Постанова

від 12.09.2016 по справі 820/3620/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 вересня 2016 р. №820/3620/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

1-го представника позивача - Філатової В.К.,

2-го представника позивача - Дорошенка О.О.,

представника відповідача - Забайрачної С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить суд:

- скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0000011411 від 06.06.2016 року, №0000061402 від 11.03.2016 року, №0000071402 від 11.03.2016 року, №0000081402 від 11.03.2016 року, №0000252207 від 11.03.2016 року.

В обґрунтування позову зазначив, що господарські операції позивача з контрагентами носять реальний характер. Первинні документи, якими є акти прийома-передачі майна мають усі необхідні обов'язкові реквізити у відповідності до Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", в том числі місце складання. Переміщення товару відбувалося без використання ТТН, як первинного документу. Договори, укладені позивачем з контрагентами з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового законодавства. На підставі викладеного, просив суд задовольнити адміністративний позов повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що документи надані позивачем мають дефекти.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що контролюючим органом на підставі направлень від 25.01.2016 року №№ 208, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 216, виданих Головним Управлінням ДФС у Харківській області, наказу №19 від 13.01.2016 року, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п. 77.1, п. 77.4, ст. 77, п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання в період з 25.01.2016 року по 12.02.2016 року була проведена перевірка позивача.

За результатами перевірки Головним Управлінням ДФС у Харківській області було складено акт №67/20-40-22-02-07/37765087 від 19.02.2016 року "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс", код ЄДРПОУ 37765087 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року" (т.2 а.с. 169-241).

Відповідно до висновків, викладених в акті №67/20-40-22-02-07/37765087 від 19.02.2016 року, перевіркою встановлено порушення:

- п. 141.2, ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1631730,00 грн., в т.ч. за 2012р. у сумі 226578,00 грн., 2013 р. у сумі 1405152,00 грн.;

- п. 141.2 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на прибуток на загальну суму 7074654,00 грн., в тому числі за 2014 рік - у сумі 7074654,00грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ "Полімер-Трейд Плюс" встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1610090,00 грн., у тому числі: за лютий 2013 року на суму 478407,00 грн., березень 2013 року на суму 451993,00грн., за травень 2013 року на суму 103333,00 грн., за червень 2013 року на суму 102000,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 50667,00 грн., за січень 2014 року на суму 380244,00 грн., за травень 2014 року на суму 43446,00 грн. та завищення від'ємного значення за серпень 2014 року на загальну суму 181667,00 грн.;

- п.п. 170.9 ст. 170, пп.164.2.11, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 701,14 грн. за 2013-2014р.;

- п. 51.1 ст. 51 п.п. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме не в повному обсязі включено до довідок за формою №1 ДФ за 2 квартал 2013 року, 4 квартал 2013 року, 3 квартал 2014 р. - даних про виплачені доходи - фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності

- відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95-ВР застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів 3518,37 грн.;

- п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування до бюджету суми податку з доходів нерезидентів у 2014 році у сумі 9813,21 грн.;

- п. 46.1 ст. 46 та п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України в частині ненадання податку ПН в складі "Декларації про прибуток підприємств" за 2012 рік по нерезиденту "GALACRAFT LIMITED" (Кіпр).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом було винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0000081402 від 11.03.2016 р., яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2012612,50 грн., з них за основним платежем у розмірі - 1610090,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - 402522,50 грн. (т.1 а.с.37);

- податкове повідомлення-рішення №0000061402 від 11.03.2016 р., яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 17564460,00 грн., з них за основним платежем - у розмірі 1405152,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 351288,00 грн. (т.1 а.с. 39);

- податкове повідомлення-рішення №0000071402 від 11.03.2016 р., яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість (завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - у розмірі - 181667,00 грн. (т.1 а.с. 40-41);

- податкове повідомлення-рішення №0000252207 від 11.03.2016 р., яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розімірі 2623,30 (т.1 а.с. 42);

- податкове повідомлення-рішення №0000011411 від 06.06.2016 р., яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання (суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток) у розмірі 649917,00 грн. (т.4)

Позивач в досудовому порядку оскаржував рішення контролюючого органу.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так судом встановлено, що господарські відносини в період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року ТОВ "Полімер-Трейд Плюс" з підприємствами постачальниками товару: ТОВ "Хімтрейдресурс" (код ЄДРПОУ 37495205) та ТОВ "Полімерна компанія" (код ЄДРПОУ 37495205) підтверджуються актами приймання-передачі.

