Ухвала

від 31.01.2017 по справі 5002-9/1127-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 січня 2017 року Справа № 5002-9/1127-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Плюшка І.А.,

Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 р. за скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 5002-9/1127-2011 господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Відкритого акціонерного товариства "Схід" про стягнення коштів, -

В с т а н о в и в :

Подана Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 4 Закон України "Про судовий збір", встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, з 01.09.2015 року набрав чинності Закон України №484-VІІІ від 22.05.2015 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Згідно з п.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції зі змінами, які набрали чинності 01.09.2015р.), за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (в даному випадку на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено у розмірі 1378,00 грн.).

Звертаючись з касаційною скаргою Заявником не додано доказів сплати судового збору. Водночас, Заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивуючи тим, що Заявник є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв'язку з досить стислими строками подачі касаційної скарги просить суд відстрочити сплату судового збору до винесення судом рішення у справі.

Разом з цим, відповідно до статті 8 ЗУ "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, або звільнення від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі.

Колегія суддів вважає, що клопотання про відстрочення судового збору не підлягає задоволенню оскільки Заявником, не наведено переконливих доводів та не надано будь-яких доказів того, що фінансове становище останнього робить неможливим на теперішній час сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

При цьому, абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Як видно з матеріалів поданої Заявником касаційної скарги, в якості доказу направлення копії касаційної скарги сторонам у справі Заявником надано копію фіскального чеку, що не є належним доказом надсилання копії касаційної скарги позивачу у справі - Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України". Крім того, як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, звертаючись з касаційною скаргою Заявником не додано до касаційної скарги доказів направлення копій касаційної скарги відповідачу, а саме: Відкритому акціонерному товариству "Схід".

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі, не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст. 86, п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору при поданні касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року у справі № 5002-9/1127-2011.

2. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 р. у справі № 5002-9/1127-2011 господарського суду Київської області повернути без розгляду.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Плюшко І.А.

Самусенко С.С.