Ухвала

від 07.09.2016 по справі 5002-9/1127-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"07" вересня 2016 р. Справа № 5002-9/1127-2011

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» на дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №5002-9/1127-2011

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» , м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства В«СхідВ» , АР Крим , м. Сімферополь

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача (скаржник) : ОСОБА_1, довіреність №010-01/2868 від 05.07.2016;

від відповідача : не з’явився;

від ДВС : Малащук Ю,А, довіреність №20-023/491 від 30.12.15.

08.02.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягають у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.06.2016 у виконавчому проваджені ВП №47387121 з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 у справі №5002-9/1127-2011. Скаржник просить: визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повернення АТ «Укрексімбанк» наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 №5002-9/1127-2011; скасувати постанову від 30.06.2016 про повернення виконавчого документа стягувачеві; зобов’язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду АРК від 17.04.2012 №5002-9/1127-2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.07.2016 прийнято до розгляду скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», розгляд справи призначено на 07.09.2016.

07.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №47387121.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав заявлені в скарзі вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відділу ДВС проти задоволення скарги заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, пояснень не надав.

Заслухавши пояснення представника скаржника та відділу ДВС, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2011 позов публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства „СхідВ» на користь публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» 5 912 335,40 доларів США та 31 249,91 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов’язань за кредитним договором №151107К79 від 14 грудня 2007 року та договором поруки №151107Р21 від 14 грудня 2007 року.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2011 року у справі №5002-9/1127-2011 залишено без змін.

На виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 у справі №5002-9/1127-2011 було видано наказ.

27.04.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №47387121 за примусовим наказом від 17.04.2012 №5002-9/1127-2011.

27.04.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

27.04.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були зроблені запити до Державно інспекції України з безпеки на морському ті річковому транспорті про надання інформації стосовно катерів, яхт; до Департаменту ДАІ МВС України про надання інформації зареєстрованих транспортних засобів.

03.06.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена постанова про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

01.09.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена постанова про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

30.06.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова про повернення виконавчого документу обґрунтована тим, що боржник знаходиться на території Автономної республіки Крим, на якій Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» заборонено вчинення правочинів щодо нерухомого майна, та державний виконавець позбавлений можливості звернути стягнення на майно боржника.

Заявник зазначає, що державний виконавець в порушення вимог ст.ст. 6, 11, 40 Закону України «Про виконавче провадження» не вжив відповідних заходів щодо повного, своєчасного та неупередженого вчинення виконавчих дій та безпідставно повернув стягувачеві наказ господарського суду АР Крим.

Дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження, суд дійшов висновку про задоволення скарги, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень (ч. 2 ст. 121-2 ГПК України).

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У звязку з викладеним, розгляд даної скарги здійснюється господарським судом Київської області, що наділений, для цього, відповідними повноваженнями.

Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно з приписами статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Отже обов’язком саме органів виконавчої служби є забезпечення повного, своєчасного та неупередженого виконання рішення суду.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У відповідності з приписами ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є, в тому числі, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Частиною 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

При винесені оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа державний виконавець посилався на те, що боржник знаходиться на території Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

В оскаржуваній постанові виконавець зазначив, що державний виконавець позбавлений можливості звернути стягнення на майно боржника, оскільки наявна заборона з приводу вчинення правочинів щодо нерухомого майна.

Суд зазначає, що посилання в постанові від 30.06.2016 року на наявну встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника є безпідставним, оскільки чинне законодавство України не містить норм, які забороняють звертати стягнення на майно, яке знаходиться на території Автономної Республіки Крим.

З приписів вищезазначених норм вбачається, що територія Автономної Республіки Крим є тимчасово окупованою територією України, а оскільки судові рішення, ухвалені судами іменем України є обов'язковими до виконання на всій території України, суд вважає неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві з мотивів наявності заборони з приводу вчинення правочинів щодо нерухомого майна.

Окрім того, суд констатує той факт, що наказ господарського суду Автономної республіки Крим від 17.04.2012 тривалий час перебуває на виконанні у виконавця, не виконано та повернення виконавчого документу з підстав неможливості звернення стягнення на майно, що належить боржнику може бути розцінене, як порушення норм Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», зокрема права на справедливий суд, адже незабезпечення ефективного механізму виконання судового рішення, що набрало законної сили впродовж розумного строку є порушенням саме ст.. 6 зазначеної Конвенції.

Наведене, вимагає від суду вжиття ефективних заходів з метою недопущення погіршення становища стягувача, зумовлює висновки суду про задоволення скарги у повному обсязі, адже судом встановлено недотримання органами ДВС положень Закону України «Про виконавче провадження» щодо процедури та підстав для повернення виконавчого документу.

За таких обставин, скарга ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в порядку ст. 121-2 ГПК України на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказа господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 №5002-9/1127-2011 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати незаконним дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України щодо повернення АТ «Укрексімбанк» наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 №5002-9/1127-2011.

2. Скасувати постанову від 30.06.2016, винесену в рамках ВП №47387121 з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 №5002-9/1127-2011, про проведення виконавчого документа стягувачеві.

3. Зобов’язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 №5002-9/1127-2011.

Суддя Р.М. Колесник