Так, відповідно до акту прийома-передачі майна від 07.08.2014р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен у кількості 20т за ціною 22666,67грн. за 1т. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 11.08.2014р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен високого тиску марка 15313-003, у кількості 20т за ціною 22750грн. за 1т. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 20.05.2014р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску Марка П72НТ11-285D, у кількості 20т за ціною 22750грн. за 1т. На момент передачі товар відповідає всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 05.05.2014р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен Марки TAISOX 9001HD Film 9001, у кількості 6,125т. за ціною 18333,33 грн. за 1т. На момент передачі Товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 24.01.2014р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску Марка MARLEX HHM TR-144, у кількості 20,625т за ціною 13458,34грн. за 1т. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 23.01.2014р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску марка MARLEX HHM TR-144, у кількості 20,625т за ціною 13458,34грн. за 1т. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 22.01.2014р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску марка MARLEX HHM TR-144, у кількості 61,875 т за ціною 13458,34грн. за 1т. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 13.02.2013р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску марка 293-285Д, у кількості 50т за ціною 13500грн. за 1т. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 13.02.2013р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску марка 293-285Д, у кількості 50т за ціною 13500грн. за 1т. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 12.02.2013р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску марка PE4FE69. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 20.12.2012р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску марка PE4FE69, у кількості 6т за ціною 14000грн. за 1т. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 19.12.2012р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску марка PE4FE69, у кількості 14т за ціною 14000грн. за 1т. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 18.12.2012р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску Марка PE4FE69, у кількості 20т за ціною 14000грн. за 1т. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 17.12.2012р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску Марка PE4FE69, у кількості 15т за ціною 14000грн. за 1т. На момент передачі Товар відповідає всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 19.12.2012р., ТОВ "Полімерна компанія" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору №199 ПП 12 від 12.12.2012р., а саме: поліетилен низького тиску Марка PE4FE69, у кількості 1т за ціною 14000грн. за 1т. На момент передачі Товар відповідає всім якісним та кількісним характеристикам.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС", суд зазначає наступне.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 07.12.2012р., ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору № 07-02/11 від 21.07.2011р., а саме: поліетилен … у кількості 20т за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд.6. На момент передачі товар відповідав всім якісним та кількісним характеристикам.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 07.12.2012р., ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору № 07-02/11 від 21.07.2011р., а саме: поліетилен … у кількості 20т за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд.6 .

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 12.12.2012р., ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору № 07-02/11 від 21.07.2011р., а саме: поліетилен … у кількості 1т за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд.6

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 06.03.2013р., ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору № 07-02/11 від 21.07.2011р., а саме: поліетилен … у кількості 3,375т за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд.6

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 12.03.2013р., ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору № 07-02/11 від 21.07.2011р., а саме: поліетилен … у кількості 5,825т за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд.6.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 15.03.2013р., ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору № 07-02/11 від 21.07.2011р., а саме: поліетилен … у кількості 50т за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд.6.

Відповідно до акт прийома-передачі майна від 17.05.2013р., ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору № 07-02/11 від 21.07.2011р., а саме: поліетилен … у кількості 20т за адресою: м. Одеська обл., Біляєвський район, вул. Залізничників, буд.14.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 17.05.2013р., ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору № 07-02/11 від 21.07.2011р., а саме: поліетилен … у кількості 20т за адресою: м. Одеська обл., Біляєвський район, вул. Залізничників, буд.14.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 07.12.2012р., ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору № 07-02/11 від 21.07.2011р., а саме: поліетилен … у кількості 20т за адресою: м. Одеська обл., Біляєвський район, вул. Залізничників, буд.14.

