Постанова

від 12.12.2016 по справі 925/789/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа№ 925/789/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 12.12.2016.

розглянувши апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Шульц" на рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 (повне рішення складено 19.09.2016)

у справі №925/789/16 (судя Пащенко А.Д.)

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Шульц"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3

про скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Шульц" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В своїх доводах апелянт посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В. прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №925/789/16 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В. відкладено розгляд справи на 12.12.2016.

Представником відповідача на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 залишити без змін.

Третьою особою на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 залишити без змін.

Представником апелянта, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а також додаткові пояснення, які долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача приймав участь у судових засіданнях, на яких надав свої пояснення, підтримував доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

Третя особа та її представник приймали участь у судових засіданнях, в яких надавали свої пояснення, заперечували проти доводів, що викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 - без змін.

Представники відповідача участь в судових засіданнях не приймали, своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 22 ГПК України не скористались. Про день та час розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явились в судове засідання, були належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Городищенська районна державна адміністрація (як Орендодавець) та ПСП "Агрофірма "Шульц" (Орендар) уклали договір оренди землі від 01.03.2008 (далі - договір) за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Городищенської міської ради, загальною площею 81,2 га, у тому числі рілля 79,9 га, шляхи 1,3 га, згідно розпорядження РДА № 29.02.08. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 910202,47 грн. Договір зареєстровано у Городищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що 21.04.2008 вчинено запис у Державному реєстрі земель.

Договір укладено строком на 5 років. Після закінчення договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його (п. 5 договору).

24.04.2008 між Городищенською районною державною адміністрацією та ПСП "Агрофірма "Шульц" складено Акт передачі в користування на умовах договору оренди землі від 01.03.2008 земельної ділянки загальною площею 79,9 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення Городищенської міської ради для товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням першого заступника голови Городищенської РДА від 03.11.2011 №390 «Про внесення змін до договору оренди землі від 01.03.2008» внесено зміни в частині зменшення площі земельної ділянки на 9,9 га - ріллі.

Як вбачається з копії додаткового договору від 12.02.2012 (до договору оренди землі від 01.03.2008), площу земельної ділянки зменшено до 71,3 га та визначено розмір орендної плати за земельні ділянки площею 42,7107 га (рілля) та 28,5893 га рілля (в тому числі 1,3 га польові шляхи).

Місцевим господарським судом встановлено, що 24.12.2012 ПСП "Агрофірма "Шульц" звернулося до Городищенської районної державної адміністрації як Орендодавця із листом - повідомленням та проектом додаткового договору. У вказаному листі підприємство повідомило РДА про те, що має намір поновити та поновлює договір оренди землі на новий строк на тих самих умовах, які зазначені в договорі та який закінчується 21.04.2013. Зазначений лист РДА отримала 29.12.2012.

Відповідно до пояснення керівника відділу РДА від 09.09.2016 зазначено, що районною державною адміністрацією не вживалось заходів на зазначений лист, у визначений період для розгляду та прийняття рішення районна державна адміністрація втратила повноваження щодо вирішення порушених у листі питань.

Так, 22.10.2013 ПСП "Агрофірма "Шульц" звернулося до головного управління Держземагентства у Черкаській області із заявою від 24.09.2013, в якій просило поновити договір оренди земельної ділянки площею 71,3 га (угіддя) в адміністративних межах Городищенської міської ради Городищенського району під товарне сільськогосподарське використання для вирощування зернових та технічних культур.

25.10.2013 ГУ Держземагентства у Черкаській області надіслало ПСП "Агрофірма "Шульц" лист за вих. № 862/0/300-15, в якому повідомило про відмову у поновленні договору оренди землі, оскільки статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, тому вирішення порушеного позивачем питання неможливе.

