Постанова

від 14.09.2016 по справі 910/10944/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2016 р. Справа№ 910/10944/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Скрипник С.В., довіреність б/н від 01.06.2016 року,

від відповідача - Власенко І.І., довіреність №225-КМГ-2511 від 01.08.2016 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Київської міської ради

на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року

у справі №910/10944/16 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна Компанія", м. Київ,

до Київської міської ради, м. Київ,

про визнання договору поновленням, додаткової угоди укладеною -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна Компанія" подало до господарського суду міста Києва позов до Київської міської ради про визнання договору поновленням, додаткової угоди укладеною

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено норми ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та права позивача, оскільки останній за місяць до закінчення терміну дії договору звернувся до Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки, втім, додаткова угода укладена не була. Крім того, позивач зазначає, що після закінчення договору оренди продовжує використовувати земельну ділянку та сплачувати орендну плату.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/10944/16 позов задоволено частково. Визнано укладеною угоду до договору оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року, укладеного між товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна Компанія" та Київською міською радою. Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна Компанія" 1378,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/10944/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що відповідачем було надана відповідь позивачу листом №057041-14062 від 06.08.2015 року, з якого вбачається, що на спірну земельну ділянку накладено арешт та заборонено вчиняти щодо неї будь-які дії.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року апеляційну скаргу Київської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.09.2016 року.

14.09.2016 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна Компанія" просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 14.09.2016 року учасники судового процесу надали свої пояснення по суті спору. Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна Компанія" (далі по тексту - орендар, позивач) та Київською міською радою (далі по тексту - орендодавець, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки. (далі по тексту - договір оренди земельної ділянки), який посвідчено 19.07.2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстровано в реєстрі за №727. (том 1, а.с. 16-22).

З наявної в матеріалах справи копії договору вбачається, що вказаний договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 10.08.2004 року за №82-6-00211 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з пунктом 1.1 Договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 29.04.2004 року № 248/1458 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Анрі Барбюса, біля будинку 5-Б у Печерському районі м Києва, розмір - 0,2573 га., цільове призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом, кадастровий номер - 8000000000:79:009:0037.

В пункті 3.1. Договору, сторони передбачили, що строк дії договору становить 5 (п`ять) років.

В матеріалах справи також наявний підписаний сторонами договору акт приймання-передачі земельної ділянки від 10.08.2004 року. (том 1, а.с. 27).

В подальшому, сторонами укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки №422634 від 17.05.2010 року, в п. 1. якого зазначено, що сторони дійшли згоди поновити договір оренди земельної ділянки до 11.08.2015 року. (том 1, а.с. 29-31).

Після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; у разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (п. 11.7 Договору), тобто, позивач повинен був звернутися до відповідача з відповідним клопотанням до 11.05.2015 року.

Зі змісту наявного в матеріалах справи копії клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки №А-21594 від 08.05.2015 року вбачається, що позивач своєчасно, як-то передбачено п. 11.7 Договору, звернувся до відповідача з проханням поновити термін дії Договору, до якого було додано всі документи, передбачені ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (затверджений Рішенням Київської міської ради XI сесії VI скликання від 28 лютого 2013 року N 63/9120). (том 1, а.с. 85-103).

Згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з статтею 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі рішення Київської міської ради від 29.04.2004 року № 248/1458 укладено між позивачем та відповідачем договорі оренди земельної ділянки, який зареєстрований ГУ земельних ресурсів КМДА 10.08.2004 року за №82-6-00211, передано товариству у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,2573 га для будівництва житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса, біля будинку 5-б у Печерському районі м. Києва.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі) (чинної, на момент укладення Договору), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. ч. 6-9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №6-2027цс15 та постанові Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 23.02.2016 р. у справі № 903/752/15.

Матеріалами справи підтверджується що, 1) позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди та сплачувати орендну плату за користування землею.(том 1, а.с. 35). Даний факт не заперечується й відповідачем. 2) своєчасно, за 3 місяці до закінчення дії договору, повідомив КМР про свій намір скористатися переважним правом на укладання договору на новий строк (лист від 08.05.2015 року); 3) до листа від 08.05.2015 року додано проект додаткової угоди; 4) відповідач, протягом одного місяця після закінчення строку договору (11.05.2015 року-11.06.2015 року) не повідомив позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі від 19.07.2004 року.

Відповідач в свою чергу лист - повідомлення про відмову у поновленні договору позивачу не надав, переданий позивачем Київській міській раді примірник додаткової угоди до Договору оренди не підписав, позивачу із зауваженнями не повернув. Протоколу розбіжностей до угоди, заперечень щодо її редакції Київською міською радою на момент розгляду справи в суді не надано.

Що в свою чергу свідчить про вчинення позивачем необхідних дій, направлених на укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, відтак колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання укладеною додатковою угоди до Договору оренди земельної ділянки в редакції, що запропонована позивачем.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що листами №057041-14062 від 06.08.2015 року Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача про те, що на спірну земельну ділянку в межах кримінального провадження був накладений арешт. Доказів направлення цього листа відповідачем не надано. (том 1, а.с. 123-124).

Зі змісту даного листа вбачається, що в них відсутня інформація яка б стосувалася відмови від поновлення Договору, а мають лише інформаційний характер про існування встановленого арешту орендованої земельної ділянки, накладеного постановами ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 20.07.2010 року та від 03.09.2010 року №1601, прокуратури м. Києва від 22.10.2012 року №50-6217 та управляння СБУ в м. Києві від 15.11.2012 року №1663.

Також, в матеріалах справи наявна постанова ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 01.03.2016 року про зняття арешту із земельної ділянки старшого слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області майор юстиції В. Кобрін, якою скасовано арешт із земельних ділянок по вулиці Анрі Барбюса (біля буд. 5-Б) з кадастровим номером 8000000000:79:009:022 та по вулиці Анрі Барбюса з кадастровим номером 8000000000:79:009:037 у місті Києві, який накладався у кримінальному провадженні № 22012110000000031 під час досудового слідства у вказаних вище кримінальних справах. (том 1, а.с. 119-120).

Крім того, слід зазначити що, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не є орендодавцем за Договором, а відтак його лист №057041-14062 від 06.08.2015 року не є належним доказом повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди.

Правова позиція з даного приводу, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.03.2015 року у справі №910/5271/14.

Оскільки відповідач у встановлений законом строк не розглянув звернення позивача та обґрунтованих заперечень щодо поновлення строку дії Договору не надав, Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Доводи відповідача про неможливість укладення додаткової угоди про продовження строку дії Договору внаслідок накладення арешту на земельну ділянку не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки арешти зі спірної земельної ділянки були зняті, та такі арешти були скасовані про що вірно вказав суд першої інстанції.

Крім цього слід зазначити, що укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі в розумінні ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є обов'язковим.

Таким чином, оскільки станом на момент звернення позивача до суду першої інстанції та прийняття рішення у даній справі, земельна ділянка, що є об'єктом Договору, не перебуває під будь-якими обмеженнями, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна Компанія" є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції позовні вимоги про визнання поновленим на той самий строк (на п'ять років) і на тих самих умовах, які передбачені цим договором, договір оренди земельної ділянки від 19.07.2004р., укладений між ТОВ "Міська Будівельна Компанія" і Київською міською радою, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 10.08.2004р. за №82-6-00311 - не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що вони є аналогічним відображенням п. 1 додаткової угоди, редакція якої запропонована позивачем.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна Компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/10944/16 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року у справі №910/10944/16 залишити без змін.

3.Справу №910/10944/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді С.Г. Рудченко

М.Г. Чорногуз