Відповідно до акту прийома-передачі майна від 07.12.2012р., ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" передає, а ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" приймає товар згідно договору № 07-02/11 від 21.07.2011р., а саме: поліетилен … у кількості 20т за адресою: м. Одеська обл., Біляєвський район, вул. Залізничників, буд.14.

На підставі вищевказаних актів, товар отримувався ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" за адресами м. Одеса, ст. Усатово, вул. Залізничників, 14 і м. Харків, вул. Біологічна.

Згідно із Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст.9. первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа форми; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Суд приходить до висновку, що первинні документи, якими є акти прийома-передачі майна мають усі необхідні обов'язкові реквізити у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в тому числі місце складання.

Місцем складання документу в даному випадку є юридична та фактична адреса ТОВ "Полімерна компанія" (м. Київ, вул. М. Раскової, 13). За місцем знаходження складських приміщень м. Одеса, ст. Усатово, вул. Залізничників, 14 і м. Харків, вул. Біологічна, 6 ТОВ "Полімерна компанія" не має власних приміщень, штатних працівників та офісної техніки для складання відповідних первинних документів. Продукція Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна компанія" знаходиться у складських приміщеннях за адресами м. Одеса, ст. Усатово, вул. Залізничників, 14 і м. Харків, вул. Біологічна, 6 на підставі Генерального договору №98/10 на транспортне експедиторське обслуговування від 17.08.2010 р. укладеного між ТОВ "Полімерна компанія" та ТОВ "Геотранс Сервіс". Згідно розділу "Зобов'язання Експедитора" п.2.1 Договору №98/10 "Експедитор організує й здійснює перевезення, перевалки, зберігання, супроводження, ТЕО вантажів й їхнє навантаження на судна за дорученням й заявками Замовника".

Суд зазначає, що ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" були надані усі необхідні документи та пояснення контролюючому органу.

На кожну поставку товару ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" має наступні документи: видаткову накладу і рахунок-фактуру ТОВ "Полімерна компанія", довіреність та акт приймання-передачі майна.

ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" на підставі Генерального договору №121/12 на транспортне-експедиторське обслуговування від 27.08.2012р. укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Геотранс Сервіс" отримує послуги зі зберігання товару. Відповідно до п.2.1 Договору №121/12 "Експедитор організує й здійснює перевезення, перевалки, зберігання, супроводження, ТЕО вантажів й їхнє навантаження на судна за дорученням й заявками Замовника".

Оскільки продукція Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна компанія" також знаходиться у складських приміщеннях за адресами м. Одеса, ст. Усатово, вул. Залізничників, 14 і м. Харків, вул. Біологічна, 6 на підставі Генерального договору №98/10 на транспортне експедиторське обслуговування від 17.08.2010 р. між ТОВ "Полімерна компанія" і ТОВ "Геотранс Сервіс", то перевезення відбувається не автомобільним транспортом на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт" та Інструкції "Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи", а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. №8 "Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів".

Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про автомобільний транспорт" регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень. Автомобілі, у тому числі вантажні автомобілі використовуються на дорожніх мережах загального користування.

Враховуючи те, що кожна партія товару, що передавалась від ТОВ "Полімерна компанія" та ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" до ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" мала вагу біля двадцяти тон та великі габарити, переміщення продукції між ТОВ "Полімерна компанія" і ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС", яка зберігається на складах Експедитора ТОВ "Геотранс Сервіс" за адресами м. Одеса, ст. Усатово, вул. Залізничників, 14 і м. Харків, вул. Біологічна, 6 переміщувалась вілочними навантажувачами. Вілочні навантажувачи є технологічним транспортним засобом. Технологічний транспортний засіб діє та реєструється у державних органах влади згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. №8 "Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів". Цей Порядок визначає процедуру відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування.

Згідно п.2.1 "Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів" великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб - великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва.

Таким чином в даному випадку переміщення товару відбувається без використання ТТН, як первинного документу.

Зазначене підтверджує і Постанова ВАСУ від 19.07.2012р. у справі №К 9991/16861/12: "Щодо посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, слід вказати на її недоцільність, оскільки складські приміщення ПП " __" і ПП "__" знаходяться в суміжних будівлях, а тому для переміщення товару використання транспортних засобів не було необхідним". Так, ухвалою від 23.07.2012р. у справі №К-4817/10 ВАСУ зазначено, що за умови надання платником податку інших документів, згаданого закону ("Про оподаткування прибутку підприємств"), товарно-транспортна накладна не є визначальним підставою для віднесення витрат, пов'язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей, до складу валових, оскільки відповідною транспортною документацією повинні бути підтверджені витрати по послугах з перевезення вантажів, а не операції з придбання товарно-матеріальних цінностей".

В свою чергу в ухвалі ВАСУ від 26.06.2012 г. по справі №К-27230/10, зазначено, що відповідно до розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р., - Товарно транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, прийняття, передача, перевезення, здача вантажу і взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 зазначених Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Подорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускаються. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно товарно-транспортної накладної водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий примірники, завірені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається перевізнику.

Разом з тим, зазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правила податкового обліку валових витрат платників податку, а лише визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, передбачені зазначеними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей.

Аналогічна позиція викладена у справі № К/800/49091/13 ВАСУ від 21.10.2014р.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 "Щодо підтвердження даних податкового обліку", наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

У Листі Міндоходів України від 19.09.2013 р. №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 "Щодо обов'язкової наявності товарно-транспортної накладної для підтвердження податкових витрат" зазначено, що первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій, є підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах і повинні зберігатися на підприємстві протягом трьох років. Факт здійснення вантажних перевезень автомобільним транспортом повинен бути підтверджений транспортною документацією, основним документом з якої є товарно-транспортна накладна.

Платник податку на прибуток, який придбаває послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, у разі відсутності товарно-транспортної накладної не вправі враховувати вартість послуг з перевезення вантажів під час формування собівартості придбаних (виготовлених) і реалізованих товарів, робіт, послуг.

При цьому, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації або, як виняток, заяви зі скаргою на постачальника, бухгалтерської довідки або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку обов'язкових документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

В Листі Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України" вказано, що згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, суд зазначає наступне, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції. При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Продукція, яка була отримана від ТОВ "Полімерна компанія" та ТОВ "ХІМТРЕЙДРЕСУРС" використовувалась ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" у господарській діяльності, тобто продана іншим контрагентам. Кожна з цих операцій з контрагентами була прибутковою. Рух продукції від ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" до контрагентів підтверджується наявними первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

Отриманий прибуток по операціям з ТОВ "ХИМТРЕЙДРЕСУРС" за період 2012-2014 р. склав 153 686 грн. Податок на додану вартість та на прибуток по даним операціям був сплачений у повному обсязі, що підтверджується результатами перевірки.

Суд зазначає, що отриманий прибуток по операціям з ТОВ "Полімерна компанія" за період 2012-2014 р. склав 610495,78 грн. Податок на додану вартість та на прибуток по даним операціям був сплачений у повному обсязі, що підтверджується результатами перевірки.

Таким чином, підтверджується те, що товар був використаний у власній господарській діяльності та відбулася зміна зобов'язаннях платника податків, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС". Отже відбувся рух активів у процесі здійснення господарської операції, тобто їх придбання та подальший продаж. Також встановлена правосуб'єктність учасників господарської операції з придбання, яка є підставою для формування податкового кредиту. Учасники цієї господарської операції не є дефектними ні на час здійснення операцій, ні на даний час (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо), що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюдненими даними щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість. В акті перевірки не має посилання на таки обставини. Також не надано доказів не сплати учасниками господарських операцій податків до бюджету на протязі періоду 2012-2014 років.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" з ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_1) по операціям з отримання юридичних послуг, суд зазначає наступне.

