Ухвала

від 18.10.2010 по справі 2а-6983/10/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні вимог про забезпечення позову

18 жовтня 2010 рокуСєвєродонецькСправа № 2а-6983/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Петросян К.Є.

при секретарі: Ковіній І.В.,

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Камінь-Україна» про забезпечення позову по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камінь-Україна» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасуванню податкових повідомлень-рішень, першої податкової вимоги -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Камінь-Україна» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень.

18 жовтня 2010 року у судовому засіданні представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач доповнив позовні вимоги та просить суд також скасувати як незаконну податкову вимогу від 10.09.2010р. №1/2100/42417/24-504.

Одночасно, представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії податкових повідомлень-рішень Ленінської МДПІ у м.Луганську №0030911600/0 від 25.08.2010р., №0030921600/0 від 25.08.2010р., №0030931600/0 від 25.08.2010р. та №0030941600/0 від 25.08.2010р.; зупинення дії першої податкової вимоги від 10.09.2010р. № 1/2100/42417/24-504 з дати її прийняття, тобто з 10.09.2010р.; заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, що передбачені чинним законодавством України, і зокрема, Законом України «Про державну податкову службу в України», Законом «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які направлені на: стягнення суми податкового зобов'язання, визначеного в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях Ленінської МДПІ у м.Луганську №0030911600/0 від 25.08.2010р., №0030921600/0 від 25.08.2010р., №0030931600/0 від 25.08.2010р. та №0030941600/0 від 25.08.2010р. і, відповідної суми, визначеної як податковий борг в оскаржуваній першій податковій вимозі від 10.09.2010р. №1/2100/42417/24-504; нараховувати та стягувати у будь-який спосіб штрафні (фінансові) санкції та пеню за несплату сум податкового боргу, який визначений в першій податковій вимозі від 10.09.2010р. №1/2100/42417/24-504, прийняття рішення про арешт активів ТОВ «Камінь-України».

В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача посилався на те, що 05.10.2010р. на поштовому відділенні №53 позивач отримав від Ленінської МДПІ у м.Луганську рекомендований лист №02196857, в якому знаходилася перша податкова вимога від 10.09.2010р. №1/2100/42417/24-504. Згідно з даної вимоги, відповідач відповідач визначив, що станом на 10.09.2010р. у позивача існує сума податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням, у тому числі з податку на додану вартість на суму 22749,40 грн. (за основним платежем - 21665,40 грн., за штрафною (фінансовою санкцією) - 1084,00 грн. Однак, в силу Закону №2181 дане податкове зобов'язання не є узгодженим, тому що оскаржується позивачем в судовому порядку. Також зазначив, що відповідач здійснює протиправні дії щодо позивача, а саме: нараховує позивачу штрафні санкції та пеню за несплату податкового боргу, який визначений в оскаржуваній в судовому порядку першій податковій вимозі від 10.09.2010р. №1/2100/42417/24-504 та інформує позивача про те, що дані суми стягуються з позивача програмою в особовому рахунку з сум сплаченого позивачем податку з ПДВ за серпень-вересень 2010р. Зазначені факти, на думку представника позивача, свідчать про ознаки протиправності оскаржуваних рішень та дій відповідача та є в наявності очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. У разі неприйняття заходів забезпечення адміністративного позову для відновлення прав, свобод а інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про забезпечення позову, посилаючись на те, що у зв'язку з судовим оскарженням, оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважається неузгодженим, а тому сума не підлягає стягненню.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши докази суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем - Ленінською МДПІ у м.Луганську 10.09.2010 року була винесена перша податкова вимога №1/2100/42417/24-504 щодо погашення податкового зобов'язання відповідно до повідомлень - рішень №0030911600/0 від 25.08.2010р., №0030921600/0 від 25.08.2010р., №0030931600/0 від 25.08.2010р. та №0030941600/0 від 25.08.2010р., яка була отримана позивачем 05.10.2010 року.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон 2181) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога направляється не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, друга - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги у разі непогашення платником податків суми податкового боргу в установлені строки.

Статтею 5 Закону 2181 встановлений порядок узгодження сум податкових зобов'язань та оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу.

Так п.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону 2181 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 ст.5 Закону №2181, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Абзацом 6 п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 09.09.2010 року, надіслав на адресу суду поштою адміністративний позов щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, який отримано судом 14.09.2010р. Одночасно, позивачем 09.09.2010р. на адресу відповідача надіслано повідомлення про оскарження у судовому порядку податкових повідомлень-рішень №0030911600/0 від 25.08.2010 р., №0030921600/0 від 25.08.2010 р., №0030931600/0 від 25.08.2010 р. та №0030941600/0 від 25.08.2010 р.

Аналізуючи вищезазначені норми Закону 2181, суд дійшов до висновку, що податкове зобов'язання, яке виникло у позивача на підставі оскаржених податкових повідомлень-рішень, не узгоджене.

Відповідно до ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи постановляє ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 3 статті 117 КАС України встановлено, що суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

З урахуванням того, що податкове зобов'язання, яке виникло у позивача на підставі оскаржених податкових повідомлень-рішень, не узгоджене, та позивачем не надано іншого обґрунтування та відповідних їм доказів щодо заяви про забезпечення позову, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника ТОВ «Камінь-Україна» про забезпечення позову по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камінь-Україна» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень, першої податкової вимоги, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_3