Ухвала

від 12.12.2016 по справі 346/2600/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/2600/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2180/2016

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.

Суддя-доповідач Максюта І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Фединяка В.Д., Матківського Р.Й.

секретаря Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства «Підгір'я» приватної фірми "БОС ЛТД" про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та витребування вказаної ділянки з незаконного володіння відповідача, за апеляційною скаргою представника дочірнього підприємства «Підгір'я» приватної фірми "БОС ЛТД" на рішення Коломийського міськрайонного суду від 15 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до дочірнього підприємства «Підгір'я» приватної фірми "БОС ЛТД", обґрунтовуючи уточнені в процесі розгляду справи позовні вимоги тим, що відповідно до договору оренди, укладеного 14 грудня 2009 року між ним та Коломийською міською радою, на підставі рішення цієї ради від 21.10.2009 року, отримав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 12,78 кв.м. для будівництва об'єкту комерційного призначення - роздрібної торгівлі та комерційних послуг в м.Коломиї на території автостанції строком на 50 років. Згідно умов Договору земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об'єктів інфраструктури йому, як фізичний особі. Проте, використовувати на власний розсуд орендовану земельну ділянку позивач не має можливості у зв'язку з тим, що на ній знаходиться металева конструкція (кіоск) «Ням-ням», власником якої є відповідач. Посилаючись на ст.27 Закону України «Про оренду землі», позивач вказував, що йому, як орендареві, забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку та має всі необхідні передумови для пред'явлення позову, оскільки будучи власником земельної ділянки не здійснює фактичне володіння нею. Крім того, представник відповідача в своїх поясненнях не заперечує факту перебування земельної ділянки у володінні відповідача.

Посилаючись на зазначені обставини, просив витребувати у відповідача земельну ділянку, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні нею та привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення тимчасової металевої споруди (кіоску) за рахунок відповідача, а також стягнути з останнього в його користь судові витрати.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 15 вересня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано дочірнє підприємство "Підгір"я" приватної фірми "БОС ЛТД" усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 12, 78 кв.м., яка розташована на території автостанції м.Коломиї Івано-Франківської області, шляхом знесення за рахунок дочірнього підприємства "Підгір"я" приватної фірми "БОС ЛТД" кіоску швидкого харчування «Ням-ням». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.Стягнуто з дочірнього підприємства "Підгір"я" приватної фірми "БОС ЛТД" на користь ОСОБА_2 551 гривню 20 копійок судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду представник дочірнього підприємства «Підгір'я» приватної фірми "БОС ЛТД" подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необгрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду та недоведеність обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що жодних підстав зносити торгівельний кіоск, що належить відповідачу немає. Даний кіоск не розташований на земельній ділянці позивача та побудований значно раніше в 2003 році, в той час як позивачем вказано, що при здійсненні прийому земельної ділянки в 2009 році жодних споруд на ній не знаходилось, а металеву конструкцію збудовано після отримання ним земельної ділянки в користування.

Судом не було враховано, що жодних письмових заперечень чи вимоги про звільнення земельної ділянки від орендодавця не надходило, недійсність договору не була встановлена, тому наявні всі підстави вважати, що договір продовжив свою дію, що відповідає вимогам ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Всі документи, які на переконання суду та позивача начебто підтверджують факт розташування торгівельного кіоску ДП «Підгір'я» на території позивача насправді лише підтверджують, що кіоск дійсно на території автостанції, однак жодним чином не підтверджують, що він незаконно встановлений на земельній ділянці позивача. За таких обставин, факт незаконної забудови земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_2 не є документально підтвердженим, а грунтується на припущеннях.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, хоча повідомлені про день, місце та час судового розгляду в установленому законом порядку, позивач про причини неявки суд не повідомив, представник відповідача просила відкласти розгляд справи, надавши пріоритет судовому засіданню у іншій справі. Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, а причини неявки представника відповідача визнані колегією суддів неповажними, тому колегія суддів розглянула справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її необґрунтованою, виходячи з наступних підстав.

В силу ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Задовольняючи частково позов, суд керувався положеннями ст.ст.ч.1ст.319, ч.1ст.321, ст.386,ст.391 ЦК України, ст.4,5,13,27 Закону України «Про оренду землі» дійшов висновку про наявність підстав для задоволення негаторного позову, встановивши незаконне розміщення відповідачем торгівельного кіоску на орендованій позивачем земельній ділянці.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди, укладеного 14 грудня 2009 року між Коломийською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар), на підставі рішення цієї ради №2368 12/2009 від 21.10.2009 року «Про надання в оренду земельних ділянок», останній прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва об'єкту комерційного призначення - роздрібної торгівлі та комерційних послуг в м. Коломиї на території автостанції, площею 12,78 кв.м. або 0,0012 га (п.2 договору) (а.с.6,7).

Факт передачі вказаної земельної ділянки позивачу підтверджується актом приймання -передачі об'єкта оренди від 14 грудня 2009 року (а.с.8).

Пунктами 4,8 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду без будівель, споруд та інших об'єктів інфраструктури. Договір укладено строком на 50 років.

Відповідно до експлікації угідь ситуаційної схеми, погодженої відділом Держкомзему в м. Коломиї, головним архітектором м. Коломия, ВУКМ та замовником ОСОБА_2 площа вказаної земельної ділянки становить 12,78 кв.м.(а.с.9)

Кадастровим планом земельної ділянки на території автостанції м. Коломиї описано межі зазначеної земельної ділянки (а.с. 10).

Актом встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі від 10 липня 2009 року проведено встановлення меж цієї земельної ділянки в натурі (а.с.11).

Згідно із договором оренди, укладеним 28 січня 2003 року між ВАТ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій 12699» (орендодавець) та ДП «Підгір'я (орендар), орендодавець виділив місце для встановлення торгівельного кіоску на території автостанції в м. Коломиї (автовокзал) зонального відділення станцій площею 9 кв.м. Пунктом 2 договору передбачено термін його дії з 01.02.2003 року по 31.12.2004 року (а.с.52).

Згідно із листом філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Коломийського міського району електричних мереж №026/443 від 06 квітня 2016 року постачання електричної енергії до приміщення кіоска «Ням-ням», за адресою: м. Коломия, вул. Грушевського, що на території автовокзалу м.Коломия, проводиться на підставі договору про постачання електричної енергії №646 від 04 жовтня. 2013 року, який укладений з ДП «Підгір'я" ПФ «БОС ЛТД» (а.с.13, 14-17).

Постановою слідчого СВ Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Буджаком І.В. від 19 квітня 2016 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016090180000100 від 02.02.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, по факту самовільного розміщення тимчасової металевої споруди на орендованій ОСОБА_2 земельній ділянці закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діянні складу даного кримінального правопорушення, оскільки наявні цивільно-правові відносини (а.с.12).

Згідно із листом-повідомленням №С-472 від 21 квітня 2016 року у Коломийській міській раді відсутня інформація щодо статусу земельної ділянки, на якій розташований кіоск «Ням-ням». Відділом архітектури та містобудування дозвіл на розміщення вказаної тимчасової споруди ПП «Підгір'я» не надавався (а.с. 50).

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають землі ділянки у власність або користування.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Пунктом «в» вказаної статті передбачено, що орендарями земельних ділянок можуть бути громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

В ст.6 цього Закону вказано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.ст.13, 27 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно до положень ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач, як титульний володілець земельної ділянки, має право вимагати усунення перешкод у користуванні цією земельною ділянкою, оскільки у судовому засіданні встановлено, що має місце триваюче порушення, не пов'язане із втратою володіння, яке полягає у зайнятті земельної ділянки відповідачем шляхом розміщення на ній торгівельного кіоску.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.

Доводи апелянта про те, що під торгівельний кіоск «Ням-Ням» зайнята інша земельна ділянка не заслуговують на увагу, оскільки апелянтом не представлено суду жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований торгівельний кіоск.

Строк договору оренди, укладеного 28 січня 2003 року між ВАТ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій 12699» та ДП «Підгір'я» закінчився 31.12.2004р. При тому будь-яких доказів, що земельна ділянка, на якій розташована спірна споруда (торгівельний кіоск) належить ВАТ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій 12699» суду не представлено.

І, навпаки, виходячи із опису меж, який міститься у кадастровому плані земельної ділянки на території автостанції, орендованій ОСОБА_2 (а.с.10) та акті узгодження зовнішніх меж землекористування (а.с.11), відсутні будь-які суміжні земельні ділянки, що належать як відповідачу, так і ВАТ «Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій 12699».

Та обставина, що під кіоском зайнята земельна ділянка меншої площі, ніж орендована позивачем, не приймається судом до уваги, оскільки не свідчить про те, що кіоск розташований на земельній ділянці, яка не передавалася в оренду.

Інших належних та допустимих доказів передбачених ст.57,58,59 ЦПК України на спростування висновків суду першої інстанції, апелянтом не представлено.

Виходячи із змісту ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника дочірнього підприємства «Підгір'я» приватної фірми "БОС ЛТД" відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: І.О. Максюта

В.Д. Фединяк

Р.Й. Матківський