Наказом Головного управлінням Держземагентства у Черкаській області від 14.04.2014 №ЧК/7120310100:02:002/00003286 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42.0545 га в оренду ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства в адмінмежах Городищенської міської ради Городищенського району Черкаської області та надано гр. ОСОБА_4 земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 42.0545 га (кадастровий номер земельної ділянки 7120310100:02:002:1117) в оренду терміном на 40 років для ведення фермерського господарства.

23.04.2014 ПСП "Агрофірма "Шульц" подало до головного управління Держземагентства у Черкаській області письмову заяву з проханням розглянути подану ним додаткову угоду про поновлення договору оренди землі та поновити договір оренди землі відповідно до умов додаткової угоди, так як підприємством продовжується використовуватися земельна ділянка, сплачується орендна плата, а орендодавець не заперечив протягом місяця проти використання ним земельної ділянки. До заяви ПСП "Агрофірма "Шульц" додало проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі до договору оренди б/н від 01.03.2008 та довідку Городищенського відділення Корсунь-Шевченківської МДПІ від 10.04.2014.

Як встановлено судом першої інстанції, в проекті додаткової угоди вказано, що у зв'язку з продовженням використання земельної ділянки і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі вирішили внести в договір доповнення. А саме, договір оренди землі поновлюється на п'ять років на умовах, які визначені договором оренди землі, і є чинним на наступні п'ять років. В даному додатковому договорі відсутній кадастровий номер земельної ділянки та відсутнє посилання на додатковий договір від 12.02.2012. Вказана заява була прийнята управлінням Держземагентства та зареєстрована 24.04.2014, про що міститься відповідна відмітка.

У липні 2016 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Шульц" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області скасування наказу Головного управлінням Держземагентства у Черкаській області від 14.04.2014 №ЧК/7120310100:02:002/00003286 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ПСП "Агрофірма "Шульц" є законним орендарем земельної ділянки, яка була надана в оренду ОСОБА_3 спірним наказом, зв'язку з тим, що земельною ділянкою користувалося підприємство відповідно до договору оренди землі від 01.03.2008, який був укладений на 5 років та зареєстрований в Державному реєстрі земель 21.04.2008. Проте, після закінчення дії договору оренди (20.04.2008) позивач продовжив використовувати земельну ділянку та сплачував орендну плату, а відповідач протягом місяця не надіслав листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Тому у позивача із мовчазної згоди відповідача та на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виникли законні підстави на продовження договору оренди землі і позивач правомірно використовує земельну ділянку. Також вказав, що відповідач, видаючи спірний наказ, повинен був переконатися в тому, що земельна ділянка не використовується ніким та на неї не виникло право оренди в зв'язку з поновленням договору оренди землі в силу закону та фактичного використання.

При прийняті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Шульц" задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Шульц" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, зокрема останнє регулюється ст. 33 названого Закону.

Так, ст. 33 Закону України "Про оренду землі"передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди" (в редакції Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI, який набрав чинності з 12.03.2011 та є чинним на даний час).

Як вже зазначалось вище та встановлено судом першої інстанції, об'єктом оренди за договором оренди землі від 01.03.2008 (зареєстрований у Державному реєстрі земель за №040878000092 від 21.04.2008) була земельна ділянка загальною площею 81,2 га, в тому числі рілля 79,9 га, шляхи 1,3 га. Проте, згідно з копії додаткового договору від 12.02.2012 (до договору оренди землі від 01.03.2008) були внесені зміни до вказаного договору, в частині зменшення площі земельної ділянки до 71,3 га.

Однак, а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів державної реєстрації внесення змін до договору оренди землі щодо зміни площі орендованої земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону (в редакції станом на момент укладення цієї додаткової угоди) однією з істотних умов договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Статтями 18, 20 Закону визначено обов'язковість державної реєстрації договору оренди землі та визначено, що договір набирає чинності після його державної реєстрації та право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Проте, як вірно встановив місцевий господарський суд, зазначені статті були виключені із ЗУ "Про оренду землі" із 01 січня 2013 року згідно із Законом України від 11 лютого 2010 року N 1878-VI та станом на дату названого Додаткового договору від 12 лютого 2012 року статті 18, 20 Закону були чинними.

Крім того, державна реєстрація права оренди з 01.01.2013 не відмінена, а здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно (до яких відноситься і право на оренду земельної ділянки) відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що додатковий договір від 12.02.2012 про зміну розміру земельної ділянки, що була об'єктом оренди за договором оренди від 01.03.2008, на момент його укладення підлягав державній реєстрації відповідно до приписів вказаного Закону. Відсутність такої реєстрації свідчить про те, що протягом всього строку дії договору оренди землі від 01.03.2008 об'єктом оренди була земельна ділянка загальною площею 81,2 га.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що зміна площі земельної ділянки тягне за собою зміну її меж, а як вказано вище, частиною 9 статті 33 Закону визначено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Законом України від 06 вересня 2012 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01 січня 2013 року статтю 122 Земельного кодексу України викладено в новій редакції, зокрема внесено зміни до частини 4 цієї статті, згідно якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 6-1 пункту 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445 визначено, що Держземагенство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб. Тобто уже з 01.01.2013 такі повноваження були по Черкаській області у Головного управління Держземагенства в Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2015 року № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1, реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року № 3 Головне управління Держземагенства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Таким чином, повноваження Городищенської районної державної адміністрації по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної власності припинилися та перейшли до Управління Держземагентства в Черкаській області до якого позивач за 60 днів до закінчення договору оренди не звернувся із листом про намір продовжити дію цього договору на новий строк.

Отже, Головному управлінню Держземагенства у Черкаській області стало відомо про існування Договору оренди землі від 01.03.2008 лише із листа позивача, який отримав 22.10.2013, а тому відповідач не міг протягом місяця після закінчення строку його дії надавати заперечення позивачеві у поновленні договору. Крім того, управлінням 24.10.2013 надано відповідь на вказаний лист, тобто відповідь подана в місячний строк.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про те, що відповідач не заперечив в місячний строк проти поновлення договору оренди землі від 01.03.2008 є безпідставними.

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 17.08.2016, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 1,3686 га належить на праві власності ОСОБА_5, проте, інформація щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 в Державному земельному кадастрі не міститься.

На підставі вищезазначеного, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач не довів і належними доказами не підтвердив, що він продовжував користуватися земельною ділянкою (саме тією, за рахунок якої було надано земельну ділянку за спірним наказом Управління держземагентства) після закінчення строку дії договору оренди, оскільки одна лише сплата орендної плати не свідчить про використання земельної ділянки позивачем за її цільовим призначенням. В свою чергу, відсутність акту про повернення спірної землі орендодавцю лише підтверджує порушення позивачем умов договору щодо повернення земельної ділянки після закінчення терміну дії договору.

Одночасно колегія суддів зазначає, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16.

Враховуючи вищевикладене та наведені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову, оскільки вимога позивача про незаконність прийнятого Управлінням Держземагентства в Черкаській області наказу від 14.04.2014 №ЧК/7120310100:02:002/00003286 ґрунтується на доводах, не підтверджених належними доказами та спростовується наявними у справі матеріалами.

Щодо твердження апелянта про те, що представник відповідача не мав права приймати участь у справі в суді першої інстанції, оскільки довіреність представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в розумінні ч. 3 ст. 247 ЦК України, є нікчемною, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 статті 247 ЦК України передбачено, довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, довіреність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області зареєстрована за № 02-23-06-7320/2-16 від 05.05.2016, містить печатку та підписана в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, строк дії якої не закінчився, а також належним чином завірена. Копія довіреності міститься в матеріалах справи (т.1 а.с. 102).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що датою вчинення довіреності є 05.05.2016, а тому довіреність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.05.2016 за № 02-23-06-7320/2-16 належним чином оформлена в розумінні ст. 247 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Шульц" - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Шульц" на рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 у справі №925/789/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/789/16 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім