Рішення

від 13.09.2016 по справі 922/2183/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р.Справа № 922/2183/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ОЙЛ", с. Таранівка про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов.№ 5196/01-25/09-14 від 01.10.14 р.;

відповідача - ОСОБА_2, дов. б\н від 14.12.15 р.,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ОЙЛ" шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 82593,35 грн., яка складається зі шкоди в розмірі 62883,95 грн. заподіяної внаслідок здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та 19709,40 грн. шкоди заподіяної внаслідок забруднення земельних ресурсів, та судові витрати по справі.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 01.08.16 р. по 29.08.16 р. та з 29.08.16 р. по 05.09.16 р., для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі.

29.08.16 р. відповідач надав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позивач просить стягнути шкоду за період з 07.02.2013 року по 28.02.2013 року, з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року, з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року. При цьому, позивач звернувся з позовом до суду лише 01.07.2016 року, а отже, до періоду, який передує 01.06.2013 року має бути застосована позивна давність в 3 роки. Крім того, відповідач зазначив, що, згідно бухгалтерського обліку, Котлоагрегат El-0,9 був придбаний підприємством в 2014 році та введений в експлуатацію в 2015 році. Відповідач також категорично не погоджується з твердженням позивача щодо наявності в відібраних пробах ґрунтів перевищення допустимих рівнів хімічних речовин, адже, згідно з протоколами відбору та дослідження проб ґрунту №№ 399,400 від 24.06.2016 року Зміївської міжрайонної філії ДУ "Харківський ОСОБА_3", вміст хімічних речовин у дослідженій пробі ґрунту не перевищує допустимих рівнів "Методических указаний по оценке степени опасности загрязнения почвьі химическими веществами" №4266-87 від 13.03.1987 р. Також відповідач зауважив, що при здійснення відбору проб ґрунтів, позивачем такі проби не були опломбовані та ідентифіковані при пакуванні, отже, визначити належність саме відібраним пробам ґрунту не є можливим.

01.09.16 р. позивач надав заперечення на відзив, в якому зазначив, що враховуючи приписи п. 1.9 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" та п. 3.11 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 639 від 10.12.2008 р., Держекоінспекцією не пропущені строки позовної давності, оскільки саме матеріали перевірки Держекоінспекції стали підставою для звернення в до суду. Крім того, відповідно до Звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря TOB "САН ОЙЛ", станом на 03.02.2014 рік Котлоагрегат El-0,9 вже використовувався товариством, оскільки був врахований в інвентаризацію, а у подальшому і у дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №6321786001-1198. Позивач також вважає, що протоколи відбору та дослідження проб ґрунту від 24.06.2015 за №№ 399, 400 не спростовують порушення виявлені Держекоінспекцією під час проведення позапланової перевірки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.16 р., за клопотанням позивача, строк розгляду справи продовжено по 20.09.16 р.

13.09.16 р. відповідач надав доповнення до відзиву, в яких зазначив, що з тексту спірного акту не вбачається факту фіксування порушень, щодо яких позивач склав претензії № 48 від 29.09.2015 року на суму 62883,95 гривень, №38, №39, №40 від 08.09.2015 року на загальну суму 19709,40 гривень. Крім того, відповідач зауважив, що підставою для розрахунку розмір заподіяних державі збитків, за твердженням позивача, є довідка відповідача, в якій зазначений час роботи обладнання. При цьому, достовірність наведених в такій довідці відомостей позивачем не перевірялась. Тобто, позивачем самостійно не встановлений фактичний час роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідач також вважає, що при проведенні перевірки позивачем не встановлено використання відповідачем будь-яких речовин, що мають антропогенний вплив, в господарській діяльності відповідача. Враховуючі, що при відібранні проб ґрунту такі проби не були належним чином опломбовані та ідентифіковані при пакуванні, визначити відповідність проб ґрунту, який вивчався саме відібраним пробам ґрунту не є можливим.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.16 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, через канцелярію суду надав додаткові документи, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.16 р. підтримав свій відзив та доповнення до нього, проти задоволення позовних вимог заперечував.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, Товариство з обмеженою відповідальністю "САН ОЙЛ" в 2011 році отримало право постійного користування земельною ділянкою площею 0,79 га за адресою: Зміївський район, с. Таранівка, в'їзд Зміївський, 1а.

Під час здійснення планової перевірки у 2013 році Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі - Держекоінспекція) були виявлені порушення природоохоронного законодавства, що підтверджується актом №1254/01-03/06-11 від 08.09-08.10 2013 року, внаслідок чого винесено протокол про адміністративне правопорушення від 27.11.2013 року за № 003023 (а.с. 31) та постанову про накладення адміністративного стягнення від 27.11.2013 № 06-23-790 (а.с.32), якими визнано винним енергетика TOB "САН ОЙЛ" ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн. Даний штраф сплачено згідно квитанції від 03.12.2013 № 16.

В період з 02.07.2015 року по 08.07.2015 року Держекоінспекцією, на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 4,6,7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постанови слідчого СВ Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області від 05.06.2015 та наказу Держекоінспекції від 01.07.2015 № 29/01-04 було здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ОЙЛ" (відповідач), яке здійснює діяльність за адресою: Зміївський район, с. Таранівка, в'їзд Зміївський, 1а.

За результатами даної перевірки Держекоінспекцією складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 59/01-04/02-09 від 08.07.2015 року (а.с. 13), який направлено на адресу товариства листом з повідомленням від 08.07.2015 за № 2122/01-25/02-09 (а.с. 23).

Відповідно до вказаного акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру позивачем було встановлено, що джерелами утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря є: ємність для приготування гідроокису натрію (2 шт.); апарат для відбілювання (2 шт.); вакумно - відбільна ємність (2 шт.).

Позивачем було встановлено, що на підприємстві відповідача в наявності дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів № 6321786001-1198 від 07.07.2014, терміном дії до 07.07.2024 року. Дозвіл отримано вперше, таким чином TOB "САН ОЙЛ" до 07.07.2014 року здійснювало виробничу діяльність за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, у період з 07.07.2011 по 07.07.2014 TOB "САН ОЙЛ" здійснювало наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутністю відповідного дозволу, що є порушенням ст.ст. 10. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

В ході проведення перевірки директором товариства була надана довідка від 03.07.2015 року за № 30/7 (а.с. 24), згідно якої вбачається, що TOB "САН ОЙЛ" у період з 07.07.2011 по 06.02.2013, а також у березні, квітні, червні, липні, серпні 2013 року не працювало. Крім того, відповідачем до зазначеної довідки надана інформація про час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2013 рік та 1 квартал 2014 року (а.с. 25-26).

В зв'язку з виявленими порушеннями, Держекоінспекцією з урахуванням часу роботи обладнання, визначених у довідці TOB "САН ОЙЛ" та норм передбачених "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за № 48/16064 розраховано суму шкоди та пред'явлено претензію № 48 від 29.09.2015 (а.с. 27), щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі в розмірі 62883,95 грн., яку було направлено на адресу TOB "САН ОЙЛ".

10 липня 2015 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення позапланового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Держекоінспекцією винесено на адресу відповідача припис № 02-25-20 (а.с. 37), який був оскаржений відповідачем до адміністративного суду. Крім того, відповідач оскаржував наказ по Державній екологічній інспекції у Харківській області від 01.07.2015 року №59/01-04 про проведення перевірки та дії Державної екологічної інспекції у Харківській області, які полягають у проведенні із 02.07.2015 року по 08.07.2015 року перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ОЙЛ".

17 грудня 2015 року Харківським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу по справі № 820/7601/15, якою постанову Харківського окружного адміністративного суду 13.10.2015 року про визнання наказу по Державній екологічній інспекції у Харківській області від 01.07.2015 року №59/01-04 про проведення перевірки законним; визнання законними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області, які полягають у проведенні із 02.07.2015 року по 08.07.2015 року перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ОЙЛ", за результатами якої було складено акт №59/01-04/02-09 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами; визнання законним припис Державної екологічної інспекції у Харківській області від 10.07.2015 року № 02-25-20, прийнятий за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ОЙЛ", проведеною Державною екологічною інспекцією у Харківській області із 02.07.2015 року по 08.07.2015 року, залишено без змін.

Крім того, в ході проведення позапланової перевірки ТОВ "САН ОЙЛ" Держекоінспекцією відібрані проби ґрунту на території товариства, промислового майданчика та території прилеглої до нього, про що свідчить акт від 03.07.2015 за №08-2015/40-43 (а.с. 33).

За результатами дослідження проб виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин (у порівнянні з нормативами гранично-допустимих концентрацій та фоновими значеннями) по таких показниках: амонію (обмінний), у перерахунку на амоній; фосфору рухомому у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5; органічним речовинам, що екстрагуються петролейним ефіром, що відображено у протоколі вимірювання показників складу та властивостей проб ґрунтів від 02.06.2015 № 08-2015/40-43 (а.с. 34).

На підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2017 за № 422/13689, Держекоінспекцією була розрахована шкода, за забруднення земельних ділянок загальний розмір якої становить 19709,40 грн.

Розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої забрудненням земельних ділянок разом з претензіями за №№ 38, 39, 40 від 08.09.2015 (а.с. 39, 42, 45) були надіслані відповідачу.

Однак, після отримання претензій, відповідач шкоду за забруднення земельних ділянок добровільно не сплатив, що і стало причиною для звернення з даним позовом до господарського суду Харківської області.

При цьому, відповідачем була надана заява про застосування строків позовної давності щодо вимоги про стягнення шкоди заподіяної державі в розмірі 62883,95 грн. внаслідок здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 07.02.2013 року по 28.02.2013 року, з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року, з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року.

Суд зазначає, що поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 р. № 639 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. № 48/16064) передбачено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Факт усунення порушення може бути підтверджений отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; документами, що підтверджують виведення з експлуатації устаткування, від якого було зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (п. 3.12 Методики). Розрахунок розмірів відшкодування збитків здійснюється за формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду (п. 4 Методики).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що момент виявлення порушення є початком перебігу строку позовної давності у таких спорах, що кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК.

В п.1.9 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого господарського суду № 04-5/609 від 31.05.2002 Рекомендаціями Вищого господарського суду № 04-5/1429 від 18.11.2003 № 04-06/44 від 25.03.2009) також зазначено, що перебіг строку позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

Так, розрахунок розміру шкоди заподіяний державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснено Держекоінспекцією за період з 01.02.2013 по 31.03.2014 рік, в той же час спірний акт складено 08.07.2015 року, при цьому позов був поданий 04.07.16 р.

Враховуючи викладене, позов подано в межах терміну позовної давності, а тому клопотання відповідача щодо застосування цього терміну задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог в частині стягнення шкоди заподіяної державі в розмірі 62883,95 грн. внаслідок здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, суд зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Приписами статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Товариство з обмеженою відповідальністю "САН ОЙЛ", відповідно до наданих ним (відповідачем) довідок (а.с.24-26), здійснювало господарську діяльність у період з 07.02.2013 року по 28.02.2013 року, з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року, з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року за участю джерел забруднення без спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Щодо тверджень відповідача, що Котлоагрегат ЕІ-0,9 був придбаний відповідачем в 2014 році та введений в експлуатацію в 2015 році, у зв'язку з чим дані визначені у довідці від 03.07.2015 року не відповідають дійсності, суд зазначає, що інформація про час роботи зазначеного обладнання використана позивачем із листа та довідок TOB "САН ОЙЛ" від 03.07.2015 №30/7, які скріплені печатками підприємства та підписані його директором. Суд враховує, що відзив TOB "САН ОЙЛ" від 29.08.2016 року, в якому представник відповідача зазначає про зміну часів роботи Котлоагрегат El-0,9 був виготовлений товариством лише після отримання претензії № 48 від 29.09.2015, тобто, після дізнання відповідачем про суму шкоди, що ставить під сумнів об'єктивність нового розрахунку відповідача. Крім того, відповідно до звіту з інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря TOB "САН ОЙЛ" (а.с. 72-73), станом на 03.02.2014 рік Котлоагрегат Е1-0,9 вже використовувався товариством, оскільки був врахований в інвентаризацію, а у подальшому і у дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №6321786001-1198.

За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно використав надану відповідачем інформацію про часи роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2013-2014 роках (а.с. 25-25) при розрахунку шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 1.2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина завдавача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (Ухвала Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.2005 р.). Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Наведені норми свідчать про те, що для стягнення з відповідача збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, необхідно встановити факт такого викиду. Встановлення факту порушення природоохоронного законодавства у вигляді наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря може мати місце при проведенні перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Порядок проведення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства і оформлення результатів таких перевірок регулюється Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464 (далі - Порядок № 464).

Відповідно до п. 4.13 Порядку № 464, за результатами проведеної перевірки складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з п. 1.4 Порядку № 464, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Відповідно до п. 2.2 Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Оскільки відповідач здійснював в процесі своєї діяльності викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що підтверджується складеним позивачем актом № 59/01-04/02-09 від 08.07.2015 року та наданими відповідачем довідками (а.с. 25-26), суд приходить до висновку про виникнення у останнього зобов'язання з відшкодування завданих державі збитків заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щодо визначення розміру збитків, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно з п. 2.1.2 Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до п. 3.6. Методики, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Підставою нарахування Держекоінспекцією завданих збитків став не сам факт понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а здійснення таких викидів без відповідного дозволу. Вказана обставина правомірно розцінена контролюючим органом як понаднормові викиди, оскільки залучений до матеріалів справи розрахунок належних до сплати збитків здійснений інспектором Держекоінспекції відповідно до наданих безпосередньо відповідачем довідок.

Тобто, нарахування належних до сплати збитків здійснено на підставі Методики з використанням даних відповідача щодо фактичного часу роботи стаціонарних джерел, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період відсутності дозволу.

Таким чином, дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (забруднення атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу), а між цими діями та заподіяними збитками наявний причинно-наслідковий зв'язок.

Заперечення відповідача стосовно того, що акт перевірки Державної екологічної інспекції у Харківській області № 59/01-04/02-09 від 08.07.2015 не може бути доказом вчинення порушення природоохоронного законодавства, оскільки оформлений неналежним чином і не містить інформації, необхідної для висновку про здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин, судом відхиляється, оскільки вказаний акт є чинним, у встановленому законом порядку не скасований, тому є належним та допустимим доказом на підтвердження порушення відповідачем природоохоронного законодавства.

Крім того, факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства встановлено також приписом Державної екологічної інспекції від 10.07.2015 №02-25-20, який був залишений судом в силі.

Викладені обставини свідчать про наявність всіх елементів правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення шкоди, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення шкоди заподіяної державі в розмірі 62883,95 грн. внаслідок здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щодо вимог про стягнення 19709,40 грн. шкоди заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів, суд зазначає наступне.

Статтею 14 Конституції визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 35 Закону України "Про охорону земель", власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням; забезпечувати захист земель від забруднення та засмічення.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 167 Земельного кодексу України, господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлених гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання псування, забруднення, виснаження природних ресурсів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.

У статтях 17, 33, 34, 351 Закону України "Про відходи" встановлено обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, вимоги щодо зберігання та видалення відходів, вимоги щодо поводження з небезпечними та побутовими відходами.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про відходи", суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

У відповідності до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за псування земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Як вже було зазначено, в ході проведення позапланової перевірки ТОВ "САН ОЙЛ" Держекоінспекцією відібрані проби ґрунту на території товариства, промислового майданчика та території прилеглої до нього, про що свідчить акт від 03.07.2015 за №08-2015/40-43 (а.с. 33).

За результатами дослідження проб виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин (у порівнянні з нормативами гранично-допустимих концентрацій та фоновими значеннями) по таких показниках: амонію (обмінний), у перерахунку на амоній; фосфору рухомому у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5; органічним речовинам, що екстрагуються петролейним ефіром, що відображено у протоколі вимірювання показників складу та властивостей проб ґрунтів від 02.06.2015 № 08-2015/40-43 (а.с. 34).

Відповідно до п. 2 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2017 за № 422/13689, забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон. що призводить до їх кількісних або якісних змін.

На підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2017 за № 422/13689, Держекоінспекцією була розрахована шкода, за забруднення земельних ділянок загальний розмір якої становить 19709,40 грн.

Необґрунтованим є посилання відповідача протоколи відбору та дослідження проб ґрунту від 24.06.2015 за №№ 399, 400, як на доказ відсутності факту забруднення земельних ресурсів та як наслідок шкоди, виходячи з наступного.

Так, проби Зміївською міжрайонною філією ДУ "Харківський ОСОБА_5" на TOB САН ОЙЛ" відбиралися 18.06.2016 року, і вони не може бути належними доказами у розумінні статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, оскільки протоколи відбору та дослідження проб ґрунту від 24.06.2015 за №№ 399, 400 складені та відібрані за місяць до проведення перевірки Держекоінспекцією (акт перевірки № 59/01-04/02-09 від 08.07.2015) та через три місяці до нарахування та пред'явлення претензій №№ 38-40 від 08.09.2015.

Крім того, при дослідженні протоколів відбору та дослідження проб ґрунту від 24.06.2015 за №№ 399. 400 вбачається, що місця відбору проб ґрунтів не співпадають із місцями відбору проб ґрунтів відібраних представниками Держекоінспекції та зафіксованих актом відбору проб від 02.07.2015 № 08-2015/40-43.

Також відповідачем, в порушення норм "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2017 за № 422/13689 не надано доказів наявності акредитації у Зміївської міжрайонної філії ДУ "Харківський ОСОБА_5" на проведення відборів проб ґрунту з метою встановлення фактів забруднення земельних ресурсів та на проведення лабораторних досліджень.

На підставі викладеного, протоколи відбору та дослідження проб ґрунту від 24.06.2015 за №№ 399, 400 не спростовують порушення виявлені Держекоінспекцією під час проведення позапланової перевірки.

Як вже було зазначено, акт перевірки № 59/01-04/02-09 від 08.07.2015, припис Держекоінспекції, акт відбору проб ґрунтів № 08-2015/40-43 від 02.07.15 р. та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 08-2015/40-43 від 15.07.15 р. є чинними, отже належними доказами порушення відповідачем природоохоронного законодавства.

Викладені обставини свідчать про наявність всіх елементів правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення шкоди, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення 19709,40 грн. шкоди заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ОЙЛ" (63450, Харківська область, Зміївський район, с. Таранівка, в’їзд Зміївський, 1а, код ЄДРПОУ 37498269) на користь держави (р/р 33117331700240, УК у Зміївському районі Харківської області , код ЄДРПОУ 37315882, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області) шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 82593,35 грн. та судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САН ОЙЛ" (63450, Харківська область, Зміївський район, с. Таранівка, в’їзд Зміївський, 1а, код ЄДРПОУ 37498269) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх, р/р 35214005081164, УК ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37999518, МФО 820172) судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Видати накази після набранням рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_6