Рішення

від 12.09.2016 по справі 127/23351/15-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/23351/15-ц

Провадження № 2/127/1073/16

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 вересня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Прокопчук А.В.,

при секретарі - Поливаній Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

її представника ОСОБА_4,

представника відповідача ПП "Фірма "ВІНМОСТ" -

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного підприємства "Фірма "ВІНМОСТ", Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, про визнання незаконним та скасування заяви про передачу майна, як внесок статутного фонду, рішення зборів учасників приватного підприємства, рішення про державну реєстрацію права та їх обтяження, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та номеру запису про право власності, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3, приватного підприємства "Фірма "ВІНМОСТ ", департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування заяви про передачу майна як внесок до статутного фонду, рішення зборів власників приватного підприємства, рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень та свідоцтва про право власності на нерухоме майно. У позові вказує про те, що 26 січня 2002 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2014 року був розірваний. У період шлюбу у них народилось троє дітей: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. У липні 2005 року ОСОБА_3 стала одним із власників ПП "Фірма "ВІНМОСТ". Кошти, які вносились у статутний фонд підприємства належали їм на праві спільної сумісної власності і він давав свою згоду на внесення цих коштів. У травні 2009 року ОСОБА_3 вийшла зі складу засновників ПП "Фірма "ВІНМОСТ" і за її заявою в рахунок компенсації її частки у статутному фонді підприємства ПП "Фірма "ВІНМОСТ" передало їй у власність ? частку приміщень медичного центру, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Зодчих, 18. Зазначене приміщення збудоване на підставі договору на будівництво від 24 червня 2005 року, який був укладений між ТОВ "Бета-В", ПП "Фірма "ВІНМОСТ" та концерном "Поділля". На початку 2008 року ПП "Фірма "ВІНМОСТ" отримало свідоцтво про право власності на медичний центр № 585 від 24.01.2008 року. Під час будівництва та ремонту приміщення медичного центру витрачались сімейні кошти, отримані разом з ОСОБА_3 у шлюбі. Він постійно був на будівництві і під його наглядом здійснювався ремонт. Ним наймались будівельники на ремонт, він купляв необхідні будівельні матеріали, привозив їх до об'єкту, вчиняв інші розпорядчі дії. В серпні 2009 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на нежиле приміщення № 1347 від 13 серпня 2009 року взамін свідоцтва № 585 від 24.01.2008 року. Свідоцтво було видане на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 13.08.2009 року. Вважає, що ? частка приміщень медичного центру є одним із об'єктів права спільної з ОСОБА_3 сумісної власності, яким ОСОБА_3 розпорядилась без його згоди, передавши це приміщення у власність ПП "Фірма "ВІНМОСТ" як внесок до статутного фонду, що оформлено рішенням зборів власників № 12 від 24 лютого 2014 року. Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області незаконно, на його думку, постановила рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 11218688 від 26 лютого 2014 року, що стало підставою для видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року серії САК № 529683, яке, на його думку, також є незаконним. Реєстрація прав на нерухоме майно, як зазначено у позові, відбулась з порушенням п. 52 порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, оскільки при передачі до статутного фонду підприємства спірного приміщення, він не давав своєї письмової згоди як співвласник приміщення. Посилаючись на відповідні цивільно-правові норми вважає, що заява ОСОБА_3 про передачу майна як внесок до статутного фонду, рішення зборів власників приватного підприємства ПП "Фірма "ВІНМОСТ" № 12 від 24 лютого 2014 року, рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень № 11218688 від 26 лютого 2014 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року серії САК № 529683 є незаконними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та дали пояснення, аналогічні тим, які викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник позов не визнали та пояснили суду, що внески до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ" ОСОБА_3 вносились з її особистих коштів, до яких позивач не має жодного стосунку. Ці кошти належали їй ще до шлюбу і отримала вона їх з продажу власних цінних паперів. Спірне приміщення ніколи не належало подружжю ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, тому вона не мала отримувати письмову згоду свого чоловіка на передачу цього приміщення у власність ПП "Фірма "ВІНМОСТ". Разом з тим, ОСОБА_3 та її представник повідомили, що у 2014 році передача спірного приміщення ПП "Фірма "ВІНМОСТ " відбулась не як внесок до статутного фонду, а як повернення майна за взаємною згодою між ОСОБА_3 та ПП "Фірма "ВІНМОСТ", оскільки вартість майна, яке ОСОБА_3 отримала від ПП "Фірма "ВІНМОСТ" як компенсацію своєї частки у статутному фонді підприємства перевищувала вартість її частки у статному фонді, яка нею була реально внесена. Просили суд відмовити у позові.