Між ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" та ФОП ОСОБА_6 укладено договори про надання юридичних послуг, а саме ФОП ОСОБА_6 взяв на себе зобов'язання з оформлення Висновку щодо продовження стоків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією в центральному органі виконавчої влади, а саме в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України.

ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС2 надано документи, згідно яких встановлено, що ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" мав відносини з ФОП ОСОБА_6, у зв'язку із чим вартість отриманих послуг було включено до витрат за відповідні періоди 2014 р., згідно наступних документів:

- договір про надання юридичних послуг №103 від 11.08.2014 р.;

- договір про надання юридичних послуг №139 від 18.11.2014 р.;

- рахунки №103 від 11.08.2014 р. та №139 від 18.11.2014 р.;

- акти здачі-приймання наданих послуг від 16.09.2014 р. та від 08.12.2014 р.;

- платіжні доручення.

Окрім первинної бухгалтерської документації на підтвердження наданих послуг ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" надало до міжнародні контракти у зв'язку із якими виникла необхідність у отриманні Висновків Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, надало отримані Висновки щодо продовження стоків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічними операціями №876 та №1270, підготовлені Виконавцем згідно договору запити до органів виконавчої влади та відповіді Міністерства, а також видану від ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" на ім'я ОСОБА_6 довіреність від 28.08.2014 р.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що для формування в тому числі і податкового кредиту, необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Щодо взаємовідносин ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" з ТОВ "Мануал Груп" (код за ЄДРПОУ 38237732) по операціям з придбання комп'ютерної техніки та комплектуючих, суд зазначає наступне, ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" у ТОВ "Мануал Груп" придбало комп'ютерну техніку а саме:

- джерело безперебійного живлення Powercom BNT 800AP USB;

- комплект Logitech Cordless Desktop MK260 Black Ru (920-003011);

- корпус Cooler Master Centurion 534+ Black 460W;

- материнська плата Asus Socket 1155 iH77 P8H77-V LE ATX;

- модуль пам'яті DDP III 4GB PC3-10600 Silicon Power (1333MHz);

- накопичувач HDD 3.5'' SATA 1000GB WD WD10EALX 7200rpm 32MB;

- оптичний привід DVD+ -RW Asus DRW-24B5ST Black bulk;

- програмне забезпечення MS Win Server 2008 Std R2 Rus SP1 64-Bit DSP OEI DVD 1-4CPU 5 Clt1 pkP73-05121;

- процесор Intel Core i5-3550 3.30GHz LGA1155 BOX;

- ліцензія на використання Dr.Web для Windows Server Suite 12 міс.;

- ліцензія на використання MS Win 2012 Rmt Dsktp Svcs CAL SNGL OLP NL DvcCAL (6VC-02071).

На підтвердження чого ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" надало ГУ ДФС у Харківській області наступні документи: виставлений ТОВ "Мануал Груп" (код за ЄДРПОУ 38237732) рахунок-фактура №МСФ-0712/0303 від 07.12.2012 р., довіреність №65 на отримання матеріальних цінностей від 25.12.2012 р. видану ОСОБА_7, видаткову накладну №РН-0008846 від 25.12.2012 р., що підтверджує передання придбаних товарів, податкову накладну №585 від 11.12.2012 р., що також підтверджує передання придбаних товарів, банківську виписку по рахунку №26006337322 від 10.12.2012 р., що підтверджує перерахування ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" на розрахунковий рахунок ТОВ "Мануал Груп" (код за ЄДРПОУ 38237732) грошових коштів у розмірі 17 931,84 грн.

Статтями 626,629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правочин - правомірний, тобто не заборонений законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конституційною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст.. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Крім того, згідно з пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, Податковим кодексом України визначено, що отримання податкової накладної вже є свідченням отримання товарів/послуг від постачальника. ДПІ в Акті не заперечує факт отримання Позивачем податкових накладних. Вищезазначені суми податку на додану вартість за податковими накладними були включені ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні були включені до реєстру податкових накладних за відповідні періоди.

Податкові накладні, які дають право на податковий кредит з ПДВ та які виписані в адресу ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС", складені без порушень по факту поставки (придбання) товару: по першій події, що відбулася.

В п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи, що на момент здійснення операції та на момент перевірки податкові накладні та інші первинні документи бухгалтерського обліку були в наявності у ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС", то відсутні будь-які правові підстави для застосування до ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" будь-яких санкцій.

Щодо відсутності товарно- транспортної накладної слід зазначити, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" товару та його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Транспортування відбувалось водієм ОСОБА_7 на його особистому автомобілі марки ГАЗ24, білого кольору, 1971 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2. Вказаний транспортний засіб винаймався ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" у ОСОБА_7 (який як зазначено вище працював водієм на підприємстві) на підставі Договору найму (оренди) транспортного засобу від 26.10.2011 р., що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дубновою О.В. (копія договору надається).

Дії ДПІ у Печерському районі, що полягали у проведенні зустрічної звірки ТОВ "Мануал Груп" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків, а також зазначення в актах про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин платниками податків є протиправними, виходячи з наступного.

Так, даними Актами встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ "Мануал Груп" з ТОВ "Будівельний дім "Асторіон" (код за ЄДРПОУ 37955051), ТОВ "Топ-Трейд" (код за ЄДРПОУ 31991217) та ТОВ "Отік" (код за ЄДРПОУ 34047078).

Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2.,21.1.4. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функції; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК, - з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Так, відповідно п.2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з п.4 Порядку, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до п.7 Порядку за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Порядок реалізації матеріалів зустрічних звірок передбачено наказом ДПА України від 22.04.2011р. № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок".

Відповідно до п.3.3 Наказу обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку.

Відтак, надсилання платнику податків, щодо якого проводиться зустрічна звірка, запиту про подання інформації та її документального підтвердження, є обов'язковим етапом порядку проведення зустрічної звірки. Крім того, проведення зустрічної звірки можливе лише після отримання податковим органом від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження.

Згідно п.4.4 наказу у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Посилання ГУ ДФС у Харківській області на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мануал Груп" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків - не тягне за собою недійсність усіх угод та сумнівність господарських операцій та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних і не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту.

Слід наголосити, що відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

У постанові Верховного суду України від 13.01.2009 року по справі № 09/05 викладено, що покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем, ані за можливу недостовірність відомостей про продавця, що містяться у Єдиному реєстрі, за діяльності продавцем.

Крім того, у довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року "Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону "Про податок на додану вартість" викладено, зокрема, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, допущені порушення одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

До того ж, ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" жодних порушень не вчинено, ГУ ДФС у Харківській області безпідставно поклав на ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" відповідальність за дії його контрагента (ТОВ "Мануал Груп").

Відповідно до пп. 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи викладене, ТОВ "ПОЛІМЕР-ТРЕЙД ПЛЮС" доведено, що здійснена ним господарська операція з контрагентом носять реальний характер, а отриманий товар використаний в межах господарської діяльності.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, непідтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківської області, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0000011411 від 06.06.2016 року, №0000061402 від 11.03.2016 року, №0000071402 від 11.03.2016 року, №0000081402 від 11.03.2016 року, №0000252207 від 11.03.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс" (код 37765087) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 69049,95 грн. (шістдесят дев'ять тисяч сорок дев'ять) грн. 95 коп.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Трейд Плюс" (код 37765087) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 96370 грн. (дев'яноста шість тисяч триста сімдесят) грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19.09.2016 року.

Суддя Полях Н.А.