП "Агрофірма "Шульц" звернулося до ОСОБА_6 районної державної адміністрації як Орендодавця із листом - повідомленням, в якому підприємство повідомило РДА про те, що має намір та поновлює договір оренди землі на новий строк на тих самих умовах, які зазначені в договорі, який закінчується 21.04.2013 (а.с. 127). До листа додано проект додаткового договору площею 81,2 га. Вказаний лист РДА отримала 29.12.2012. У поясненні від 09.09.2016 на ухвалу суду від 30.08.2016 керівник відділу РДА пояснив, що районною державною адміністрацією не вживалось заходів на зазначений лист, у визначений період для розгляду та прийняття рішення районна державна адміністрація втратила повноваження щодо вирішення порушених у листі питань.

22.10.2013 ПСП "Агрофірма "Шульц" звернулося до головного управління Держземагентства у Черкаській області із заявою від 24.09.2013, в якій просило поновити договір оренди земельної ділянки площею 71,3 га (угіддя) в адміністративних межах ОСОБА_6 міської ради Городищенського району під товарне сільськогосподарське використання для вирощування зернових та технічних культур (т. 2, а.с. 238).

25.10.2013 ГУ Держземагентства у Черкаській області надіслало ПСП "Агрофірма "Шульц" лист за вих. № 862/0/300-15, в якому повідомило про відмову у поновленні договору оренди землі, оскільки статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, тому вирішення порушеного позивачем питання неможливе (т. 1, а.с. 239). Факт отримання вказаного листа підтвердив представник позивача у судовому засіданні.

23.04.2014 ПСП "Агрофірма "Шульц" подало до головного управління Держземагентства у Черкаській області письмову заяву з проханням розглянути подану ним додаткову угоду про поновлення договору оренди землі та поновити договір оренди землі відповідно до умов додаткової угоди, так як підприємством продовжується використовуватися земельна ділянка, сплачується орендна плата, а орендодавець не заперечив протягом місяця проти використання ним земельної ділянки. До заяви ПСП "Агрофірма "Шульц" додало проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі до договору оренди б/н від 01.03.2008 та довідку ОСОБА_6 відділення Корсунь-Шевченківської МДПІ від 10.04.2014 (а.с. 14-15). В проекті додаткової угоди вказано таке: у зв’язку з продовженням використання земельної ділянки і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі вирішили внести в договір оренди землі б/н від 01.03.2008, зареєстрований в державному реєстрі земель від 21.04.2008 під № 040878000092, загальна площа 71,3 такі доповнення: договір оренди землі поновлюється на п’ять років на умовах, які визначені договором оренди землі, і є чинним на наступні п’ять років. У цьому додатковому договорі відсутній кадастровий номер земельної ділянки та відсутнє посилання на додатковий договір від 12 лютого 2012 року. Вказана заява була прийнята управлінням Держземагентства та зареєстрована 24.04.2014, про що на ній мається відповідна відмітка.

Законом України від 06 вересня 2012 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01 січня 2013 року статтю 122 Земельного кодексу України викладено в новій редакції, зокрема внесено зміни до частини 4 цієї статті, згідно якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 6-1 пункту 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445 визначено, що Держземагенство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб. Тобто уже з 01.01.2013 такі повноваження були по Черкаській області у Головного управління Держземагенства в Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2015 року № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1, реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року № 3 Головне управління Держземагенства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. З огляду на викладене відповідачем у даній справі є вказане управління.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, зокрема останнє регулюється в статті 33 названого Закону.

Позивач посилається на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та вважає, що в силу припису вказаної норми договір оренди землі від 01.03.2008 вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, при цьому стверджує, що в даному спорі не можна застосовувати частину першу статті 33 Закону, а лише частину 6 Закону.

Однак суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими і недоведеними з огляду на таке.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI, який набрав чинності з 12.03.2011 та є чинною до цього часу, містить такі положення:

"По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди".

Судом встановлено, що об’єктом оренди за договором оренди землі від 1 березня 2008 року була земельна ділянка загальною площею 81,2 га у тому числі рілля 79,9 га, шляхи 1,3 га.

Цей Договір оренди був зареєстрований в установленому законом порядку, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.04.2008 за № 040878000092.

Позивач стверджує, що до цього договору були внесені зміни в частині зменшення площі земельної ділянки до 71,3 га додатковим договором від 12 лютого 2012 року. Однак докази державної реєстрації внесення зміни до договору оренди землі щодо зміни площі орендованої земельної ділянки суду не подані і відповідно до пояснень представника позивача такі зміни не реєструвалися.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону (в редакції станом на момент укладення цієї додаткової угоди) однією з істотних умов договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Статтями 18, 20 Закону визначено обов’язковість державної реєстрації договору оренди землі та визначено, що договір набирає чинності після його державної реєстрації та право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вказані статті були виключені із ЗУ "Про оренду землі" із 01 січня 2013 року згідно із Законом України від 11 лютого 2010 року N 1878-VI, однак станом на дату названого Додаткового договору від 12 лютого 2012 року статті 18, 20 Закону були чинними. Тим більше, що з 01.01.2013 державна реєстрація права оренди не відмінена, а здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно (до яких відноситься і право на оренду земельної ділянки) відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Інше ні Договором від 01.03.2008, ні законом не встановлено.

З огляду на викладене, Додатковий договір від 12.02.2012 про зміну розміру земельної ділянки, що була об’єктом оренди за Договором оренди від 01.03.2008, на момент його укладення підлягав державній реєстрації відповідно до приписів Закону. Відсутність такої реєстрації свідчить про те, що протягом всього строку дії Договору оренди землі від 01.03.2008 об’єктом оренди була земельна ділянка загальною площею 81,2 га.

Отже, позивачем у всіх додаткових угодах були запропоновані інші умови, ніж ті, що були в Договорі оренди землі від 01.03.2008, а саме щодо площі земельної ділянки - 71,3 га, в той час як за Договором об’єктом оренди вказана земельна ділянка площею 81,2 га.

Статтею 33 Закону передбачено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

В частині 6 статті 33 Закону вказано, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Однак позивач стверджує, що він продовжував користуватися і сплачував за орендну плату за земельну ділянку площею 71,3 га, тобто це інша ділянка в порівнянні з тією, що була надана в оренду за Договором оренди від 01.03.2008.

В будь-якому разі зміна площі земельної ділянки тягне за собою зміну її меж, а як вказано вище, частиною 9 статті 33 Закону визначено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Отже в цій частині суд вважає обґрунтованими заперечення відповідача проти того, що договір оренди землі від 01.03.2008 є продовженим на новий строк після закінчення строку оренди.

Згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Відповідно до частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Як вказано вище, з 01 січня 2013 року повноваження ОСОБА_6 районної державної адміністрації по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної власності припинилися та перейшли до Управління Держземагентства в Черкаській області, до якого позивач за 60 днів до закінчення договору оренди не звернувся із листом про намір продовжити дію цього договору на новий строк і якому лише із листа позивача від 24.09.2013 (отриманого 22.10.2013) стало відомо про існування Договору оренди землі від 01.03.2008, а тому відповідач не міг протягом місяця після закінчення строку його дії надавати заперечення позивачеві у поновленні договору. Слід звернути увагу на те, що управління Держземагенства у Черкаській області одразу відповіло на лист-повідомлення позивача листом від 24.10.2013, тобто відповідь подана в місячний строк. Тому безпідставними є доводи позивача про те, що відповідач не заперечив в місячний строк проти поновлення договору оренди землі від 01.03.2008.

Позивач не подав у справу належно оформлені додатки до Договору оренди від 01.03.2008, що вказані в пункті 43 цього Договору. У судовому засіданні представник позивача подав для огляду папку документів із назвою Технічна документація, однак завірену копію цієї документації позивач у справу не подав. Представник третьої особи у судовому засіданні подала у справу копії документів із ОСОБА_6 районного відділу ЧРФ ДП "Центру ДЗК" щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки площею 81,2 га, серед яких є витяг із Поземельної книги № 7120310100:02:002:1020, 7120310100:02:002:1021 (дата відкриття Поземельної книги 21.04.2008) та Кадастрові плани земельних ділянок, наданих ПСП "Агрофірма "Шульц": № 7120310100:02:002:1020 - земельна ділянка площею 52,8979 га, № 7120310100:02:002:1021 - земельна ділянка площею 26,9987 га (т. 1, а.с. 94, 95).