Представник відповідача ПП "Фірма "ВІНМОСТ " ОСОБА_5 позов не визнав та пояснив суду, що 24 червня 2005 року між ТОВ "Бета-В", ПП "Фірма "ВІНМОСТ" та концерном "Поділля" був укладений договір на будівництво медичного центру № 15/1, згідно з яким концерн "Поділля" зобов'язався збудувати за кошти ТОВ "Бета-В " та ПП "Фірма "ВІНМОСТ" приміщення медичного центру загальною площею 189,9 кв.м. ОСОБА_3 стала співвласником підприємства з часткою у розмірі 280000 гривень, що становить 40% статутного фонду відповідно до рішення зборів власників ПП "Фірма "ВІНМОСТ", яке оформлене протоколом № 3 від 06 липня 2005. Після закінчення будівництва медичного центру 24.01.2008 року ПП "Фірма "ВІНМОСТ" отримала свідоцтво про право власності на ? частку цього приміщення. Усі кошти, які залучались для будівництва ? частки медичного центру та ремонтних робіт у ньому належали виключно ПП "Фірма "ВІНМОСТ". У 2009 році ОСОБА_3 звернулась до ПП "Фірма "ВІНМОСТ" із заявою про вихід с числа власників підприємства з проханням компенсувати вартість її частки шляхом передачі права власності на ? частку приміщення медичного центру по вул. Зодчих, 18 у м. Вінниці. Така заява ОСОБА_3 була задоволена і рішенням зборів власників підприємства № 6 від 19 травня 2009 року приміщення медичного центру було передане ОСОБА_3 як компенсація вартості її частки у статному фонді, після чого ОСОБА_3 було отримане свідоцтво про право власності на це приміщення від 13.08.2009 року. У 2014 році підприємство з'ясувало, що вартість того майна, яке було передано ОСОБА_3 як компенсацію вартості її частки у статутному фонді перевищує розмір внесених нею коштів до статутного фонду підприємства, оскільки реальна вартість частки ОСОБА_3 у підприємстві була значно нижчою за номінальну вартість і становила 280000 гривень, а вартість приміщень медичного центру складала 592655,86 гривень. Підприємство звернулось до ОСОБА_3 із пропозицією про повернення нею приміщень медичного центру у власність ПП "Фірма "ВІНМОСТ", внаслідок чого їй буде повернуто 280000 гривень, які вона реально внесла до статутного фонду. На цю пропозицію ОСОБА_3 погодилась. Оформлена передача була як внесок ОСОБА_3 цього приміщення до статутного фонду підприємства, хоча приміщення до статутного фонду включені не були. Між сторонами відбулось фактично розірвання попереднього правочину за взаємною згодою. Після цього підприємство отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року. Вважає позов безпідставним, просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача ПП "Фірма "ВІНМОСТ" ОСОБА_9, який є директором підприємства позов не визнав та пояснив суду, що усі кошти, які вносились від імені ОСОБА_3 до статутних фондів підприємств, які він заснував, у тому числі і до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ", належали його дочці ОСОБА_3 на праві особистої власності, якими він забезпечив дочку до укладення нею шлюбу із ОСОБА_1 У 2001 році ОСОБА_3 за його кошти придбала у власність цінні папери, які згодом продала. Отримані від продажу цінних паперів кошти були передані ОСОБА_3 йому для зберігання, які у подальшому використовувались для внесення від імені ОСОБА_3 як її внесок до статутних фондів заснованих ним підприємств. ОСОБА_1 до цих коштів не має жодного стосунку. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради позов не визнала, оскільки усі дії Реєстраційною службою Вінницького міського управління юстиції Вінницької області були вчинені відповідно до чинного на той час законодавства. Вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

26 січня 2002 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2014 року був розірваний (а.с. 10-11 Т. 1).

Відповідно до рішення зборів власників ПП "Фірма "ВІНМОСТ", яке оформлене протоколом № 3 від 06 липня 2005 року ОСОБА_3 стала співвласником підприємства з часткою у розмірі 280000 гривень, що становить 40% статутного фонду (а.с. 236 Т. 1).

24 червня 2005 року між ТОВ "Бета-В", ПП "Фірма "ВІНМОСТ" та концерном "Поділля" був укладений договір на будівництво медичного центру № 15/1 (а.с. 13-14 Т. 1), згідно з яким концерн "Поділля" зобов'язався збудувати за кошти ТОВ "Бета-В" та ПП "Фірма "ВІНМОСТ" приміщення медичного центру загальною площею 189,9 кв.м., а ТОВ "Бета-В", ПП "Фірма "ВІНМОСТ" оплатити це будівництво у рівних частках.

24 січня 2008 року ПП "Фірма "ВІНМОСТ" було видане свідоцтво № 585 про право власності на ? частку приміщень: літери "А" - І поверх - пр. № 172: № 1 - № 14 - 188,5 кв.м., які розташовані у м. Вінниці, по вул. Зодчих, 18 (а.с. 15 Т. 1).

Згідно з рішенням зборів власників підприємства № 6 від 19 травня 2009 року ? частка приміщення медичного центру, яке розташоване по вул. Зодчих, 18 у м. Вінниці було передане ОСОБА_3 як компенсація вартості її частки у статному фонді. Оціночна вартість медичного центру становила 592655,86 гривень (а.с. 237-238 Т. 1).

13.08.2009 року ОСОБА_3 було отримане свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 1347, згідно з яким у її власності перебуває ? частка приміщень: літери "А" - медичний центр - І поверх - пр. № 172: № 1 - № 14 - 188,5 кв.м., які розташовані у м. Вінниці, по вул. Зодчих, 18 (а.с. 16 Т. 1).

24 лютого 2014 року зборами власників ПП "Фірма "ВІНМОСТ" було прийняте рішення № 12, згідно з яким було прийнято у власність підприємства об'єкта нерухомості ( ? частки, що в цілому складається із приміщень: літери "А" - І поверх - пр. № 172: № 1 - № 14 - 188,5 кв.м. (медичний центр), який розташований у м. Вінниці, по вул. Зодчих, 18) вартістю 592655,86 гривень, як внесок до статутного фонду (а.с. 171-173 Т. 1).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26 лютого 2914 року ПП "Фірма "ВІНМОСТ" є власником 1/2 частки нежилого приміщення медичного центру, розташованого за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, "Поділля" район, вулиця Зодчих, будинок 18, приміщення 172, загальною площею 188,5 кв.м. (а.с. 18 Т. 1).

Як на одну з підстав для задоволення позову, позивач у позовній заяві посилається на ту обставину, що його колишня дружина ОСОБА_3 передала ? частку приміщення медичного центру, який розташований по вул. Зодчих, 18 у м. Вінниці у власність ПП "Фірма "ВІНМОСТ" без його письмової згоди як співвласника цього майна.

Однак та обставина, що ОСОБА_1 на час передачі ОСОБА_3 ПП "Фірма "ВІНМОСТ" спірного приміщення був співвласником ? частки приміщення медичного центру, який розташований по вул. Зодчих, 18 у м. Вінниці не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.

У відповідності зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

П. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з ?ясувати джерело і час його придбання.

Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, а й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи ці наведені вище норми права для визначення права спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен на підставі доказів встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти подружжя або їх спільна праця.

Передумовою набуття подружжям спільної сумісної власності на майно є оплатне набуття цього майна за кошти, які належать дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

У судовому засіданні було встановлено, що ? частка приміщень: літери "А" - медичний центр - І поверх - пр. № 172: № 1 - № 14 - 188,5 кв.м., які розташовані у м. Вінниці, по вул. Зодчих, 18 ОСОБА_3 була набута відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 1347 від 13.08.2009 року як компенсація вартості її частки у статутному фонді ПП "Фірма "ВІНМОСТ" після її виходу із числа власників підприємства. Отже при набутті права власності на спірне приміщення спільні сімейні кошти подружжя ОСОБА_3 за це приміщення не сплачувались.

У п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" зазначено, що статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Пунктом 29 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що відповідно до положень статей 57, 61 СК України,ст. 52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Відповідно до зазначених вище норм права ОСОБА_1 в обґрунтування свого твердження, що отримане ОСОБА_3 нерухоме майно, яке було передане їй ПП "Фірма "ВІНМОСТ" як компенсація вартості її частки у статутному фонді підприємства, належить йому та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, мав довести ту обставину, що при внесенні ОСОБА_3 коштів до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ" після її включення до числа власників підприємства, використовувались кошти, які належали йому та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. Адже лише сам по собі вклад до статутного фонду підприємства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і для можливості отримання компенсації цього вкладу іншим із подружжя, який не є і не був власником підприємства, саме він має довести, що грошовий вклад у статутний фонд підприємства був внесений за рахунок спільних коштів та в інтересах сім'ї.

Таких доказів ні позивачем, ні його представником у судовому засіданні подано не було.

Та виписка по особовому рахунку № 26003001488001, яка була надана ПАТ "УКРІНБАНК", на яку посилались позивач та його представник, як на доказ внесення ОСОБА_3 спільних із ОСОБА_1 коштів до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ" (а.с. 106-128 Т. 1), не доводить ці обставини, оскільки у зазначеній виписці відображений рух коштів по рахунку приватного підприємця ОСОБА_1, які, як вбачається із виписки, використовувались приватним підприємцем ОСОБА_1 для здійснення ним підприємницької діяльності. Ні позивач, ні його представник не могли вказати графу у виписці, яка б вказувала на перерахування коштів ОСОБА_1 на рахунок ПП "Фірма "ВІНМОСТ" як внесок до статутного фонду підприємства від імені ОСОБА_3

На інші докази, які б вказували, що внесок до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ" був здійснений ОСОБА_3 із використанням коштів, які належали подружжю ОСОБА_3, ні позивач, ні його представник суду не надали. Також позивачем не було доведено, що вклад до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ" був здійснений ОСОБА_3 в інтересах сім'ї.

Не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи твердження позивача, що під час будівництва та ремонту приміщення медичного центру витрачались сімейні кошти, отримані разом з ОСОБА_3 у шлюбі, що він постійно був на будівництві і під його наглядом здійснювався ремонт, а також те, що ним наймались будівельники на ремонт, він купляв необхідні будівельні матеріали, привозив їх до об'єкту, вчиняв інші розпорядчі дії. На підтвердження зазначених обставин позивач та його представник не надали жодного доказу. Натомість із досліджених судом доказів вбачається, що будівництво медичного центру та оздоблювальні роботи у ньому здійснювались виключно за рахунок ПП "Фірма "ВІНМОСТ", про що свідчать договір на будівництво медичного центру № 15/1 від 24 червня 2005 року (а.с. 13-14 Т. 1) та довідка Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 824/2330/24902724 від 11.04.2008 року "Про результати виїзної позапланової перевірки Приватного підприємства фірма "Вінмост" (код ЄДРПОУ - 24902724) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.04.2007 р. по 01.01.2008 р.»(а.с. 78-79 Т. 2), з якої вбачається, що ПП "Фірма "ВІНМОСТ" витрачало кошти на будівлю приміщення, здійснювало закупівлю будівельних матеріалів та обладнання медичного центру, проводило оплату будівельних робіт у період часу, який передує видачі свідоцтва про право власності від 24 січня 2008 року № 585.

Натомість відповідач ОСОБА_3 та її представник надали суду докази, які свідчать про те, що ОСОБА_3 до укладення нею шлюбу із ОСОБА_1 володіла достатньою сумою коштів, необхідних для внесення своєї частки до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ". Так, в матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу цінних паперів від 15 березня 2001 року (а.с. 80-81 Т. 2), згідно з яким представник Karel Holoubek a. s., trade group та представництво "Карел ОСОБА_10С." продало, ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3Л.) ОСОБА_11 купила цінні папери на загальну суму 1 950 000 німецьких марок, що становило 4 960 800 гривень. З договору купівлі-продажу цінних паперів від 19 вересня 2001 року (а.с. 82-83 Т. 2) вбачається, що ОСОБА_12 продала, а представник Karel Holoubek a. s., trade group та представництво "Карел ОСОБА_10С." купило цінні папери на загальну суму 1 950 000 німецьких марок, що становило 4 960 800 гривень.

На підставі наведених вище письмових доказів суд вважає доведеною ту обставину, що до укладення шлюбу ОСОБА_3 володіла грошовими коштами на загальну суму 1 950 000 німецьких марок, що на той період часу було еквівалентним 4 960 800 гривень, тому мала достатньо особистих коштів не лише для внесення до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ".

За таких обставин суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 внесла до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ" свої особисті кошти, тому ? частка приміщень: літери "А" - медичний центр - І поверх - пр. № 172: № 1 - № 14 - 188,5 кв.м., які розташовані у м. Вінниці, по вул. Зодчих, 18, яка нею була отримана як компенсація вартості її частки у статутному фонді ПП "Фірма "ВІНМОСТ" є її особистою власністю. Таким чином, згода ОСОБА_1 на передачу ОСОБА_3 цієї частки до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ" у лютому 2014 року не потребувалась.

Разом з тим у судовому засіданні було встановлено, що при передачі частки приміщень медичного центру від ОСОБА_3 до ПП "Фірма "ВІНМОСТ" у лютому 2014 року було допущено порушення вимог чинного законодавства, що дає суду підстави для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Пунктом 52 Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року, яка була чинною на момент видачі оспорюваних правовстановлюючих документів, було передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв'язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Відповідно до зазначеної вище норми права, видача свідоцтва у зв'язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи могло відбутись виключно у тому випадку, якщо це майно передається юридичній особі як внесок до статутного фонду.

За таких обставин для правильного вирішення спору суду необхідно з'ясувати, чи було передано спірне майно від ОСОБА_3 до ПП "Фірма "ВІНМОСТ" саме як внесок до статутного фонду підприємства.

Відповідно до ст. 113 ГК України, приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їхньої) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватного підприємства визначається ГК України та іншими законами. ГК України не містить спеціальних норм щодо формування статутного фонду приватного підприємства. Відсутні такі норми і у інших нормативно-правових актах. Тому, для визначення правильності створення статутного фонду приватного підприємства суд керується загальними положеннями ГК України.

Приватне підприємство визнається суб'єктом господарювання у розумінні статті 55 ГК України та діє на основі статуту.

Формування статутного фонду суб'єкта господарювання, передбачений ст.86 ГК України, де зазначено, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Таким чином, вклад до статутного фонду суб'єкта господарювання може бути внесений виключно засновниками або власниками цього суб'єкта, які внаслідок внесення вкладу набувають корпоративні права у цьому суб'єкті господарювання.

Як вбачається з рішення № 12 власників ПП "Фірма "ВІНМОСТ" від 24.02.2014 року, станом на цей день ОСОБА_3 не була співвласником підприємства. Після прийняття рішення про прийняття ? частки медичного центру від ОСОБА_3, остання не була введена до складу співвласників ПП "Фірма "ВІНМОСТ", тобто жодних корпоративних прав не набула.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що передача ОСОБА_3 належної їй частки медичного центру була здійснена саме до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ", що виключало можливість прийняття зборами власників ПП "Фірма "ВІНМОСТ" рішення № 12 від 24.02.2014 року, прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 лютого 2014 року за № 11218688 та видачу на ім'я ПП "Фірма "ВІНМОСТ" свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року серія САК № 529683.

Крім того, як повідомили суду представники ПП "Фірма "ВІНМОСТ" ОСОБА_3 станом на 24.02.2014 року не була власником підприємства і після прийняття у власність підприємства належної ОСОБА_3 частки медичного центру, остання не була введена до числа співвласників.

Таким чином, суд вважає, що незважаючи на своє особисте право розпорядитись належним їй майном на власний розсуд, ОСОБА_3 неналежним чином розпорядилась цим правом, чим було допущено порушення вимог чинного на той час законодавства України, що дає підстави суду частково задовольнити позов ОСОБА_1, а саме визнання незаконним та скасування заяви про передачу майна, як внесок статутного фонду, рішення зборів учасників приватного підприємства, рішення про державну реєстрацію права та їх обтяження, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та номеру запису про право власності, та як задоволення даних позовних вимог є взаємопов'язані.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконною та скасування заяви ОСОБА_3 про передачу майна як внесок до статутного фонду ПП "Фірма "ВІНМОСТ". Будь-яка заява фізичної особи є її особистим волевиявленням і сама по собі не створює юридичних прав та обов'язків. Чинним законодавством України не передбачена можливість визнання незаконними та скасування заяв фізичних осіб, що унеможливлює задоволення цієї позовної вимоги.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3 та ПП "Фірма "ВІНМОСТ" на користь позивача слід стягнути 2 140,80 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 61 СК України, ст.ст. 86, 113 ГК України, Пунктом 52 Постанови КМУ № 868 від 17 жовтня 2013 року, п.п. 23, 28, 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", ст.ст. 10, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного підприємства "Фірма "ВІНМОСТ", Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, про визнання незаконним та скасування заяви про передачу майна, як внесок статутного фонду, рішення зборів учасників приватного підприємства, рішення про державну реєстрацію права та їх обтяження, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та номеру запису про право власності - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення зборів власників приватного підприємства "Фірма "ВІНМОСТ" № 12 від 24 лютого 2014 року про прийняття у власність підприємства обєкта нерухомості, виплати ОСОБА_3 частки у грошовій формі, збільшення статутного фонду та зміни статуту.

Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 26 лютого 2014 року за № 11218688.

Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.02.2014 року серія САК № 529683 на ? частку нежилого приміщення медичного центру, розташованого за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, «Поділля» район, вулиця Зодчих, будинок № 18, приміщення 172, загальною площею 188,5 кв.м., власником якого є приватне підприємство "Фірма "ВІНМОСТ".

Скасувати номер запису про право власності: 4799228, дата, час державної реєстрації 26.02.2014 року 14:12:54, що зроблений державним реєстратором ОСОБА_13, Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та приватного підприємства "Фірма "ВІНМОСТ" (код ЄДРПОУ 24902724, 21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 14а), на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 2 140 (дві тисячі сто сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, у відсутність яких воно ухвалене, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: