Ухвала

від 25.10.2017 по справі 346/2600/16-ц

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/2600/16-ц

Провадження № 6/346/230/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді: Бирич Н.В.,

з участю секретаря: Вербіщук О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області подання старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській ОСОБА_1 звернувся до суду з даним поданням в обґрунтування якого зазначив, що на виконанні у Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській знаходиться виконавчий лист, виданий Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області по справі № 346/2600/16 про стягнення з з ДП "Підгір"я" ПФ "БОС ЛТД", керівником якого є ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 551,20 грн. Вказує, що постановою державного виконавця від 07 березня 2017 року відкрито виконавче провадження по виконанню вищезгаданого виконавчого листа. Державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення суду та було вжито наступні заходи примусового виконання рішення суду, а саме: винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Вказує, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, не вчиняє будь-яких дій з метою погашення заборгованості, на виклики державного виконавця не з'являється. Державний виконавець просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, до виконання нею зобовязань за виконавчим документом № 346/2600/16 від 28.12.2016 року.

Представник відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції в судове засідання не зявився, хоча від відділу ДВС надійшла заява про розгляд справи без представника відділу ДВС.

Відповідно до ст. 197 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Статтею 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, право кожного, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно із ст. 13 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну і повертатися у свою країну.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення, або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право вільного пересування також передбачено ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв'язання спорів у цій сфері регулюється ЗУ Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України . Згідно положень даного закону, зокрема статті 6, громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках; якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язань; якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ Про виконавче провадження , державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішеньта рішень інших органів (посадових осіб)вирішується судом за місцезнаходженням органу ДВС за поданням державного виконавця, погодженим з начальником ВДВС.

З огляду на значення словосполучення ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Однак, державним виконавцем не надано суду доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язаннь за виконавчим документом.

Крім цього, звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання судового рішення, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права.

Документальних чи інших даних про те, що ОСОБА_2 має намір виїхати за межі України і таким чином ухилитись від виконання зобов'язань, відділ ДВС не надав. Крім того, не відібрано пояснення у боржника.

Таким чином, у суду немає підстав для висновку про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення.

За таких обставин, суд вважає, що подання безпідставне, тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України, призведе до порушення статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 33 Конституції України. Тому, в задоволенні подання слід відмовити.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 33 Конституції України, керуючись ст. 197 ч.2, 209, 210, ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання, - старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Рунгури, вул. Дубівська, 71, Коломийського району, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов'язань за виконавчим листом № 346/2600/16 від 28.12.2017 року - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Бирич Н. В.