Як зазначено вище, у Договорі оренди землі від 01.03.2008 кадастрові номери наданих позивачу в оренду земельних ділянок не вказані, в подальшому зміни щодо зазначення цих кадастрових номерів до Договору оренди внесені не були.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.08.2016, наданої представником третьої особи в процесі розгляду даного спору, земельна ділянка з кадастровим номером 7120310100:02:002:1020 площею 1,3686 га належить на праві власності ОСОБА_8, інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 7120310100:02:002:1021 не знайдена в Державному земельному кадастрі.

Лист відділу Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі Черкаської області від 29.08.2016, наданий на запит позивача (т. 1, а.с. 145), не може вважатися належним доказом зміни кадастрового номера земельної ділянки площею 52,8979 га із номера 7120310100:02:002:1020 на номер 7120310100:02:002:1046, який ніби-то був в подальшому змінений на 7120310100:02:002:1117, оскільки в листі від 08.09.2016, наданому на запит третьої особи, цей же відділ повідомив, що земельній ділянці загальною площею 52,8979 га планувалося визначити кадастровий номер 7120310100:02:002:1046 (Технічна документація у відділі відсутня).

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що третій особі була виділена земельна ділянка саме за рахунок тієї земельної ділянки, яка була в оренді у позивача по 20.04.2013.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що саме неналежне оформлення технічної документації, не здійснення реєстрації змін до договору оренди, звернення із заявою до ОСОБА_6 РДА про поновлення договору оренди в останній робочий день 2012 року, тобто в останній день наявності у райдержадміністрації повноважень виступати орендодавцем за Договором оренди від 01.03.2008, та не повідомлення належному орендодавцеві - Управлінню Держземагентства в Черкаській області про намір продовжити договір оренди, призвело до виникнення даного спору.

Також суд вважає за необхідне вказати, що Верховним Судом України виписані правові позиції щодо застосування статті 33 ЗУ "Про оренду землі" зокрема у постановах від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16. В останній постанові Верховний Суд вказав, що аналіз зазначених правових норм (статті 33 Закону) дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

В процесі розгляду спору позивач не довів і належними доказами не підтвердив, що він продовжував користуватися земельною ділянкою (саме тією, за рахунок якої було надано земельну ділянку за спірним наказом Управління держземагентства) після закінчення строку дії договору оренди, оскільки одна лише сплата орендної плати не свідчить про використання земельної ділянки позивачем за її цільовим призначенням, а відсутність акту про повернення спірної землі орендодавцю лише підтверджує порушення позивачем умов договору щодо повернення земельної ділянки після закінчення терміну дії договору. Тим більше, що подані позивачем копії податкових декларацій про сплату орендної плати за землю не містять безсумнівних даних, які свідчили б про зазначення у них інформації про сплату орендної плати саме за ту земельну ділянку, яка надана третій особі за спірним наказом, та що така орендна плата дійсно перерахована одержувачу. Довідка позивача від 06.09.2016 № 43 (т. 2, а.с. 2) також не може бути належним доказом фактичного використання земельної ділянки, оскільки інформація в ній нічим не підтверджена, а крім того, в ній йдеться по 2014 рік, однак з квітня 2014 року земельну ділянку площею 42,0545 га орендувала третя особа, яка заперечує використання земельної ділянки позивачем. ОСОБА_6 РДА від 27.09.2013, на який посилається позивач (т. 1, а.с. 128), не може бути належним доказом виконання позивачем своїх зобов’язань за договором оренди, оскільки із 01.01.2013 вказана РДА уже не була належним орендодавцем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, щодо вимога позивача про незаконність прийнятого Управлінням Держземагентства в Черкаській області наказу від 14.04.2014 № ЧК/7120310100:02:002/00003286 грунтується на його доводах, не підтвердженимх належними доказами, та спростовується наявними у справі матеріалами, тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з повною відмовою позивачу в позові понесені ним витрати на сплату судового збору повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 19.09.2016 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко