Рішення

від 15.09.2016 по справі 346/2600/16-ц

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/2600/16-ц

Провадження № 2/346/953/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю: секретаря Томин О.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства "Підгір"я" приватної фірми "БОС ЛТД" про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та витребування вказаної ділянки з незаконного володіння відповідача, -

В С Т А Н О В И В:

в обґрунтування своїх вимог з урахуванням їх уточнення позивач зазначає, що на підставі рішення Коломийської міської ради від 21.10.2009 року згідно з договором оренди землі від 14.12.2009 року йому надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 12,78 кв.м. для будівництва об'єкту комерційного призначення - роздрібної торгівлі та комерційних послуг в м. Коломиї на території автостанції. Договором передбачено, що він укладений на 50 років та земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об'єктів інфраструктури. Орендодавець в особі позивача вносить орендну плату у відповідності до вимог, передбачених розділом договору В«Орендна плата». Проте, використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд позивач не має можливості у зв'язку з тим, що на ній знаходиться металева конструкція (кіоск) «Ням-ням», власником якої є відповідач. Пропозиція позивача вирішити спір шляхом усунення перешкод у розпорядженні вищенаведеною земельною ділянкою без звернення до суду під час проведення досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, не була прийнята відповідачем. Позивач, посилаючись на ст. 27 Закону України «Про оренду землі», вказує, що йому як орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку. Він також з підстав, зазначених в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-150/04/4-13 від 28.01.2013 року , має всі необхідні передумови для пред'явлення віндикаційного позову, оскільки будучи власником земельної ділянки не здійснює фактичне володіння нею, через те, що вона знаходиться в повному розпорядженні відповідача, зберігається в натурі та є індивідуально визначеною, а віндикаційний позов, пред'явлений позивачем, спрямований на захист його речових прав на вказану земельну ділянку. Крім того, представник відповідача в своїх поясненнях не заперечує факту перебування земельної ділянки у фактичному володінні відповідача. Тому позивач просить витребувати у відповідача цю земельну ділянку, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні нею, зобов'язати відповідача привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення тимчасової металевої споруди (кіоску) за рахунок відповідача, а також стягнути з останнього в його користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить його позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, оскільки з позивачем пред'явлено 2 позови, віндикаційний та негаторний, а може бути задоволений тільки один. Крім того, згідно з договором оренди, укладеним 28.01.2003 року між ВАТ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій 12699» ( орендодавець) та ДП «Підгір'я ( орендар), орендодавець виділив місце для встановлення торгівельного кіоску на території автостанції в м. Коломиї (автовокзал) зонального відділення станцій площею 9 кв.м. Тому відповідачем правомірно встановлено вказаний кіоск.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до договору оренди, укладеного 14.12.2009 року між Коломийською міською радою в особі міського голови ОСОБА_3 (орендодавця) та позивача (орендаря), на підставі рішення цієї ради №2368 12/2009 від 21.10.2009 року «Про надання в оренду земельних ділянок», останній прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва об'єкту комерційного призначення - роздрібної торгівлі та комерційних послуг в м. Коломиї на території автостанції (а.с. 6,7).

Факт передачі вказаної земельної ділянки позивачу стверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 14.12.2009 року (а.с. 8).

Пунктами 4, 8 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об'єктів інфраструктури. Договір укладено на 50 років.

Відповідно до експлікації угідь ситуаційної схеми, погодженої відділом Держкомзему в м.Коломиї, головним архітектором м. Коломия, ВУКМ та замовником ОСОБА_1 площа вказаної земельної ділянки становить 12, 78 кв.м.(а.с. 9).

Кадастровим планом земельної ділянки на території автостанції м.Коломиї описано межі зазначеної земельної ділянки (а.с. 10).

Актом встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 10.07.2009 року проведено встановлення меж цієї земельної ділянки в натурі (а.с. 11).

Постановою, винесеною слідчим СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 19.04.2016 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016090180000100 від 02.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, по факту самовільного розміщення тимчасової металевої споруди на орендованій ОСОБА_1 земельній ділянці, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діянні складу даного кримінального правопорушеня, оскільки наявні цивільно-правові відносини (а.с. 12).

Згідно із листом філії ПАТ»Прикарпаттяобленерго» Коломийського міського району електричних мереж №026/443 від 06.04.2016 року постачання електричної енергії до приміщення кіоска «Ням-ням», за адресою: м. Коломия, вул. Грушевського, що на території автовокзалу м. Коломия, проводиться на підставі договору про постачання електричної енергії №646 від 04.10.2013 року, який укладений з ДП «Підгір'яВ» ПФ «БОС ЛТД» (а.с. 13, 14-17).

Згідно із листом-повідомленням №С-472 від 21.04.2016 року у Коломийській міській раді відсутня інформація щодо статусу земельної ділянки, на якій розташований кіоск «Ням-ням» . Відділом архітектури та містобудування дозвіл на розміщення вказаної тимчасової споруди ПП «Підгіря» не надавався (а.с. 50).

Згідно із договором оренди, укладеним 28.01.2003 року між ВАТ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій 12699» ( орендодавець) та ДП «Підгір'я ( орендар), орендодавець виділив місце для встановлення торгівельного кіоску на території автостанції в м. Коломиї (автовокзал) зонального відділення станцій площею 9 кв.м. Пунктом 2 договору передбачено термін його дії з 01.02.2003 року по 31.12.2004 року (а.с.52).

Фотоматеріалами, долученими позивачем, стверджується, що кіоск «Ням - ням» знаходиться на території автостанції м. Коломиї (а.с. 64-65).

Відповідно до частин 2-4 ст.13 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з положеннями ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земелі ділянки у власність або користування.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Пунктом «в» вказаної статті передбачено, що орендарями земельних ділянок можуть бути громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

В ст. 6 цього Закону вказано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею ст. 27 зазначеного Закону передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Пунктом п. 3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» від 28.01.2013 року №24-150/04/4-13 роз'яснено, що крім речових, існують також зобов'язальні способи захисту права власності. До речових способів захисту права власності належать позови про витребування майна з чужого незаконного володіння, позови про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, і позови про визнання права власності.

Завдяки негаторному позову захищаються права власника щодо здійснення права користування та розпорядження своїм майном, не пов'язаним із втратою власником володіння. Вимога відповідно до цього позову полягає в усуненні перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцю здійснювати повно і незаперечно свої права користування і розпорядження майном.

Отже, з підстав, зазначених у вказаному листі, позивач має всі необхідні передумови для пред'явлення саме негаторного позову у зв'язку з тим, що його суть полягає в демонтажу за рахунок відповідача безпідставно розміщеного ним кіоску на орендованій позивачем земельній ділянці. Отже, підстав для задоволення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка є вимогою віндикаційного позову, задоволенню не підлягає.

Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. В зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 551,20 грн., що стверджується відповідною квитанцією (а.с.1).

У зв'язку з відмовою в частині позовних вимог, що стосуються витребуваня майна з чужого незаконного володіння, не підлягають відшкодуванню судові витрати за ці вимоги (а.с. 63).

На підставі наведеного, ст.ст. 321, 382, 386, 391 ЦК України, ст. 93 ЗК України, ст. ст. 4-6, 13, 27 Закону України «Про оренду землі», та, керуючись ст.ст.213-215, 226, 294, 88 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Зобов'язати дочірнє підприємство "Підгір"я" приватної фірми "БОС ЛТД" (м.Коломия, вул.Мазепи, 136, Івано-Франківської області, код ЗКПО 25070993) усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: м.Коломия, пл.Вічевий Майдан,6, Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки плат ника податків: НОМЕР_1, земельною ділянкою площею 12, 78 кв.м., яка розташована на території автостанції м.Коломиї Івано-Франківської області, шляхом знесення за рахунок дочірнього підприємства "Підгір"я" приватної фірми "БОС ЛТД" кіоску швидкого харчування «Ням-ням».

Вказана земельна ділянка передана в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 14.12.2009 року, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 24.03.2010 року за №041029700031.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з дочірнього підприємства "Підгір"я" приватної фірми "БОС ЛТД" на користь ОСОБА_1 551 гривню 20 копійок судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 20 вересня 2016 року.

Суддя Калинюк О. П.