Постанова

від 08.02.2017 по справі 910/10944/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року Справа № 910/10944/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівДанилової М.В., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиКиївської міської ради, м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року у справігосподарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна компанія", м. Київ доКиївської міської ради, м. Київ провизнання договору поновленим, додаткової угоди укладеною

за участю представників

позивача: Скрипник С.В.,

відповідача: Перепелицін К.М.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна компанія" (далі за текстом - ТОВ "Міська Будівельна компанія") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання поновленим на той самий строк (на п'ять років) і на тих самих умовах, які передбачені цим Договором, Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року, укладеного ТОВ "Міська Будівельна компанія" і Київською міською радою, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 10.08.2004 року за № 82-6/00211; визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року в редакції, запропонованій позивачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року позов задоволено частково: визнано укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року, укладеного між ТОВ "Міська Будівельна компанія" і Київською міською радою, в редакції, запропонованій позивачем; в іншій частині позову - відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що позивач як орендар належно виконував свої зобов'язання за Договором оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року і після спливу строку Договору має переважне право перед іншими особами на укладення Договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), оскільки більш ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору орендар повідомив орендодавця про свій намір продовжити Договір оренди, до листа-повідомлення долучив додаткову угоду щодо поновлення Договору оренди на той самий строк та на тих же умовах, продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку Договору, а тому на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих же самих умовах, які були передбачені Договором; водночас, у задоволенні позовної вимоги про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року необхідно відмовити, оскільки така вимога є аналогічним відображенням п. 1 Додаткової угоди, редакція якої запропонована позивачем.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Київська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

ТОВ "Міська Будівельна компанія" до Вищого господарського суду України подано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради від 29.04.2004 року № 248/1458 "Про передачу ТОВ "Міська Будівельна компанія" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса, біля будинку 5-Б у Печерському районі м. Києва", Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Міська Будівельна компанія" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, який 19.07.2004 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за № 727, за умовами п. п. 1.1, 2.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором; об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Анрі Барбюса, біля будинку 5-Б у Печерському районі м. Києва, розмір - 0, 2573 га, цільове призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом, кадастровий номер - 8000000000:79:009:0037.

В пункті 3.1. Договору передбачено, що строк дії Договору становить 5 років.

Відповідно до п. 11.7 Договору після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію; у разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Вказаний Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 10.08.2004 року за № 82-6-00211 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Земельна ділянка передана позивачу в оренду на підставі Акту приймання-передачі земельної ділянки від 10.08.2004 року.

17.05.2010 року сторонами укладено Договір про поновлення Договору оренди земельної ділянки, за умовами п. п. 1, 2 якого сторони дійшли згоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки до 11.08.2015 року; умови Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року, за винятком терміну дії пп. 2.2, 4.2, 4.7.11.4 та п. 8 Договору оренди, залишено без змін.

08.05.2015 року у відповідності до п. 11.7 Договору, тобто, більш ніж за три місяці до закінчення терміну його дії (11.05.2015 року), позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням за № А-21594 про поновлення Договору оренди земельної ділянки (лист-повідомлення), в якому просив поновити Договір оренди земельної ділянки. До листа-повідомлення було додано всі документи, передбачені ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (затверджений Рішенням Київської міської ради XI сесії VI скликання від 28.02.2013 року № 63/9120), у тому числі і проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі.

З огляду на те, що органом місцевого самоврядування при розгляді зазначеного клопотання про поновлення Договору оренди допущено зволікання, оскільки у встановлений законодавством місячний строк відповідач не надав відповіді щодо погодження чи заперечення у поновленні Договору та не підписано доданої до клопотання угоди, позивач звернувся до господарського суду з позовом до Київської міської ради про визнання поновленим на той самий строк (на п'ять років) і на тих самих умовах Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року та про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року в редакції, що була долучена до листа-повідомлення від 08.05.2015 року.

Господарські суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виходили з того, що позивач завчасно, до закінчення строку дії Договору оренди повідомив про свій намір пролонгації даного Договору на той же строк і на тих же умовах, тобто, скористався своїм переважним правом на поновлення Договору оренди землі; заперечень зі сторони орендодавця щодо продовження строку дії Договору на адресу позивача не надходило, оскільки лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 057041-14062 від 06.08.2015 року не є відмовою ради від поновлення Договору оренди землі та носить лише інформаційний характер про існування арешту земельної ділянки у межах кримінального провадження, який (арешт) у подальшому знято; крім того, Департамент земельних ресурсів не є орендодавцем за Договором оренди, а тому його лист від 06.08.2015 року у розумінні ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не є запереченням орендодавця в поновлені Договору оренди землі, у зв'язку з чим наявні правові підстави для укладення Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 19.04.2004 року в редакції, запропонованій позивачем.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками господарських судів попередніх інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Закон України "Про оренду землі" є спеціальним нормативно-правовим актом в сфері земельних орендних правовідносин, а, отже, цей Закон підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, що виникли між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

В силу приписів ч. ч. 1 - 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент закінчення строку дії Договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у тому числі її ч. 1, регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а ч. 6 - підстави поновлення договору оренди у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Відтак, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони повинні укласти угоду про поновлення договору оренди.

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в своїй постанові від 25.05.2016 року у справі № 3-312гс16.

Як вірно встановлено господарськими судами передніх інстанції, позивач як орендар належно виконував свої обов'язки за Договором оренди; до спливу строку Договору оренди повідомив орендодавця у встановлені договором строки про свій намір скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди землі; до листа-повідомлення про поновлення Договору оренди позивачем було додано проект Додаткової угоди; після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки позивач продовжує належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою та виконувати обов'язки землекористувача; орендодавець в порушення вищенаведених вимог законодавства у місячний строк не повідомив орендаря про відмову у поновленні договору оренди на новий строк; доданий до листа-повідомлення примірник Додаткової угоди до Договору оренди не підписав; протокол узгодження розбіжностей до запропонованого проекту Договору не надав, що свідчить про вчинення позивачем необхідних дій, направлених на укладання Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі та наявність зволікання зі сторони відповідача, у зв'язку з чим суди дійшли правомірних висновків про наявність підстав для визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки в редакції, що запропонована позивачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про необхідність задоволення позовної вимоги про визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року в редакції, запропонованій позивачем, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з огляду на відсутність протягом місяця після закінчення строку Договору оренди листа-повідомлення Київської міської ради про заперечення у його поновленні, продовження користування земельною ділянкою з належним виконанням орендарем своїх договірних зобов'язань та імперативний обов'язок сторін орендних правовідносин щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди у місячний строк.

Також колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2004 року, оскільки така вимога є аналогічним відображенням п. 1 Додаткової угоди, редакція якої запропонована позивачем.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що доводи Київської міської ради, викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують встановлених судами фактичних обставин справи щодо наявності правових підстав для поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, та законних і обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій. Крім того, такі доводи скаржника вже були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, їм надано належну правову оцінку і правомірно відхилено як необґрунтовані.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 року у справі № 910/10944/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.О. Швець