Постанова

від 19.09.2016 по справі 903/399/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВА)

"19" вересня 2016 р. Справа № 903/399/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Гудак А.В.

суддів Філіпова Т.Л.

суддів Бучинська Г.Б.

без виклику учасників судового процесу

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВМП" на рішення господарського суду Волинської області від 26.07.16 у справі № 903/399/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дилерський Центр "Ілліч і Ко", м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВМП", м. Нововолинськ

про стягнення 38 088,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 26.07.2016 позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дилерський Центр "Ілліч і Ко" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВМП" про стягнення 38 088,40 грн. - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВМП" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 26.07.2016 скасувати та прийняти нове, яким в позові ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Дилерський Центр "Ілліч і Ко" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВМП" відмовити.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.08.2016, колегією суддів у складі: головуюча суддя Гудак А.В., суддя Бучинська Б.Г., суддя Філіпова Т.Л., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 15.09.2016.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВМПВ» залишено без задоволення. Рішення господарського суду Волинської області від 26.07.2016 у справі № 903/399/16 змінено в частині стягнення 10 980,06 грн. інфляційних втрат та судового збору в сумі 2 500,65 грн., викладено його в наступній редакції: В«Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВМПВ» (м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, код 36266887) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Дилерський Центр В«Ілліч і КоВ» (м.Київ, вул. Бориспільська 11А, офіс 601, код 37219623) 8 148,75 грн. інфляційних втрат; 2 813,51 грн. річних; 24 294,83 грн. пені. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2 831,31 грн. відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ВМПВ» (м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, код 36266887) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Дилерський Центр В«Ілліч і КоВ» (м. Київ, вул. Бориспільська 11А, офіс 601, код 37219623) 2 279,07 грн. витрат по оплаті судового збору за подачу позовної заяви.

Однак, при виготовленні даної постанови в мотивувальній частині щодо стягнення судового збору, а саме після абзацу: "Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.4 ст.103 ГПК України змінено в частині стягнення 10 980,06 грн. інфляційних втрат та судового збору в сумі 2 500,65 грн." помилково не вказано нормативно-правове обгрунтування щодо судового збору, зокрема: Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи зазначене суд, за власною ініціативою постановляє додаткову постанову. Керуючись ст.ст. 86, 88,99,101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Доповнити мотивувальну частину постанови від 15.09.2016 у справі №903/399/16 після абзацу: "Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.4 ст.103 ГПК України змінено в частині стягнення 10 980,06 грн. інфляційних втрат та судового збору в сумі 2 500,65 грн." текстом наступного змісту:

"Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача"... далі по тексту.

2. Копію даної ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Головуюча суддя Гудак А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.